Постанова № 9848124, 01.06.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2010 року <ЧАС > м.Полтава Справа № 2а-1335/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єресько Л.О.,

при секретарі Коробовій А.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Чалої О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Тетяна плюс" в особі засновника ОСОБА_1до Державної податкової інспекції у м.Полтавіпро визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2010 року Приватне підприємство "Тетяна плюс" в особі засновника ОСОБА_1звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтавіпро визнання протиправним та скасування рішення № 0005912306/0 від 17 лютого 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7918 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що штрафні санкції були застосовані за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким передбачено обов'язок суб'єкта господарювання вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку. Разом з тим, Приватним підприємством «Тетяна плюс»дотримано вимоги вказаного Закону, оскільки у реєстраторі розрахункових операцій використовувався режим попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості. Крім того, підприємством як платником єдиного податку ведеться спрощений облік доходів та витрат у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку та звітності. Накладні на товар були в наявності у закусочній «Чебуречна», деякі з них лише на момент перевірки знаходилися у бухгалтерії підприємства.

Позивач також вказував на порушення під час проведення перевірки постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010 року».

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

У запереченнях посилалася на те, що перевіркою щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу закусочної «Чебуречна», яка належить ПП «Тетяна плюс», за результатами якої складено акт № 0082/16/01/23-322/31495524 від 05.02.2010 року, встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, не забезпечення ведення обліку товарних запасів на складах та /або за місцем реалізації. Перевіркою було зафіксовано відсутність накладних на товар, які, як правило, є підставою для оприбуткування товару та внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». В ході перевірки складено відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів станом на 05.02.2010 року, в якій зазначено про відсутність документів на залишки товарних запасів на суму 3959 грн. У зв'язку з цим відповідно до ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів в сумі 7918 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 05.02.2010 року інспекторами Державної податкової адміністрації у Полтавській області Пронь О.П., Григор'євим М.Є. проведено перевірку закусочної «Чебуречна», яка належить Приватному підприємству «Тетяна плюс»і розташована за адресою вул. Зіньківська, 4, м. Полтава, за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій.

Перевірку здійснено на підставі направлень на перевірку від 05.02.2010 року № 289, 290 та згідно із планом перевірок за здійсненням СГД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на лютий 2010 року, в присутності особи, яка здійснювала розрахунки, ОСОБА_5, із врученням їй під розписку направлень на перевірку, що підтверджується наявними у справі копіями направлень.

За результатами перевірки складено акт від 05.02.2010 року № 0082/16/01/23-328/31495524, який підписано продавцем ОСОБА_5 без зауважень та заперечень.

Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті перевірки порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, не забезпечення ведення у встановленому законом порядку обліку товарних запасів за місцем здійснення їх реалізації у зв'язку з тим, що накладні на реалізуємий товар відсутні, сума не облікованого товару склала 3959 грн.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Полтаві 17 лютого 2010 року винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005912306/0, яким відповідно до ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів в сумі 7918 грн. (3959 х 2).

Рішенням Державної податкової адміністрації у Полтавській області від 23.03.2010 року № 681/10/25-016 про результати розгляду скарги позивача рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.02.2010 року 0005912306/0 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач не згоден із рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено);добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню про застосування штрафних (фінансових) санкцій, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Частиною 2 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що у разі, коли державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.

Відповідно до п. 4 ст. 10 Закону державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, Державна податкова адміністрація у Полтавській області при проведенні 05.02.2010 року перевірки закусочної «Чебуречна», що належить Приватному підприємству «Тетяна плюс», діяла в межах повноважень, встановлених законом.

Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі Закон «Про застосування РРО») передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 355 від 27.05.2008 року, перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться органами державної податкової служби відповідно до щомісячних планів групою у складі не менше двох посадових осіб за наявності у них службових посвідчень та направлень на перевірку.

Перевірку закусочної згідно із вищевказаними вимогами законодавства проведено групою інспекторів Державної податкової адміністрації у Полтавській області у складі 2 осіб на підставі плану перевірок за здійсненням СГД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на лютий 2010 року за наявності направлень на перевірку.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення відповідачем вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 р. № 502 "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року" , виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 1, 2 пп. 1 п. 1 зазначеної постанови органи і посадові особи, уповноважені законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 р. зобовязано тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів); установлено обмеження щодо проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненням фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства або поданням суб'єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням.

Правові підстави і порядок проведення перевірок, повноваження податкових органів на їх проведення визначаються Законами України "Про державну податкову службу в України" та "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Незважаючи на встановлене постановою КМУ обмеження у проведенні планових та позапланових перевірок, будь-які зміни Верховною Радою України у вищезазначені Закони, внесені не були. Оскільки Закон України має вищу юридичну силу, ніж постанова КМУ (підзаконний акт), він має пріоритет у правозастосуванні.

Щодо суті виявлених в ході перевірки порушень, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Тетяна плюс»зареєстроване Полтавським міськвиконкомом 16.05.2001 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 3868, ідентифікаційний код 31495524, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи, копія якого наявна у матеріалах справи.

Згідно із свідоцтвом № 1601019102 про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-юридичною особою від 01.01.2010 року, Приватне підприємство «Тетяна плюс»у 2010 році є платником єдиного податку за ставкою 10 % та має право на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Із акту перевірки від 05.02.2010 року № 0082/16/01/23-328/31495524 вбачається, що позивачем у господарській одиниці закусочній «Чебуречна»використовується реєстратор розрахункових операцій Ера-202, фіскальний № 1601001768, реєстраційне посвідчення від 22.12.2004 року, видане Державною податковою інспекцією у м. Полтаві.

Позивачем ведеться Книга обліку розрахункових операцій для використання з РРО, зареєстрована Державною податковою інспекцією у м. Полтаві 28.08.2003 року, що підтверджується довідкою № 3940/1601001768.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі Закон «Про застосування РРО») суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку . Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

З аналізу вищевказаних положень Закону вбачається, що юридичні особи мають обов'язок із ведення обліку товарних запасів відповідно до вимог Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, крім випадків, коли їх оподаткування здійснюється за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Указом Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" визначено порядок оподаткування, обліку та звітності суб'єктів господарювання, які перейшли на таку спрощену систему шляхом отримання свідоцтва про право сплату єдиного податку.

Пунктом 3 вказаного Указу встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку: 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість"; 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку. Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Платники єдиного податку - юридичні особи ведуть податковий облік за тими податками, платниками яких вони є згідно з цим Указом.

Відповідно до п. 4 Указу суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу. Форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1269 затверджено Порядок ведення книги обліку доходів і витрат.

Згідно п. 5 вказаного Порядку суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

Відповідно до п. 8 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 року № 599 для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком N 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян , затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 № 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за N 64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход".

Як вбачається із форми Книги обліку доходів і витрат, встановленої додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, Книга має наступні розділи: «період обліку», «кількість виготовленої продукції, наданих послуг», «витрати на виробництво продукції», «ціна продажу продукції», «сума виручки», «чистий дохід». Але, як встановлено вище, обов'язковими для заповнення є розділи: « період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу)», «чистий доход».

З огляду на те, що правила спрощеної системи оподаткування встановлюють обов'язковість для юридичної особи - платника єдиного податку ведення лише Книги обліку доходів і витрат у вказаному обсязі, суд приходить до висновку, що ведення обліку товарних запасів для таких юридичних осіб не передбачений.

Поширення на юридичних осіб платників єдиного податку вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»щодо обов'язкової наявності первинних документів, дані яких систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку, суперечило б змісту та меті впровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Тетяна плюс»як платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат із заповненням відповідних граф у порядку, встановленому чинним законодавством. Вимог щодо ведення іншої обов'язкової документації правилами спрощеної системи оподаткування для нього не встановлено.

Незважаючи на відсутність встановленого чинним законодавства обов'язку, Приватним підприємством «Тетяна плюс»ведеться бухгалтерський облік товарних запасів. Із пояснень представника позивача та наданих ним документів судом встановлено, що у підприємства наявні накладні на товар, на підставі яких складаються оборотно-сальдові відомості по відповідним бухгалтерським рахункам, передача товару закусочній «Чебуречна»здійснюється згідно товарних звітів, в яких наявні посилання на накладні, при чому, як правило, разом із товарними звітами передаються також і накладні. При отриманні товару у закусочній «Чебуречна»відповідні дані щодо його найменування, ціни та кількості вносяться до реєстратора розрахункових операцій, чим забезпечується попереднє програмування вказаних відомостей. Вказане підтверджується також тим, що перевіряючими не було встановлено порушень щодо попереднього програмування товару в ході перевірки.

Як встановлено судом, облік руху товарних запасів у господарській одиниці позивача - закусочній «Чебуречна»позивачем забезпечувався документально також і на момент проведення перевірки, на підтвердження чого позивачем були надані суду відповідні накладні та товарно-грошові звіти.

В акті перевірки від 05.02.2010 року було зафіксовано, що Приватним підприємством «Тетяна плюс»не забезпечено ведення обліку товарних запасів у зв'язку з відсутністю накладних на товар за місцем реалізації товару.

Згідно додатку до акту перевірки від 05.02.2010 р. «Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 05.02.2010 року», на дату проведення перевірки у закусочній «Чебуречна»виявлено наступні фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей) без накладних: горілка «Хортиця класична»0,5 л - 59 пл., горілка «Хортиця срібна»0,5 л 11 пл., горілка «Хортиця платинова»0,5 л 20 пл., горілка «Медоф»0,2 л 33 пл., коньяк 17 пл., на загальну суму 3959 грн. Наявність товарних запасів підтверджено підписом продавця закусочної ОСОБА_5 у відомості.

Відповідно до письмових пояснень продавця ОСОБА_5 накладні на вказаний товар були наявні, але знаходилися тимчасово у бухгалтерії підприємства.

Разом з тим, суд бере до уваги те, що в ході перевірки господарської одиниці позивача інспекторами не досліджувався факт наявності інших документів на товар, крім накладних .

При цьому суд зауважує, що чинним законодавством не визначено, на підставі яких документів повинен здійснюватися облік товарних запасів . Доводи податкового органу, що такими документами є, як правило, накладні на товар, не мають законодавчого підґрунтя, натомість звужують поняття «облік товарних запасів»у довільному порядку.

Зважаючи на те, що згідно пояснень представника позивача на момент перевірки у закусочній «Чебуречна»були наявні товарно-грошові звіти із посиланнями на накладні, які перевіркою не взято до уваги, в наявності була також частина накладних на товар, інша частина накладних також враховувалася бухгалтерією підприємства при обліку руху товарів, найменування, ціна та кількість товару були внесені до реєстратора розрахункових операцій, суд приходить до висновку, що Приватним підприємством «Тетяна плюс»здійснювався облік товарних запасів, навіть за відсутності встановленого законодавством обов'язку щодо його ведення.

Отже, висновок перевірки про порушення позивачем порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, не забезпечення ведення обліку товарних запасів на складах та /або за місцем реалізації, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та зроблений без урахування особливостей регулювання господарської діяльності позивача.

За таких обставин рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0005912306/0 від 17 лютого 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7918 грн. суперечить вимогам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та є безпідставним.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у вказаному рішенні підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій зазначено ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Згідно вказаної статті до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку , застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Разом з тим, в ході перевірки встановлено лише наявність необлікованих товарів, а не факт їх реалізації. Тому застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно ст. 20 Закону «Про застосування РРО»є взагалі необґрунтованим.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення № 0005912306/0 від 17 лютого 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 6, 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Указом Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Тетяна плюс" в особі засновника ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Полтаві про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0005912306/0 від 17 лютого 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7918 грн. (сім тисяч дев'ятсот вісімнадцять гривень).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Тетяна плюс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 07 червня 2010 року.

СуддяЛ.О. Єресько