Ухвала суду № 9856938, 24.09.2009, Апеляційний суд Житомирської області

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-286/2009 Головуюча у суді 1-ї інстанції Зіневич І.В.

Категорія: ст. 212 ч. 1 КК України Суддя-доповідач Фомін Ю.В.

УХВАЛА

Іменем України

24 вересня 2009 року Апеляційний суд Житомирської області

в складі: суддів: Мельничук Н.М. - головуючої,

Заліщука М. С. та Фоміна Ю.В.,

з участю: прокурора Хоменка А.В.,

представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляцією особи, яка подала скаргу - ОСОБА_5, на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 7 вересня 2009 року, -

встановив:

Цією постановою на підставі ст. ст. 236 - 7, 236 - 8 КПК України залишена без задоволення скарга ОСОБА_5 на постанову слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА України в Житомирській області від 5 серпня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 1 КК України.

В постанові суду зазначено, що ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою на вище вказану постанову, зазначивши, що вона є незаконною, оскільки слідчим було порушено ряд норм кримінально-процесуального закону. Вважав, що кримінальна справа не могла бути порушена відносно нього за ст. 212 ч. 1 КК України, так як він являється постраждалим від Чорнобильської катастрофи, є інвалідом третьої групи, що підтверджується відповідними документами, а тому на нього розповсюджується Закон України «Про амністію». Тому слідчий грубо порушив вимоги ст. 6 п. 4 КПК України яка вказує, що кримінальну справу не може бути порушено внаслідок акту амністії. Просив скасувати постанову від 5 серпня 2009 року.

При розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи судом з'ясовуються лише питання щодо того, чи були наявні на час її порушення приводи до цього, передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України, чи мала особа, яка порушила справу, достатні дані, які вказували на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК), чи компетентна особа прийняла таке рішення і чи дотримано нею порядок порушення справи ( ст. 98 КПК).

З наданих матеріалів на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи вбачається, що приводом для порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину під час розслідування кримінальної справи №09\169001, яка була порушена відносно ОСОБА_5 за ст. 212 ч.3 КК України за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Такий привод передбачений п. 5 ч. 1 ст. 94 КПК України. Кримінальна справа була порушена проти ОСОБА_5, оскільки в матеріалах розслідуваної справи були достатні дані, які вказували на наявність в діях останнього ознак злочину, передбаченого ст. 212 ч. 1 КК України.

Проведеним по вказаній кримінальній справі розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_6, виконуючи адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції при здійснення фінансово-господарської діяльності АТЗТ «Люсан» подавав до Новоград-Волинської ОДПІ декларації по податку на додану вартість та про прибуток підприємств, в яких було задекларовано відсутність проведення фінансово-господарських операцій. Відповідно до матеріалів проведених зустрічних перевірок руху коштів по банківських рахунках підприємства, висновків викладених в акті „Про результати позапланової виїзної перевірки АТЗТ «Люсан» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період діяльності з 1 липня 2005 року по 31 грудня 2008 року" було встановлено, що в період 2006-2007 років товариство провело фінансово-господарські операції з реалізації товарів, робіт, послуг для ВАТ «Тернопільміськгаз», ВАТ «Рівнеазот», ВАТ «Уманьфермаш», ПП ОСОБА_7, ТОВ «Омельянівський кар'єр», КП «ЖВУВГК», З AT «Дніпровуд», ТОВ «Стенсервіс» на загальну суму понад 3553000 гривень. Тому за наявними у слідчого даними була порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_5 за 212 ч.3 КК України. В ході подальшого розслідування по цій справі була проведена позапланова документальна перевірка АЗТЗ «Люсан» з питань дотримання податкового законодавства з питань правомірності та своєчасності сплати до бюджету ПДВ та податку на прибуток та було встановлено, що ОСОБА_5 порушив Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закон України «Про податок на додану вартість», в результаті чого за період з 1 липня 2005 року по 31 грудня 2006 року занизив податок на прибуток в розмірі 300936 гривень та ПДВ на суму 201517 гривень, тобто в діях ОСОБА_5 вбачалися ознаки злочину, передбаченого ст. 212 ч. 1 КК України, тому кримінальна справа порушена за ст. 212 ч.3 КК України була закрита, а порушена кримінальна справа за ст. 212 ч. 1 КК України, що підтверджувалося довідкою головного державного податкового ревізора-інспектора ОСОБА_83а № 1/35-3111/22051430 від 8 січня 2009 року „Про результати проведеного аналізу фінансово-господарських операцій АТЗТ «Люсан", даними |акту №702/23-20/22051430 від 30 квітня 2009 року «Про результати позапланової документальної перевірки АТЗТ «Люсан» з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань правомірності та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток за період діяльності з 1 липня 2005 року по 31 грудня 2008 року»; дослідженими первинними бухгалтерськими документами про проведення фінансово-господарських операцій між АЗТЗ «Люсан» та ВАТ «Рівнеазот», КП „ЖВУВГК", ТОВ «Омельянівський кар'єр» та іншими підприємствами; даними протоколів допиту свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 , ОСОБА_12, ОСОБА_13 , ОСОБА_14, висновком спеціаліста № 77 від 5 січня 2009 року, висновками експерта № 1/178 від 10 березня 2009 року.

Рішення про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_6 було прийнято компетентною особою.

