Постанова № 9867012, 11.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.03.10Справа №2а-10260/09/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: Головуючого судді Котаревої Г.М.,

при секретарі судового засідання Тарасовій О.М.,

за участю представників сторін:

від позивача Свинобоєва О.С., представник за довір. № 04-5/03 від 04.01.2010 р.,

від відповідача не зявився,

розглянув адміністративну справу

за позовомКримського республіканського відділення Фонду соціального захисту

інвалідів

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Кримська телефонна компанія»

про стягнення заборгованості.

Суть спору: Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до ТОВ «Кримська телефонна компанія» (далі відповідач), про стягнення адміністративно-господарських санкцій у сумі 2848,00 грн. за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач повинен був забезпечити у 2008 році працевлаштування інвалідів на 1 робоче місце, фактично працевлаштовані 0 осіб, у звязку з чим відповідач повинен був сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 4200,00 грн. за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліду і не зайняте ним, проте сплатив лише 1352,00 грн.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.10.09р., представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1424,00грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, надіслав заперечення на адміністративний позов, зазначив, що суму заборгованості у розмірі 1424,00грн. сплатив платіжним дорученням, про що обслуговуючий банк проставив відповідну печать але в подальшому банк відмовився перераховувати кошти, посилаючись на внутрішні проблеми.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Кримська телефонна компанія» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 22.10.1999 року, ЄДРПОУ 30624330, що підтверджується довідкою Державного комітету статистики АР Крим № 05.3-8.1/1673 від 01.06.09р.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю і гарантує рівні можливості для його реалізації. Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. № 875 зі змінами та доповненнями (далі Закон), передбачені гарантії для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами.

Згідно з ст.19 Закону для підприємств, установ і організацій, у томі числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі - роботодавці) установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця.

Згідно з звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік за формою № 10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 10.02.2007р. № 42, відповідач повинен був забезпечити у 2008р. працевлаштування інвалідів на 1 робоче місце, фактично працевлаштовані 0 осіб.

Згідно з ч.1 ст.20 Закону роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі чи організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача за 2008 рік складає 10 осіб; середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача за 2008 рік, яким по висновку МСЄК встановлена інвалідність 0 осіб; чисельність інвалідів штатних працівників, що повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст. 19 Закону 1 особа (10 х 4% = 1(норматив); фонд оплати праці штатних працівників за рік 84000,00 грн.; середньо річна заробітна плата штатного працівника складає 84000,00 : 10 =8400,00 грн., кількість робочих місць не зайнятих інвалідами 1 - 0 = 1 робоче місце.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07р. №70 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону. На підприємствах, де працює більш ніж 15 чоловік, суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а на підприємствах, де працює від 8 до 15 чоловік, - у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити самостійно до 15.04.08р. адміністративно-господарські санкції у сумі 4200,00 грн. за 1 робоче місце.

Відповідач обґрунтовує свої заперечення тим, що повністю сплатив адміністративно-господарські санкції, проте банк не перерахував сплачену їм суму посилаючись на внутрішні проблеми, у звязку з чим відповідач вважає, що відповідальність повинен нести саме банк, а не він.

При цьому, відповідно до ст. 16.5.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами» за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Проте, суд не приймає до уваги посилання відповідача на вищезазначені положення Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами», оскільки адміністративно господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обовязковим платежем), обовязкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25.06.1991 № 1251-ХІІ «Про систему оподаткування», а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у звязку з вчиненням правопорушення.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач не виконав встановлений норматив працевлаштування інвалідів на 2008р. в кількості 1 особи, частково сплатив адміністративно-господарські санкції, у звязку з чим, вимоги позивача про стягнення 1424,00 грн. адміністративно-господарських санкцій є обґрунтованими.

При цьому суд вважає необхідним зазначити, що здійснювати функції контролю за своєчасним і повним отриманням коштів бюджетом неможливо без вживання і стягнення Фондом адміністративно-господарських санкцій підприємств, установ, організацій, які не забезпечують встановлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, якщо ними добровільно не сплачуються до відповідного відділення Фонду санкції за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Пунктом 11 Порядку встановлено, що у разі несплати адміністративно-господарських санкцій у встановлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні 11 березня 2010 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 18 березня 2010р.

Керуючись ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська телефонна компанія», (м. Сімферополь, вул. Дзержинського,13/5, кв. 32, ЄДРПОУ 30624330), на користь Державного бюджету м. Сімферополя, 50070000, банк одержувача: Управління Держказначейства в АРК м. Сімферополь (р/р № 312125230700002, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405),

призначення платежу: *; ЄДРПОУ платника; 50070000; 01; адміністративно-господарські санкції за робочі місця не зайняті інвалідами за 2008 рік в сумі 1424,00 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Котарева Г.М.