Ухвала суду № 9869012, 11.05.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" травня 2010 р. м. КиївК-23817/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

секретар судового засіданняГорбенко К.Л.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 11.05.2010 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2007

у справі № 18/314н-ад

за позовомДержавного підприємства „Антрацит”

доАнтрацитівської обєднаної державної податкової інспекції

проспонукання виконати певні дії

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Антрацит” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним рішення відповідача про за стосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001242310/0 від 07.06.2007, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 226449,60 грн. за порушення Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Постановою господарського суду Луганської області від 06.09.2007 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2007 постанову господарського суду Луганської області від 06.09.2007 скасовано, позовну заяву Державного підприємства „Антрацит” задоволено, визнано недійсним рішення відповідача про за стосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001242310/0 від 07.06.2007, яким до відпові дача застосовано штрафні санкції в сумі 226449,60 грн. за порушення Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Не погоджуючись з зазначеними рішенням суду апеляційної інстанції Антрацитівська обєднана державна податкова інспекція звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2007, а постанову господарського суду Луганської області залишити в силі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судам апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 31.12.2006 та складено акт № 420/23-32226065 від 31.05.2007

Перевіркою встановлено факти порушення відокремленими підрозділами позива ча Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”: шахтою „Комсомольська”, шахтою „Партизанська”, шахтою „Крепінська”, Антрацитівським Ремонтно-механічним заводом, управлінням матеріально-технічного забезпечення, шахтою ім. 50-річчя Радянської Украї ни.

За результатами перевірки відповідачем винесено та направлене відповідачу рішення про застосування штраф них (фінансових) санкцій № 0001242310/0 від 07.06.2007, яким до відповідача застосовані штрафні санкції в сумі 226449,60 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно статуту позивача його основними напрямками діяльності, крім видобутку вугіл ля та реалізації вугільної продукції, є здійснення інших видів діяльності, не заборонених чинним законодавством України, в тому числі і торгівельної діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій застосовуються юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та\або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Частиною 1 ст. 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються зокрема, при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Пунктом 12 ст. 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо у місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються.

Статтею 2 Закону визначено, що розрахункова операція це - приймання від покупця готівкових грошей, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг).

Перевіркою встановлено місце проведення розрахунків - грошові кошти оприбутковувались в касі відокремлених підрозділів, а актом перевірки порушень дотримання порядку ведення касових операцій в національній валюті України не встановлено.

Як встановлено судом апеляційної інстанції відпуск товарно-матеріальних цінностей на державному підприємстві „Антрацит” провадиться зі складів відповідних відокремлених підрозділів, а оплата здійснювалась в касах підрозділів.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що дані дії позивача з продажу (будівельні матеріали, спеціальний одяг, ліс тощо) не підпадають під дію Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” який регулює відносини в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, оскільки позивач дану діяльність не проводив.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом апеляційної інстанції, що позивачем створено достатньо бухгалтерських документів для відповідного контролю з боку відповідача і тому не потребувало застосування РРО.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у звязку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2007 у справі № 18/314н-ад слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Антрацитівської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2007 у справі № 18/314н-ад без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.І. Брайко

Г.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О.Рибченко