Ухвала суду № 9868966, 03.02.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2010 р.Справа № 22-а-2879/08 Категорія:2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Чернявський В.В. 03 лютого 2010 року Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів: Домусчі С.Д. та Осіпова Ю.В.,

при секретарі Руденко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу представника ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Фліппер»на постанову господарського суду Херсонської області від 18 жовтня 2007 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Фліппер»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2007 року ТОВ «ВКФ «Фліппер»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0002672301/0 від 15 травня 2007 року.

В обґрунтування позову зазначалося, що 15 травня 2007 року Державною податковою інспекцією у м. Херсоні прийнято податкове повідомлення-рішення № 000267230/0, яким зменшено ТОВ «ВКФ «Фліппер»суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2007 року на 508894 грн., за лютий 2007 року на 95078 грн., а всього –на 603972 грн.. Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта перевірки № 987/27-7/21273417 від 08 травня 2007 року з посиланням на порушення пункту 1.16 статті 1, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7, пункту 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість». Однак висновки податкового органу не ґрунтуються на нормах Закону України «Про податок на додану вартість», а тому прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення від 15 травня 2007 року № 0002672301/0 підлягає визнанню нечинним.

Постановою господарського суду Херсонської області від 18 жовтня 2007 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «ВКФ «Фліппер»відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник позивача в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи не повно з’ясовано обставини справи, і, крім того, порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, судом не враховано, що визначені відповідачем податкові зобов’язання за актом перевірки від 08 травня 2007 року не відповідають фактичному податковому та бухгалтерському обліку позивача. При цьому позивачем визначено податкові зобов’язання з урахуванням положень п. 1.4. ст. 1, п. 4.1 ст. 4, п. п. 7.3.1 п. 7.3 та п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». У зв’язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 17 квітня 2007 року № 565/23-7 та від 24 квітня 2007 року № 605/23-7, виданих ДПІ у м. Херсоні, співробітниками податкової інспекції проведено позапланову перевірку достовірності нарахування ТОВ «ВКФ «Фліппер»суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів за період січень, лютий 2007 року.

За результатами перевірки складено акт № 987/27-7/31273417 від 08 травня 2007 року, яким встановлено порушення позивачем п. 16 ст. 1, п. п. 7.3.1 п. 7.3, п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.2.6 п. 7.2, п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення ТОВ «ВКФ «Фліппер»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2007року на 508894 грн. та за лютий 2007 року на 95078 грн..

Податковим повідомленням-рішенням № 0002672301/0 від 15 травня 2007 року ДПІ у м. Херсоні зменшено ТОВ ВКФ «Фліппер»суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 603972 грн..

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем в порушення п. п. 7.7.1 та п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»заявлено до відшкодування за січень 2007 року суму в 755991 грн., що на 508894 грн. більше, ніж сплачено постачальником товарів та послуг у грудні 2006 року. Крім того, позивач зайво задекларував до відшкодування за лютий 2007 року 95078 грн., не маючи при цьому залишку від’ємного значення попереднього податкового періоду.

Так, порядок обчислення і сплати ПДВ встановлено статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому пунктом 7.7 ст. 7 Закону встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Згідно п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, сутність механізму відшкодування податку на додану вартість полягає у тому, що за підсумками періоду (першого), в якому виникло від’ємне значення, платник податку бюджетного відшкодування не одержує. Сума такого від’ємного значення у даному періоді враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченої відповідно до закону), а за його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного (другого) податкового періоду.

Платник податку набуває право на бюджетне відшкодування лише у випадку, визначеному п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону, коли за підсумками наступного (другого) звітного періоду від’ємне значення податку на додану вартість залишається. Однак відшкодуванню підлягає лише та частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому (першому) податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Як встановлено матеріалами справи, позивачем у грудні 2006 року (тобто у періоді, що передує січню 2007 року) фактично сплачено постачальникам товарів (послуг) суму податку в 247097 грн., що виключає можливість бюджетного відшкодування ПДВ у січні 2007 року на суму більшу ніж 247097 грн.. Однак позивачем заявлено до відшкодування суму податку в 755991 грн., що на 508894 грн. більше, ніж дозволено наведеними нормами п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Фактично сплачена позивачем постачальникам товарів (послуг) сума податку в січні 2007 року становить 95078 грн., проте залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду відсутній, що виключає можливість бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2007 року.

Із врахуванням викладеного висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позивача є правильним.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову –без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Фліппер»залишити без задоволення, а постанову господарського суду Херсонської області від 18 жовтня 2007 року –без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 05 лютого 2010 року.

Головуючий:

Судді: