Рішення № 98678193, 23.07.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2021 року справа № 580/2999/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження (у письмовому провадженні) в залі суду адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства “Жашківський Елеватор” до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

17.05.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов приватного акціонерного товариства “Жашківський Елеватор” (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі – відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу за підписом керівника ГУ ДПС у Черкаській області Т. Харьковської.

Позов мотивований тим, що спірне рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки передумовою опису майна у податкову заставу є наявність узгодженого податкового боргу, який має бути визначений податковим повідомленням-рішенням та податковою вимогою. Однак, визначення податкового боргу контролюючим органом не здійснено, що виключає можливість прийняття рішення про опис майна у податкову заставу. Також зазначає, що спірне рішення не містить усіх обов`язкових реквізитів, зокрема дати його оформлення.

Ухвалою від 24.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановив відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

09.06.2021 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вказував, що спірне рішення прийнятне на підставі отриманого від УДКСУ у Лисянському районі подання щодо стягнення простроченої заборгованості за фінансовою допомогою, наданою на зворотній основі з резервного фонду Державного бюджету. Відповідач зазначає, що вказана заборгованість стягується у загальному порядку для стягнення податкового боргу, передбаченому ПК України, у зв`язку з чим прийняте спірне рішення.

17.06.2021 позивач подав суду відповідь на відзив з аналогічними позовній заяві доводами.

Зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

Супровідним листом від 23.02.2021 УДКСУ у Лисянському районі Черкаської області направило відповідачу подання від 23.02.2021 №2 для здійснення стосовно позивача заходів щодо стягнення простроченої заборгованості за фінансовою допомогою, наданою на зворотній основі з резервного фонду Державного бюджету згідно з постановою КМУ від 11.09.1997 №1003 в сумі 5491,84 грн.

18.03.2021 заступником начальника ГУ ДПС у Черкаській області Т. Харьковською відповідно до вимог статті 89 розділу ІІ Податкового кодексу України прийнято рішення №1925/5/23-00-13-0516 про опис майна позивача у податкову заставу, а також майна, яке він набуде у майбутньому.

Не погоджуючись із цим рішенням, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи оцінку спірному рішенню суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 9 ст.17 Бюджетного кодексу України визначено, що прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.

Постановою Кабінету Міністрів України №174 від 02 березня 2011 року «Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості» затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (далі – Порядок №174).

Відповідно до п.6 Порядку №174 облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані.

Згідно з п.10 Порядку №174 з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом:

- інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені;

- нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/ фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.

На підставі п.15 Порядку №174 прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Відповідно до п.1 підрозділу 10 розділу ХХ перехідних положень ПК України погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

З аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що вищевказана заборгованість має стягуватись відповідачем у порядку, визначеному ПК України.

Відповідно до п.87.1. ст.87 Глави 9 розділу II ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

На підставі п.87.2. ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до підп.54.3.3. п.54.3. ст.53 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 58.1. ст.58 ПК України визначено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

За вимогами підп.14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання визнається податковим боргом.

Відповідно до п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

П.95.2. ст.95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

З огляду на викладені норми, суд дійшов висновку, що передумовою для виникнення грошових зобов`язань платника є самостійне нарахування платником такого зобов`язання або прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов`язання.

Пунктом 95.1. ст.95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з підп.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України податкова застава – спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.88.1-88.3 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

У разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків.

У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.

Згідно п.п. 89.1.1.- 89.2.3 п. 89.1 ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п.89.2. ст.89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

З аналізу наведених норм податкового законодавства, суд дійшов висновку, що зміст вказаних правових норм, свідчить про необхідність вчинення контролюючим органом дій, які передують опису майна у податкову заставу.

Зокрема, передумовою для застосування до платника податкової застави є обов`язкова наявність узгодженого податкового боргу, що нарахований платником самостійно або податковим повідомленням-рішенням та, як наслідок, визначений у податковій вимозі.

Так, Верховний Суд у рішенні від 05 лютого 2019 року у справі №806/1628/16 дійшов висновку щодо протиправності рішення про опис майна у податкову заставу з огляду на те, що податковим органом не було надано доказів існування у платника узгодженої але не сплаченої суми грошового зобов`язання.

Вирішуючи даний спір, суд встановив, що відповідачем не дотримано вищевказаних норм податкового законодавства щодо визначення позивачу грошового зобов`язання, зокрема, прийняття податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, що, як установлено судом вище, є передумовою та підставою для прийняття рішення про опис майна у податкову заставу.

Тому спірне рішення про опис майна позивача у податкову заставу є протиправним та підлягає скасуванню.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 березня 2019 року у справі №802/3914/14-а щодо скасування рішення про опис майна у податкову заставу за подібних правовідносин.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому суд дійшов висновку стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного акціонерного товариства “Жашківський Елеватор” задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення заступника начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Т. Харьковської від 18.03.2021 №1925/5/23-00-13-0516 про опис майна приватного акціонерного товариства “Жашківський Елеватор” у податкову заставу.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) на користь приватного акціонерного товариства “Жашківський Елеватор” (19200, Черкаська обл., м.Жашків, вул. Вокзальна, буд.1, код ЄДРПОУ 00956916) судовий збір у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя О.А. Рідзель