Справа № 1-616/2010 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого Кунцьо С.В.
за участю секретаря Музика О.М.
прокурора Житовецької О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ч.3 ст.358 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1, перебуваючи в жовтні 2008 року на центральному речовому ринку м. Тернополя, випадково зустрівся з незнайомим та невстановленим чоловіком, який запропонував ОСОБА_1 придбати в нього за 70 грн. пенсійне посвідчення інваліда 1 групи, яке надає ряд пільг та прав, одне з яких - право безкоштовного проїзду у транспорті. На вказане ОСОБА_1 погодився, знаючи про те, що посвідчення буде підробленим, оскільки він не є інвалідом та не перебуває на пенсійному обліку, маючи намір в подальшому використовувати придбане підроблене посвідчення для права безкоштовного проїзду приміським залізничним транспортом. В зв"язку з цим, ОСОБА_1 відразу ж передав вказаній особі свою фотографію, яку випадково мав при собі, після чого на слідуючий день зустрівшись з вказаним чоловіком в обумовленому місці на ринку м. Тернополя, придбав за 70 гривень підроблене пенсійне посвідчення інваліда 1 групи, в якому вже була вклеїна фотографія ОСОБА_1 та завірена відбитком гербової печатки, рукописним текстом внесено незнайоме прізвище "ОСОБА_2, 1954 р.н.", номер посвідчення "НОМЕР_1" і вказано, що посвідчення видано "Тернопільським центром НВПД в 2000 році по вічно". Після цього, періодично використовуючи підроблений документ в приміському залізничному транспорті, ОСОБА_1 25.03.2010 року при слідуванні в дизель-поїзді №6256 сполученням Ходорів-Тернопіль, біля 19.00 год. по ст.В.Березовиця пред"явив дане підроблене пенсійне посвідчення інваліда 1 групи провідникові дизель-поїзда для права безкоштовного проїзду від ст.Денисів до ст.Тернопіль, що викликало в провідника підозру щодо його дійсності і внаслідок чого, стало законною підставою для подальшого доставлення ОСОБА_1 працівниками міліції в чергову частину ЛВ на ст.Тернопіль, де вказаний підроблений документ був вилучений з лівої кишені його куртки.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину, у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та пояснив, що жовтні 2008 року він перебуваючи на центральному ринку м. Тернополя випадково зустрів незнайомого йому чоловіка, який запропонував йому придбати в нього за 70 грн. підроблене пенсійне посвідчення інваліда 1 групи, яке можна використовувати для безкоштовного проїду на приміському залізничному транспорті. На вказане він погодився та передав незнайомому чоловікові свою фотографію, яка була в нього при собі і останній сказав, щоб він підійшов на другий день до входу на речовий ринок, що поблизу автовокзалу, де він принесе вже готове пенсійне посвідчення з його фотографією. Зустрівшись на слідующий день в домовленому місці він підійшов до вказаного незнайомця, який передав йому пенсійне посвідчення, в якому була вклеєна його фотографія, завірена відбитком гербової печатки з нечіткими реквізитами Тернопільського центру НВПД, вказано що воно видане на імя ОСОБА_2, 1954 р.н., інваліда першої групи. За дане підроблене посвідчення він дав йому гроші в сумі 70 грн. Після цього він декілька разів використовував це посвідчення для права безоплатного проїзду приміським дизель-поїздом на дільниці Тернопіль-Денисів. Зранку 25.03.2010 року він поїхав дизель-поїздом сполученням Тернопіль-Ходорів на дачу до ст.Денисів при цьому придбав квиток за гроші, оскільки при посадці в поїзд на пероні ст.Тернопіль знаходились ревізори та працівники міліції, які перевіряли наявність квитків та документів, а тому він побоявся показувати своє посвідчення. Повертаючись вечером цього ж дня додому, близько 18.00 год. він прийшов на ст.Денисів, де по прибуттю дизель-поїзда сполученням Ходорів-Тернопіль, зайшов в вагон поїзда та присів на вільну лавочку, щоб доїхати до ст.Тернопіль. В дорозі слідування біля 19.00 год., коли поїзд знаходився по ст.В.Березовиця, у вагон зайшли провідники та почали перевіряти наявність в пасажирів квитків та інших проїздних документів. Коли провідник підійшов до нього та запитав, що в нього на проїзд, то він повідомив, що має пенсійне посвідчення та пред"явив провіднику для права безкоштовного проїзду підроблене пенсійне посвідчення інваліда 1 групи. Оглянувши посвідчення провідник видав йому безкоштовний квиток, однак через деякий час підійшов до працівників міліції, які в цей час також проходили по вагоні та підійшли до нього. Після цього він на прохання працівників міліції проїхав з ними до ст. Тернопіль де в черговій частині ЛВ на ст.Тернопіль, працівники міліції в присутності понятих вилучили в нього вказане підроблене пенсійне посвідчення. У вчиненому він щиро розкаюється, просить його суворо не карати.
Крім власного визнання вини, підсудний повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового слідства і підтверджували його винність у вчиненні злочину, згідно пред'явленого обвинувачення, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.
Зясувавши думку учасників судового розгляду про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, зясувавши правильність розуміння підсудним змісту цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також розяснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Таким чином, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, та кваліфікує його дії за ознаками ч. 3 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, його особу, те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, обставини, що помякшують покарання, а саме те, що він повністю визнав свою вину, у вчиненому щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Аналізуючи вищенаведене, суд, приходить до переконання, що ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у вигляді штрафу у доход держави.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній підписку про невиїзд з місця постійного проживання.
По справі є судові витрати за проведення техніко-криміналістичної експертизи документів №30/317 від 23.04.2010 року в сумі 912,71 грн., які суд вважає слід стягнути з підсудного, в користь НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на Львівській залізниці при УМВС України на залізничному транспорті, оскільки вони виникли у звязку із проведенням експертизи речових доказів.
Речові докази по справі: підроблене пенсійне посвідчення інваліда І групи №НОМЕР_1 на прізвище ОСОБА_2 та безкоштовний квиток №105379 від 25.03.2010 року, виданий на номер даного посвідчення залишити при матеріалах кримінальної справи.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у вигляді штрафу у доход держави у розмірі 550,00 грн. (пятсот пятдесят гривень 00 копійок).
Запобіжний захід, ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишити попередній - підписку про невиїзд з місця постійного проживання.
Стягнути із засудженого ОСОБА_1 судові витрати за проведення техніко-криміналістичної експертизи документів №30/317 від 23.04.2010 року в розмірі 912,71 грн. (девятсот дванадцять гривень сімдесят одна копійок) в користь НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на Львівські залізниці при УМВС України на залізничному транспорті (Банк одержувача: ВУДКУ у Залізничному районі м. Львів, розрахунковий рахунок 31253272210394, МФО 825014, код ЄДРПОУ 25576416 "за проведену судову експертизу №30/317 від 23.04.2010 року ")
Речові докази по справі: підроблене пенсійне посвідчення інваліда І групи №НОМЕР_1 на прізвище ОСОБА_2 та безкоштовний квиток №105379 від 25.03.2010 року, виданий на номер даного посвідчення залишити при матеріалах кримінальної справи.
На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий С.В. Кунцьо
Копія вірна
Суддя С.В. Кунцьо
Судове рішення № 9840788, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 09.06.2010. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-616/10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: