Ухвала суду № 98682887, 30.07.2021, Млинівський районний суд Рівненської області

справа № 566/925/21

провадження № 2-з/566/16/21

У Х В А Л А

30 липня 2021 року смт. Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

в складі:

одноособово головуючого судді: Лободзінського А.С.;

при секретарі судового засідання Драган Л.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Млинів Рівненської області заяву АТ «Райффайзен Банк» про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2021 року АТ «Райффайзен Банк» звернулося до Млинівського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Одночасно, АТ «Райффайзен Банк» звернулося з заявою про забезпечення позову, в якій просило суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на наступне нерухоме майно:

- житловий будинок з надвірними будівлями, реєстраційний №27167868, загальною площею 53,4 кв.м., житловою площею 41,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , який належить гр.. ОСОБА_1 ;

- житлова квартира, реєстраційний №4231300, за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_3 ;

- житлова квартира, реєстраційний №29140918, за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить гр.. ОСОБА_4 .

При цьому АТ «Райффайзен Банк» посилалося на те, що 27 вересня 2005 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 014/53-05/31880, згідно умов якого, Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит в сумі 26000 дол. США 00 центів строком до 05.09.2025 року під 14,5 % річних. 16 лютого 2015 року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду №014/53-05/31880/81-1-0-00/13979 до Кредитного договору №014/53-05/31880 від 27.09.2005 р., відповідно до якої, Кредитор відкриває Позичальнику не відновлювальну кредитну лінію з лімітом 26000,00 дол США та 613053,68 грн.. З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним Кредитним договором між Банком та гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 були укладені Договори поруки №014/53-05/31880-п2, №014/53-05/31880-п, №014/53-05/31880-п1, відповідно до умов яких Фінансові поручителі на добровілдьних засадах взяли на себе зобов`язання перед Банком відповідати по зобов`язанням, які виникають з умов Кредитного договору №014/53-05/31880 від 27.09.2005 року, в повному обсязі цих зобов`язань. Всупереч вимогам Кредитного даговору ОСОБА_1 не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, в зв`язку з чим, у нього перед Банком станом на 30.04.2021 року виникла заборгованість в сумі 238 758,88 гривень. Оскільки, на даний час, вказана вище заборгованість перед Банком не погашена і заявник звернувся в суд для солідарного стягнення боргу в судовому порядку, то просить суд забезпечити позов, наклавши арешт на належне боржникам нерухоме майно, перелік якого вказано вище.

При цьому, необхідність вжиття заходів забезпечення позову АТ «Райффайзен Банк» обґрунтовує можливим утрудненням виконання, чи неможливістю виконання судового рішення у справі, оскільки Позичальник крім того, що не виконує своїх зобов`язань за договором, а й усіляко ухиляється від нагадувань Банку щодо необхідності належного виконання своїх зобов`язань по Кредитному договору. Зокрема, повне припинення ОСОБА_1 , навіть, часткового виконання зобов`язань перед АТ “Райффайзен Банк», а також витрачання коштів не для здійснення розрахунків з Банком, все це, у свою чергу, свідчить про можливе навмисне нехтування ОСОБА_1 умов Кредитного договору та наявність у нього наміру на неповернення боргу, чим і зумовлена необхідність забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов може бути забезпечений шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, з матеріалів приєднаних до заяви видно, що 27.09.2005 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, а 16.02.2015 року Додаткову угоду до вказаного договору, на підставі яких ОСОБА_1 було відкрито не відновлювальну кредитну лінію з лімітом - 26000,00 дол. США та 613053,68 грн.. Також, на забезпечення виконання даного зобов`язання 27.09.2005 року між Банком та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено Договори поруки.

Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 30.04.2021 року у ОСОБА_1 , існує непогашена заборгованість перед Банком в сумі 238 758,88 грн..

Також, у заяві наведені відомості про можливе ухилення ОСОБА_1 від належного виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, а саме: повне припинення ОСОБА_1 , навіть, часткового виконання зобов`язань перед АТ “Райффайзен Банк», а також витрачання коштів не для здійснення розрахунків з Банком, що свідчить про наявність обставин, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі його ухвалення. А, тому, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову.

Водночас, заявником АТ «Райффайзен Банк» в заяві про забезпечення позову пропонується накласти арешт на три об`єкта нерухомості (житловий будинок з надвірними будівлями, реєстраційний №27167868, належний гр.. ОСОБА_1 ; житлову квартиру, реєстраційний №4231300, за адресою: АДРЕСА_2 , належну ОСОБА_3 ; житлову квартиру, реєстраційний №29140918, за адресою: АДРЕСА_3 , належну гр.. ОСОБА_4 ), загальна вартість яких, об`єктивно, з високою ймовірністю значно перевищує розмір непогашеної заборгованості перед Банком в сумі 238 758,88 грн..

Відповідно до ч.6 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Тому, виходячи із засад законності та справедливості, з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, суд вважає, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а відтак, і підстави для його забезпечення, однак у спосіб, який був би співрозмірним до заявлених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає доцільним задовольнити подану заявником заяву про забезпечення позову частково, наклавши арешт на належний на праві власності ОСОБА_1 будинок, а в накладенні арешту на ішну нерухомість, зазначену у заяві – відмовити.

Одночасно суд роз`яснює відповідачу його право заявити клопотання про зустрічне забезпечення відповідно до ст.154 ЦПК України, а заявнику положення ст.159 ЦПК України про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову.

Керуючись ст.ст.4, 10, 149-153, 157, 258-261 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву АТ «Райффайзен Банк» про забезпечення позову – задовольнити частково.

Накласти арешт на наступне нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме - житловий будинок з надвірними будівлями, реєстраційний №27167868, загальною площею 53,4 кв.м., житловою площею 41,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Дата державної реєстрації права власності – 31.08.2009 року. Форма власності – приватна, розмір частки власності – 1/1.

В задоволенні заяви АТ «Райффайзен Банк» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на: житлову квартиру, реєстраційний №4231300, за адресою: АДРЕСА_2 , належну ОСОБА_3 ; житлову квартиру, реєстраційний №29140918, за адресою: АДРЕСА_3 , належну гр.. ОСОБА_4 - відмовити.

Ухвала, в частині накладення арешту на нерухоме майно, підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її дії.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суду Рівненської області протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення.

Суддя