Постанова № 9867421, 27.05.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-301/10/0770

Ряд стат. звіту № 6.13

Код - 06

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2010 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Большакової О.О.,

при секретарі судового засідання Совга Н.В.,

з участю представника позивача Кедюлича Н.І.,

представника прокуратури Тацюна Ю.С.,

представника відповідача Шкелебей В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора Іршавського району Закарпатської області в інтересах управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Заль” про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

01 лютого 2010 року прокурор Іршавського району Закарпатської області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Заль” про стягнення з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі заборгованості по сплаті страхових внесків (недоїмки) на обовязкове державне пенсійне страхування в сумі 10649 гривень 52 копійки.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України “Про прокуратуру” при виявленні порушень закону прокурор або його заступник в межах своєї компетенції мають право звертатися до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, прямо передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

У судовому засіданні представник позивача та представник прокуратури позовні вимоги підтримали в повному обсязі та пояснили, що відповідачем всупереч вимог Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” не було вчасно сплачено страхові внески, що призвело до заборгованості в розмірі в розмірі 10649 гривень 52 копійки. Відповідачем добровільно заборгованість погашено не було, а так просили задовольнити позовні вимоги повному обсязі.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Заль” позовні вимоги визнав в повному обсязі та пояснив, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Заль” намагатиметься у добровільному порядку погасити заборгованість.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог з таких підстав.

Іршавською районною Радою народних депутатів було зареєстровано субєкт підприємницької діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю “Заль”, про що було видано Свідоцтво № 22068033 про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності від 16 червня 1995 року (копія знаходиться в матеріалах справи арк. № 7).

Відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Заль” було включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, про що свідчить Довідка № 4280 від 17.05.1999 року (копія в матеріалах справи, арк. № 8).

Товариство з обмеженою відповідальністю “Заль” зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Іршавському районі, як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, відповідно до п. 1 ст. 15 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058, який набув чинності з 01.01.2004 року, про що свідчить копія Повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за реєстраційним номером 07181316 (арк. № 6).

Органи Пенсійного фонду України зобов'язані здійснювати в межах своєї компетенції контроль за дотриманням страхувальниками та застрахованими особами вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Ненадходження вищезазначеної суми заборгованості до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.

Відповідно до п. 6 ст. 14 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058 V від 09 липня 2003 року страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці - фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058 V від 09 липня 2003 року, страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до ст. 15 ч. 6 та ст. 20 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, повинні сплачувати страхові внески до солідарних систем Пенсійного фонду України та внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Відповідно до ч. 2 ст. 106 вищевказаного Закону, суми страхових внесків, які своєчасно не сплачені, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються нарахуванням пені та штрафних санкцій.

Згідно ст.4 п.1 Закону № 400/97 ВР від 26.06.97р., для платників збору, визначених п.1 та п.2 статті 1 цього Закону (а саме субєктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, юридичних та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників) встановлюються ставки збору в розмірі 32 % з 01.01.2004р. до 31.03.2005р., 32,3% з 01.04.2005р. до 31.12.2005р., 31,8% з 01.01.2006р. по 31.12.2006р., а 33,2% з 01.01.2007р. від обєкта оподаткування визначеного п.1 ст.2 цього Закону (суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР), виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, а також суми сплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю).

Відповідно до п.1.1 ст. 1 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, платники податків юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до п.1 ст.14 Закону №1058 від 09.07.2003 р. роботодавці юридичні та фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру - являються страхувальниками, тому, відповідно до ст.15 Закону 1058 від 09.07.2003 р. вони є платниками страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України та зобовязані сплачувати внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

В п.п.1 п.8 Прикінцевих положень Закону 1058 від 09.07.2003 р. зазначено, що страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку визначених цим Законом та в розмірах передбачених Законом України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" (400/97).

