Рішення № 98574389, 23.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/8804/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2021 року зал судових засідань №7

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Середа О.-В.І.,

за участю:

представника позивача Гая О.О.

представника відповідача Мороз О.В.

представника третьої особи Терлецького Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Ременергокомплектація» до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Ременергокомплектація» звернулося з позовною заявою до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне управління Держпраці у Львівській області в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення виконавчого збору від 12.05.2021 у виконавчому провадженні №65364219.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що рішення суду немайнового характеру в справі №380/12596/20 товариством виконується в добровільному порядку, про що було повідомлено відповідача, а тому відсутні підстави для винесення постанови про стягнення виконавчого збору. Зазначає також, що у постанові про відкриття виконавчого провадження боржник повідомляється про необхідність виконання рішення суду, йому надається строк для добровільного виконання такого, який обчислюється з моменту отримання цієї постанови. У зв`язку із цим, вважає винесену постанову про стягнення виконавчого збору протиправно, та просить її скасувати.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору. Також, боржником не надано жодних підтверджуючих документів щодо виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження. Вважає винесену постанову про стягнення виконавчого збору правомірною, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Головне управління Держпраці у Львівській області надав пояснення по суті спору, та зазначив, що з метою перевірки виконання підприємством припису була проведена позапланова перевірка, та встановлено наявність порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю працівників позивача, що стали підставою для звернення до суду із позовною заявою. Вважає, що державний виконавець діяв правомірно, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 23.06.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Посадовими особами Головного управління Держпраці у Львівській області 10-23 листопада 2020 року проведено планову перевірку ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Ременергокомплектація» щодо дотримання вимог законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, гігієни праці поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

За результатами перевірки складено акт від 23.11.2020 № 13/01/067/0560, у якому зафіксовано порушення: не зареєстровано декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці на експлуатацію електричного устаткування електричних станцій та мереж напругою понад 1000В, а саме ТП-6/0,4 Кв № 110; не проведені випробування та вимірювання електрообладнання ТП-6/0,4 Кв № 110; не випробувані засоби захисту (діелектричні рукавиці, покажчики напруги до 1000В, інструмент з ізольованими ручками).

10.02.2021 Головне управління Держпраці у Львівській області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності, а саме заборонити експлуатацію електрообладнання ТП-6/0,4 кВ № 110; виконання робіт в діючих електроустановках напругою 0,4 кВ до усунення зазначених у позовній заяві порушень.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 у справі № 380/12596/20 позов задоволено повністю, застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду до ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Ременергокомплектація» шляхом заборони експлуатації електрообладнання ТП-6/0,4 кВ № 110 та виконання робіт в діючих електроустановках напругою 0,4 кВ до усунення зазначених у позовній заяві порушень.

19.04.2021 видано виконавчий лист у справі № 380/12596/20.

27.04.2021 Головне управління Держпраці у Львівській області звернулось до відповідача із заявою про примусове виконання виконавчого листа № 380/12596/20 від 19.04.2021.

12.05.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору.

Зокрема у постанові про стягнення виконавчого збору № ВП 65364219 зазначено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується з юридичної особи боржника в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати, що становить 24000 грн.

25.05.2021 державним виконавцем здійснено вихід за адресою місцезнаходження боржника, однак боржник від виконання рішення суду відмовився, пояснення з приводу виконання рішення не надав, про що складено акт державного виконавця.

Також, 25.05.2021 на адресу відповідача надійшло повідомлення від боржника про те що, з березня 2021 року добровільно припинено експлуатацію електрообладнання ТП-6/0,4 кВ № 110 та виконання робіт в діючих електроустановках напругою 0,4 кВ, та зазначив про апеляційне оскарження рішення суду у справі № № 380/12596/20.

10.06.2021 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.

Поряд з цим, на адресу відповідача, 02.07.2021 надійшов лист Головного управління Держпраці у Львівській області, у якому зазначено, про те, що 23.04.2021 проведено позапланову перевірку ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Ременергокомплектація» в частині дотримання вимог законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки (контроль виконання вимог припису від 23.11.2020), за результатами якої складено акт від 23.04.2021, яким підтверджено наявність порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю працівників, що стали підставою для звернення до суду із позовною заявою.

Вважаючи постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору неправомірною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII визначено, що постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами.

Відповідно до ст. 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з приписами ч. 1, 3, 4, 7, 9 ст. 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.

Отже, Закон України "Про виконавче провадження" встановлює виключний перелік підстав, коли виконавчий збір не стягується, і забезпечення боржника можливістю добровільно виконати рішення суду після відкриття виконавчого провадження цей перелік не містить.

З аналізу вказаних норм Закону № 1404-VIII слідує, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Позивач зазначає, що ним рішення суду виконано в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, відповідне електрообладнання ще з листопада 2020 року і по даний час не експлуатується. На підтвердження даного факту суду надано Наказ директора ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Ременергокомплектація» № 7 від 24.11.2020 «Про зупинення експлуатації електрообладнання».

Однак, вказаний наказ не був наданий стягувачу під час повторної перевірки, що проводилась 23.04.2021, як і не надсилався державному виконавцю. Більш того, у своєму повідомленні державному виконавцю від 25.05.2021 позивач зазначив, що таке електрообладнання не експлуатується з березня 2021 року. Відтак, вказаний наказ не є належним доказом, що підтверджує добровільне виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 21.05.2021 № ВП 65364219 про стягнення виконавчого збору.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна