Ухвала суду № 9857010, 22.09.2009, Апеляційний суд міста Києва

№22-7123 головуючий в 1-й інстанції Оксюта Т.Г.

доповідач Остапчук Д.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2009 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Остапчука Д.О.

суддів: Побірченко Т.І., Карпенко С. О.

при секретарі Воробей Ю.М.

у відкритому судовому засіданні в м. Києві розглянула апеляційну скаргу представника ЗAT «Страхова компанія «Провідна» на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 13.05.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «Провідна», третя особа: ТОВ «Ніко-Україна» про зобов'язання вчинити перерахування та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Солом»янського районного суду м. Києва від 13.05.2009 року за заявою позивачки, у порядку забезпечення позову накладано арешт на грошові кошти в сумі 25 981, 52 грн., які належать ЗАТ СК «ПРОВІДНА» і знаходяться на рахунку № 265003941501 в ЗАТ «Банк Петрокоммерц Україна» м. Києва, МФО 300120, ЗКПО 23510137.

В поданій апеляційній скарзі, представник ЗАТ «Страхова компанія «Провідна», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ухвалу суду вважає незаконною, просить її скасувати, та постановити нову ухвалу.

Зазначає, що суд, забезпечуючи позов у, обраний позивачкою спосіб, не звернув уваги на те, що позивачкою не було надано будь-яких доказів того, що у майбутньому можуть виникнути труднощі при виконанні рішення суду.

Перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд виходив з того, що відповідачем не виконуються умови договору страхування, у зв»язку з чим невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Такі висновки ґрунтуються на законі та відповідають встановленим фактам.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Частиною третьою цієї норми передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб, а види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст. 152 ЦПК України).

З тексту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що предметом даного спору є вимога про покладання обов»язку на відповідача по перерахуванню страхової суми на користь ТОВ «Ніко-Україна» в сумі 10391.52 гривень та стягнення на її користь 20000 гривень моральної шкоди.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач протягом тривалого часу не проводить перерахування на рахунок ТОВ «Ніко Україна» необхідної на ремонт автомобіля позивачки, суми, що потягло за собою звернення останньої до суду за захистом порушеного права.

Враховуючи, що розмір коштів на які накладено арешт, *не перевищує розміру позовних вимог, то суд з врахуванням фактичних обставин, обґрунтовано постановив ухвалу про, забезпечення позову у, обраний позивачкою спосіб.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, і на законність оскаржуваної ухвали - не впливають.

Ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 301, 302, 305, 308, 312, 317, 218 ЦПК України, колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ЗАТ «Страхова компанія «Провідна» відхилити, а ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 13 травня 2009 року у залишити без змін.