Рішення № 98434191, 16.07.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/4002/21

Провадження № 2/369/3514/21

РІШЕННЯ

Іменем України

16.07.2021 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Волчка А.Я.,

за участі секретаря: Миголь А.А.,

представника позивача: Руденко О.А.,

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Сігма» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Профкапітал» про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 19.01.2009 між ним та ЗАТ «Київський м`ясопереробний завод» було укладено договір купівлі-продажу нежилих будівель (Адміністративний корпус) під літерою "А" загальною площею 850,9 м2 та (Виробничий корпус) під літерою "Б" загальною площею 2 806,0 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу від 19.01.2009 було посвідчено нотаріусом Першої Київської обласної нотаріальної контори Дудкіною Н. В. Продаж вчинено за суму 46 621,17 грн.

Позивач вказав, що договір купівлі-продажу від 19.01.2009 було зареєстровано в Державному реєстрі правочинів за номером 3307780, право власності на нерухоме майно - нежилі будівлі та споруди літ. «А» площею 850,9 кв. м., літ. «Б» площею 2 806,0 кв. м. було зареєстровано за ним Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» за реєстраційним номером 7474043.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2010 було порушено провадження у справі Б11/013-10 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Київський м`ясопереробний завод".

Позивач зазначив, що 02.06.2015 ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області звернулося до Господарського суду Київської області із заявою в межах справи № Б11/013-10 про банкрутство ЗАТ «Київський м`ясопереробний завод» про: визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19.01.2009 нежилих будівель (Адміністративний корпус) під літерою "А" загальною площею 850,9 м2 та (Виробничий корпус) під літерою "Б" загальною площею 2 806,0 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що укладений між ЗАТ "Київський м`ясопереробний завод" та ПП "СІГМА"; повернення сторін у первинний стан, який існував до укладення договору купівлі-продажу нежилих будівель від 19.01.2009, та визнання права власності на нежилі будівлі (Адміністративний корпус) під літерою "А" загальною площею 850,9 м2 та (Виробничий корпус) під літерою "Б" загальною площею 2 806,0 м2.

Зі слів позивача, ухвалою Господарського суду Київської області від 08.07.2015, залишеною без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2018, у справі № Б11/013-10 заява ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області була задоволена повністю, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 19.01.2009 та повернуто сторони у первинний стан, що існував до укладення договору купівлі-продажу нежилих будівель від 19.01.2009.

Постановою Верховного Суду у справі № Б11/013-10 від 05.07.2018 було частково задоволено касаційну скаргу ПП «СІГМА»,постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 та ухвалу Господарського суду Київської області від 08.07.2015 у справі № ф21 Б11/013-10 було скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.12.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019, у справі № Б11/013-10 було відмовлено у задоволенні заяви ДПІ у Києво-Святошинському р-ні ГУ ДФС у Київській області від 02.06.2015 № 1152/9/10-13-10-09 до ЗАТ «Київський м`ясопереробний завод» та ПП «Сігма» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 19.01.2009.

Таким чином, на думку позивача, на даний час, він на підставі договору купівлі-продажу від 19.01.2009, що укладений між ЗАТ "Київський м`ясопереробний завод" та ПП "СІГМА", є власником нежилих будівель (Адміністративний корпус) під літерою "А" загальною площею 850,9 м2 та (Виробничий корпус) під літерою "Б" загальною площею 2 806,0 м2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач повідомив, що йому стало відомо, що 21.12.2017 відбувся аукціон з продажу майна підприємства-банкрута - Закритого акціонерного товариства «Київський м`ясопереробний завод», код ЄДРПОУ 05407953, юридична адреса: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, 9, проведеного 21.12.2017. Аукціон, визнано таким, що відбувся. Об`єкт продажу: Цілісний майновий комплекс ЗАТ «Київський м`ясопереробний завод», код ЄДРПОУ 05407953, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який включає майно, що враховується на балансі ЗАТ «Київський м`ясопереробний завод» (об`єкти нерухомості, земельні ділянки, рухоме майно, автомобілі - згідно з переліком, наведеним у оголошенні про проведення аукціону). Ціна продажу: 642 950,78 (шістсот сорок дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят) грн. 78 коп., без ПДВ. Переможець аукціону (покупець) - фізична особа ( ОСОБА_1 ).

Позивач вказав, що, як вбачається з оголошення про проведення аукціону до продажу запропоновано, окрім іншого, Адміністративний корпус (літ. "А") загальною площею 850,9 м2 та Виробничий корпус (літ. "Б") загальною площею 2 806,0 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 - тобто те саме нерухоме майно, власником якого на підставі договору купівлі-продажу від 19.01.2009 є позивач, а також земельна ділянка кадастровий номер 3222410600:01:001:0022, площа 1,2928 га, для виробничих потреб, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, позивач наголосив, що до складу цілісного майнового комплексу боржника, який реалізовано на спірному другому повторному аукціоні було включено земельну ділянку із кадастровим номером 3222410600:01:001:0022, на якій знаходяться нерухоме майно, власником якого на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 19.01.2009 є він.

Проте, на думку позивача, дана земельна ділянка не належить боржнику та не могла бути реалізована з аукціону як майно боржника.

В оголошені відсутні копії правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності боржника на вказані земельні ділянки.

Позивач повідомив, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 243505647 від 08.02.2021) на даний час право власності на нерухоме майно, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі і те, власником якого є позивач - Адміністративний корпус (літ. "А") загальною площею 850,9 м2 та Виробничий корпус (літ. "Б") загальною площею 2 806,0 м2 зареєстровано за:

-Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФКАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 39827967 (розмір часток: 3274/10000, 2271/10000,1359/10000), підстава для державної реєстрації: ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ (НЕРУХОМОГО МАЙНА), серія та номер: 931, виданий 21.07.2020, видавник: Мурська Н.В. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу;

-ОСОБА_1 (розмір частки 3063/10000), підстава для державної реєстрації: свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 5747, виданий 23.12.2017, видавник: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьов І. С.

Позивач вважав, що нерухоме майно -Адміністративний корпус (літ. "А") загальною площею 850,9 м2 та Виробничий корпус (літ. "Б") загальною площею 2 806,0 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , вибуло із володіння власника (ПП «Сігма») на підставі ухвали Господарського суду Київської обл. від 08.07.2015, надалі скасованої постановою Верховного Суду у справі № Б11/013-10 від 05.07.2018, тобто поза волею власника, та, в подальшому було придбано відповідачем ОСОБА_1 на аукціоні з продажу майна підприємства-банкрута, а відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» - на підставі договору купівлі-продажу.

Посилаючись на викладене вище та законодавство, позивач просив суд витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал» (код ЄДРПОУ 39827967) на користь Приватного підприємства «Сігма» (Ідентифікаційний код 31462499) нерухоме майно - Адміністративний корпус (літ. "А") загальною площею 850,9 м2 та Виробничий корпус (літ. "Б") загальною площею 2 806,0 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 25.03.2021 було відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

08.06.2021 відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якому вказував на те, що майно, яке просить позивач витребувати знищено (втрачено), тому позов не підлягає задоволенню. Також вказував на позицію ВП ВС, викладену у постанові від 04.0.2018 у справі № 653/1096/16-ц, та зазначив, що із цієї позиції вбачається, що власник нерухомого майна перестає бути володільцем цього майна лише у випадку припинення державної реєстрації його права власності і перереєстрації цього права за іншою особою.

11.06.2021 позивачем було подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач заперечив позицію відповідача, просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 11.06.2021 було закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судове засідання також з`явився, проти задоволення вимог заперечував, просив відмовити у позові.

Відповідач ТОВ «Фінансова компанія Профкапітал» в судове засідання свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши думку осіб, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд приходить до висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що 19.01.2009 між позивачем та ЗАТ «Київський м`ясопереробний завод» було укладено договір купівлі-продажу нежилих будівель (Адміністративний корпус) під літерою "А" загальною площею 850,9 м2 та (Виробничий корпус) під літерою "Б" загальною площею 2 806,0 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу від 19.01.2009 посвідчено державним нотаріусом Першої Київської обласної нотаріальної контори Дудкіною Н.В. за реєстровим № 1-8. Цей договір купівлі-продажу зареєстровано в Державному реєстрі правочинів за номером 3307780, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів № 6917555 від 19.01.2009. Право власності на нерухоме майно - нежилі будівлі та споруди літ. «А» площею 850,9 кв. м., літ. «Б» площею 2 806,0 кв.м зареєстровано за позивачем Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» за реєстраційним номером 7474043, що вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21801330 від 06.02.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2010 було порушено провадження у справі Б11/013-10 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Київський м`ясопереробний завод".

02.06.2015 ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області звернулося до Господарського суду Київської області із заявою в межах справи № Б11/013-10 про банкрутство ЗАТ «Київський м`ясопереробний завод» про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19.01.2009 нежилих будівель (Адміністративний корпус) під літерою "А" загальною площею 850,9 м2 та (Виробничий корпус) під літерою "Б" загальною площею 2 806,0 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що укладений між ЗАТ "Київський м`ясопереробний завод" та ПП "СІГМА", повернення сторін у первинний стан, який існував до укладення договору купівлі-продажу нежилих будівель від 19.01.2009, та визнання права власності на нежилі будівлі (Адміністративний корпус) під літерою "А" загальною площею 850,9 м2 та (Виробничий корпус) під літерою "Б" загальною площею 2 806,0 м2.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.07.2015, залишеною без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2018, у справі № Б11/013-10 заява ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області була задоволена повністю, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 19.01.2009 та повернуто сторони у первинний стан, який існував до укладення договору купівлі-продажу нежилих будівель від 19.01.2009.

Постановою Верховного Суду у справі № Б11/013-10 від 05.07.2018 було частково задоволено касаційну скаргу ПП «СІГМА»,постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2018 та ухвалу Господарського суду Київської області від 08.07.2015 у справі № ф21 Б11/013-10 було скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.12.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 р. у справі № Б11/013-10 було відмовлено у задоволенні заяви ДПІ у Києво-Святошинському р-ні ГУ ДФС у Київській області від 02.06.2015 № 1152/9/10-13-10-09 до ЗАТ «Київський м`ясопереробний завод» та ПП «Сігма» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 19.01.2009.

Водночас, 21.12.2017 відбувся аукціон з продажу майна підприємства-банкрута - Закритого акціонерного товариства «Київський м`ясопереробний завод», код ЄДРПОУ 05407953, юридична адреса: АДРЕСА_1. Аукціон було визнано таким, що відбувся. Об`єкт продажу: Цілісний майновий комплекс ЗАТ «Київський м`ясопереробний завод», код ЄДРПОУ 05407953, розташований за адресою: АДРЕСА_1, що включає майно, що знаходиться на балансі ЗАТ «Київський м`ясопереробний завод» (об`єкти нерухомості, земельні ділянки, рухоме майно, автомобілі - згідно з переліком, наведеним у оголошенні про проведення аукціону). Ціна продажу: 642 950,78 (шістсот сорок дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят) грн. 78 коп., без ПДВ. Переможець аукціону (покупець) - фізична особа ( ОСОБА_1 ).

З оголошення про проведення аукціону вбачається, що на ньому до продажу запропоновано, поруч з іншим, Адміністративний корпус (літ. "А") загальною площею 850,9 м2 та Виробничий корпус (літ. "Б") загальною площею 2 806,0 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 - тобто, те нерухоме майно, власником якого на підставі договору купівлі-продажу від 19.01.2009 є позивач, а також земельна ділянка кадастровий номер 3222410600:01:001:0022, площа 1,2928 га, надана для виробничих потреб, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 243505647 від 08.02.2021 право власності на нерухоме майно, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1000210532224, до складу якого входить спірне майно, власником якого є позивач, - Адміністративний корпус (літ. "А") загальною площею 850,9 м2 та Виробничий корпус (літ. "Б") загальною площею 2 806,0 м2, зареєстровано за:

-Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФКАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 39827967 (розмір часток: 3274/10000, 2271/10000, 1359/10000), підстава для державної реєстрації: ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ (НЕРУХОМОГО МАЙНА), серія та номер: 931, виданий 21.07.2020, видавник: Мурська Н.В. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу;

-ОСОБА_1 (розмір частки 3063/10000), підстава для державної реєстрації: свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 5747, виданий 23.12.2017, видавник: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьов І. С.

З огляду на експертну оцінку за результатами обстеження технічного стану нежитловий будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , складеного на замовлення відповідача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФКАПІТАЛ» 22.07.2020, спірні об`єкти нерухомого майна зруйновані.

Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_2 № 1472 від 01.03.2021 про знесення будівель станом на 01.03.2021, виданої ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФКАПІТАЛ», на час проведення технічної інвентаризації за адресою: АДРЕСА_1 , знесено (демонтовано) об`єкти нерухомого майна: в тому числі й Адміністративний корпус (літ. "А") загальною площею 850,9 м2 та Виробничий корпус (літ. "Б") загальною площею 2 806,0 м2.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 249277826 від 22.03.2021 до складу нерухомого майна, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1000210532224, не входить спірне майно, власником якого є позивач, - Адміністративний корпус (літ. "А") загальною площею 850,9 м2 та Виробничий корпус (літ. "Б") загальною площею 2 806,0 м2.

З огляду на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 260778428 від 09.06.2021 до складу нерухомого майна, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1000210532224, не входить спірне майно, власником якого є позивач, - Адміністративний корпус (літ. "А") загальною площею 850,9 м2 та Виробничий корпус (літ. "Б") загальною площею 2 806,0 м2, право власності на вказаний об`єкт без зазначення спірного майна зареєстровано за:

-Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІНБУД 2020», код ЄДРПОУ: 44109795 (розмір частки: 1359/10000), підстава для державної реєстрації: розподільний (розподільчий) баланс, серія та номер: 408, 409, виданий 10.03.2021, видавник: Мурська Н.В. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу;

-Квашою Русланом Вікторовичем (розмір частки 3063/10000), підстава для державної реєстрації: свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 5747, виданий 23.12.2017, видавник: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьов І. С.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про необхідність аналізу наступних правових норм.

У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У Конституції України закріплено основні правові принципи регулювання відносин власності, головним із яких є принцип рівного визнання й захисту усіх форм власності (статті 13, 41 Конституції України).

Виходячи зі змісту ст. 55 Конституції України, кожному гарантується захист його прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Змістом права власності є правомочності щодо права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до положень статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. В цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Пунктом 3 частини 1 статті 388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в подальшому відчужене набувачем третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 367/8910/17.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц, за змістом статті 388 ЦК України майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але надалі скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Цей же правовий висновок було викладено у постанові Верховного Суду України від 24.06.2015, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 звернула увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі N 183/1617/16.

Статтею 346 ЦК України передбачені підстави припинення права власності на майно, яке припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викупу пам`яток культурної спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника.

Згідно з положеннями статті 349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Аналіз зазначених норми дає підстави дійти висновку про те, що умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно вимог статі 349 ЦК Украйни, є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру.

Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.

Вказаний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 17.01.2019 у справі № 708/254/18.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З огляду на абз. 2 п. 3 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заявник: власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Згідно з п. 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З огляду на ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням встановлених судом обставин у справі та проаналізованих правових норм та практики Верховного Суду суд приходить до наступних висновків.

З наданих суду доказів вбачається, що законним власником спірного нерухомого майна, а саме: Адміністративного корпусу (літ. "А") загальною площею 850,9 м2 та Виробничого корпусу (літ. "Б") загальною площею 2 806,0 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , є саме позивач на підставі договору купівлі-продажу від 19.01.2009, укладеного між позивачем та ЗАТ «Київський м`ясопереробний завод» та посвідченого державним нотаріусом Першої Київської обласної нотаріальної контори Дудкіною Н.В. за реєстровим № 1-8.

Зазначене майно з огляду на скасування судового рішення, на підставі якого позивачем було втрачено право власності, вибуло з власності позивача поза його волею, а тому підлягає витребуванню в останнього його власника, навіть якщо він є добросовісним.

Суду було надано докази того, що останніми власниками спірного майна, за якими було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності на нього, були саме відповідачі.

Разом з тим, заперечуючи вимоги позивача, відповідач ОСОБА_1 стверджував, що спірні об`єкти нерухомого майна було знищено, тому право, яке позивач намагається захистити у даному процесі, є припиненим.

Проте, при цьому, так як законним власником спірного майна є лише позивач, процедура припинення права власності на нього шляхом внесення змін до запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень могла бути розпочата виключно за його заявою.

Суду ж не було надано доказів того, що саме за ініціативою позивача було проведено технічну інвентаризацію спірного нерухомого майна і було встановлено факт його знищення та за результатами цього було подано заяву державному реєстратору з метою внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та припинення права власності на нього. Навпаки, позивач звернувся до суду із позовною заявою з метою захисту права власності на це майно.

Також суду не було надано належних та достовірних доказів того, що спірне майно дійсно є фактично знищеним. Так як за спірною адресою знаходиться багато об`єктів нерухомого майна, для встановлення таких обставин потрібні спеціальні знання, проте про проведення судової експертизи відповідачі не просили суд і не провели її на своє замовлення в порядку ст. 106 ЦПК України, а з власної ініціативи суд не має права збирати докази і доводити необхідні обставини замість сторін.

З огляду на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 № 522/1029/18 та у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 203/3079/15-ц, до наявних у матеріалах справи довідки про знесення будівель № 1472 від 01.03.2021 та експертної оцінки від 22.07.2020 суд ставиться критично, оскільки виготовлені вони на замовлення саме відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» та без участі позивача, як законного власника майна, особи, які складали ці документи, про кримінальну відповідальність не були попереджені.

Більш того, з огляду на експертну оцінку від 22.07.2020 за результатами візуального обстеження начебто було встановлено поруч із спірними будівлями зруйнування і компресорної під літ. В, розчинно-бетонного вузла під літ. З, складу сипучих матеріалів під літ. К, складу цементу під літ. І, котельні під літ. 2З, жироловки під літ. Е, навісу під літ. У, навісів градирних під літ. І, Ф, І, Х, навісу під літ. Ц1, пилорами під літ. 2Л, складу паспортної кістки під літ. М, будинку охорони під літ. С1, навісу під літ. 2І, навісу під літ. Ї, резервуарів V та VІ, огорожі № 53-57, проте в довідці про знесення будівель було вказано лише спірні об`єкти нерухомого майна, холодильник під літ. Ш та головний виробничий корпус під літ. Я і внесено зміни до запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень лише щодо них, відомості про всі інші перелічені начебто зруйновані об`єкти в Державному реєстрі залишені. Вказане свідчить про суперечливість та сумнівність наданих відповідачем доказів знищення спірного майна.

А отже, у суду відсутні докази фактичного знищення спірного майна, що має наслідком припинення права власності на нього. На припущеннях же суд не має права будувати свою позицію.

Крім того, відповідач, заперечуючи вимоги позивача, вказував на позицію ВП ВС, викладену у постанові від 04.0.2018 у справі № 653/1096/16-ц, та зазначив, що із цієї позиції вбачається, що власник нерухомого майна перестає бути володільцем цього майна лише у випадку припинення державної реєстрації його права власності і перереєстрації цього права за іншою особою.

Проте, у даному випадку описана ситуація і мала місце, так як за рішенням суду, яке в подальшому було скасоване, було припинено право власності позивача, перереєстровано його за іншою особою, внаслідок чого право власності було зареєстровано за відповідачами і в подальшому ними було припинено шляхом внесення відповідних змін до запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З урахуванням того, що в ході розгляду справи було доведено, що законним власником спірного майна є позивач, це майно вибуло поза волею позивача, належних та достовірних доказів дійсного знищення належних позивачу будівель надано не було, тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача та витребовує спірні будівлі на його користь з незаконного володіння відповідачів.

З огляду на задоволення позову відповідно до положень ст. 141 ЦПК України суд стягує витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією, на його користь з відповідачів порівну.

Враховуючи наведені обставини, вказані вище правові висновки Верховного Суду, керуючись ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 13, 41, 55 Конституцією України, ст.ст. 15, 16, 321, 328, 346, 349, 387, 388 ЦК України, ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015, ст.ст. 4, 5, 12, 19, 23, 28, 76-82, 141, 259, 263-268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Приватного підприємства «Сігма» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Профкапітал» про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 , (ІПН НОМЕР_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Профкапітал» (код ЄДРПОУ 39827967) на користь Приватного підприємства «Сігма» (Ідентифікаційний код 31462499) нерухоме майно - Адміністративний корпус (літ. «А») ~загальною площею 850,9 м2 та Виробничий корпус (літ. «Б») загальною площею 2 806,0 м2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , (ІПН НОМЕР_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Профкапітал» (код ЄДРПОУ 39827967) на користь Приватного підприємства «Сігма» (Ідентифікаційний код 31462499) пропорційно судовий збір в розмірі 2 270,00 грн.

Позивач: Приватне підприємство «Сігма» Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 9 (Ідентифікаційний код 31462499).

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 (ІПН НОМЕР_1 )

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Профкапітал» (код ЄДРПОУ 39827967), м. Київ, вул. Предславинська, 11.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А.Я. Волчко