Рішення № 98527360, 22.07.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/3216/21

2/310/1667/21

РІШЕННЯ

Іменем України

22 липня 2021 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Прінь І.П.,

за участі: секретаря судового засідання: Бевз О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Табінський Олег Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Табінський О.В., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в якому вказує що, приватним виконавцем Табінським О.В. за місцем її роботи була направлена постанова від 23.03.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату на виконання виконавчого напису нотаріуса Горай О.С. про стягнення з неї на користь відповідача заборгованості за кредитним договором від 29.05.2012 року, укладеним з ПАТ «Дельта Банк» в сумі 16948,87 грн. Заборгованість за кредитним договором не була безспірною, оскільки кредитний договір був укладений 22.05.2012 року строком на три роки. Вимоги про стягнення боргу пред`явлені поза межами строку позовної давності. Позивач вказує на те, що вказаний виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом з грубим порушенням норм чинного законодавства, а саме ЗУ «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій. Жодних вимог від ТОВ «Росвен Інвест Україна» про погашення боргу вона не отримувала. Позивач вважає, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості, що підлягає стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядк вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. З огляду на викладене, позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №21289, вчинений 03.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.

Ухвалою суду 18.12.2020 року відкрито провадження у справі.

Позивач ОСОБА_1 і її представник адвокат Панченко О.П. у судове засідання не з`явилися. Адвокат подав заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити позов, не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку.

Представник відповідача ТОВ «Росвен Інвест Україна» у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.42), про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву не подав.

Треті особи – приватний виконавець Табінський О.В. і приватний нотаріус Горай О.С. у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.43-45), пояснень щодо позову не подали.

Відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких підстав, суд ухвалив розглянути справу за відсутності позивача і відповідача, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в заочному порядку, за наявними матеріалами.

Дослідивши надані суду письмові докази у їх сукупності, суд встановив таке.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

Судом установлено, що 03.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис №21289 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості за кредитним договором №007-07508-290512, який був укладений з ПАТ «Дельта Банк» 29.05.2012 року, за період з 22.05.2020 по 31.01.2021 в розмірі 16448,87 грн.(а.с.5)

На підставі виданого виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання цього виконавчого напису нотаріуса, а 23.03.2021 року приватним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.7).

Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами ОСОБА_1 посилалася на те, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом із порушенням вимог ЗУ «Про нотаріат».

Вирішуючи вказаний спір суд виходить з наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі – Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (п.п. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Також, ст.50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків:

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Саме тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс 17 та від 06 травня 2020 року у справі № 320/7932/16-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 р. по справі № 305/2082/14-ц, яка відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 з подібних правовідносин, відступати від яких немає підстав.

Позивач вказує на те, що нотаріусу не були надані документи, які б доводили безспірність заборгованості, оскільки заборгованість була визначена стягувачем за період з 22.05.2020 по 31.01.2021 в розмірі 16448,87 грн. і складалася з заборгованості за сумою кредиту 10260,63 грн., заборгованість за відсотками 6188,24 грн. Вказані вимоги були заявлені поза межами трирічного строку позовної давності, оскільки кредитний договір з ПАТ «Дельта Банк» був укладений 29.05.2012 року і діяв три роки. Жодних вимог про погашення заборгованості кредитор їй не пред`являв і заборгованість з нею не узгоджувалася.

З виконавчого напису від 03.02.2021 року взагалі не вбачається, чи було надано нотаріусу документи, які б свідчили про наявність заборгованості і її безспірність, а також документи, які б підтверджували направлення вимоги про погашення заборгованості боржнику і отримання ним такої вимог. Не надано суду таких документів і відповідачем у справі.

За таких підстав, суд вважає, що безумовним фактом, який свідчить про небезспірність заборгованості за кредитним договором, є та обставина, що розмір заборгованості був визначений самостійно відповідачем, з позивачем розмір заборгованості не узгоджувався і ним не визнається.

Таким чином, оскільки заборгованість за кредитним договором має спірний характер, тому є усі правові підстави для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при подачі позову і заяви про забезпечення позову судовий збір у розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,81,89,133,141,263,265,280-282 ЦПК України, Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Табінський Олег Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 03.02.2021року за реєстровим номером №21289 про стягнення з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», заборгованості у розмірі 16948,87грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (ЄДРПОУ 3761221) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 908,0 грн.

Згідно зі ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцять днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», ЄДРПОУ 37616221, юридична адреса: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.6, рахунок НОМЕР_2 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528.

Третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, юридична адреса: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд.35.

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Табінський Олег Володимирович, юридична адреса: м. Київ, вул.Старосільська,1У, офіс №3.

Суддя І. П. Прінь