Постанова № 9868074, 09.06.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1467/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серги С.М.,

при секретарі Олійник Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Роман А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м.Полтавідо суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2про стягнення податкової заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

13 квітня 2010 року Державна податкова інспекція в м.Полтаві (далі- позивач)звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (далі- відповідач)про стягнення податкової заборгованості у розмірі 881,50 грн, обгрунтовуючи позовні вимоги порушенням відповідачем приписів Закону України "Про погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов"язання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований 06.03.207 виконавчим комітетом Полтавської міської ради, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Абзацем 2 пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2181 від 21.12.2000 (далі - Закон № 2181) передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що відповідачем подано до Державної податкової інспекції в м.Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року. Проте, в установлені Законом № 2181 строки узгоджена сума податкового зобов'язання сплачена відповідачем частково.

13.07.2009 Державною податковою інспекцією у м.Полтаві проведена невиїзна документальна перевірка з питань своєчасності подання декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень 2009 року, за результатами якої складено акт № 00653/1706.

Перевіркою встановлено несвоєчасне подання декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень 2009 року, що є порушенням підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181.

На підставі акту перевірки № 00653/1706 винесено податкове повідомлення рішення № 0006531706/0 від 20.08.2009, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 340 грн. 27.08.2009 Державною податковою інспекцією у м.Полтаві проведена невиїзна документальна перевірка з питань своєчасності подання декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень 2009 року, за результатами якої складено акт №00791/1706.

Перевіркою встановлено несвоєчасне подання декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень 2009 року, що є порушенням підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181.

На підставі акту перевірки №00791/1706 винесено податкове повідомлення рішення № 0007911706/0 від 09.10.2009, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 340 грн.

Оцінюючи обгрунтованість заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 5.4.1 підпункту 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Судом з"ясовано, що визначена в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року сума податкового зобов"язання сплачена відповідачем частково, а тому заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 201,50 грн правомірно віднесена позивачем до податкового боргу.

Пунктом 5.2.1 статті 5 Закону № 2181 визначено, що податкове зобов`язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Відповідно до підпункту 6.2.4 Закону №2181 у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

З матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення № 0006531706/0 від 20.08.2009, № 0007911706/0 від 09.10.2009 відповідачу направлялись, а тому визначена позивачем сума штрафних санкцій у розмірі 680,00 грн є також узгодженою.

Згідно з пунктом 5.4.1 статті 5 Закону України № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею (протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження), визнається сумою податкового боргу платника податків.

Судом встановлено, що в добровільному порядку узгоджена сума податкового зобов"язання відповідачем не сплачена, в порядку, передбаченому пунктом 5.2 статті 5 Закону № 2181 не оскаржувалася.

Таким чином, не оскаржена і не сплачена відповідачем сума податкового зобов'язання, визначена Державною податковою інспекцією у м.Полтаві у податкових повідомленнях-рішеннях, та сума податкового зобов"язання, самостійно обрахована відповідачем у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, правомірно віднесена позивачем до податкового боргу.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання приписів зазначеної норми позивачем надіслані перша податкова вимога № 1/2205 від 08.12.2008 та друга податкова вимога № 2/434 від 26.02.2009, які направлені поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та розміщено на дошці податкових повідомлень 23.01.2009 та 17.04.2009 відповідно.

Судом встановлено, що податкова заборгованість у розмірі 881,00 грн в добровільному порядку відповідачем не сплачена, що підтвержується витягом з облікової картки платника.

Відповідно до пункту 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-XІІ (далі Закон № 509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції в м.Полтаві про стягнення податкової заборгованості є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м.Полтаві до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн 50 (п'ятдесят) коп. до державного бюджету м. Полтава, р/р 31117029700002 код бюджетної класифікації платежу 3014010100, одержувач УДК у м.Полтаві, ЗКПО 34698804, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області МФО 831019.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 14 червня 2010 року.

Суддя С.М. Серга