Рішення № 98389945, 08.07.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.07.2021 Справа № 905/493/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання (помічника судді за дорученням) Барбаш Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМ`ЄР СТРОЙ»

про: стягнення неустойки в сумі 1428710,40грн, зобов`язання повернути обладнання;

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Костікова О.О. (адвокат на підставі довіреності №162 від 28.10.2020);

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

16.03.2021, шляхом надіслання поштового відправлення, Приватне акціонерне товариство «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» (далі - ПрАТ «ММК ім.Ілліча») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМ`ЄР СТРОЙ» (далі - ТОВ «ПРЕМ`ЄР СТРОЙ» ) про стягнення неустойки в сумі 1428710,40грн та зобов`язання повернути обладнання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором підряду №1772 від 22.08.2016 в частині вчасного виконання робіт з ремонту та відновлення обладнання, у зв`язку з чим позивачем нарахована неустойка в сумі 1428710,40грн та заявлені вимоги про повернення переданого обладнання з ремонту, а саме: шпиндель клітей №8-10 ч. П2.153.00.00.сб - 1 шт., візок спікальний ТСГ-2.7-1, ч.№А5970Б - 9 пгг., рама ч.0- НИ-171690 - 2 шт., подушка ч. 1-270724 - 1 пгг., циліндр пневматичний ч. 1-65672 - 1 шт., що було передано в ремонт за договором №1772 від 22.08.2016.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2021 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою суду від 24.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/493/21; справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 20.04.2021.

Ухвалою суду від 20.04.2021 відкладено підготовче засідання на 13.05.2021.

Ухвалою суду від 13.05.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/493/21 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання 25.05.2021.

Ухвалою суду від 25.05.2021 відкладено підготовче засідання на 10.06.2021.

Ухвалою суду від 10.06.2021 відкладено підготовче засідання на 22.06.2021 о 12:45 год.

Ухвалою суду від 22.06.2021 закрито підготовче провадження у справі №905/493/21 та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 08.07.2021 о 14:00 год.

Ухвалою від 05.07.2021 суд задовольнив клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Представник позивача у судове засідання 08.07.2021 з`явився особисто, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, зазначив, що обладнання, передане в ремонт, задіяно у виробничому процесі підприємства, що вимагає його негайного повернення.

Представник відповідача у судове засідання 08.07.2021 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, зокрема, як виходить з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 22.06.2021 отримана відповідачем 30.06.2021.

Згідно приписів ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом встановлена відсутність підстав для застосування ч.2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, що передбачає вичерпний перелік випадків, за наслідками настання яких суд повинен відкласти розгляд справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;(ч.3 ст.202 цього Кодексу).

Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін про його хід, без виклику уповноважених представників сторін у судове засідання, з огляду на факт обізнаності ТОВ «ПРЕМ`ЄР СТРОЙ» відносно наявності судового спору внаслідок отримання ними ухвал суду, що виходить з повідомлень про вручення поштового відправлення з відмітками про отримання, у тому числі й від 22.06.2021, неявка відповідача або його представника не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Позиція учасників процесу

Позивач в обґрунтування заявлених вимог зазначив, що відповідач порушив умови укладеного договору підряду №1772 від 22.08.2016 в частині виконання взятого на себе зобов`язання щодо поточного ремонту та технічного обслуговування обладнання.

Вказує, що сторонами до договору оформлені специфікації №9, 15, 16, 21, 22, відповідно до яких Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати в порядку і на умовах цього договору роботи по ремонту й відновлення обладнання ПрАТ «ММК ім.Ілліча», але за спірними Специфікаціями відповідач взяті на себе зобов`язання у встановлені строки не виконав у повному обсязі. Відповідач для проведення ремонту вивіз з території позивача обладнання - шпиндель клітей №8-10 ч. П2.153.00.00.сб у кількості 1 однієї штуки 06.04.2020 року (лист №31/29 від 06.04.2020), відповідно до строків виконання робіт, які визначені у Специфікації №9 строк виконання робіт до 25.06.2020 року; візок спікальний ТСГ-2.7-1, ч.№А5970Б у кількості 9 шт. - 20.07.2020 року (лист №31/1956 від 17.07.2020), відповідно до строків виконання робіт, роботи повинні бути виконані в строк до 31.07.2020 року; рами ч.О-НИ-171690 у кількості 2шт.- 05.09.2019 року (лист №31/21 від 28.08.2019), відповідно до строків виконання робіт, роботи повинні бути виконані в строк до 31.12.2019 року, подушки ч.І-270724 - 07.08.2019 року (лист №31/15 від 05.08.2019), відповідно до строків виконання робіт, роботи повинні бути виконані в строк до 31.12.2019 року, циліндра пневматичного ч.І-65672 у кількості 1 шт. - 07.08.2019 року (лист №31/15 від 05.08.2019), відповідно до строків виконання робіт, роботи повинні бути виконані в строк до 31.12.2019 року. Відповідач роботи з ремонту обладнання у визначені у Специфікаціях строки та до теперішнього часу не виконав, обладнання Замовнику не повернув.

Позивачем отримано лист №31-6513, яким відповідач підтверджує, що обладнання за спірними Специфікаціями знаходиться у нього в роботі та у зв`язку зі структурною реорганізацією просив передати виконання вищезазначених робіт ТОВ «МЕХРЕМЦЕНТР», позивач відмовив з наведенням відповідного обґрунтування, що міститься у листі №115Д/972 від 02.10.2020.

Позивач направив на адресу відповідача претензії, в яких, спираючись на право узгоджене сторонами у п.10.3.2 договору, нарахував неустойку внаслідок порушення Підрядником строків виконання робіт.

Позивач вказує, що неодноразово звертався до відповідача з вимогою виконати ремонт вказаного обладнання, що було передано в ремонт за договором №1772 від 22.08.2016 або його повернути, однак відповідачем ремонт не виконано, обладнання не повернуто. Позивач вважає, що у порядку ст. 849 Цивільного кодексу України та п.7.4.5 договору листом №115Д/1101 від 02.12.2020 відмовився від виконання робіт за договором та встановив строк для повернення обладнання.

Позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені при зверненні з позовом до суду витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 11,61,509,525, 526,530, 627-629, 837, 846 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 174, 180,193, 230, 231 Господарського кодексу України (далі- ГК України), ст.ст. 2, 4,24, ч. 1 ст. 30, 162-164,171,172 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору (підряду на поточні ремонти та технічне обслуговування) №1772 від 22.08.2016, довіреності №218 від 12.05.2016, додаткової угоди №1 від 18.05.2018, Специфікацій №9 від 12.06.2017, №15 від 17.05.2018, №16 від 28.11.2018, №21 від 03.10.2019, №22 від 24.10.2019, листів №31/20 від 05.08.2019, №31/17 від 05.08.2019, №31/21 від 28.08.2019, №31/29 від 06.04.2020, №31/1956 від 17.07.2020, №31-6513 від 20.08.2020, №115Д/972 від 02.10.2020, №115Д/1101 від 02.12.2020, претензій від 07.09.2020 №115Д/880, від 07.09.2020 №115Д/881, від 07.09.2020 №115Д/879, від 07.09.2020 №115Д/882, від 03.07.2020 №115Д/836, квитанцій АТ «Укрпошта» №8750421912228 від 20.10.2020, №8750421887185 від 20.08.2020, описів вкладення у цінний лист, квитанції Global post експресс - накладної №70137971, довідки №04/80 від 08.06.2021, протоколу тендерного комітету №443 від 17.04.2018,тендерної документації, скріншотів переписки електронною поштою, Статуту ПрАТ «ММК ім.Ілліча», витягу, виписки з ЄДРПОУ.

У клопотанні №09/9 від 16.06.2021 позивач з посиланням на приписи ст. 201 ГПК України просить долучити до матеріалів справи документи на підтвердження надання правової допомоги: копії договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №845 від 30.03.2018, додаткових угод, довідки від 18.06.2021, розрахунку розміру винагороди від 11.05.2021, рахунку на оплату №226 від 11.05.2021, акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 11.05.2021, та стягнути з ТОВ «ПРЕМ`ЄР СТРОЙ» витрати на правову допомогу в сумі 20117,85грн.

У додаткових поясненнях у справі позивач в якості правової підстави для повернення майна вказує ст. 1212 ЦК України, оскільки у відповідача на час розгляду справи відсутня правова підстава для набуття (збереження) обладнання.

Суд вбачає, що за свою суттю вказані пояснення не містять зміни підстав позову в частині визначення фактичних обставин, якими позов обґрунтовується, стосуються виключно його правового обґрунтування.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.03.2021 відповідачу встановлено строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов та докази, на яких ґрунтуються його заперечення та попереджено відповідача, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вказана ухвала направлена на юридичну адресу ТОВ «ПРЕМ`ЄР СТРОЙ», що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак відправлення не вручено, конверт повернуто на адресу суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою»

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначений статтею 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом частини п`ятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил).

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 99 - 2 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99.1, 99.2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення (пункт 116 Правил).

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19.

Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 та від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Розпорядженням керівництва Господарського суду Донецької області №17-р від 19.04.2021, у зв`язку з недостатніми бюджетними призначеннями на 2021 рік та відсутністю знаків поштової оплати, з метою раціонального і цільового використання наявних Господарському суді Донецької області канцелярських товарів, зупинено з 19.04.2021 прийняття працівниками відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) документів для відправлення за межі суду; рекомендовано суддям та працівникам апарату суду використовувати альтернативні способи повідомлення сторін та учасників справи.

Внаслідок наведеного, ухвала суду від 20.04.2021 направлена на адресу електронної пошти ТОВ «ПРЕМ`ЄР СТРОЙ» premier.s@hotmail.com, яка зазначена в якості офіційної електронної адреси підприємства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується витягом з журналу вихідної електронної пошти суду №04-19/2329 від 21.04.2021, суд за телефонним номером підприємства, який міститься у вказаному реєстрі відправляв телефонограму, але зв`язок встановити не вдалось (телефонограма від 21.04.2021 №1636). Також дані щодо відкладення підготовчого засідання оприлюднені на сайті Господарського суду Донецької області, що підтверджується відповідною роздруківкою.

У подальшому внаслідок відновлення фінансування ухвали суду у справі №905/493/21 від 13.05.2021, 25.05.2021, 10.06.2021, 22.06.2021 направлялись на адресу відповідача засобами поштового зв`язку рекомендованими листами та на зазначену вище адресу електронної пошти відповідача. Ухвала суду від 13.05.2021 не вручена, конверт повернуто на адресу суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», інші ухвали суду отримані представником відповідача, що підтверджується відмітками у рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення.

Відповідач відзиву не надавав, будь-яким іншим чином не повідомив суд про позицію щодо позовних вимог, заяв в порядку статті 119 Господарського процесуального кодексу України про поновлення чи продовження процесуальних строків, зокрема, строку на подання відзиву на позовну заяву, від останнього не надходило, про факт відповідного судового провадження відповідач повідомлений у спосіб, який передбачений процесуальним законодавством.

За приписами ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Виходячи з викладеного, господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду судової справи з метою забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, останній не скористався своїм правом на надання відзиву, поважних причин неможливості надання відзиву у встановлений строк не навів, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом

22.08.2016 між ПрАТ «ММК ім.Ілліча» (Замовник) та ТОВ «ПРЕМ`ЄР СТРОЙ» (Підрядник) укладено договір №1772 (підряду на поточні ремонти та технічне обслуговування) (далі - договір), згідно з п.1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати у порядку та на умовах даного договору роботи, перелік яких наводиться у Специфікаціях до даного договору (далі - роботи). Роботи виконуються на території Підрядника.

Від імені Замовника договір підписаний начальником управління ремонтів Милентьєвим В.О., на підставі довіреності №218 від 12.05.2016.

Дослідивши вказану довіреність суд встановив, що Милентьєв В.О. уповноважений від імені підприємства підписувати у тому числі договори, зокрема, на виконання технічного обслуговування та ремонтів и металургійних, енергетичних агрегатів, електричних машин та їх невід`ємних вузлів, агрегатів та деталей.

Сторонами договору підписана додаткова угода №1 від 18.05.2018, яка є невід`ємною частиною договору та якою внесено зміни до п.7.1.11, 7.1.14, 7.1.15, 7.1.22,10.6 та продовжено строк дії договору.

За умовами п.15.4. договору останній вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін, але не раніше виконання вимог установчих документів сторін про необхідність надання згоди на оформлення органами управління сторін, що мають відповідні повноваження.

Відповідно до п. 15.5 договору договір діє до 01.08.2018 року. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань (у тому, числі гарантійних) за даним договором.

Додатковою угодою №1 від 18.05.2018 сторони продовжили строк дії договору №1772 від 22.08.2016 до 31.12.2019 року.

Згідно п 1.2 договору Замовник зобов`язується надати Підряднику об`єкт для виконання робіт, прийняти та оплатити виконані роботи у порядку та на умовах, що передбачені даним договором.

Права та обов`язки сторін визначено розділом 7 договору, а саме, відповідно п.7.1.1 Підрядник зобов`язується виконати роботи за даним договором відповідно до Специфікацій та інших додатків до цього Договору, а також технічною документацією, ГСН, ГОСТ (ДСТУ), ТУ та тп, в свою чергу Замовник зобов`язується своєчасно надавати Підряднику для виконання робіт відповідні об`єкти, створювати необхідні умови для безпечного виконання робіт з урахуванням діючого виробництва Замовника, прийняти роботи, виконані Підрядником, здійснити огляд їх результатів. При виявленні відступлення від умов даного договору або інших недоліків - негайно заявити про них Підряднику (п.7.3 договору).

