Вирок № 98421620, 20.07.2021, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1605/17

провадження №1-кп/136/173/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду м. Липовець, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020200000091 від 08.04.2017 та №12017020200000346 від 16.12.2017 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Турбів, Вінницької обл., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неофіційно працюючого, з середньою освітою, неодруженого, у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неофіційно працюючого, з професійно-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох дітей, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 України,

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення прокурора Міхаілідіса М.В., потерпілої ОСОБА_3 ,

з боку захисту обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників - адвокатів Вдовиченко В.І., Слабого О.В.

ВСТАНОВИВ:

В ніч з 12.03.2017 на 13.03.2017, ОСОБА_1 , маючи умисел на крадіжку майна із гаражного приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та належить ОСОБА_4 , таємно здійснив крадіжку розукомплектованого бензинового мотоблоку «Нева», а саме його складових частин: редуктора в зборі та два колеса з подовжувачами вісі, вартість яких становить 3505,60 грн., тим самим завдавши потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Такі умисні дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за кваліфікуючими ознаками - крадіжка, поєднана з проникненням у інше приміщення.

В ніч з 06.04.2017 на 07.04.2017, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , повторно, таємно проникли у підсобне приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , яке належить ОСОБА_5 , звідки здійснили крадіжку брухту алюмінію вагою 40 кг., ринкова вартість якого склала на загальну суму 866,40 грн., тим самим завдавши матеріальної шкоди потерпілій на вищевказану суму.

Такі умисні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за кваліфікуючими ознаками - крадіжка, поєднана з проникненням у інше приміщення, за попередньою змовою групою осіб, а щодо ОСОБА_1 вчинена повторно.

В кінці жовтня 2017 року, ОСОБА_1 , маючи умисел на крадіжку майна, прийшов до домоволодіння ОСОБА_6 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . Пересвідчившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, шляхом злому навісного замка до гаражного приміщення, проник в середину вказаного приміщення, звідки таємно здійснив крадіжку велосипеда марки «Azimut» моделі «Sport 24» синьо сірого кольору, вартість якого 1482, 01 грн, тим самим завдавши матеріальної шкоди потерпілому на вищевказану суму.

Такі умисні дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за кваліфікуючими ознаками - крадіжка, поєднана із проникненням у інше приміщення, вчинена повторно.

На початку листопада 2017 року, ОСОБА_1 , перебуваючи у будинку ОСОБА_6 , який знаходиться в АДРЕСА_5 , під час спільного вживання алкогольних напоїв у вітальній кімнаті, побачив рибацького спінінга марки «Crocodile 240» з котушкою марки «Cobra», моделі «ВС - 540» білого кольору, належного останньому. У подальшому на ґрунті раптово виниклого умислу на крадіжку майна, повторно, пересвідчившис у тому, що за його діями ніхто не спостерігає та тим, що потерпілий ОСОБА_6 внаслідок сильного алкогольного сп`яніння перебуває у стані, який позбавляє його можливості усвідомлювати значення дій, які відбуваються, таємно, шляхом вільного доступу, здійснив крадіжку вищевказаного рибацького спінінга, вартість якого становила 211,06 грн, тим самим завдавши матеріальної шкоди потерпілому на вищевказану суму.

Такі умисні дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

В ніч з 02.12.2017 по 03.12.2017, ОСОБА_1 маючи умисел на крадіжку майна, прийшов до домогосподарства ОСОБА_6 , яке знаходиться за адресою АДРЕСА_5 . Пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, шляхом відчинення навісного замка гаражного приміщення, проник в середину приміщення, звідки здійснив крадіжку гідроакумулятора (розширувального бака) для системи водопостачання марки «Tank HT 50 ss» ємкістю 50 л., вартість якого становила 3 281,40 гри. Після цього ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний умисел, підійшов до літньої кухні, що знаходиться поблизу даного гаражного приміщення та шляхом відчинення навісного замка, проник в середину приміщення, звідки здійснив крадіжку точила електричного з двигуном, вартість якого становила 386 грн, тим самим завдавши матеріальної шкоди потерпілому на загальну суму - 3 667,40 грн.

Такі умисні дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за кваліфікуючими ознаками - крадіжка, поєднана із проникненням у інше приміщення, вчинена повторно.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину у вчинених інкримінованих їм кримінальних правопорушень визнали при обставинах вказаних в обвинувальних актах, які підтвердили суду, погодившись із кваліфікацією вчинених ними діянь, розкаявшись у вчиненому.

Суд переконався, що показання обвинувачених є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченими змісту обставин кримінальних правопорушеннь, добровільності та істинності їх позиції.

