Рішення № 98628195, 29.07.2021, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/899/21

провадження №2/176/486/21

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

29 липня 2021 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Гусейнова К.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м.Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, де просить ухвалити судове рішення, яким стягнути з ДП «Науково-дослідний інститут «Квант» на його користь 151681,48 грн нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку після звільнення по день винесення судом рішення, виходячи з суми у 395,35 грн за один робочий день.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно з наказом №141/к від 26.04.2018 з 01.05.2018 він був прийнятий на роботу на посаду інженера-конструктора першої категорії до відділу №94 НДВ-4 Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант». З 09.09.2020 він був звільнений із займаної посади за угодою сторін на підставі ч.1 ст.36 КЗпП України відповідно до наказу №267-к/тр від 07.09.2020. При звільненні розрахунок з ним проведений не був. Станом на 10.09.2020 утворилась заборгованість із виплати заробітної плати в розмірі 151681,48 грн. Відповідно до довідки №128 від 11.09.2020 його середня заробітна плата станом на дату звільнення складає 395,35 грн. 2 жовтня 2020 року та 22 жовтня 2020 року позивачем на адресу відповідача направлялися претензії щодо виплати заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, але вони залишені без відповіді. У зв`язку з цим позивач змушений був звернутися до суду з цим позовом.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 03 червня 2021 року було відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Про розгляд справи, учасники справи повідомлені належним чином. Від відповідача, у встановлений ухвалою суду від 03.06.2021 року строк, відзиву на позов не надходило.

Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у спосіб передбачений законом та з огляду на те, що відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає, що є передбачені ст.ст. 280,281 ЦПК України підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами ст.43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 , останній був прийнятий на посаду інженера-конструктора першої категорії до Відділу №94 НДВ-4, на підставі Наказу №141-к від 26.04.2018. Звільнений 09.09.2020 за угодою сторін відповідно до ч.1 ст.36 КЗпП, на підставі Наказу №267-к/тр від 07.09.2020 (а.с.9).

Відповідно до довідки №128 від 11.09.2020, виданої ДП «Науково-дослідний інститут «Квант» заробітна плата ОСОБА_1 , станом на дату звільнення, для здійснення розрахунку за весь час затримки у виплаті заробітної плати після звільнення по день фактичного розрахунку складає 395 грн 35 коп. (а.с.10).

Відповідно до довідки №123 від 10.09.2020, виданої ДП «Науково-дослідний інститут «Квант», ОСОБА_1 працював в ДП «НДІ «Квант» з 01.05.2018 по 09.09.2020 на посаді інженера-конструктора І категорії. Станом на 10.09.2020 заборгованість із виплати заробітної плати складає 151 681,48 грн (а.с.11).

2 жовтня 2020 року та 22 жовтня 2020 року позивачем на адресу відповідача направлялися претензії щодо виплати заборгованості із заробітної плати у розмірі 151681,48 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку (а.с.12,13).

Станом на день розгляду справи в суді заборгованість по заробітній платі позивачу не виплачена.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, власник повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню на користь працівника, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У відповідності до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» в разі не проведення відповідачем розрахунку з ним, як працівником, до розгляду справи, суд на підставі ст.117 КЗпП України повинен стягнути на його користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку.

Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року в інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Остаточний розрахунок із позивачем відповідач на день постановки судового рішення також не здійснив.

Таким чином, з ДП «НДІ «Квант» на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по виплаті заробітної плати у сумі 151681,48 грн та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме з 10 вересня 2020 року по день винесення рішення у справі 29 червня 2021 року (включно), виходячи із наступного розрахунку.

Згідно з довідкою ДП «НДІ «Квант» від 11.09.2020 року середня заробітна плата позивача ОСОБА_1 , станом на дату звільнення, для здійснення розрахунку за весь час затримки у виплаті заробітної плати по день фактичного розрахунку складає 395,35 грн (а.с.10).

Остаточний розрахунок з позивачем відповідач затримав на 221 робочих дні.

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 87372 грн 35 коп. (395,35 грн (середньоденна заробітна плата позивача) х 221 дня (кількість робочих днів затримки розрахунку) = 87372 грн 35 коп.). Саме така сума має бути стягнена з відповідача на користь позивача в якості середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно ч.2 ст.233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

В разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком.

Згідно з п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір по справі в сумі 908 грн.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 116, 117, 232, 233 КЗпП України, Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (з наступними змінами і доповненнями),керуючись ст.ст. 4,12,13,81,82,141, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» (адреса: 03150, м.Київ, вул.Івана Федорова, буд.4, код ЄДРПОУ 14308138) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 : заборгованість по заробітній платі у розмірі - 151681 (сто п`ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн 48 коп.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі – 87372 (вісімдесят сім тисяч триста сімдесят дві) грн 35 коп., а всього 239053 (двісті тридцять дев`ять тисяч п`ятдесят три гривні ) 83 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» (адреса: 03150, м.Київ, вул.Івана Федорова, буд.4, код ЄДРПОУ 14308138) на користь держави 908 грн судових витрат.

Рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Суддя К.А. Гусейнов