Склад робіт за цим договором, а також їх окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів) визначається на підставі кошторисів, калькуляцій, ремонтних (дефектних) відомостей і вказується в Специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього договору.( п.5.1 договору).

Відповідно п.6.1. роботи виконуються з матеріалів Замовника і засобами Підрядника, якщо інше не погоджено Сторонами у цьому договорі, додаткових угодах або Специфікаціях до нього.

Не пізніше, чим за 5 днів до ймовірного строку початку виконання робіт за договором Замовник підписує, скріпляє своєю печаткою та направляє на адресу Підрядника відповідну Специфікацію, яка повинна включати склад та кількість об`єктів робіт, склад та строки виконання робіт, підстави для їх визначення (кошторис, калькуляція, ремонтна відомість), вартість робіт, гарантійні строки експлуатації. Протягом 3-х днів після отриманням Специфікації Підрядник підписує, скріплює своєю печаткою та направляє на адресу Замовника вказану Специфікацію або обґрунтовані заперечення до неї. (п.5.2. договору).

Сторонами договору підписані Специфікації №9, 15, 16, 21, 22 до договору.

Зокрема, Специфікацією №9 від 12.06.2017 погоджено, що Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати в порядку і на умовах цього договору роботи по ремонту й відновлення механічного обладнання ЛПЦ- 1700, ПрАТ «ММК «ім. Ілліча»,зокрема, ремонт шпинделів клітей №8-10 ч. П2.153.00.00.сб, вартість робіт за 8 одиниць склала 2 960 000 грн. без ПДВ, строк виконання робіт - червень-грудень 2017 року.

Специфікацією №15 від 17.05.2018 погоджено виконання робіт по відновленню змінного обладнання Аглофабрики, ПрАТ «ММК «ім. Ілліча» - ремонт візка спікального ТСГ-2.7-1, ч.№А5970Б, вартість робіт за 45 одиниць склала 2725650грн без ПДВ, строк виконання робіт травень-листопад 2018 року.

Специфікацією №16 від 28.11.2018 узгоджено виконання робіт по відновленню запасних частин ЛПЦ-3000, ПрАТ «ММК «ім. Ілліча», відновлення рам ч.О-НИ-171690, ч.О-НИ-171691 - вартість робіт за кожні 6 одиниць склала 1680000грн без ПДВ, строк виконання робіт до 31.12.2019 року.

Специфікацією №21 від 03.10.2019 сторонами погоджено роботи по відновленню змінного обладнання ЛПЦ-1700, ПрАТ «ММК «ім. Ілліча», у тому числі, відновлення подушки ч. 1-270724, відомість дефектів №92, №121 строк виконання робіт жовтень - грудень 2019року, вартість 1 однієї одиниці складає 91 200 грн. з ПДВ(вд№121).

Специфікацією №22 від 24.10.2019 сторонами погоджено виконання робіт по відновленню запасних частин ЛПЦ-1700, ПрАТ «ММК «ім. Ілліча», у тому числі відновлення циліндра пневматичного ч.І-65672, строк виконання робіт жовтень - грудень 2019року, вартість 1 однієї одиниці складає 360 000 грн. без ПДВ.

Строки виконання робіт та їх окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів) за умовами п.2.1 договору визначаються у відповідних Додатках/ Специфікаціях (далі Специфікація), які є невід`ємною частиною цього договору. В межах строків виконання робіт, зазначених в Специфікаціях, роботи виконуються на загальних умовах, без урахування вихідних, святкових і неробочих днів, якщо інше не зазначено в Специфікації.

При цьому, сторонами встановлено, що строк виконання робіт за цим договором починає обчислюватися з моменту фактичного прийняття об`єкта робіт відповідно до п 5.3 Договору. У разі несвоєчасного прийняття об`єкта робіт строк початку виконання робіт починає обчислюватися з останнього дня строку визначеного п.5.3 цього договору.

Згідно п.5.3 договору - безпосередньо перед початком встановленого Специфікацією строку виконання робіт, але не пізніше 2-х календарних днів з моменту укладання даного договору Замовник передає, а Підрядник приймає об`єкти робіт на підставі відповідного акту, підписаного Підрядником та Замовником, або інших узгоджених сторонами документів (довіреності, накладної, наряду-допуску), а також передає матеріали, необхідні для виконання робіт за накладною форми М-11 або за актом Ф-01 з вказанням найменування та кількості. Документи, що підтверджують передачу об`єкта робіт, оформлюються та передаються Підряднику за місцем знаходження Замовника, якщо інше не передбачено Специфікаціями до даного договору.

Неприйняття Підрядником об`єктів робіт, а також не виконання процедури оформлення тимчасових пропусків на територію Замовника ( у відповідності з п.5.6 даного договору) у зазначені вище строки за причинами, що не залежали від Замовника, не звільняє Підрядника від відповідальності за несвоєчасне виконання робіт за даним договором.

Відповідно до п.2.2 договору при виникненні необхідності внесення зміни в раніше узгоджені Сторонами строки виконання робіт, Сторона, яка ініціює такі зміни, повідомляє про це іншу сторону не пізніше, ніж за 3 календарних дні до настання передбачуваних змін. При досягненні Сторонами згоди щодо такої зміни, сторонами укладається додаткова угода до цього договору, яким затверджуються зміни до Специфікаціям або нові редакції Специфікацій або додаткові Специфікації.

Замовник має право, яке вважається узгодженим Підрядником, приймати рішення про призупинення, відновлення, продовження термінів виконання робіт, які доводяться до відома і мають обов`язкову юридичну силу для Підрядника. Терміни виконання робіт, узгоджені Сторонами при укладенні цього договору, вважаються припиненими /відновленими/ продовженими з моменту отримання Підрядником відповідного повідомлення.

Згідно п. 2.3 договору фактичний строк закінчення робіт по окремим об`єктам (об`ємам, етапам, видам робіт) визначається датою підписання Замовником акта приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в з додатками (форма 01 «Акт на передачу основних та допоміжних матеріалів, конструкцій, запасних частин і деталей підрядної організації», форма 02 «Акт на оприбуткування ТМЦ, отриманих при розробці (демонтажу) деталей, вузлів, агрегатів і т.п. під час ремонту надання послуг), форма 03 «Акт на витрачені при ремонті матеріали» - далі додатки до Акту КБ-2в, що підтверджений довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 ( далі - акт КБ-2в та довідка КБ-3). На підставі згоди Сторін в письмовій формі може бути визначено інший склад документів, які засвідчують фактичний строк закінчення робіт.

На Підрядника за умовами п. 7.1.11 договору покладений обов`язок надавати Замовнику рахунки - фактури, акти КБ-2в, довідки КБ-3 (або інші документи, узгоджені сторонами у відповідності з п.2.3 цього договору) протягом 3-х робочих днів з моменту закінчення робіт (документи передаються з «рук в руки», про що здійснюється відповідна відмітка в реєстрі передачі документів, направляються рекомендованим листом або іншим узгодженим сторонами способом); останній строк надання документів - до 25-го числа звітного місяця.

При цьому, Замовник має право згідно п. 7.4.5 договору у будь-який час до здачі йому результатів всіх робіт або частини робіт, відмовитись від їх виконання Підрядником, шляхом направлення Підряднику відповідного повідомлення з переліком робіт, від виконання яких Підрядником він відмовляється. З моменту відправки Замовником Підряднику повідомлення про відмову від виконання всіх або частини робіт, даний договір втрачає силу в частині, що стосується робіт, вказаних у повідомленні, але зберігає силу в частині робіт, що не вказані у повідомленні. Замовник у загальному порядку, встановленому даним договором, сплачує Підряднику плату за виконану частину роботи. Підрядник зобов`язаний невідкладно, але не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги перерахувати на поточний рахунок Замовника грошові кошти, що раніше отримані від Замовника за роботи, від виконання яких Підрядником відмовився Замовник.

Відповідно п. 10.3.2. договору в разі порушення Підрядником термінів виконання робіт, а також термінів усунення виявлених дефектів виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику неустойку в розмірі 0,3% від договірної вартості робіт (з урахуванням ПДВ), визначеної пЗ.1. даного Договору, за кожний день прострочення; відшкодовує збитки відповідно до п.4.7. даної угоди. Неустойка нараховується за весь період прострочення.

ТОВ «ПРЕМ`ЄР СТРОЙ» для виконання робіт за договором №1772 від 22.08.2016 вивезене з території позивача обладнання:

- 07.08.2019 згідно листа №31/17 від 05.08.2019: подушка робоча в/д 121 ч.І-270724 у кількості 1шт;

- 07.08.2019 згідно листа №31/20 від 05.08.2019: циліндр пневматичний тз №29 ч.І-65672 у кількості 1шт;

- 05.09.2019 згідно листа №31/21 від 28.08.2019 рама ч.О-НИ-171690 у кількості 1 шт. ; рама ч.О-НИ-171691 у кількості 1 шт.;

- 09.04.2020 згідно листа №31/29 від 06.04.2020 шпиндель клітей №8-10 ч.П2.153.00.00.сб у кількості 1 шт;

- 20.07.2020 згідно листа №31/1956 від 17.07.2020 візок спікальний ТСГ-2.7-1, ч.№А5970Б у кількості 5шт.

Також у матеріалах справи міститься лист №31/15 від 05.08.2019 згідно якого 07.08.2019 також вивезена подушка робоча в/д 92 ч.І-270724 у кількості 1шт.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що фактично була вивезена одна подушка ч.І-270724, наявні два листа про її вивезення внаслідок того, що за специфікацією № 21 від 03.10.2019 заплановано виконання робіт за вказаною подушкою на підставі відомостей дефектів №92 та №121. При здійсненні розрахунку неустойки позивач виходив з вартості робіт, яка є меншою, за відомістю №121 в сумі 76000грн, що складає 91 200 грн. з ПДВ.

Листом №31-6513 від 20.08.2020, який отримано позивачем 25.08.2020, ТОВ «ПРЕМ`ЄР СТРОЙ» в зв`язку з структурною реорганізацією підприємства з метою виконання взятих на себе зобов`язань по ремонту обладнання просить передати виконання ремонтів ТОВ «МЕХРЕМЦЕНТР» (ЕДРПОУ 39551329) згідно перерахованих специфікацій та найменувань: №16 - рама ч.О-НИ-171690 у кількості 1 шт., рама ч.О-НИ-171691 у кількості 1 шт.; №21 - подушка робоча в/д 121 ч.І-270724 у кількості 1шт; №22- циліндр пневматичний тз №29 ч.І-65672 у кількості 1шт; №15 - візок спікальний ТСГ-2.7-1, ч.№А5970Б у кількості 9шт.; №9 - шпиндель клітей №8-10 ч.П2.153.00.00.сб у кількості 1 шт.

Листом №115Д/972 від 02.10.2020 позивач надав відповідь, згідно якої повідомив відповідача, що за своєю правовою природою операція, зазначена у листі не містить ознак правонаступництва. З Статуту ТОВ «МЕХРЕМЦЕНТР» (ЕДРПОУ 39551329, дата реєстрації 17.12.2014) не вбачається, що вказана юридична особа є правонаступником відповідача, інші документи, щоб підтверджували цей факт (рішення власника про реорганізацію, акт, розподільчий баланс тощо), не надані, відповідно дані щодо реорганізації відсутні. Позивач вказує, що укладанню договору передувало встановлена нормативними актами процедура прекваліфікації та вибору постачальника, в ході якої потенцій контрагент оцінювався на предмет наявності професійних кадрів, матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання робіт, надання послуг, наявності відповідних дозволів. Як наслідок, позивач просить відповідача направити графік повернення обладнання переданого в ремонт не пізніше 07.10.2020 з наведенням переліку обладнання, що є аналогічним переліку, наведеному у листі відповідача.

Позивач також звертався до відповідача з претензіями від 07.09.2020 №115Д/880, від 07.09.2020 №115Д/881, від 07.09.2020 №115Д/879, від 07.09.2020 №115Д/882, від 03.07.2020 №115Д/836, в яких вимагав сплати неустойки внаслідок порушення відповідачем строків виконання робіт за договором за кожною специфікацією окремо.

Факт направлення листа №115Д/972 від 02.10.2020 та претензій від 07.09.2020 №115Д/880, від 07.09.2020 №115Д/881, від 07.09.2020 №115Д/879, від 07.09.2020 №115Д/882 підтверджується квитанцією АТ «Укрпошта» №8750421912228 від 20.10.2020 та описом вкладення у цінний лист.

Доказами направлення претензії від 03.07.2020 №115Д/836 є квитанція АТ «Укрпошта» №8750421887185 від 2008.2020 та опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек.

Листом №115Д/1101 від 02.12.2020 з посиланням на факт порушення строків виконання зобов`язання з ремонту обладнання з наведенням наступного переліку: відновлення рами ч.О-НИ-171690 у кількості 1 шт., рами ч.О-НИ-171690 у кількості 1 шт. відновлення рами ч.О-НИ-171691 у кількості 1 шт.; відновлення подушки робоча в/д 121 ч.І-270724 у кількості 1шт; відновлення циліндру пневматичного тз №29 ч.І-65672 у кількості 1шт; ремонт візка спікального ТСГ-2.7-1, ч.№А5970Б у кількості 9шт.; ремонт шпиндель клітей №8-10 ч.П2.153.00.00.сб у кількості 1 шт., направлення вказаних претензій на адресу відповідача, позивач вимагав сплатити нараховані штрафні санкції та повернення обладнання, а саме, поставити обладнання, що знаходиться у ремонті до 10.12.2020.

В якості доказу направлення листа відповідачу позивач надав квитанцію Global post експресс - накладна №70137971, з графи «Опис вкладеного» якої вбачається, що відправлено було лист №115Д/1101 від 02.12.2020.

Довідкою №04/80 від 08.06.2021 ПрАТ «ММК ім.Ілліча» підтверджує, що обладнання, перелік якого наведений вище, знаходиться на балансі позивача, останній ним володіє на праві власності.

Також позивач надав суду переписку сторін у справі за допомогою електронної пошти, що стосується узгодження строків поставки обладнання та повернення його з ремонту.

При здійсненні переписки позивач направляв листи на електронну пошту, що була зазначена відповідачем у тендерній документації та зазначена у протоколі тендерного комітету №443 від 17.04.2018, копії яких надано позивачем з метою ідентифікації електронної адреси як такої, якої користується уповноважений представник відповідача.

Внаслідок того, що обладнання в строки встановлені специфікаціями не було відремонтовано відповідачем, відповідні акти форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 відсутні, обладнання на вимогу позивача відповідачем не повернуто, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права з позовними вимогами щодо стягнення суми неустойки за порушення строків виконання робіт та повернення майна на підставі ст.1212 ЦК України як безпідставно збереженого відповідачем.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, дослідивши надані позивачем в порядку статті 74 Господарського процесуального кодексу України письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.

Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення штрафних санкцій та повернення майна.

За змістом частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).

У договорі №1772 від 22.08.2016, що укладений між ПрАТ «ММК ім.Ілліча» та ТОВ «ПРЕМ`ЄР СТРОЙ» Підрядник за дорученням Замовника зобов`язується на свій ризик виконати у порядку та на умовах даного договору роботи, перелік яких наводиться у Специфікаціях до даного договору.

Господарський суд зауважує, що відповідно до вимог законодавства правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, права та обов`язки сторін та певні правові наслідки.

Приписами частини першою статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підряд передбачає виконання певної роботи підрядником на свій ризик з переданням її результату замовнику (створеної, відремонтованої речі), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу, що оформляється актом прийняття передачі виконаних робіт, на підставі яких здійснюється виплата винагороди.

Тобто, за договорами підряду оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, що визначається після закінчення роботи й оформляється актом прийняття-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.

Враховуючи викладене, господарський суд визнає, що зазначений договір за своєю правовою природою є договором підряду, оскільки його предмет (ремонтні роботи) передбачає отримання конкретного результату, що не споживається в процесі.

Зі змісту договору вбачається, що відповідно до вимог статті 181 Господарського кодексу України сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма істотними умовами щодо: предмету договірного зобов`язання, об`єму робіт, а також їх вартості та строку виконання, підписали відповідні Специфікації. Зазначений правочин укладений у письмовій формі, підписаний уповноваженими представниками юридичних осіб, які мають необхідний обсяг дієздатності, без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств. Його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений та у судовому порядку недійсним не визнавався.

Строк дії договору визначений п. 15.5 договору у редакції додаткової угоди №1 від 18.05.2018 до 31.12.2019, однак на виконання договору з посиланням на його умови як належну підставу сторони здійснювали юридично значущі дії - позивач передавав, а відповідач приймав обладнання для здійснення ремонту (листи №31/29 від 06.04.2020№31/1956 від 17.07.2020), що свідчить про продовження строку дії такого договору.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов`язковим до виконання сторонами.

За приписами частин першої, другої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 846 ЦК України передбачає, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Склад та кількість об`єктів робіт, склад та строки виконання робіт, підстави для їх визначення (кошторис, калькуляція, ремонтна відомість), вартість робіт, гарантійні строки експлуатації згідно п.п. п.2.1, 5.1,5.2 договору узгоджені сторонами у Специфікаціях №9, 15, 16, 21, 22.

Сторонами встановлено, що строк виконання робіт за цим договором починає обчислюватися з моменту фактичного прийняття об`єкта робіт відповідно до п 5.3 Договору. У разі несвоєчасного прийняття об`єкта робіт строк початку виконання робіт починає обчислюватися з останнього дня строку визначеного п.5.3 цього договору.

В свою чергу, п.5.3 договору передбачає, що безпосередньо перед початком встановленого Специфікацією строку виконання робіт, але не пізніше 2-х календарних днів з моменту укладання даного договору Замовник передає, а Підрядник приймає об`єкти робіт на підставі відповідного акту, підписаного Підрядником та Замовником, або інших узгоджених сторонами документів (довіреності, накладної, наряду-допуску), а також передає матеріали, необхідні для виконання робіт за накладною форми М-11 або за актом Ф-01 з вказанням найменування та кількості.

Іншого строку умовами п.5.3 договору не визначено.

Дослідивши зазначені вище Специфікації у сукупності з доказами на підтвердження факту передачі об`єктів для виконання робіт, суд встановив.

За специфікацією №9 від 12.06.2017 погоджено виконання робіт по ремонту й відновлення механічного обладнання ЛПЦ- 1700, ПрАТ «ММК «ім. Ілліча», зокрема, ремонт шпинделів клітей №8-10 ч. П2.153.00.00.сб, вартість робіт за 8 одиниць склала 2 960 000 грн. без ПДВ, строк виконання робіт - червень-грудень 2017 року. Фактично шпиндель клітей №8-10 ч.П2.153.00.00.сб у кількості 1 шт передано відповідачу для проведення ремонту 09.04.2020 згідно листа №31/29 від 06.04.2020.

Специфікацією №15 від 17.05.2018 погоджено виконання робіт по відновленню змінного обладнання Аглофабрики, ПрАТ «ММК «ім. Ілліча» - ремонт візка спікального ТСГ-2.7-1, ч.№А5970Б, вартість робіт за 45 одиниць склала 2725650грн без ПДВ, строк виконання робіт травень-листопад 2018 року. Фактично візок спікальний ТСГ-2.7-1, ч.№А5970Б у кількості 5шт. передано відповідачу для проведення ремонту 20.07.2020 згідно листа №31/1956 від 17.07.2020.

Специфікацією №16 від 28.11.2018 узгоджено виконання робіт по відновленню запасних частин ЛПЦ-3000, ПрАТ «ММК «ім. Ілліча», відновлення рам ч.О-НИ-171690, ч.О-НИ-171691 - вартість робіт за кожні 6 одиниць склала 1680000грн без ПДВ, строк виконання робіт до 31.12.2019 року. Фактично рама ч.О-НИ-171690 у кількості 1 шт., рама ч.О-НИ-171691 у кількості 1 шт. передана відповідачу для проведення ремонту 05.09.2019 згідно листа №31/21 від 28.08.2019.

Специфікацією №21 від 03.10.2019 сторонами погоджено роботи по відновленню змінного обладнання ЛПЦ-1700, ПрАТ «ММК «ім. Ілліча», у тому числі, відновлення подушки ч. 1-270724, відомість дефектів №92, №121 строк виконання робіт жовтень - грудень 2019року, вартість 1 однієї одиниці складає 91 200 грн. з ПДВ. Фактично подушка робоча в/д 121 ч.І-270724 у кількості 1шт передана відповідачу для проведення ремонту 07.08.2019 згідно листа №31/17 від 05.08.2019.

Специфікацією №22 від 24.10.2019 сторонами погоджено виконання робіт по відновленню запасних частин ЛПЦ-1700, ПрАТ «ММК «ім. Ілліча», у тому числі відновлення циліндра пневматичного ч.І-65672, строк виконання робіт жовтень - грудень 2019року, вартість 1 однієї одиниці складає 360 000 грн. без ПДВ. Фактично циліндр пневматичний тз №29 ч.І-65672 у кількості 1шт. передано відповідачу для проведення ремонту 07.08.2019 згідно листа №31/20 від 05.08.2019.

Листи №31/29 від 06.04.2020, №31/1956 від 17.07.2020, №31/21 від 28.08.2019, №31/17 від 05.08.2019, №31/20 від 05.08.2019 суд вважає належними доказами на підтвердження факту вивезення з території позивача зазначеного вище обладнання, оскільки з їх змісту вбачається звернення відповідача до позивача з посиланням на умови договору з проханням вивезти обладнання, позивачем надана така згода з накладанням віз відділів та осіб, які на підприємстві безпосередньо надають згоду на вивезення обладнання.

Факт отримання обладнання для проведення ремонту відповідачем опосередковано підтверджується листом №31-6513 від 20.08.2020, в якому останній просить передати виконання ремонтів іншому підприємству з наведенням в тексті листа специфікацій, за якими слід виконати роботи, та найменувань зазначеного обладнання.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що вказане вище обладнання передане відповідачу для проведення ремонтних робіт.

Одночасно, судом встановлено, що за Специфікаціями №9 від 12.06.2017, №15 від 17.05.2018 обладнання передано в ремонту після закінчення строку виконання ремонту, що визначений у Специфікаціях, та дотримання вказаного строку вочевидь є неможливим.

Представник позивача пояснив цей факт триваючими господарським правовідносинами між підприємствами та особливостями організації виробничого процесу на підприємстві.

Відповідно до п.2.2 договору при виникненні необхідності внесення зміни в раніше узгоджені Сторонами строки виконання робіт, Сторона, яка ініціює такі зміни, повідомляє про це іншу сторону не пізніше, ніж за 3 календарних дні до настання передбачуваних змін. При досягненні Сторонами згоди щодо такої зміни, сторонами укладається додаткова угода до цього договору, яким затверджуються зміни до Специфікаціям або нові редакції Специфікацій або додаткові Специфікації.

Доказів на підтвердження узгодження Сторонами інших строків виконання робіт за зазначеними Специфікаціями матеріали справи не містять.

У тексті позовної заяви ПрАТ «ММК «ім. Ілліча» вказує, що виходячи з дати передачі обладнання у ремонт, відповідно до строків виконання робіт, які визначені у Специфікації №9 строк виконання робіт встановлено до 25.06.2020 року, які визначені у Специфікації №15 - в строк до 31.07.2020 року.

Однак ані в тексті позовної заяви, ані в ході судового розгляду справи позивач не навів обставин, які підтверджують означені висновки, не зазначив алгоритму визначення вказаних дат.

Як наслідок, суд вважає, що у відповідності до приписів ч.2 ст.846 ЦК України слід виходити з того, що підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За іншими Специфікаціями обладнання передано у межах строку для виконання робіт, що визначений ними. Доказів узгодження сторонами інших строків або звернення відповідача до позивача з пропозиціями щодо продовження строку виконання робіт у порядку п.2.2 договору внаслідок неможливості здійснення ремонту в їх межах матеріали справи не містять.

Суд вбачає, що передача обладнання відповідачу передувала підписанню сторонами Специфікацій №16,№21,№22.

Тобто, на початок строку виконання робіт, що Специфікаціями обумовлений, відповідач вже мав обладнання для проведення ремонту.

Згідно ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником( ст.851 ЦК України).

Сторонами у п.6.1.договору визначено, що роботи виконуються з матеріалів Замовника і засобами Підрядника, якщо інше не погоджено Сторонами у цьому договорі, додаткових угодах або Специфікаціях до нього.

ТОВ «ПРЕМ`ЄР СТРОЙ» не надано суду доказів на підтвердження факту неможливості виконання робіт внаслідок того, що ПрАТ «ММК «ім. Ілліча» не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку, зокрема, не передав матеріалів для виконання робіт у порядку п.6.1 договору.

Відповідач листом №31-6513 від 20.08.2020 просив з метою виконання взятих на себе зобов`язань по ремонту обладнання просить передати виконання ремонтів ТОВ «МЕХРЕМЦЕНТР» (ЕДРПОУ 39551329)в зв`язку з структурною реорганізацією підприємства, однак в зв`язку з відсутністю належних доказів на підтвердження правонаступництва позивач листом №115Д/972 від 02.10.2020 відмовив відповідачу, серед іншого, звернув увагу, що укладанню договору передувало встановлена нормативними актами процедура прекваліфікації та вибору постачальника, в ході якої потенцій контрагент оцінювався на предмет наявності професійних кадрів, матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання робіт, надання послуг, наявності відповідних дозволів. Як наслідок, позивач просить відповідача направити графік повернення обладнання переданого в ремонт не пізніше 07.10.2020 з наведенням переліку обладнання, що є аналогічним переліку, наведеному у листі відповідача, а саме: згідно перерахованих специфікацій та найменувань: №16 - рама ч.О-НИ-171690 у кількості 1 шт., рама ч.О-НИ-171691 у кількості 1 шт.; №21 - подушка робоча в/д 121 ч.І-270724 у кількості 1шт; №22- циліндр пневматичний тз №29 ч.І-65672 у кількості 1шт; №15 - візок спікальний ТСГ-2.7-1, ч.№А5970Б у кількості 9шт.; №9 - шпиндель клітей №8-10 ч.П2.153.00.00.сб у кількості 1 шт.

За умовами ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлює, що в Єдиному державному реєстрі, серед іншого, містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: 26) дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог; 29) дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа;30) дані про юридичних осіб - правонаступників.

Стаття 10 вказаного Закону передбачає, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Згідно з даних вказаного реєстру щодо ТОВ «МЕХРЕМЦЕНТР» (ЕДРПОУ 39551329, дата реєстрації 17.12.2014), які наявні у відкритому доступі, не вбачається, що вказана юридична особа є правонаступником відповідача.

Аналогічно дані реєстру щодо ТОВ «ПРЕМ`ЄР СТРОЙ» (ЕДРПОУ 33560280, дата реєстрації 16.06.2005) не містять посилань на факт припинення діяльності підприємства внаслідок реорганізації та наявності будь-якого правонаступництва.

Таким чином, у позивача з огляду на порядок укладення договорів, що діє на підприємстві, відсутність даних щодо правозаступництва не було підстав для залучення до виконання ремонту обладнання ТОВ «МЕХРЕМЦЕНТР».

Згідно п. 2.3 договору фактичний строк закінчення робіт по окремим об`єктам (об`ємам, етапам, видам робіт) визначається датою підписання Замовником акта приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в з додатками (форма 01 «Акт на передачу основних та допоміжних матеріалів, конструкцій, запасних частин і деталей підрядної організації», форма 02 «Акт на оприбуткування ТМЦ, отриманих при розробці (демонтажу) деталей, вузлів, агрегатів і т.п. під час ремонту надання послуг), форма 03 «Акт на витрачені при ремонті матеріали» - далі додатки до Акту КБ-2в, що підтверджений довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 ( далі - акт КБ-2в та довідка КБ-3). На підставі згоди Сторін в письмовій формі може бути визначено інший склад документів, які засвідчують фактичний строк закінчення робіт.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту виконання робіт з ремонту обладнання, а саме, відповідних актів форми КБ-2в з додатками та довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, які б були підписані сторонами на виконання п.2.3 договору.

Якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв`язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника( ст.856 ЦК України).

ТОВ «ПРЕМ`ЄР СТРОЙ» не надано суду доказів факту виконання робіт за спірними специфікаціями та подальшого притримання їх результатів внаслідок наявності заборгованості позивача за договором, відсутні докази на підтвердження факту наявності такої заборгованості вцілому.

У разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.(ч.1 ст.615 ЦК України).

Згідно ч.4 ст.846 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

При цьому, сторонами договору узгоджено, що Замовник має право згідно п. 7.4.5 договору у будь-який час до здачі йому результатів всіх робіт або частини робіт, відмовитись від їх виконання Підрядником, шляхом направлення Підряднику відповідного повідомлення з переліком робіт, від виконання яких Підрядником він відмовляється. З моменту відправки Замовником Підряднику повідомлення про відмову від виконання всіх або частини робіт, даний договір втрачає силу в частині, що стосується робіт, вказаних у повідомленні, але зберігає силу в частині робіт, що не вказані у повідомленні. Замовник у загальному порядку, встановленому даним договором, сплачує Підряднику плату за виконану частину роботи. Підрядник зобов`язаний невідкладно, але не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги перерахувати на поточний рахунок Замовника грошові кошти, що раніше отримані від Замовника за роботи, від виконання яких Підрядником відмовився Замовник.

Таким чином, за умовами п. 7.4.5 договору встановлене безумовне право Замовника відмовитись від виконання робіт Підрядником у будь-який час до здачі йому результатів всіх робіт або частини робіт.

Відмова від договору опосередковується листом ПрАТ «ММК «ім. Ілліча» №115Д/1101 від 02.12.2020, в якому з посиланням на факт порушення строків виконання зобов`язання з ремонту обладнання останній наводить його перелік з видами робіт, які повинні бути виконані: відновлення рами ч.О-НИ-171690 у кількості 1 шт., відновлення рами ч.О-НИ-171691 у кількості 1 шт.; відновлення подушки робоча в/д 121 ч.І-270724 у кількості 1шт; відновлення циліндру пневматичного тз №29 ч.І-65672 у кількості 1шт; ремонт візка спікального ТСГ-2.7-1, ч.№А5970Б у кількості 9шт.; ремонт шпиндель клітей №8-10 ч.П2.153.00.00.сб у кількості 1 шт., та просить повернути обладнання, а саме, поставити обладнання, що знаходиться у ремонті до 10.12.2020.

Факт направлення листа підтверджено квитанцію Global post експресс - накладна №70137971, з графи «Опис вкладеного» якої вбачається, що відправлено лист №115Д/1101 від 02.12.2020.

Суд приймає цей доказ в якості належного.

Таким чином, зобов`язання сторін за договором підряду №1772 від 22.08.2016 з огляду на дату встановлену позивачем у листі є припиненими з 11.12.2020.

Факт належності майна, переданого відповідачу для здійснення його ремонту, позивачу на праві власності та знаходження майна н балансі останнього підтверджується довідкою №04/80 від 08.06.2021 ПрАТ «ММК ім.Ілліча».

Положеннями частин першої, третьої статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

З огляду на викладене, позовна вимога про зобов`язання повернути обладнання, що було передано в ремонт за договором №1772 від 22.08.2016задовольняється частково щодо майна: шпиндель клітей №8-10 ч. П2.153.00.00.сб - 1 шт., візок спікальний ТСГ-2.7-1, ч.№А5970Б - 5 шт., рама ч.0- НИ-171690 - 1 шт., подушка ч. 1-270724 - 1 шт., циліндр пневматичний ч. 1-65672 - 1 шт.

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині щодо повернення візків спікальних ТСГ-2.7-1, ч.№А5970Б - 4 шт., оскільки на підтвердження факту передачі вказаного обладнання відповідачу позивач посилається виключно на лист №31/1956 від 17.07.2020, що підтверджує передачу візків спікальних ТСГ-2.7-1, ч.№А5970Б у кількості 5 шт. Доказів на підтвердження передачі у ремонт ще 4 шт. позивач суду не надав.

Також частково суд задовольняє вимогу про повернення 2 шт. рами ч.0- НИ-171690.

Зокрема, як вже вказано вище, Специфікацією №16 від 28.11.2018 узгоджено виконання робіт по відновленню запасних частин ЛПЦ-3000, ПрАТ «ММК «ім. Ілліча», відновлення рам ч.О-НИ-171690, ч.О-НИ-171691.

Фактично рама ч.О-НИ-171690 у кількості 1 шт. та рама ч.О-НИ-171691 у кількості 1 шт. передана відповідачу для проведення ремонту 05.09.2019 згідно листа №31/21 від 28.08.2019.

Як за мотивувальною, так і за резолютивною частиною позовної заяви ПрАТ «ММК «ім. Ілліча» просить повернути рами ч.0- НИ-171690 у кількості 2 шт., тоді як з первісних документів вбачається, що були передані рама ч.О-НИ-171690 у кількості 1 шт., рама ч.О-НИ-171691 у кількості 1 шт., тобто, вони є різними за маркуванням.

