Вирок № 9852142, 10.06.2010, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 1-67/10

В И Р О К

І МЕНЕМ У К Р А Ї Н И

10 червня 2010 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої - судді: Мазай Н.В.

при секретарі: Возній В.В.

з участю прокурора Бебешка М.М.

адвоката ОСОБА_1

потерпілого : ОСОБА_2

законного представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_3:

ОСОБА_4

законного представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_5:

ОСОБА_6

представника служби в справах дітей Монастирищенської райдержадміністрації:

Фесенко В.О.

підсудних : ОСОБА_3, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Коритня Монастирищенського району Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, жителя АДРЕСА_1

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Коритня Монастирищенського району Черкаської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, учня 9 класу Коритянської ЗОШ, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, жителя АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_3, 17 квітня 2010 року, приблизно о 01 годині ночі, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, знаходячись в с. Коритня Монастирищенського району Черкаської області, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, проникли на огороджену територію домоволодіння ОСОБА_2, що розташоване по АДРЕСА_3, де з двору умисно та незаконно заволоділи автомобілем останнього марки “ВАЗ 21011”, бежевого кольору, д/н НОМЕР_1, після чого з місця вчинення злочину зникли і рухаючись по автодорозі с. Коритця - с. Жовтневе не справившись з керуванням перекинули даний автомобіль, завдавши потерпілому ОСОБА_2, матеріальних збитків на суму 2788 грн. 78 коп., згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 1, від 21.04.2010 року.

Підсудний ОСОБА_5 на стадії досудового та судового слідства свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що 16.04.2010 року приблизно о 21 годині він приїхав до свого товариша ОСОБА_3, жителя с. Коритня Монастирищенського району, якому він запропонував піти погуляти, на що ОСОБА_3 погодився. Вони разом, на його велосипеді, поїхали до кафе-бару в с. Коритня, де розпили пиво, двохлітрову пляшку на двох. Потім вони вирішили йти додому, але по дорозі віг згадав, що біля кафе-бару він забув свій велосипед, і вони повернулися. Не знайшовши велосипед вони помітили, що на території домоволодіння ОСОБА_2, що розташоване в с. Коритня стоїть автомобіль марки “ВАЗ 21011”, бежевого кольору. Він запропонував ОСОБА_3 взяти вище вказаний автомобіль і покататися на ньому. На його пропозицію ОСОБА_3 погодився і вони разом зайшли на територію домоволодіння ОСОБА_2, була вже приблизно 01 година ночі 17 квітня 2010 року. Вони підійшли до дверцят автомобіля він з однієї сторони, а ОСОБА_3 з другої. Дверцята зі сторони ОСОБА_3 відчинилися. Він запропонував випхати автомобіль за ворота на дорогу, на що ОСОБА_3 погодився. Він вперся руками в капот автомобіля час від часу керуючи кермом, щоб машина їхала прямо, а ОСОБА_3 взявся руками за задній бампер автомобіля і тягнув автомобіль назад. Докотивши автомобіль до брами воріт подвір'я, він відчинив браму і вони випхали автомобіль на вулицю, після чого він зачинив браму воріт. ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля і включив замок запалення, після чого він став пхати автомобіль, а ОСОБА_3 намагався завести двигун автомобіля з буксиру, але йому це не вдалося. Після чого за кермо автомобіля сів він, а ОСОБА_3 став пхати автомобіль і уже він намагався запустити двигун автомобіля з буксиру. В цей момент двигун автомобіля запрацював і він трохи проїхавши зупинився. ОСОБА_3 сів на переднє пасажирське сидіння автомобіля і вони поїхали на автомобілі по с. Коритня в сторону сільської школи. Проїхавши по с. Коритня, за кермом весь час перебував він, вони виїхали за с. Коритня в сторону с. Жовтневе Монастирищенського району. Дорога по якій вони рухалися була мокра і на рівному відрізку дороги він не впорався з керуванням, вони з'їхали з дороги перекинувши автомобіль на узбіччя на правий бік. Коли двигун автомобіля перестав працювати, вони через водійські дверцята разом з ОСОБА_3 вилізли з машини і відразу втекли додому. Від даної дорожньо-транспортної пригоди він ніяких тілесних ушкоджень не отримав. Він чисто сердечно розкаюється в тому, що вони разом з ОСОБА_3, незаконно заволоділи транспортним засобом ОСОБА_2, а саме автомобілем «ВАЗ 21011» і просить суд суворо його не карати та не позбавляти волі. Збитки потерпілому відшкодовані в повному обсязі.

Підсудний ОСОБА_3 на стадії досудового та судового слідства свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що в ніч з 16.04.2010 року на 17.04.2010 року, він разом з ОСОБА_5 розпивав спиртні напої, а саме пиво в кафе в с. Коритня Монастирищенського району. Потім вони помітили, що на території домоволодіння ОСОБА_2, що в с. Коритня стоїть автомобіль марки «ВАЗ 21011», бежевого кольору. ОСОБА_5, запропонував йому взяти вище вказаний автомобіль і покататися на ньому. На пропозицію ОСОБА_5 він погодився і вони разом зайшли на територію домоволодіння ОСОБА_2, була вже приблизно 1 година ночі 17 квітня 2010 року. Він підійшов до дверцят автомобіля з однієї сторони, а ОСОБА_5 з іншої. Дверцята з його сторони були не зачиненні і він їх відчинив. Після чого ОСОБА_5 запропонував випхати автомобіль за ворота на дорогу. Вони разом з ОСОБА_5 пхали автомобіль з двору, при цьому ОСОБА_5 викручував кермо автомобіля, щоб він рухався прямо. Докотивши автомобіль до брами воріт подвір'я, ОСОБА_5, відчинив браму і вони випхали автомобіль на вулицю, після чого ОСОБА_5 зачинив браму воріт. Він за допомогою ножа, який знаходився в автомобілі, включив замок запалення, після чого ОСОБА_5, став пхати автомобіль, а він знаходячись за кермом намагався завести двигун автомобіля з буксиру, але йому це не вдалося. Після чого за кермо автомобіля сів ОСОБА_5, а він став пхати автомобіль і уже ОСОБА_5 намагався запустити двигун автомобіля з буксиру. В цей момент двигун автомобіля запрацював і ОСОБА_5, трохи проїхавши зупинився. Він сів на переднє пасажирське сидіння автомобіля і вони поїхали автомобілем по с. Коритня. Проїхавши по с. Коритня, за кермом весь час перебував ОСОБА_5, вони виїхали за с. Коритня в сторону с. Жовтневе Монастирищенського району. Дорога по якій вони рухалися була мокра і ОСОБА_5 не впорався з керуванням, вони з'їхали з дороги перекинувши автомобіль на бік. Коли двигун автомобіля перестав працювати, вони через дверцята разом з ОСОБА_5 вилізли з машини і відразу пішли додому. Від даної дорожньо-транспортної пригоди він ніяких тілесних ушкоджень не отримав. Він чисто сердечно розкаюється в тому, що він разом з ОСОБА_5, незаконно заволоділи транспортним засобом ОСОБА_2, а саме автомобілем марки «ВАЗ 21011» і просить суд суворо його не карати та не позбавляти волі. Збитки потерпілому відшкодовано повністю.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що він проживає за адресою вул. Свердлова, 1 в с. Коритня Монастирищенського району, разом з дружиною. В своїй приватній власності він має автомобіль марки «ВАЗ 21011», д/н НОМЕР_2, якого він 16.04.2010 року залишив на подвірї свого домоволодіння по вул. Свердлова 1, с. Коритня Монастирищенського району Черкаської області, яке огороджено забором, перед будинком, в зачиненому стані. 16.04.2010 року, він на протязі дня знаходився з дружиною в своєму домоволодінні, займалися своїми особистими справами. Приблизно о 21 годині вони попоравши по господарству зайшли до будинку де дивилися телевізор та лягли відпочивати. 17.04.2010 року, вранці, його дружина повідомила, що з подвір'я зник його автомобіль марки «ВАЗ 21011». Коли він вийшов на подвір'я, то дійсно побачив, що його автомобіля не має. На ґрунті, де з вечора знаходився автомобіль залишилися лише сліди від протектора його машини, а також були якісь сліди від підошви взуття. Ворота на територію його домоволодіння були в зачиненому стані, вони зачиняються лише на засув. Виявивши зникнення свого автомобіля він відразу зателефонував до сільського голови та викликали міліцію. Коли приїхали працівники міліції, то повідомили, що його автомобіль був виявлений на дорозі за с. Коритня в сторону с. Жовтневе на узбіччі в перекинутому на праву сторону стані. Матеріальних та моральних претензій він до підсудних не має, так як збитки йому відшкодовано в повному обсязі. Стосовно міри покарання підсудним просить суд не позбавляти їх волі, оскільки вони ще зовсім молоді особи і особисто він їх вибачив.

Крім повного визнання вини підсудними під час досудового та судового слідства, їх вина у вчиненні злочину повністю доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового слідства, які за клопотаннями підсудних, у відповідності до ст. 299 КПК України, в судовому засіданні, крім постанови про порушення кримінальної справи ( а.с.1), показів підсудних, потерпілого, характеризуючих особи підсудних даних, не досліджувались, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Суд, зясувавши, чи правильно розуміють підсудні та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, розяснює положення Закону про те, що у випадку розгляду справи у відповідності до ст. 299 КПК України вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Оцінюючи зібрані у справі докази, в їх сукупності в результаті повного, всестороннього та об'єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає пред'явлене обвинувачення доведеним.

Дії підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_5, вчинені 17.04.2010 року приблизно о 01 годині ночі в АДРЕСА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного ОСОБА_3, який, за місцем колишнього навчання та проживання характеризується позитивно, та особу підсудного ОСОБА_5, який за місцем навчання та проживання характеризується позитивно.

Обставинами, що пом'якшують призначення покарання підсудним суд визнає з»явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину, будучи неповнолітніми, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставинною, що обтяжує призначення покарання підсудним суд визнає вчинення злочину особами, які перебувають в стані алкогольного сп»яніння.

Суд виключає з обвинувачення як обтяжуючу призначення покарання підсудним обставину вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, оскільки така обставина передбачена як ознака злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, що впливає на його кваліфікацію.

Підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин, який законом віднесено до категорії тяжких злочинів. Суд враховує наявність у підсудного обтяжуючої призначення покарання обставини, однак враховує і пом'якшуючі призначення покарання обставини, він позитивно характеризується за колишнім місцем навчання та місцем проживання, раніше не судимий, враховує відношення підсудного до вчиненого злочину, його щире каяття у вчиненому, повне добровільне відшкодування завданого збитку, вік підсудного, умови його життя та виховання та вважає за можливе згідно ч. 1 ст. 69 КК України, з урахуванням вищезазначених обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, призначити підсудному основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, та вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і находить за необхідне призначити йому покарання в вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк з урахуванням положень ст. 104 КК України. Крім цього, з урахуванням вищезазначених обставин та того, що підсудним повністю, добровільно відшкодовано збитки, заподіяні потерпілому, суд вважає, що достатніх підстав, для призначення додаткового покарання - конфіскації майна, що зазначене в санкції ч. 2 ст. 289 КК України, як альтернативне, не має. Призначення саме такого покарання є необхідним і буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підсудний ОСОБА_5 вчинив злочин, який законом віднесено до категорії тяжких злочинів. Суд враховує наявність у підсудного обтяжуючої призначення покарання обставини, однак враховує і пом'якшуючі призначення покарання обставини, він позитивно характеризується за місцем навчання та місцем проживання, раніше не судимий, враховує відношення підсудного до вчиненого злочину, його щире каяття у вчиненому, повне добровільне відшкодування завданого збитку, вік підсудного, умови його життя та виховання та вважає за можливе згідно ч. 1 ст. 69 КК України, з урахуванням вищезазначених обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, призначити підсудному основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, та вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і находить за необхідне призначити йому покарання в вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк з урахуванням положень ст. 104 КК України. Крім цього, з урахуванням вищезазначених обставин та того, що підсудним повністю, добровільно відшкодовано збитки, заподіяні потерпілому, суд вважає, що достатніх підстав, для призначення додаткового покарання - конфіскації майна, що зазначене в санкції ч. 2 ст. 289 КК України, як альтернативне, не має. Однак, враховуючи те, що саме ОСОБА_5 був ініціатором вчинення злочину, суд вважає, що він заслуговує суворішого покарання, по відношенню до підсудного ОСОБА_3 Призначення саме такого покарання є необхідним і буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для застосування ч. 2 ст. 69, ст. 69-1 КК України суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Підсудного ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

Підсудного ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Призначити ОСОБА_5 покарання відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

Керуючись ст. ст. 75-76, КК України, з урахуванням положень ст. 104 КК України, засуджених ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з випробуванням, ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з випробуванням, якщо вони протягом визначеного судом іспитового строку тривалістю в 2 (два) роки не вчинять нового злочину і виконають покладені на них судом обовязки:

не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу

кримінально-виконавчої системи;

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання, роботи;

періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Речові докази у справі:

- автомобіль „ВАЗ 21011”, д.н.з. НОМЕР_2, який передано під схоронну розписку потерпілому ОСОБА_2, залишити останньому за належністю, звільнивши його від схоронної розписки;

- взуття пара кросівок, чорного кольору, які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Монастирищенського РВ ГУМВС України в Черкаській області, повернути власнику ОСОБА_5 ;

Стягнути з засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_3 судові витрати в сумі:

по 225 грн. 36 коп., з кожного, за проведення автотоварознавчої експертизи, які перерахувати на рахунок: одержувач НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області, код 25574009, рахунок 31254272210063, банк одержувача ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018.;

по 131 грн. 46 коп., з кожного, за проведення трасологічної експертизи, які перерахувати на рахунок : одержувач НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області, код 25574009, рахунок 31254272210063, банк одержувача ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018;

Міру запобіжного заходу відносно засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Черкаської області протягом 15 діб з дня його проголошення через Монастирищенський районний суд.

Суддя Н.В. Мазай