Рішення № 98486390, 23.06.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 року м. Житомир справа № 240/92/20

категорія 111030400

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Миськова О.В.,

за участю: представника позивача - Горлатого О.В.,

представника відповідача - Коршак Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області, Головного управління ДПС у Житомирській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

3 січня 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області, у якому просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31 жовтня 2019 року №0021161304.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що акт перевірки складено із порушеннями податкового законодавства з огляду на що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Так, тривалість проведеної перевірки перевищила 5 робочих днів. Крім того, при складанні акта (довідки) на паперовому носії титульний аркуш акта (довідки) документальної перевірки не надрукований на номерному бланку контролюючого органу для складання актів документальних перевірок. Також, позивач посилається на те, що акт перевірки складений без відповідних пояснень та документів, лише із застосуванням відомостей інформаційних баз АСМО «Інспектор», ІС «Податковий блок» та інших. Крім того, позивач посилається на те, що відповідачем порушено вимоги підпункту 78.2 статті 79 Податкового кодексу України згідно з якими контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків. Так, питання перевірки з питань державної митної справи було розглянуто в рамках матеріалів перевірки ДФС у Житомирській області, за результатами якої 11.11.2019 стосовно ОСОБА_1 складений протокол про порушення митних правил №0266/10100/19 та винесено постанову б/н від 11.11.2019 про порушення митних правил, якою застосовуються штрафні санкції.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26 лютого 2020 року на 11:00.

24 лютого 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи (а.с.41).

У підготовчому засіданні суд ухвалами від 26 лютого 2020 року, постановленими у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, продовжив розгляд справи у підготовчому засіданні на 30 днів та відклав розгляд справи у підготовчому засіданні до 3 квітня 2020 року на 14:00, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 26 лютого 2020 року (а.с.45).

27 лютого 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (а.с.47-53).

30 березня 2020 року на адресу суду електронною поштою надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи (а.с.103-104).

2 квітня 2020 року електронною поштою на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.107).

Згідно довідки у справі 3 квітня 2020 року розгляд справи не відбувся. Розгляд справи відкладено на 6 травня 2020 року на 15:00 (а.с.110-112).

5 травня 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням карантину (а.с.114-115).

Згідно з довідкою у справі розгляд справи 6 травня 2020 року не відбувся у зв`язку із перебуванням судді Гуріна Д.М. у відпустці. Наступне засідання призначено на 10 червня 2020 року на 14:00 (а.с.128).

У засіданні 10 червня 2020 року представником відповідача подано клопотання про заміну відповідача на його правонаступника (а.с.132-133).

У підготовчому засіданні суд ухвалою від 10.06.2020, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, залучив Головне управління ДПС у Житомирській області, як другого відповідача у справі, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 10 червня 2020 року (а.с.162).

У засіданні 10.06.2020 представником позивача подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/130/20. В обґрунтування вказаного клопотання представник позивача пояснив, що предметом розгляду вказаної справи є визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Житомирській області №1480 від 9 серпня 2019 року "Про проведення документальної невиїзної перевірки громадянки ОСОБА_1 ", за результатами якого складено акт перевірки та на підставі вказаного акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 31 жовтня 2019 року №0021161304, яке є предметом оскарження у справі №240/92/20.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 задоволено клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі. Зупинено провадження у справі №240/92/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області, Головного управління ДПС у Житомирській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення до набрання законної сили судовим рішенням у справі №240/130/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання незаконним та скасування наказу.

25.03.2021 ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі №240/92/20, підготовче засідання призначено на 12.04.2021 на 14:00.

Відповідно до довідки у справі підготовче засідання 12.04.2021 відкладено на 19.05.2021 на 14:00 у зв`язку із клопотаннями сторін про відкладення розгляду справи (а.с.185).

Відповідно до довідки у справі підготовче засідання 19.05.2021 відкладено на 09.06.2021 на 11:00 у зв`язку із клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи (а.с.192).

У підготовчому засіданні суд ухвалою від 09.06.2020, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті на 23.06.2021 на 10:00, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 09.06.2021 (а.с.196).

У судовому засіданні 23.06.2021 представником позивача подано клопотання про зупинення провадження у справі №240/92/20 до ухвалення рішення Верховним Судом у справі №240/130/20 вх. №34312/21.

Ухвалою суду від 23.06.2021 відмовлено представнику позивача у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 23.06.2021 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю, з підстав, що зазначені у позовній заяві.

У судовому засіданні 23.06.2021 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила відмовити в їх задоволенні з підстав, що зазначені у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Житомирській області від 09.08.2019 №1480 «Про проведення документальної невиїзної перевірки громадянки України ОСОБА_1 » з питань достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів фізичною особою громадянкою України ОСОБА_1 за митною декларацією від 11.12.2017 №UA101050/2017/009596 головним державним ревізором-інспектором відділу планування контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів фізичних осіб ГУ ДФС у Житомирській області Романюк О.Л. проведено документальну невиїзну перевірку фізичної особи громадянина України ОСОБА_1 з питань достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні транспортного засобу, ввезеного на митну територію України, оформленому на митному посту «Новоград-Волинський» Житомирської митниці ДФС за митною декларацією від 11.12.2017 №UA101050/2017/009596.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 02.10.2019 №633/06-30-13-04/ НОМЕР_1 (а.с.10-13).

За висновками якого встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог:

- ст.49, ст.51, п.2 ч.2 ст.52, ст.53, ст.57, п.1 ч.1 ст.279 Митного кодексу України (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижене мито на товари, що ввозяться (пересилаються) на територію України фізичними особами, на суму 127531,90 грн;

- п.187 ст.187, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів, підлягає сплаті до бюджету на суму 153038,28 грн.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.10.2019 №0022161304 (а.с.9).

Вказане податкове повідомлення-рішення отримано позивачем засобами поштового зв`язку 06.11.2019.

На адвокатський запит позивачем також отримано копію акта перевірки.

Позивач, вважаючи висновки викладені в акті перевірки такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а податкове повідомлення-рішення такими, що підлягає скасуванню, звернулась до суду з даним позовом.

Щодо доводів позивача про те, що недоліки під час складання акта перевірки, є підставою для скасування прийнятого за результатами вказаного акта перевірки податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Оформлення посадовими особами контролюючих органів результатів документальних перевірок платників податків-юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (далі - Порядок від 20 серпня 2015 року №727), а також Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 1 червня 2017 року №396 (далі - Методичні рекомендації від 1 червня 2017 року №396).

Згідно з Порядком від 20 серпня 2015 року №727 та Методичними рекомендаціями від 1 червня 2017 року №396 акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У акті перевірки зазначається детальна інформація щодо виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Одним із невід`ємних прав платника податків, відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, є право на подання до контролюючого органу письмових заперечень до акта перевірки у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводить перевірку.

Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень. Водночас платник податку за обставинами справи заперечень на акт не подавав.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

У разі незгоди з контролюючим органом платник податків має право оскаржити прийняте рішення (податкове повідомлення-рішення) (підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України).

За змістом пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

Зазначене свідчить про те, що доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов`язання платникові податків.

Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

Таким чином, акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Водночас саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині обов`язку підписання особами, які здійснювали перевірку) не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2020 у справі №140/388/19.

Враховуючи наведене, суд відхиляє доводи позивача з приводу того, що недоліки при складанні акта перевірки можуть бути підставою для скасування податкових повідомлень рішень, оскільки самі по собі не спростовують виявлені під час перевірки порушення податкового законодавства.

Крім того, позивачем у судовому порядку оскаржувався наказ ГУ ДФС у Житомирській області № 1480 від 09.08.2019 "Про проведення документальної невиїзної перевірки громадянки ОСОБА_1 " за результатами розгляду адміністративної справи №240/130/20 прийнято рішення від 17.12.2020 яким задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання незаконним та скасування наказу. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Житомирській області №1480 від 09.08.2019 "Про проведення документальної невиїзної перевірки громадянки ОСОБА_1 ".

04.03.2021 постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області задоволено повністю. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання незаконним та скасування наказу скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Щодо суті виявлених порушень та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення – рішення від 31.10.2019 №0021161304, суд зазначає наступне.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Конституцією України, Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Статтею 289 Митного кодексу України визначено, що обов`язок із сплати митних платежів виникає зокрема після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки фіскальний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання та в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Згідно з частиною 3 статті 345 Митного кодексу України фіскальні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Частиною 1 статті 351 Митного кодексу України визначено, що предметом документальних виїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

09.08.2019 ГУ ДФС у Житомирській області винесено наказ №1480 про проведення документальної невиїзної перевірки громадянки України ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів Митного кодексу України, зокрема, ч.4 ст.351 встановлено, що документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Повідомлення про проведення документальної невиїзної перевірки від 09.08.2019 №296/06-30-13-04 та копія наказу від 09.08.2019 №1480 «Про проведення документальної невиїзної перевірки громадянки України ОСОБА_1 » відправлено 09.08.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вручено 17.08.2019 (даний факт підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового повідомлення).

На підставі наказу №1480 від 09.08.2019 ГУ ДФС у Житомирській області проведено документальну невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів фізичною особою громадянкою України ОСОБА_1 при митному оформленні транспортного засобу за митною декларацією від 11.12.2017 №UA101050/2017/009596.

Результати проведеної перевірки оформлено актом від 02.10.2019 №633/06-30-13-04/ НОМЕР_2 .

Перевіркою встановлено, що 05.12.2017 громадянином України ОСОБА_2 від імені та за довіреністю від 28.11.2017 НМХ №565028 (а.с.64) громадянки України ОСОБА_1 через зону діяльності Волинської митниці ДФС було ввезено на митну територію України транспортний засіб марки Iveco, модель - Marcopolo, кузов № НОМЕР_3 , робочий об`єм циліндрів двигуна - 5880 см куб., календарний рік виготовлення - 2009, модельний рік виготовлення - 2009, дата першої реєстрації – 20.04.2009. Митне оформлення ввезеного транспортного засобу проведене митним постом «Новоград-Волинський» Житомирської митниці ДФС за митною декларацією (далі - МД) від 11.12.2017 №UA101050/2017/009596, відповідно до якої одержувачем товару (гр.8) є ОСОБА_2 . Особою, відповідальною за фінансове врегулювання (гр.9), є ОСОБА_1 (а.с.56).

Так, за даними митної декларації від 11.12.2017 №UA101050/2017/009596 (а.с.90) на ім`я ОСОБА_1 відповідно до рахунку - фактури від 30.11.2017 №12017347 (а.с.58) було придбано у компанії Anton Bals Bus and Coach BV, Middenweg 25, 4631 ST Hoogerheide, NL (Королівство Нідерланди), транспортний засіб марки Iveco, модель - Marcopolo, кузов № НОМЕР_3 , робочий об`єм циліндрів двигуна - 5880 куб. см, дата першої реєстрації - 20.04.2009, (код товару - 8702101990) загальною фактурною вартістю 20000,00 євро, що на день митного оформлення (11.12.2017) за курсом Національного банку України (1 EUR - 31,96288100 грн), становила 639257,62 грн, митна вартість транспортного засобу складає 640855,76 грн.

Згідно з інформацією, що надійшла від митних органів Королівства Нідерланди, а саме рахунку - фактури від 30.11.2017 №12017347, офіційного протоколу №PL2000-2019048066-2 допиту свідка ОСОБА_3 Альфонсіуса - директора компанії Anton Bals Bus and Coach BV, рахунку - фактури від 30.11.2017 №12017347, деталей щодо фінансової операції від 29.11.2017 №0199387733300C3D, транспортний засіб - автобус марки Iveco, модель - Marcopolo, кузов № НОМЕР_4 , було продано компанією Anton Bals Bus and Coach BV, Middenweg 25, 4631 ST Hoogerheide, NL, Королівство Нідерланди) громадянину України ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) фактично за суму 40000,00 євро, що на день митного оформлення транспортного засобу (на 11.12.2017) за курсом НБУ (1 EUR - 31,962881 грн) становила 1278515,24 грн.

Відповідно до офіційного протоколу №PL2000-2019048066-2 допиту свідка ОСОБА_3 Альфонсіуса - директора компанії Anton Bals Bus and Coach BV, деталей щодо фінансової операції від 29.11.2017 №0199387733300C3D платіж щодо оплати вартості продажу транспортного засобу Iveco Marcopolo, кузов № НОМЕР_5 поступив від ОСОБА_5 в сумі 40000,00 євро.

За даними експортної митної декларації Королівства Нідерландів від 30.11.2017 №17NLJAMHHAPCWWD58, відправником транспортного засобу марки Iveco, модель - Marcopolo, кузов № НОМЕР_4 є компанія Anton Bals Bus and Coach BV, Middenweg 25, 4631 ST Hoogerheide, NL, Королівство Нідерланди, фактурна вартість транспортного засобу марки Iveco, модель - Marcopolo, кузов № НОМЕР_4 , становить 40000,00 євро, одержувачем товару є громадянин ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 ).

Крім того, зазначені факти викладено у протоколі про порушення митних правил від 01.08.2019 №0128/10100/2019, складеному Житомирською митницею ДФС (листи Житомирської митниці ДФС від 02.08.2019 №1315/7/06-70-20, від 05.08.2019 №1327/7/06-70-20).

Таким чином, гр. ОСОБА_1 через брокера в порушення вимог п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України (зі змінами та доповненнями) подано контролюючому органу недостовірні відомості щодо визначення митної вартості транспортною засобу - автобуса марки Iveco, модель - Marcopolo, кузов №№ НОМЕР_4 .

Відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України (зі змінами та доповненнями) декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Митне оформлення ввезеного транспортного засобу - автобусу марки Iveco, модель - Marcopolo, кузов № НОМЕР_3 за МД від 11.12.2017 №UA101050/2017/009596 (код товару - 8702101990) проведено із застосуванням ставки ввізного мита 20 відсотків.

Відповідно до ставок ввізного мита, затверджених Законом України від 19.09.2013 №584-VII «Про Митний тариф України» (розділ XVII - «Засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби і пов`язані з транспортом пристрої та обладнання), ставка ввізного мита для товарів з кодом 8702101990 (Моторні транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 5000 см куб), становить 20 відсотків.

Митне оформлення ввезеного транспортного засобу - автобуса марки Iveco, модель -Marcopolo, кузов № НОМЕР_3 за МД від 11.12.2017 №UA101050/2017/009596 проведене із застосуванням ставки акцизного податку в розмірі 0,350 євро за 1 куб. см об`єму циліндрів двигуна.

Відповідно до вимог п.п.215.3.5 п.215.3 ст.215 розділу VI «Акцизний податок» Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) ставка акцизного податку для моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія; з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 5000 куб. см (код товару - 8702101990) становить 0,007 євро за 1 куб. см об`єму циліндрів двигуна. Ставки податку для транспортних засобів, що використовувалися понад 8 років і відповідають коду 8702 згідно з УКТ ЗЕД, застосовуються з коефіцієнтом 50.

За даними НАІС ДДАІ МВС України та відповідно до інформації, викладеної у листі Територіального сервісного центру №1841 Регіонального сервісного центру в Житомирській області Міністерства внутрішніх справ України від 13.09.2019 №1623 (вх.№787/5 від 17.09.2019), перша реєстрація транспортного засобу марки Iveco, модель - Marcopolo, кузов № НОМЕР_3 , робочий об`єм циліндрів двигуна - 5880 см куб, 2009 року випуску, проведена 24.01.2018 на ім`я ОСОБА_1 .

На підставі документів, наданих до митного оформлення автобуса марки Iveco, модель - Marcopolo, кузов № НОМЕР_4 , робочий об`єм циліндрів двигуна - 5880 см куб., за митною декларацією від 11.12.2017 №UA101050/2017/009596 гр. ОСОБА_1 нараховано та сплачено митних платежів в сумі 360912,06 грн, в т.ч. мита на товари, що ввозяться (пересилаються) на територію України громадянами - 128171,15 грн, акцизного податку - 65779,61 грн, податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 166961,30 грн.

Таким чином, за митне оформлення ввезеного транспортного засобу (код товару - 8702101990) при його фактурній вартості 40000,00 євро та митній вартості 1278515,24 грн було сплачено митних платежів на загальну суму 641482,24 грн. Тобто різниця між митними платежами, які було сплачено, та митними платежами, які необхідно було сплатити, становить 280570,18 грн.

Крім того, Житомирською митницею ДФС у протоколі про порушення митних правил від 01.08.2019 №0128/10100/2019 зафіксовано дії, що мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 Митного кодексу України (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.54.4 ст.54 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Крім того, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) визначено, що базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижча митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до товарів.

Згідно з п.187.8 ст.187 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) датою виникнення податкових зобов`язань з додатку на додану вартість у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Крім того, відповідно до п.п.54.3.6 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з ч.2 ст.293 Митного кодексу України (із змінами та доповненнями) особою, на яку покладається обов`язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.

