Ухвала суду № 9855894, 25.08.2009, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц - 5643 2009 рік Категорія 5

Головуючий в 1-й інстанції Кутья С. Д.

Доповідач Пономарьова О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Соломахи Л.І., Бондаренко Л.І.,

при секретарі Голубцові А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Інформаційне агентство «Компанія ІБЦ» про звернення стягнення на майно товариства, пропорційно частині учасника товариства в статутному капіталі, за апеляційною скаргою ТОВ «Інформаційне агентство «Компанія ІБЦ» на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 12 травня 2009 року, -

встановив:

В листопаді 2007 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом і зазначав, що рішенням суду від 11 липня 2007 року з ОСОБА_2 на його користь стягнутий борг 425000 грн.. У серпні 2007 року він звернувся з заявою до відділу державної виконавчої служби Ворошиловського району м. Донецька з приводу примусового виконання, проте до теперішнього часу рішення суду не виконане, оскільки особистого майна у боржника немає. Оскільки ОСОБА_2 входить до складу учасників ТОВ «Інформаційне агентство ІБЦ» і йому належить частина в майні товариства у розмірі 39 %, просив звернути стягнення на частину майна товариства пропорційно частині його учасника ОСОБА_2 в статутному капіталі.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 12 травня 2009 року позов задоволений, суд вирішив виділити частину майна в натурі пропорційно частині, що належить учаснику ТОВ «Інформаційне агентство «Компанія ІБЦ» ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ «Інформаційне агентство «Компанія ІБЦ» (код ЄДРПОУ 31366109) у розмірі 39 % у вигляді частини нежилого приміщення площею 71, 29 кв. м. на другому поверсі будівлі лабораторного корпусу № 2 (літ. Л-2), розташованого за адресою: м. Донецьк, проспект Ілліча, 93, для звернення стягнення на користь ОСОБА_1.

Не погодившись з рішенням суду ТОВ «Інформаційне агентство «Компанія ІБЦ» звернулося до апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою, в якій просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки суд першої інстанції не врахував, що у відповідача ОСОБА_2 було майно, на яке можна накласти стягнення, що приміщення, на яке накладено стягнення, знаходиться в іпотеці, що вартість майна потрібно встановлювати у відповідності до балансу, який складається на дату предявлення вимог кредиторами.

В судовому засіданні представник ТОВ «Інформаційне агентство «Компанія ІБЦ» арбітражний керуючий - Маншиліна Г. О. підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила рішення суду залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про час слухання справи повідомлений належним чином.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що боржник ОСОБА_2, який є учасником ТОВ «Інформаційне агентство «Компанія ІБЦ» і частка якого в статутному капіталі товариства складає 39 %, не має достатньої кількості майна для задоволення вимог стягувача, тому поклав стягнення на користь ОСОБА_1 на частину майна товариства в натурі, пропорційно частині, що належить ОСОБА_2. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення -залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно з вимогами ст. 149 ЦК України, звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційно частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу. Або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату предявлення вимог кредиторами.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 11 липня 2007 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнутий борг в сумі 425000 грн..

Згідно з постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського району м. Донецька від 28 листопада 2007 року, виконавчий лист, виданий Ворошиловським районним судом м. Донецька від 11 листопада 2007 року для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 повернутий стягувачу у звязку з відсутністю у боржника майна, на яке можна звернути стягнення, на суму 425000 грн..

Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і установ боржник ОСОБА_2 входить до складу учасників ТОВ «Інформаційне агентство ІБЦ» і його частина в майні товариства складає 39 %.

Суд встановив, що ТОВ «Інформаційне агентство ІБЦ» належить на праві власності нежиле приміщення площею 181, 5 кв. м. на другому поверсі будівлі лабораторного корпусу № 2 літ.Л-2 за адресою: АДРЕСА_1

Згідно з висновком експерта, виділ частини 39 % нежилих приміщень вищевказаної будівлі, можливий.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги, суд правильно виходив з правил, встановлених ст. 149 ЦК України, звернувши стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок майна, що належить учаснику ТОВ «Інформаційне агентство ІБЦ» ОСОБА_2 у розмірі 39 %.

Доводи апеляційної скарги про те, що у відповідача є інше майно, на яке можна покласти стягнення, спростовуються матеріалами виконавчого провадження і постановою державного виконавця про повернення виконавчого листа стягувачу у звязку з відсутністю у боржника майна, на яке можна звернути стягнення.

Посилання апелянта на те, що приміщення, на яке звернено стягнення, знаходиться в іпотеці, також не впливають на рішення суду, оскільки та обставина, що майно перебуває в іпотеці, у відповідності до вимог ст. 3 Закону України «Про іпотеку» тільки дає іпотекодержателю переважне перед іншими особами право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки. Крім того, як вбачається з рішення суду стягнення на користь ОСОБА_1 звернено тільки на частину нежилого приміщення, яке перебуває в іпотеці.

Рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог відповідає встановленим у справі обставинам та вимогам матеріального і процесуального законодавства.

Тому апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги необгрунтованими і такими, що не впливають на правильність ухваленого рішення і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство повязує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд на підставі ст. 308 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п.1, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ТОВ «Інформаційне агентство ІБЦ» відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 12 травня 2009 року Єнакіївського залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.