Інші учасники судового провадження не оспорюють фактичних обставин кримінального провадження.

Крім того, судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, а тому не має сумніву в добровільності їх позиції, роз`яснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, з огляду на викладене, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, що узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за кваліфікуючими ознаками - крадіжка, поєднана з проникненням у інше приміщення, за попередньою змовою групою осіб

Судом встановлено, що ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, раніше не судимий, неофіційно працюючий, за місцем проживання характеризується негативно; на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Суд, призначаючи ОСОБА_2 вид та міру покарання, виходить із встановленої ст. 50 КК України, його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, при цьому враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винуватого, обставин, що пом`якшують покарання та відсутності обставин, що обтяжують покарання, майнового стану обвинуваченого, який не має офіційного місця роботи та доходу.

Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого ОСОБА_2 та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень буде покарання передбачене санкцією частини статті, за якою інкриміновано його діяння у виді позбавлення волі

Разом із тим, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та інших обставин справи, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та ізоляції його від суспільства, а тому приймає рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України із покладенням обов`язків, що передбачені ст. 76 КК України.

Вказаний висновок суду ґрунтується на тому, що з моменту вчинення злочину обвинувачений ОСОБА_2 суттєво змінив свої погляди, що свідчить про його позитивну соціальну спрямованість і наявність бажання щодо виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства. За таких обставин іспитовий строк сприятиме вихованню особи в дусі додержання законів України, тобто формування в нього звички законослухняної поведінки й не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.

Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, у вчиненні кримінальних правопорушеннь передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за кваліфікуючими ознаками - крадіжка, поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена повторно, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, як крадіжка, поєднана з проникненням у інше приміщення, за попередньою змовою групою осіб, вчинена повторно.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, раніше судимий, неофіційно працюючий, за місцем проживання характеризується негативно; на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебував та не перебуває.

Суд, призначаючи ОСОБА_1 вид та міру покарання, виходить із встановленої ст. 50 КК України, його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, при цьому враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винуватого, обставин, що пом`якшують покарання та обставини, що обтяжують покарання, майнового стану обвинуваченого, який не має офіційного місця роботи та доходу.

Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1 та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

В зв"зку з цим ОСОБА_1 необхідно призначити покарання в межах санції статей за якими кваліфіковано його діяння та на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст.70 КК України слід призначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком, та покарання, призначеного йому за вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 16.07.2019 та з урахуванням його змін на підставі ухвали Вінницького апеляційного суду від 19.11.2019, визначивши ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років 8 (восьми) місяців позбавлення волі.

Щодо застосування Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» № 838-VIII, прийнятого 26.11.2015 року («Закон Савченко ») необхідно зазначити, що якщо особа вчинила злочин в період з 24.12.2015 до 20.06.2017 включно, то час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону №838- VIII, тобто термін попереднього ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі з розрахунку день за два дні.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_8 слід залишити без розгляду, оскільки остання в судові засідання не з"являлась про поважність причин неявки не повідомляла. Подана нею заява про розгляд цивільного позову у її відсутність без зазначення дати судового засідання, коли цей позов можна було таким чином розглянути у її відсутність не звільняє її від обов"язку з"являтись в судові засідання та підтримувати заявлені позовні вимоги.

Питання про долю речових доказів та процесуальних витрат суд вирішує відповідно до ст.ст. 100, 124 КПК України.

У кримінальному провадженні не застосовувались заходи забезпечення.

Запобіжний захід стосовно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 11-12, 50-51, 65-67, 75-76, ч. 2 та 3 ст. 185 КК України, ст.ст. 368, 370, 374, 376, 394-395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю у 1 рік 6 місяців не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язки протягом іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган із питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_1 покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст.70 КК України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком, та покарання, призначеного йому за вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 16.07.2019 та з урахуванням його змін на підставі ухвали Вінницького апеляційного суду від 19.11.2019, призначити ОСОБА_1 у виді 5 років 8 місяців позбавлення волі.

Речові докази передані на відповідальне збереження потерпілим залишити в їх розпорядженні. Речові докази (речі, що були викрадені в ОСОБА_6 ) - повернути потерпілій ОСОБА_9 .

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 198 (сто дев"яносто вісім) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 792 (сімсот дев"яносто дві) грн.

Цивільний позов ОСОБА_8 - залишити без розгляду.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання за даним вироком час залишення в СІЗО з розрахунку один день знаходження в СІЗО за два дні позбавлення волі, починаючи з 10.12.2019 по день ухвалення даного вироку.

Строк відбуття покарання за даним вироком рахувати з моменту його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду й дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом 30-ти днів із дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Д.Т. Кривенко