Ухвала суду № 9869038, 18.05.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" травня 2010 р. м. КиївК-5203/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

секретар судового засіданняГорбенко К.Л.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 18.05.2010 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Запорізький хлібозавод №3” на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2009

у справі№ 6/70-3/410/07-АП

за позовомВідкритого акціонерного товариства „Запорізький хлібозавод №3”

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

провизнання недійсним податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Запорізький хлібозавод №3” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000820202/1 від 27.10.2004.

Справа розглядалася неодноразово.

Постановою господарського суду Запорізької області від 14.11.2007, позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000820202/1 від 27.10.2004.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2009 постанову господарського суду Запорізької області від 14.11.2007 скасовано, в задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства „Запорізький хлібозавод № 3” відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить його скасувати, а постанову господарського суду Запорізької області від 14.11.2007 залишити без змін.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено тематичну перевірку позивача з питань правильності обчислення податку на додану вартість (далі по тексту ПДВ) при здійсненні експортних операцій за лютий, квітень 2004 року та складено акт № 49/32-04-00378038 від 01,09.2004.

Перевіркою встановлено, що позивачем при здійсненні експортних операцій за лютий, квітень 2004 року, в порушення п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, завищено суму податкового кредиту за лютий 2004 року на 77952 грн. (суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету по декларації за лютий 2004 року „105 969 грн.” зменшено за результатами акту перевірки № 43/32-04 від 30.07.2004 в повному обсязі), за квітень 2004 року - на 155 904 грн..

Оскільки, позивачем витрати на придбання позивачем жаростійких термоблоків за договорами купівлі-продажу №2003021/9-4 від 29.12.2003 та № 2004017/129-4 від 13.04.2004 у кількості 231 шт. на суму 5144832 грн., у тому числі ПДВ в сумі 857472 грн., не повинні включатись до складу валових витрат підприємства з тих підстав, що в подальшому придбаний підприємством товар експортовано за ціною нижчою ніж понесені підприємством витрати на його придбання, що призвело до завідомо збиткової операції для позивача.

За результатами перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення № 0000830202/0 від 03.09.2004, якими було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 77952 грн. та нараховані фінансові санкції в сумі 38976 грн. та № 0000820202/0, яким визначено до сплати податкове зобовязання з ПДВ в сумі 155 904 грн. та нараховані фінансові санкції в сумі 77952 грн. .

З матеріалів справи вбачається, що фактична вартість експорту склала 4395479, 88 грн., всього комісіонер перерахував позивачу на виконання договору комісії 4392 566, 77 грн.

Водночас апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що визначення позивачем валових витрат на придбання термоблоків здійснено без урахування витрат на сплату ПДВ, а валових доходів від реалізації товару - з урахуванням бюджетного відшкодування цього податку, що не свідчить про одержання доходу, і тому в сукупності такі операції не відповідають меті підприємницької діяльності - одержанню прибутку. Також суд апеляційної інстанції обґрунтував твердження про правомірність проведення перевірки податковими органами.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 с. 5 „Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що ціна товару включає ПДВ, який не враховується лише при визначенні бази оподаткування цим податком, купівля термоблоків та їх подальша реалізація на експорт згідно з договором комісії за ціною, нижчою від ціни придбання, не були зумовлені характером виробничої або іншої господарської діяльності позивача, оскільки не мали на меті отримання доходу від цих операцій.

Необхідність виключення ПДВ зі складу валових витрат та валових доходів зумовлена правилами оподаткування податком на прибуток.

Згідно з підпунктом 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 „Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат не входять витрати на сплату ПДВ, включеного до ціни товару.

Таким чином, саме визначення валових витрат на придбання товарів без урахування витрат на сплату ПДВ призвело до помилкового висновку про отримання доходу від зазначених операцій, а тому в цьому випадку дохідність є умовною, оскільки досягнута за рахунок бюджетного відшкодування ПДВ.

За наведених обставин наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до „Про оподаткування прибутку підприємств” необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцем податкових накладних, не є підставою для відшкодування ПДВ, оскільки позивачем не доведено обєктивність та поважність причин продажу товару за ціною, нижчою від ціни придбання.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у звязку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Запорізький хлібозавод №3” на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2009 у справі № 6/70-3/410/07-АП слід залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Запорізький хлібозавод №3” залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2009 у справі № 6/70-3/410/07-АП без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.І. Брайко

Г.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О.Рибченко