Постанова № 9848002, 16.04.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

16.04.2010 р. Справа № 2а-6898/09/1370

14 год. 30 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2, зал №9

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Москаля Р.М., при секретарі Шийці Н.П., за участю представників: позивача Семків Н.З., відповідача Кармелюка Т.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ТзОВ "Компанія ВЕЕМ - Будмаркет"

до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова

про про скасування податкових вимог ,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Компанія ВЕЕМ-Будмаркет»звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова. З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивач просить суд визнати протиправною та скасувати:

- першу податкову вимогу № 1/851 від 16.09.2009 р.;

- другу податкову вимогу № 2/944 від 06.11.2009 р.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю у позивача податкового боргу по сплаті податку на додану вартість (далі - ПДВ), а отже безпідставністю вжиття відповідачем заходів до стягнення податкового боргу шляхом виставлення платіжних вимог. На обґрунтування власної позиції позивач надав копії податкових декларацій та уточнюючих розрахунків з ПДВ, докази їх вручення органу державної податкової служби (далі орган ДПС), а також копії платіжних документів про перерахування коштів. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить суд позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги заперечує повністю. Представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову, зокрема, з таких мотивів. Позивачем при поданні 30.04.2009 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2009р. не дотримано вимог п.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, оскільки не подано додатків до уточнюючого розрахунку. Одночасно відповідач зазначає, що подані позивачем додатки мають недоліки заповнення (у Додатку 2 не вказано звітний період в якому виникла сума, а у Додатку 3 не заповнені графи 2,3).

Представник відповідача на підтвердження виникнення у позивача податкового боргу з ПДВ вказав податкове повідомлення рішення №0001002300/0/17138 від 30.03.2009р., згідно якого ТОВ «Компанія ВЕЕМ-БУДМАРКЕТ»визначено податкове зобовязання з ПДВ у сумі 17244,75 грн. (в т.ч. за основним платежем 11496,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5748,25 грн.).

Відповідач не виконав неодноразову вимогу суду надати розрахунок податкового боргу позивача з ПДВ у сумі 18235,54 грн. (в т.ч. основний платіж 18235,54 грн.), а представник відповідача не зміг пояснити, з яких податкових зобовязань за який період виник такий борг позивача. На обґрунтування такої суми покликається на облікову картку позивача як платника ПДВ.

На запитання суду представники сторін повідомили, що надали суду всі наявні у них докази на обґрунтування їх вимог та заперечень, інших надати суду не бажають.

Заслухав пояснення представників сторін, зясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі обґрунтовуються, суд встановив наступні фактичні обставини справи, а також норми права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000 р. зі змінами та доповненнями (далі по тексту Закон №2181) визначає два способи визначення суми податкових зобовязань:

1.платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації;

2.сума податкового зобовязання визначається контролюючим органом.

Згідно п 1.10 ст. 1 Закону № 2181-III, податкова вимога це письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу. Таким чином, Закон встановлює, що податкова вимога має бути надіслана платнику податків тільки за наявності в такого платника податкового боргу. В свою чергу, пункт 1.3 ст.1 Закону №2181 визначає, що податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. В свою чергу, п.6.2 ст.6 Закону №2181, встановлює, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Наслідком надсилання податкових вимог в т.ч. є виникнення права податкової застави активів платника податків, а також право органу ДПС проводити їх опис та реалізацію. З огляду на це такі індивідуально-правові акти підлягають (за позовом платника податків) судовому контролю на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи облікової картки ТОВ «Компанія ВЕЕМ-Будмаркет»як платника ПДВ, а також копій податкових декларацій з ПДВ (щодо яких до матеріалів справи долучено належні докази їх вручення органу ДПС), станом на 01.01.2009р. переплата позивача по ПДВ становила 70,19 грн., і така сума переплати залишалась протягом січня-березня 2009 року, оскільки позивачем сплачувалися поточні зобовязання.

В податковій декларації з ПДВ за лютий 2009 року (арк.спр.94-95) позивачем заявлено відємне значення ПДВ в розмірі 22427 грн., та віднесено цю суму до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 22.2 декларації).

В податковій декларації з ПДВ за березень 2009 року (арк.спр.8-12) позивачем заявлено позитивне значення ПДВ у сумі 2067 грн. Залишок відємного значення попереднього податкового періоду (лютий 2009р.) за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (березень 2009р.) становить: 22427грн.-2067 грн. = 20360 грн., та віднесено позивачем до рядка 26 декларації «залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду».

За наслідками проведеної органом ДПС перевірки позивача, результати якої оформлено актом від 19.03.2009р., відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р»№0001002300/0/17138 від 30.03.2009р. (арк.справи 65), згідно якого ТОВ «Компанія ВЕЕМ-БУДМАРКЕТ»визначено податкове зобовязання з ПДВ у сумі 17244,75 грн. (в т.ч. за основним платежем 11496,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5748,25 грн.).

Описане рішення вручено позивачу 30.03.2009р., в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалося, тому зазначена в ньому сума набула статусу узгодженого податкового зобовязання згідно ст. 5 Закону №2181.

З метою погашення визначеної податковим повідомленням-рішенням від 30.03.2009р. суми податкового зобовязання з ПДВ в сумі 17244,75 грн. позивачем проведено корегування показників декларації з ПДВ за березень 2009 року шляхом подання органу ДПС уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з ПДВ від 30.04.2009р. з додатками.

Згідно уточнюючого розрахунку від 30.04.2009р., суму відємного значення ПДВ 20360 грн. перенесено в рядок 25.2 податкової декларації з ПДВ за березень 2009 року, а саме - у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що отриманий ним уточнюючий розрахунок від 30.04.2009р. оформлений неналежно, а також поданий без додатків, а тому не береться органом ДПС до уваги, виходячи з наступного.

Факт отримання органом ДПС такого уточнюючого розрахунку з додатками підтверджується копіями протоколів імпорту файлів (звітність подавалася в електронній формі) з відмітками «документ імпортовано успішно на районному рівні».

Згідно ст. 4.1.2 Закону №2181, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої) , а такий платник податків має право:

- надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

- оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Позивач наполягає на тому, що ніяких повідомлень щодо недоліків чи неприйняття поданих ним декларації чи розрахунків відповідач йому не надсилав.

Як вбачається з пояснень представника відповідача, повідомлення про невизнання уточнюючого розрахунку від 30.04.2009р. з додатками позивачу не надсилалося. Доказів надіслання такого повідомлення позивачу відповідач не надав з причини їх відсутності.

Більше того, долучені до матеріалів справи докази в їх сукупності підтверджують прийняття та визнання відповідачем згаданого уточнюючого розрахунку від 30.04.2009р. та прийняття його розрахунків. Так, згідно запису в обліковій картці позивача як платника ПДВ (арк.спр.81), 30.04.2009р. відповідачем збільшено суму бюджетного відшкодування позивача в рахунок ПДВ на 20360 грн. - на підставі уточнюючого розрахунку до декларації. Дана сума скерована органом ДПС в т.ч. на погашення податкового боргу, що утворився у звязку із донарахуванням позивачу суми податкового зобовязання з ПДВ на підставі податкового повідомлення рішення форми «Р»№0001002300/0/17138 від 30.03.2009р. у сумі 17244,75 грн.

Крім того, згідно акту невиїзної документальної перевірки №1467/23-1/31978712 від 07.08.2009 р. (арк.спр. 99-100), відповідачем встановлено несвоєчасну сплату позивачем суми узгодженого податкового зобовязання з ПДВ, визначеного податковим повідомленням рішенням №0001002300/0/17138 від 30.03.2009р. При цьому відповідач в акті перевірки як дату сплати зобовязання за цим ППР від 30.03.2009р. вказує 30.04.2009 р. - тобто дату прийняття від позивача уточнюючого розрахунку від 30.04.2009р. Більше того, за несвоєчасну сплату податкового зобовязання (основного платежу) у сумі 11426,31 грн. шляхом зарахування відємного значення ПДВ на підставі уточнюючого розрахунку органом ДПС донараховано позивачу штраф у розмірі 10%.

Як вбачається із записів в обліковій картці, а також долучених копій податкових декларацій та розрахункових документів, за період з січня по серпень 2009 року, за позивачем на кінець кожного місяця числилася переплата по ПДВ.

10.09.2009р. відповідач (згідно запису в обліковій картці позивача від 10.09.2009р., арк.спр.83), зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування в рахунок ПДВ (згідно уточнюючого розрахунку до декларації) на 20360 грн., а також збільшив недоїмку позивача на підставі «невизначений документ»на суму 18235,54 грн. Проте, відповідач не зміг пояснити суду чи надати будь-яких розпорядчих документів чи інших документів, на підставі яких було вчинено вищеописані дії, а також визначено податковий борг позивача у сумі 18235,54 грн.

Отже, відповідач не надав суду будь-яких документів, що підтверджували б наявність у позивача станом на 16.09.2009р. (дату виставлення першої податкової вимоги №1/851) податкового боргу з ПДВ у сумі 18235,54 грн. А отже, у ДПІ у Шевченківському районі м. Львова не було законних підстав для прийняття спірного акту, тому такий підлягає скасуванню як протиправний.

Оскільки друга податкова вимога виноситься у звязку із несплатою податкового боргу згідно першої податкової вимоги, та є похідною від неї, враховуючи вищенаведені висновки суду, друга податкова вимога також підлягає скасуванню як протиправна.

Враховуючи викладене позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ-Будмаркет»є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Суд на підставі ст. 94 КАС України присуджує понесені позивачем судові витрати у формі сплаченого судового збору на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 50, 70-72, 86, 94, 98, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу ДПІ у Шевченківському районі м. Львова №1/851 від 16.09.2009р., адресовану ТОВ «Компанія ВЕЕМ-Будмаркет»про сплату ним податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 18235,54 грн.

Визнати протиправною та скасувати другу податкову вимогу ДПІ у Шевченківському районі м. Львова №2/944 від 06.11.2009р., адресовану ТОВ «Компанія ВЕЕМ-Будмаркет»про сплату ним податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 18492,70 грн. (в т.ч. 18490,54 грн. основного платежу, 2,16 грн. пені).

Стягнути з державного бюджету на користь ТОВ «Компанія ВЕЕМ-Будмаркет»(м. Львів, пр. Чорновола, 57; ідент. код 31978712) - 3 (три) грн. 40 коп. судових витрат у формі сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Москаль Р.М.

Повний текст постанови виготовлений 20.04.2010 року.