За період з вересня по листопад 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Заль”, здійснюючи нарахування та виплату заробітної плати, нарахувало та задекларувало в щомісячних розрахунках 10137 гривень 26 копійок належних до сплати страхових внесків. Відповідно до п. 6 ст. 17 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Однак, відповідачем порушено п. 6 ст. 17 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” та не сплачено в повному обсязі вказану суму страхових внесків на обовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вказаний період.

Оскільки, Товариство з обмеженою відповідальністю “Заль” не сплатило самостійно нараховані страхові внески за відповідний базовий звітній період, не пізніше через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду визначені ч.6 ст.20 Закону №1058 від 09.07.2003 року, то відповідно до п.2 ст.106 вони стали вважатися простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою).

Відповідно до п.2 ч.9 ст.106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф незалежно від строку затримки платежу у розмірі :

-10 відсотків своєчасно не сплачених сум зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

-20 відсотків своєчасно не сплачених сум зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

-50 відсотків своєчасно не сплачених сум зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк більше 90 календарних днів включно.

Також на суми своєчасно несплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 9.3.2 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку платника, яка формується за даними звітів платника (страхувальника) розрахованих та поданих ним самостійно.

Отже, у відповідності до п. 9 ст.106 ЗУ № 1058 органами Пенсійного фонду було винесено рішення № 656 від 06.10.2009 року, відповідно до якого до товариства були застосовані фінансові санкції на загальну суму 25 гривень 57 копійок та було нараховано пеню в сумі 4 гривні 74 копійок, та рішення № 794 від 04.12.2009 року, яким до підприємства було застосовано фінансову санкцію у розмірі 300 гривень 75 копійок штрафу та було нараховано пеню в розмірі 188 гривень 71 копійок. Дані рішення були надіслані платнику з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 Інструкції № 21-1 від 19.12.2003 року, якщо платник вважає, що орган Пенсійного фонду неправильно визначив суму зобовязання або прийняв будь яке рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, такий платник має право звернутися до Пенсійного фонду із скаргою про перегляд цього рішення, яка дається у письмовій формі та може супроводжуватись документами, розрахунками та доказами, які платник вважає за потрібне надати.

Відповідач не звертався із скаргою щодо повідомлень, тому, виходячи із наведеного, неоскаржена сума до відшкодування вважається узгодженою між управлінням Пенсійного фонду України в Іршавському районі та Товариством з обмеженою відповідальністю “Заль”.Таким чином, станом на 26.01.2010 року загальна заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю “Заль” перед управлінням Пенсійного фонду України в Іршавському районі становить10649 гривень 52 копійки, яка сплачена не була та підлягає стягненню з боржника. Заборгованість відповідача підтверджена матеріалами справи, а саме: копіями самостійно поданих розрахунків сум страхових внесків за період з вересня по листопад 2009 року, копією Рішення № 656 від 06.10.2009 року з відміткою про вручення, копією Рішення № 794 від 04.12.2009 року з відміткою про вручення, картками особового рахунку страхувальника.

Ненадходження вказаної суми до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених, для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 158-163 КАС України, -

постановив:

Позовні вимоги прокурора Іршавського району Закарпатської області в інтересах управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Заль” про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Заль” (Закарпатська область, Іршавський район, село Сільце, вул. 8-го Березня, 46, код ЄДРПОУ 22068033, р/р 26004585339001, МФО 312378 у Приватбанку міста Іршава) на користь управління пенсійного фонду України в Іршавському районі (м. Іршава, пл. Народна, 3, код ЄДРПОУ 20449666, р/р 25609312694 МФО 312356 Закарпатське обласне управління “ВАТ Державний ощадний банк України”) заборгованість по сплаті страхових внесків (недоїмки) на обовязкове державне пенсійне страхування в сумі 10649 (десять тисяч шістсот сорок девять) гривень 52 (пятдесят дві) копійки.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження в 10 денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подання апеляційної скарги у 20 денний термін після подання заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст.186 КАС України. Постанова відповідно до ч.1 ст.254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Суддя Большакова О.О.

Повний текст постанови підписано та виготовлено 02 червня 2010 року.

Суддя Большакова О.О.