Вирок № 98442321, 15.07.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/404/2021

Справа № 428/1301/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Казюк Л.Г.,

прокурора Бавикіної А.С.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника Хорольського І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області, об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130370001969 від 31.12.2020 року; № 12021131370000008 від 05.02.2021 року; № 12021136370000019 від 10.02.2021 року; № 12021131370000022 від 08.02.2021 року, у відношенні:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мари, Туркменії, грузина, з середньою освітою, який не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

-13.11.2019 року Новопсковським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.190 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

-13.12.2019 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Епізод №1

30 грудня 2020 року, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходячись на території Центрального ринку, розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків 27, придбав сувенірну купюру з написом «СУВЕНІР» номіналом 1000 гривень. В подальшому 05.02.2021, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчинений повторно, а саме розрахунком сувенірною купюрою номіналом 1000 гривень у приміщені магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), діючи із корисливих мотивів, повторно, приблизно о 03 годині 15 хвилин ОСОБА_3 прибув до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », під приводом придбання товарів вартістю 332 гривні, передав продавцю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 одну купюру «сувенір» номіналом 1000 гривень, яку заздалегідь підготував для вчинення злочину, за що в свою чергу отримав від останньої решту у сумі 668 гривень та придбав вищезазначений товар.

Таким чином, ОСОБА_3 , своїми протиправними діями спричинив власнику магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1000 гривень.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Епізод №2

30 грудня 2020 року, більш точного часу встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходячись на території Центрального ринку, розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків 27, придбав сувенірну купюру з написом «СУВЕНІР» номіналом 500 гривень. В подальшому 30.12.2020, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчинений повторно, а саме розрахунком сувенірною купюрою номінальм 500 гривень у приміщені магазину « ІНФОРМАЦІЯ_5 », який розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), діючи із корисливих мотивів, повторно, о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_3 прибув до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_5 », де продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), під приводом придбання шкарпеток вартістю 110 гривень, передав продавцю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 одну купюру «сувенір» номіналом 500 гривень, яку заздалегідь підготував для вчинення злочину, за що в свою чергу отримав від останньої решту у сумі 390 гривень та придбав вищезазначений товар.

Таким чином, ОСОБА_3 , своїми протиправними діями спричинив власнику магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 матеріальну шкоду на загальну суму 500 гривень.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Епізод № 3.

30 грудня 2020 року, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись на території Центрального ринку, розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків 27, придбав сувенірну купюру з написом «СУВЕНІР» номіналом 500 гривень. В подальшому 07.01.2021 у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчинений повторно, а саме розрахунком сувенірною купюрою номінальм 500 гривень в кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_8 », який розташований за адресою: АДРЕСА_4 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), ОСОБА_3 діючи із корисливих мотивів, повторно, приблизно о 07 годині 30 хвилин прибув до кіоску «ІНФОРМАЦІЯ_8», під приводом придбання товарів харчування вартістю 240 гривень 00 копійок, передав продавцю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 одну купюру «сувенір» номіналом 500 гривень, яку заздалегідь підготував для вчинення злочину, за що в свою чергу отримав від останньої товар та решту у сумі 260 гривень 00 копійок, чим спричинив власнику кіоску «ІНФОРМАЦІЯ_8» ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 матеріальну шкоду на загальну суму 500 гривень.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Епізод 4

30 грудня 2020 року, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись на території Центрального ринку, розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків 27, придбав сувенірну купюру з написом «СУВЕНІР» номіналом 500 гривень. В подальшому 08.02.2021 у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчинений повторно, а саме розрахунком сувенірною купюрою номінальм 500 гривень у приміщені магазину « ІНФОРМАЦІЯ_11 », який розташований за адресою: АДРЕСА_5 .

Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), ОСОБА_3 діючи із корисливих мотивів, повторно, приблизно о 09 годині 30 хвилин прибув до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_11 », під приводом придбання товарів харчування вартістю 191 гривня 30 копійок, передав продавцю ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 одну купюру «сувенір» номіналом 500 гривень, яку заздалегідь підготував для вчинення злочину, за що в свою чергу отримав від останньої товар, а саме коньяк «Шереулі», пачку цигарок «Strong» та решту у сумі 308 гривень 70 копійок, чим спричинив власнику магазину «ІНФОРМАЦІЯ_11» ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 матеріальну шкоду на загальну суму 500 гривень.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Епізод 5

30 січня 2021 року, приблизно о 11 годині 30 хвилин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув до приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_14», розташованого за адресою: АДРЕСА_7, де раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який, діючи умисно, з корисним мотивом, шляхом вільного доступу, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігав дістав з ящика стола, який знаходився в приміщені магазину грошові кошти в розмірі 3900 гривень, які належать ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , які поклав да карману своєї куртки та з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на свій власний розсуд.

Згідно висновку дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/113-21/1147-ТР від 05.02.2021, 1 слід пальця руки розміром 18*22 мм, який відкопійовано на відрізок ЛС розміром 38*42 мм залишені безіменним пальцем лівої руки громадянином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України - викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно.

Епізод 6

04 лютого 2021 року, більш точного часу встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходячись на території Центрального ринку, розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків 27, придбав сувенірну купюру з написом «СУВЕНІР» номіналом 1000 гривень. В подальшому 04.02.2021, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чухим майном, шляхом обману, вчинений повторно, а саме розрахунком сувенірною купюрою номіналом 1000 гривень у приміщені «ІНФОРМАЦІЯ_15», який розташований за адресою: АДРЕСА_6.

Реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), діючи із корисливих мотивів, повторно, о 15 годині 50 хвилин ОСОБА_3 прибув до приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_15», де продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), під приводом придбання кросівок вартістю 700 гривень, передав продавцю - власнику ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_13 одну купюру «сувенір» номіналом 1000 гривень, яку заздалегідь підготував для вчинення злочину, за що в свою чергу отримав від останньої решту у сумі 300 гривень та придбав вищезазначений товар.

Таким чином, ОСОБА_3 , своїми протиправними діями спричинив власнику «ІНФОРМАЦІЯ_15» ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_13 матеріальну шкоду на загальну суму 1000 гривень.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті, та відмовився давати пояснення на підставі ст. 63 Конституції України.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що вона займається підприємницькою діяльністю та здійснює свою підприємницьку діяльність у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_14 ». 30.01.2021 року вона перебувала на роботі та в період часу приблизно між 11 та 12 годиною ненадовго залишила магазин, а коли повернулась, то виявила, що з шухляди столу зникли грошові кошти в розмірі 3 900 грн., після чого вона викликала працівників поліції. Після приїзду поліції вони разом переглянули відеозапис з камер відеоспостереження на яких був зафіксований обвинувачений. Покарання обвинуваченому просила призначити на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що вона є приватним підприємцем та здійснює підприємницьку діяльність в приміщенні « ІНФОРМАЦІЯ_15 ». 04.02.2021 року точного часу вона не пам`ятає, до неї в магазин зайшов обвинувачений, приміряв кросівки та повідомив, що він має намір їх купити. Після того, як вона запакувала товар, він віддав їй купюри при цьому задаючи питання щодо інших товарів, які були наявні в магазині, щоб відволікти її увагу. Після того, як обвинувачений вийшов, вона зрозуміла, що купюри, якими розрахувався обвинуваченими є сувенірними, після чого викликала поліцію.

Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, до суду надали заяви про розгляд даного кримінального провадження за їх відсутності, в заяві вказали, що покарання обвинуваченому просили призначити на розсуд суду. Крім того, потерпіла ОСОБА_10 в заяві вказала, що цивільний позов підтримує у повному обсязі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень авопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах, доведена повністю.

Дії обвинуваченого за епізодами № 1-4,6 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за епізодом № 5 за ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря- психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, вину визнав, щиро розкаявся. Крім того, ОСОБА_3 , будучи особою раніше неодноразово судимою за вчинення умисних корисливих злочинів, не зробив належних висновків та продовжив злочинну діяльність, що вказує на підвищену суспільну небезпеку цієї особи та недосягнення виховної мети покарання, призначеного за попереднім вироком.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчинених злочинів та являлись передумовою для застосування ст.ст. 69 КК України судом не встановлено.

Оскільки ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення до відбуття покарання за вироком Новопсковського районного суду Луганської області від 13.11.2019 року та вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.12.2019 року, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за правилами ст. 71 КК України.

Також суд приймає до уваги, що ОСОБА_3 було засуджено вироком Новопсковського районного суду Луганської області від 13.11.2019 року та вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.12.2019 року, а інкриміновані злочину у даному кримінальному провадженні він вчинив у період іспитових строків за двома попередніми вироками щодо нього, за якими його було звільнено від відбування покарання з випробуванням та які виконувались самостійно, в зв`язку з чим суд призначає остаточне покарання на підставі ст. 71 КК з урахуванням невідбутих частин покарання за всіма вироками.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 року у справі №202/1154/17.

При цьому, враховуючи, що кримінальні правопорушення у даному кримінальному провадженні, ОСОБА_3 вчинені в період іспитового строку, повторне звільнення від відбування покарання у даному випадку є неприпустимим, а тому відсутні підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст. 75 КК України - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Аналогічна позиція викладена у постанові Об`єднаної палати ККС ВС від 25.06.2018 року, справа № 511/37/16-к, постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 24.05.2018 року, справа № 310/3080/16-к, постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17.05.2018 року, у справі № 128/5484/13-к.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді триманні під вартою, до набрання вироком законної сили, змінити на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, з покладенням, відповідно ч.5 ст. 194 КПК України, обов`язку не відлучатися за межі м. Сєвєродонецька Луганської області без дозволу суду.

Крім того, відповідно до ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_3 за даним вироком покарання строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі за період з 09.02.2021 року до дня зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - 15.07.2021.

Розглядаючи заявлений цивільний позов ОСОБА_10 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, суд виходить з наступного.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Статтею 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд приймає визнання обвинуваченим цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди в обсязі її доведення належними доказами.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав.

Виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно з яким у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає вимоги ОСОБА_10 підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_3 їй було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 500 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами кримінального провадження. Таким чином, в ході судового розгляду знайшла своє підтвердження сума матеріальної шкоди, заявлена до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 у розмірі 500 грн. 00 коп., оскільки така сума підтверджена належними доказами в розумінні ст.ст. 76 - 80 ЦПК України, у зв`язку з чим суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.185 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Новопсковського районного суду Луганської області від 13.11.2019 року у виді позбавлення волі строком на 1 (один) місяць та за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.12.2019 року у виді позбавлення волі строком на 1 (один) місяць, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення строком на 4 (чотири) роки 2 (два) місяці.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді триманні під вартою, до набрання вироком законної сили, змінити на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, з покладенням, відповідно ч.5 ст. 194 КПК України, обов`язку не відлучатися за межі м. Сєвєродонецька Луганської області без дозволу суду.

Звільнити ОСОБА_3 з - під варти в залі суду негайно.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня його затримання.

Відповідно до ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_3 за даним вироком покарання строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі за період з 09.02.2021 року до дня зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - 15.07.2021.

Цивільний позов ОСОБА_10 до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду у розмірі 500 (п`ятсот гривень) грн. 00 коп.

Речові докази:

-16 аркушів паперу, візуально схожі на банкноти Національного банку України номіналом 500 гривень; 1 аркуш паперу, візуально схожий на банкноту Національного банку України номіналом 1000 грн., 1 аркуш паперу, візуально схожий на банкноту Національного банку Росії номіналом 2000 рублів; 1 аркуш паперу, візуально схожий на банкноту Національного банку України номіналом 100 грн., два DVD-R диски, Сейф-пакет № 5370858, до якого запаковано сліди рук, відкопійовані на ЛС, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням: судової технічної експертизи документів № СЕ-19/113-21/1765-ДД від 17.02.2021, у розмірі 817 (вісімсот сімнадцять) грн. 25 коп.; судової технічної експертизи документів № СЕ-19/113-21/1772-ДД від 17.02.2021, у розмірі 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 60 коп.; судової технічної експертизи документів № СЕ-19/113-21/228-ТД від 13.01.2021, у розмірі 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 60 коп.; судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/113-21/1147-ТР від 05.02.2021, у розмірі 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 60 коп; судової технічної експертизи документів № СЕ-19/113-21/1472-ДД від 05.02.2021, у розмірі 817 (вісімсот сімнадцять) грн. 25 коп.; судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-21/1499-ТВ від 10.02.2021, у розмірі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 15 коп.; судової технічної експертизи документів № СЕ-19/113-21/1519-ДД від 08.02.2021, у розмірі 817 (вісімсот сімнадцять) грн. 25 коп.; судової технічної експертизи документів № СЕ-19/113-21/1519-ДД від 08.02.2021, розмір витрат склав 817 (вісімсот сімнадцять) грн. 25 коп. в дохід держави (Населенний пункт: Сєвєродонецьк, Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача ( ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UA 858999980313070115000012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Т. О. Комплєктова