З урахуванням вищевикладеного, гр. ОСОБА_1 , яка є фінансово відповідальною особою, в порушення вимог ст.49, ст.51, ч.2 ст.52, ст.53, ст.57, п.1 ч.1 ст.279 Митного кодексу України (із змінами та доповненнями), п.187.8 ст.187, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) за даними митної декларації від 11.12.2017 №UА101050/2017/009596, відповідно до якої проведене митне оформлення автобуса марки Іveco, модель - Маrcoроlо, кузов № НОМЕР_4 , робочий об`єм циліндрів двигуна - 5880 см куб., календарний рік виготовлення - 2009, модельний рік виготовлення - 2009, дата першої реєстрації - 20.04.2009 (код товару - 8702101990), занижено суму податкових зобов`язань по митних платежах на суму 280570,18 грн, в т.ч. мито на товари, що ввозяться (пересилаються) на територію України громадянами - 127531,90 грн, податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів - 153038,28 грн, які підлягають перерахуванню до Державного бюджету України (розрахунок щодо заниження сум митних платежів наведено у додатку №1 до акта перевірки).

При обґрунтуванні протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач зазначає, що відповідачем порушено норми Податкового кодексу України та наказу №727, а саме: термін проведення перевірки склав не 5 робочих днів, як вказано в наказі №1480, а з 12.09.2019 до 02.10.2019 (дата оформлення акта перевірки).

Суд не погоджується з такими доводами позивача, з огляду на наступне.

Перевірка позивача проводилась з 12.09.2019 до 18.09.2019.

Відповідно до приписів ч.2 ст.354 Митного кодексу України акт (довідка) про результати перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється в контролюючому органі протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення встановленого для проведення перевірки строку. Такий акт (довідка) після реєстрації в контролюючому органі протягом трьох робочих днів вручається для підписання керівнику підприємства або уповноваженій ним особі чи надсилається підприємству в порядку, встановленому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч.3 ст.354 Митного кодексу України, строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом.

З урахуванням викладеного вбачається, що строк проведення перевірки закінчився 18.09.2019, а 02.10.2019 настав останній десятий робочий день для оформлення результатів проведення перевірки у формі акта.

Стосовно підстав проведення перевірки суд зазначає наступне.

Згідно з ч.3 ст.345 Митного кодексу України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Частиною 1 статті 351 Митного кодексу України визначено, що предметом документальних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної

Декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Крім того, ч.2 ст.345 Митного кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

З урахуванням наявної інформації - копій документів, що надійшли від митних органів Королівства Нідерланди, а саме: копії рахунку - фактури від 30.11.2017 №12017347, деталей щодо фінансової операції від 29.11.2017 №0199387733300С3D, додатку до сертифікату транспортного засобу від 27.08.2014 №13Е035, ідентифікаційного звіту від 27.08.2014, транспортної декларації від 30.11.2017, експортної митної декларації від 30.11.2017 №17NLJAMHHNAPCWWD58, протоколу №РL2000-2019048066-2 допиту свідка, контролюючим органом встановлено недостовірність відомостей, що міститься в митній декларації, а саме: заниження фактурної митної вартості товару: транспортного засобу марки Іveco, модель – Marcopolo, кузов № НОМЕР_4 , робочий об`єм циліндрів двигуна - 5880 куб. см, дата першої реєстрації - 20.04.2009, (код товару - 8702101990).

Щодо посилань представника позивача на скасування постанови у справі про порушення митних правил №0266/10100/19 від 11.11.2019, то суд зазначає наступне.

Постановою у справі про порушення митних правил №0266/10100/19 від 11.11.2019 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 24 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі №285/4512/19 адміністративний позов задоволено, скасовано постанову у справі про порушення митних правил №0266/10100/19 від 11.11.2019 та закрито провадження у справі відносно ОСОБА_1 .

Скасовуючи постанову у справі про порушення митних правил суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що ОСОБА_1 хоча і є фінансово відповідальною особою, однак безпосередньо не подавала документи до митного оформлення, а скористалась послугами митного брокера, який і здійснював усі митні формальності, а тому не доведено вини ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні за статтею 485 Митного кодексу України (заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту)).

Отже, скасування постанови у справі про порушення митних правил не звільняє особу від обов`язку сплати митних платежів, не доводить протиправності проведення перевірки відносно гр. ОСОБА_1 з питань достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні транспортного засобу за митною декларацією від 11.12.2017 №UA101050/2017/00959 та прийнятого податкового повідомлення-рішення відносно фізичної особи громадянки України ОСОБА_1 , оскільки постанова у справі про порушення митних правил стосується складу правопорушення передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, за яку наступає персональна відповідальність винної у скоєнні правопорушення особи, а у справі, що розглядається, рішення про донарахування митних платежів стосується повноти сплати митних платежів фінансово зобов`язаною особою, якою у даному випадку є позивач.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, судом питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не вирішується.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195), Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 43142501) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 20 липня 2021 року.

Суддя Д.М. Гурін