Ухвала суду № 9868719, 31.05.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 9/333 (2-а-4439/08) Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" травня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого Бєлової Л.В.,

суддів: Швед Е.Ю.,

Бистрик Г.М.

при секретарі Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-інженерний центр випробувань виробів та матеріалів захисту»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2009 року по справі за позовом Управління Пенсійного фонду в Голосіївському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-інженерний центр випробувань виробів та матеріалів захисту»про стягнення суми коштів , -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2008 року позивач - Управління Пенсійного фонду в Голосіївському районі м. Києва звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-інженерний центр випробувань виробів та матеріалів захисту», в якому просив:

- стягнути з відповідача ТОВ «Науково-інженерний центр випробувань виробів та матеріалів захисту»на користь Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва заборгованість зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій у сумі 81107,20 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2009 року позов задоволено повністю:

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-інженерний центр випробувань виробів та матеріалів захисту»(03022, м. Київ, пров. Охтирський, 3, код ЄДРПОУ 30778943) на користь Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва (03150, м. Київ, Горького, 70) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 47484 (сорок сім тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 05 коп. та штрафних санкцій у розмірі 33623 (тридцять три тисячі шістсот двадцять три) грн. 15 коп.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог, мотивуючи свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Так, як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, актом УПФУ у Голосіївському районі міста Києва № 2650 від 22.12.2006 перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлено, що станом на 21.12.2006 сума простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (зборів) за платником становить 47569,11 грн. при цьому, перевіркою встановлено відхилення в сумі 48334,79 грн., які виникли внаслідок донарахування внесків за період з 01.04.2005 по 30.04.2006.

05.03.2007 позивачем виставлено вимогу № Ю-348у на суму 47484,05 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятою вимогою, оскаржив її до Господарського суду міста Києва. Постановою Господарського суду міста Києва від 12.07.2007 відмовлено в повному обсязі в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-інженерний центр випробувань, виробів та матеріалів захисту»до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про скасування та визнання протиправною вимоги № Ю-348у від 05.03.2007 (а.с. 19-23).

Крім того, рішенням Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва № 1237 від 25.12.2006 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків застосовано до відповідача штрафні санкції у розмірі 33623,15 грн. (а.с. 24).

За результатом розгляду справи судом встановлено, що на день розгляду справи заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків (зборів) становить 47484,05 грн., по штрафних санкціям -33623,15 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Закону № 1058 страхові внески до солідарної системи нараховуються: для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 р. № 21-1, обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, що визначаються відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.1. Інструкції та відповідно до ст. 4 Закону «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»№ 400, яка визначає, що на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: 33.2 відсотки для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, які використовують працю найманих працівників від суми фактичних витрат на оплату плати працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних витрат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці». Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою чотири відсотки від об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів.

Відповідно до п. 4 ст. 4 Закону № 400 із заробітної плати працівників підприємства проводиться утримання у розмірі 0,5 відсотків від об'єкта оподаткування, із заробітної плати або з частини заробітної плати, що не перевищує розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та 2 відсотки від об'єкта оподаткування, з частини заробітної плати в розмірі понад прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до пункту 8.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 р. № 21-1, суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка).

Згідно до підпункту "а" пункту 8.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 р. № 21-1, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.

Згідно абз. 7 пункту 8.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 р. № 21-1, вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ст. ст. 14, п. 6, 12 ст. 20 Закону № 1058, від 09.07.2003р., платники збору на обов'язкове пенсійне державне страхування зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.

У відповідності до вищенаведених норм розрахована спірна сума страхових внесків, що підлягає сплаті, складає 47484,05 грн., що підтверджено актом перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 2650 від 22.12.2006 та вимогою № Ю-348у від 05.03.2007.

У відповідності до положень статті 19 Закону № 1058 страхові внески нараховуються на суми, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Поряд з цим, пунктом 12 статті 21 Закону № 1058 передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суми страхових внесків до Пенсійного фонду України у розмірі 47484,05 грн.

Частиною 3 статті 106 № 1058 встановлено, що орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Крім того, пунктом 4 частини 9 статті 106 Закону № 1058 передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва № 1237 від 25.12.2006 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків застосовано до відповідача штрафні санкції у розмірі 33623,15 грн. При цьому, зазначене рішення відповідачем не оскаржено, визначені штрафні санкції у встановлені строки не сплачено.

У звязку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно ухвалене рішення про задоволення позовних вимог, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд , -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-інженерний центр випробувань виробів та матеріалів захисту»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2009 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвала складена в повному обсязі 01.06.2010 року.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді

<Текст >