Ухвала суду № 98619458, 27.07.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13532/20

провадження № 2/753/933/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2021 р. Дарницький районний суду м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О., секретар судового засідання Кирик К. С.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Марафет Хоум»,

представники позивача - Лиска П. О., Руденко В. О.,

відповідачі - 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 ,

представники відповідачів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ченцова Наталія Аркадіївна,

вимоги позивача - про визнання правочинів недійсними,

розглянув в підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 р. ТОВ «Марафет Хоум» звернулося до суду з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1 , посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ченцовою Н.А., а саме: договору купівлі-продажу, серія та номер: 2090, укладеного 05.11.2019 між продавцем ОСОБА_1 та покупцем ОСОБА_2 ; договору купівлі-продажу, серія та номер: 2323, укладеного 04.12.2019 між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_3 , з підстав їх фіктивності.

Позов обґрунтований такими обставинами. З 24.10.2016 по 26.09.2017 ОСОБА_1 обіймала посаду генерального директора ТОВ «Марафет Хоум» 17.10.2019 в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019100080005996 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у розтраті грошових коштів товариства в сумі 1 050 000 грн., які були незаконним шляхом перераховані з рахунків ТОВ «Марафет Хоум» на рахунок ФОП ОСОБА_7 . У даному кримінальному провадженні ТОВ «Марафет Хоум» пред`явило до ОСОБА_1 цивільний позов про відшкодування майнової шкоди в сумі 1 050 000 грн. та моральної шкоди в такому ж розмірі. Одночасно з цивільним позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 та на усі її банківські рахунки. Однак ще до подання слідчим до суду клопотання про арешт майна ОСОБА_1 уклала зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 договір купівлі-продажу вищевказаної квартири, а ОСОБА_2 в подальшому відчужив квартиру на користь свого знайомого ОСОБА_3 .

Ухвалою від 06.10.2020 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

19.07.2021 від представника позивача ОСОБА_8 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у кримінальній справі № 759/2003/20.

В підготовчому засіданні 27.07.2021 представник позивача ОСОБА_9 клопотання підтримав пославшись на наведені у ньому обставини та обґрунтування, а представники відповідачів заперечували проти його задоволення.

Заслухавши представників сторін та вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання про зупинення провадження у справі з таких підстав.

За загальним правилом, встановленим статтями 12, 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77 ЦПК України).

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України та статті 4 ЦПК України захисту підлягає лише порушене або оспорюване право або інтерес.

Отже з огляду на те, що позивач не був стороною оспорюваних договорів, а вимоги позову мотивовані тим, що дані договори мали на меті приховування майна, на яке могло бути звернуто стягнення, до предмету доказування у даній справі відноситься зокрема наявність у позивача обґрунтованої юридичної заінтересованості у визнанні договорів недійсними.

Статтею 191 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Нормами глави 9 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) врегульовані питання відшкодування (компенсації) шкоди у кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Статтею 129 КПК України встановлено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.

У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

За принципом презумпції невинуватості особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили (частина 1 статті 17 КПК України) .

Судом установлено, що Святошинським районним судом м. Києва розглядається по суті кримінальна справа № 759/2003/20 по обвинуваченню ОСОБА_1 зокрема у розтраті майнаТОВ «Марафет Хоум», в рамках якої останнім пред`явлено цивільний позов про відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди в сумі 1 050 000 грн. та моральної шкоди в такому ж розмірі.

Відповідно до положень пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже ураховуючи, що винуватість (або невинуватість) ОСОБА_1 у розтраті майна ТОВ «Марафет Хоум» може бути встановлена лише в порядку кримінального судочинства, та беручи до уваги, що постановлення судом виправдувального вироку буде свідчити про те, що оспорюваними правочинами права позивача не порушуються, що в свою чергу виключає задоволення позову про визнання правочинів недійсними, суд дійшов висновку, що розгляд вказаної справи об`єктивно неможливий до вирішення кримінальної справи № 759/2003/20.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 6 частини 1 статті 251, статтями 189, 196, 197, 258-260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Марафет Хоум» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ченцова Наталія Аркадіївна, про визнання правочинів недійснимизупинити до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі № 759/2003/20 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3, 4 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 200, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання такої скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: