Ухвала суду № 98391770, 16.07.2021, Літинський районний суд Вінницької області

137/419/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2021 смт. Літин

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участю секретаря Іванової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Літині цивільну справу за заявою представника позивача – адвоката Габрука М.А. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 137/419/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Літинська селищна рада Вінницького району Вінницької області, про визнання права власності на спадковий житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Літинського районного суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 у котрій 23.06.2021 ухвалено рішення та визнано за позивачкою в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 право власності на спадкове майно, що складається із житлового будинку літера "А", веранди літера "а", погребу "п/а", ганку, вбиральні літера "В", огорожі 1, хвіртки № 2, воріт № 3, огорожі № 4, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 .

07.07.2021 представник позивача – адвокат Габрук М.А. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення мотивуючи її тим, що в резолютивній частині рішення пропущені господарські будівлі, позначені на плані літера Б -гараж; літера Б - сарай; літера ”б”- сарай, які разом з іншими входять до складу спадщини, оскільки були прийнятті в експлуатацію відповідно до акту прийомки в експлуатацію закінченого будівництва житлового будинку та господарчих будівель від 14 березня 2000 року, затвердженого розпорядженням голови Літинської райдержадміністрації №111 від 29.03.2000 р. Заява про уточнення позовних вимог від 23.06.2021 року в якій позивач просила визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 і до якої не були включені зазначені господарські будівлі, була написана помилково через юридичну необізнаність.Таким чином просить ухвалити додаткове рішення, яким в резолютивну частину включити перелік господарських споруд - позначених на плані літера Б -гараж; літера Б' - сарай-літня кухня, літера ”б”- сарай. До своєї заяви про ухвалення додаткового рішення додав копію акту прийомки в експлуатацію закінченого будівництва житлового будинку та господарчих будівель від 14 березня 2000 року, затвердженого розпорядженням голови Літинської райдержадміністрації №111 від 29 березня 2000 року.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилась. Представник позивача –адвокат Габрук М.А. до судового засідання не з`явився. Надав на адресу суду заяву, відповідно до якої просив розгляд справи проводити у відсутність сторони позивача. Заяву про ухвалення додаткового рішення підтримує в повному обсязі і просить її задовольнити (а.с. 100).

Відповідач ОСОБА_2 та до судового засідання не з`явився, хоча про місце дату та час судового засідання повідомлявся заздалегідь та належним чином (а.с. 97)

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області до судового засідання не з`явився. Надіслали на адресу суду листа, відповідно до якого просили розгляд справи про ухвалення додаткового рішення провести у відсутність представника Літинської селищної ради (а.с. 99).

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та долучені до неї докази, оглянувши матеріали цивільної справи та заяви учасників процесу, суд приходить до наступних висновків.

Так, 28.04.2021 позивач звернулася до суду та просила визнати за нею право приватної власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , та складається із житлового будинку по АДРЕСА_1 літера «А», веранда літера «а», погріб «п/а», ганку, гаражу літера «Б», сараю-літньої кухні літера «Б», сараю літера «б», вбиральні літера «В», огорожі № 1, хвіртки № 2, воріт № 3, огорожі № 4. Позовні вимоги були мотивовані тим, що позивач не може в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки відсутні документи необхідні для вчинення нотаріальних дій, (а.с. 3-7).

23.06.2021 позивач уточнила свої позовні вимоги та просила визнати за нею право приватної власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 літера «А», веранда літера «а», погріб «п/а», ганок, вбиральна літера «В», огорожа № 1, хвіртка № 2, ворота № 3, огорожа № 4 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 74-78).

Частиною 1 ст. 270 ЦПК України, визначено вичерпний перелік підстав, коли суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

Зокрема, відповідно до п. 1 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Аналогічне роз`яснення міститься й в п. 20 постанови Пленуму ВСУ «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року, згідно з яким додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст.220 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішували вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, способом усунення неповноти рішення суду є ухвалення додаткового рішення і додаткове рішення може бути ухвалене лише у випадках і за умов, передбачених статтею 270 ЦПК України.

В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1-2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом.

Частини 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачають, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Вимоги про визнння права власності на господарські будівлі (літера Б -гараж; літера Б - сарай; літера ”б”- сарай) після уточнення позовних вимог в судовому засіданні не ставились та не були предметом розгляду. Докази та пояснення з цього приводу не давались. Одночасно до ухвалення рішення у справі акт прийомки в експлуатацію (а.с. 88-89) суду не надавався.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що в ухваленні додаткового судового рішення у даній цивільній справі належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 247, 260, 261, 270, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача – адвоката Габрука М.А. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 137/419/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Літинська селищна рада Вінницького району Вінницької області, про визнання права власності на спадковий житловий будинок в порядку спадкування за заповітом, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:П. В. Гопкін