Стаття 86 КК України передбачає, що амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, які вчинили злочин, можуть бути повністю або частково звільнені від кримінальної відповідальності чи від покарання.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року, звільняються від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, особи, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду, але не розглянуті судами або розглянуті, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.

Законодавством не передбачено можливості не порушення кримінальної справи за наявності приводів та достатніх даних, які вказують на наявність в діях встановленої особи ознак злочину тільки з тих підстав, що така особа підпадає в коло осіб, щодо яких можливе застосування акту амністії.

В апеляції особи, яка подала скаргу - ОСОБА_5, поставлено питання про скасування вказаної постанови суду та постановления ухвали, якою слід задовольнити його скаргу, оскільки слідчий податкової міліції, відповідно до ч. 4 ст. 112 КПК України, не міг порушувати кримінальну справу відносно нього за ст. 212 ч. 1 КК України, оскільки статтею; 425 КПК України передбачено, що за цим злочином здійснюється провадження за протокольною формою до судової підготовки матеріалів. Крім цього на підставі п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК України кримінальна справа не могла бути порушена, оскільки він є потерпілим від Чорнобильської катастрофи та інвалідом.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який вважав постанову суду законною та обгрунтованою, пояснення представника ОСОБА_4, який підтримав апеляцію, перевіривши справу та матеріали кримінальної справи № 169001/09, на підставі яких було порушено кримінальну справу, апеляційний суд визнає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 15 ст. 236 - 8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення оскарженої постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

З матеріалів справи видно, що при розгляді скарги ОСОБА_5, суд додержався цих положень кримінально - процесуального закону.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали кримінальної справи, на підставі яких було порушено кримінальну справу, обґрунтовано прийшов до висновку про те, що слідчий з ОВС СВ ПМ ДПА України в Житомирській області, порушуючи відносно ОСОБА_6 кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 1 КК України, дотримався вимог п. 5 ч. 1 ст. 94 КПК України, тому, що приводом до порушення кримінальної справи стало безпосередньо виявлення слідчим ознак вказаного злочину, після проведених ряду слідчих дій, а підставою для порушення кримінальної справи стали матеріали справи, в яких є достатні дані, які вказують на наявність ознак вказаного злочину, а саме довідка головного державного податкового ревізора-інспектора ОСОБА_83а № 1/35-3111/22051430 від 8 січня 2009 року „Про результати проведеного аналізу фінансово-господарських операцій АТЗТ «Люсан", дані акту №702/23-20/22051430 від 30 квітня 2009 року «Про результати позапланової документальної перевірки АТЗТ «Люсан» з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань правомірності та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток за період діяльності з 1 липня 2005 року по 31 грудня 2008 року»; досліджені первинні бухгалтерські документи про проведення фінансово-господарських операцій між АЗТЗ «Люсан» та ВАТ «Рівнеазот», КП „ЖВУВГК", ТОВ «Омельянівський кар'єр» та іншими підприємствами; дані протоколів допиту свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 , ОСОБА_12, ОСОБА_13 , ОСОБА_14, висновок спеціаліста № 77 від 5 січня 2009 року, висновок експерта № 1/178 від 10 березня 2009 року.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо відповідності рішення слідчого вимогам ст. 94 КПК України таі про наявність і достатність приводів і підстав для винесення постанови від 5 серпня 2009 року.

В апеляції не оспорюються приводи та підстави для винесення оскарженої постанови органу досудового слідства.

Вказана кримінальна справа, яка була порушена відносно ОСОБА_5 за ст. 212 ч.3 КК України, вже перебувала в провадженні слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА України в Житомирській області. Закриваючи цю справу за вказаним кримінальним законом, слідчий цим же процесуальним документом порушив проти нього кримінальну справу за ст. 212 ч. 1КК України.

Слідчий дотримався вимог ст. 98 КПК України, згідно яких, при наявності приводів і підстав, він був зобов'язаний порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_5

Дійсно ст. ст. 425 та 430 КПК України передбачено, що за цим злочином здійснюється провадження за протокольною формой до судової підготовки матеріалів і кримінальну справу вправі порушити прокурор. Але встановлені ними винятки здійснення провадження стосуються лише зібраних матеріалів органів дізнання. Що стосується доводів апеляції про те, що на підставі п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК України кримінальна справа не могла бути порушена, оскільки ОСОБА_5 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи та інвалідом, то вони необгрунтовані. Згідно Законів України „ Про амністію „ від 19 квітня 2007 року та від 12 грудня 2008 року, виконання цих Законів покладено виключно на суди. Вони передбачають лише звільнення осіб від кримінальної відповідальності та покарання. Можливість прийняття судом рішення! про відмову в порушенні кримінальної справи цими Законами, як і КПК України, не передбачена. Тому амністія може бути застосована лише тоді, коли є порушена кримінальна справа. Суперечність, яка виникає в цьому випадку між п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК України і вказаними Законами, має вирішуватись на користь Законів, оскільки ними передбачений спеціальний порядок застосування амністії і вони прийняті пізніше у часі. За таких обставин

Постанова суду є законною та обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляцію особи, яка подала скаргу - ОСОБА_5, залишити без задоволення.

Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 7 вересня 2009 року, якою залишена без задоволення скарга ОСОБА_5 на постанову слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА України в Житомирській області від 5 серпня 2009 року про порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 1 КК України, залишити без зміни.