Ухвала суду № 98555580, 26.07.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/9399/13-ц

Провадження № 4-с/487/95/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2021 року Заводський районний суд м. Миколаєва

у складі головуючого судді – Лагоди А.А.

при секретарі – Налиснік І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа АТ «Укрсоцбанк», на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

ВСТАНОВИВ:

Заявники звернулись до суду зі скаргою на дії державного виконавця, якою просили поновити строки на звернення до суду із скаргою, визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кусова Ю.С. про прийняття виконавчого провадження неправомірними та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кусова Ю.С. від 25.02.2021 року про прийняття виконавчого провадження.

Свої вимоги мотивують тим, що 15.04.2021 року отримали лист з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), з якого дізнались, що є боржниками на підставі виконавчого листа Заводського районного суду м. Миколаєва № 47326271 від 14.03.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» боргу. Посилаються на те, що АТ «Укрсоцбанк» на підставі рішення щодо реорганізації від 03.12.2019 року перестало бути юридичною особою і тому, на теперішній час, не може бути стягувачем, більш того, не може стягувати заборгованість по відсоткам, які вдвічі перевищують суму основного боргу. Вважають, що пеня за період більше чим шість років стягується незаконно, а також вказують, що інваліди ІІ-групи звільнені від сплати судового збору.

З огляду на вищевказане, просять задовольнити заявлені вимоги.

Ухвалою суду від 01.07.2021 скаргу прийнято до судового розгляду.

Заявники в судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином, проте подали до суду заяву, в якій просили скаргу задовольнити та слухати справу без їх участі. Від ОСОБА_3 представника ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд скарги без заявника та згідно якої просить суд її задовольнити у повному об`ємі.

Представник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник АТ «Укрсоцбанк» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд вважає за можливе проводити розгляд скарги за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.04.2014 року по справі №2/487/83/14 позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа – приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Мірякова О.В., про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором від 06.09.2006 №640/518-К518 в розмірі 998731,28 грн., що складається з основної суми боргу 519709,26 грн., відсотків – 422107,50 грн., пені за несвоєчасне повернення відсотків – 56914, 52 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» понесений судовий збір у розмірі по 1720,50 грн. з кожного.

03 липня 2014 року рішенням Апеляційного суду Миколаївської області рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.04.2014 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором змінено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 547231,32 грн. заборгованості за кредитним договором, з яких: 164010,92 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 298960,08 грн. – заборгованість по відсоткам, 84260,31 грн. – пеня за несвоєчасне повернення відсотків. В решті рішення суду залишено без змін.

Стаття 447 ЦПК України передбачає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 1 статті 448 ЦПК України встановлено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

З постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кусова Ю.С. від 25.02.2021 року № 47326271 про прийняття виконавчого провадження вбачається, що матеріали виконавчого провадження передано з Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для подальшого його виконання в примусовому порядку.

З тексту скарги вбачається, що скаржники по суті не погоджуються з рішеннями першої та апеляційної інстанції, що не є підставою для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

Посилання заявників на те, що АТ «Укрсоцбанк» перестало бути юридичною особою, а тому не може бути стягувачем суд до уваги не бере, адже відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ «Укрсоцбанк» має юридичну особу - правонаступника – АТ «АЛЬФА-БАНК» (код ЄДРПОУ: 23494714).

Положеннями статті 104 ЦК України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України, у разі якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 13, 447-451 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 пропущений строк для звернення зі скаргою.

В задоволенні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа АТ «Укрсоцбанк», на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 15-ти днів з моменту складення повного судового рішення.

Суддя А.А. Лагода