Позовні вимоги щодо повернення рами ч.О-НИ-171691 у кількості 1 шт. в межах позову, що розглядається, не заявлялись.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачу передана для виконання ремонту рама з маркуванням ч.О-НИ-171690 у кількості 1 шт., тоді як вимагає він повернення рам з маркуванням ч.О-НИ-171690 у кількості 2 шт., вимога про повернення 1шт. є безпідставною.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки суд зазначає наступне.

Приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України унормовано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як визначено нормою статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Таким чином, поняття штрафних санкцій є більш широким, ніж поняття неустойки, і включає в себе також адміністративно-господарські санкції, які застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Оскільки ГК України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, слід виходити із визначень, наведених у ЦК України.

Вказане роз`яснення наведене у Інформаційному листі Вищого господарського суду України N 01-8/211 від 07.04.2008 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України».

Відповідно п. 10.3.2. договору в разі порушення Підрядником термінів виконання робіт, а також термінів усунення виявлених дефектів виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику неустойку в розмірі 0,3% від договірної вартості робіт (з урахуванням ПДВ), визначеної п 3.1. даного договору, за кожний день прострочення; відшкодовує збитки відповідно до п.4.7. даної угоди. Неустойка нараховується за весь період прострочення.

Суд приймає до уваги особливості порядку застосування штрафних санкцій, що визначені у Господарському кодексі України, а саме.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

При цьому, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 910/4164/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17, від 07.06.2019 у справі № 910/23911/16).

До аналогічних висновків прийшов суд й щодо наявності у тексті пункту договору застереження, що неустойка нараховується за весь період прострочення, оскільки це є загальне посилання, що не свідчить про узгодження іншого терміну нарахування пені, ніж передбачений законом.

Враховуючи викладене, надавши оцінку п. 10.3.2. договору, суд встановив, що останній не містить положень, які б визначали інший строк припинення нарахування пені, у зв`язку з чим при нарахуванні пені за в даному випадку підлягає застосуванню строк, передбачений ч.6 ст. 232 ГК України.

Водночас, згідно п.7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19" від 11.03.2020 за №211 з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України установлено карантин.

В подальшому, Кабінетом Міністрів України було винесено ряд постанов, а саме - постанови № 239 від 25.03.2020, № 392 від 20.05.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020 та № 956 від 13.10.2020, N 1236 від 09.12.2020, відповідно до яких термін карантину неодноразово подовжувався та станом на момент розгляду даної справи термін карантину продовжено до 31 серпня 2021 року.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 1 428 710,40 грн., яка нарахована внаслідок порушення строку виконання ремонту обладнання за специфікаціями №№16,21,22, за якими обладнання в ремонту передано у межах строку, що визначений у Специфікаціях.

Зокрема, на думку позивача, строк порушення виконання робіт за Специфікацією №16 починається з 01.01.2020 року та триває по 28.02.2021 року, становить 424 дні, неустойка за порушення строків виконання робіт складає: 0,3% х 336 000 (вартість ремонту одиниці обладнання з ПДВ) х 2 х424 = 854 784, 00 грн.

За Специфікацією №21 строк порушення виконання робіт починається з 01.01.2020 року та триває по 28.02.2021 року, що становить 424 дні, неустойка за порушення строків виконання робіт складає: 0,3% х 91 200 (вартість ремонту одиниці обладнання з ПДВ виходячи з вд№121) х424 = 116 006,40 грн.

За Специфікацією №22 строк порушення виконання робіт починається з 01.01.2020 року та триває по 28.02.2021 року, що становить 424 дні, неустойка за порушення строків виконання робіт складає: 0,3% х 360 000 (вартість ремонту одиниці обладнання з ПДВ) х424 = 457 920 грн.

Суд погоджується з визначенням початку строку нарахування неустойки - 01.01.2020, оскільки строк виконання робіт за спірними Специфікаціями було встановлено до 31.12.2019 включно.

Період, який визначений позивачем, охоплюється дією карантину на території України, тому суд вважає, що строк визначений ч.6 ст. 232 ГК України, є продовженим.

Одночасно, суд вважає, що внаслідок відмови від договору з 11.12.2020 за ініціативою Замовника, зобов`язання сторін, у відповідача насамперед з виконання ремонту обладнання, є припиненими в частині робіт, що визначені вказаними Специфікаціями, що, на думку суду, унеможливлює нарахування штрафних санкцій за наступний період за їх невиконання. В іншій частині щодо формули, яка застосована позивачем, розрахунок є вірним.

Здійснивши розрахунок неустойки за період з 01.01.2020 по 10.12.2020, суд прийшов до висновку, що за Специфікацією №16 сума неустойки складає 695520,00грн., за Специфікацією №21 - 94392,00грн, за Специфікацією №21- 372600,00грн. Всього 1162512,00грн. У задоволенні решти позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Законодавством визначено строк (позовна давність), у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України). Так, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), а для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ст. 258 ЦК України). Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Положення глави 19 ЦК України про строки позовної давності підлягають застосуванню з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України, а тому:

1) якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на позов про стягнення такої санкції за кожен день прострочення виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права;

2) з огляду на те, що нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, то строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію. Положення ст. 266, ч.2 ст. 258 ЦК України про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду у межах строку позовної давності за основною вимогою, до господарських санкцій не застосовується.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 08.02.2017 у справі № 910/29752/15.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Тлумачення цієї норми, положення якої сформульоване зі словом «лише» (аналог «тільки», «виключно»), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження, що із цього положення виплаває безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі позовна давність судом не застосовується.

Відповідач не звертався до суду з заявою про застосування до позовних вимог щодо стягнення неустойки відповідного строку позовної давності.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, ураховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, прийшов до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача повернути власними силами та за власний кошт обладнання: шпиндель клітей №8-10 ч. П2.153.00.00.сб - 1 шт., візок спікальний ТСГ-2.7-1, ч.№А5970Б - 5 шт., рама ч.0- НИ-171690 - 1 шт., подушка ч. 1-270724 - 1 шт., циліндр пневматичний ч. 1-65672 - 1 шт., що було передано в ремонт за договором №1772 від 22.08.2016, стягнення неустойки в сумі 1162512,00грн, у задоволенні решти позовних вимог суду відмовляє.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача судових витрат, які за змістом позову та наступного клопотання, крім судового збору, складаються також з витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких становить 20117,85грн.

Відповідач не надав суду заперечень на заяву позивача про відшкодування його витрат на правничу допомогу, зокрема щодо їх обґрунтованості та розміру.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 цього Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також справ і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші вид правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства у відповідності до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

За змістом частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини третя, четверта статті 126 ГПК України).

Дослідивши заяву ПрАТ «ММК «ім. Ілліча» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження понесених витрат, господарський суд дійшов таких висновків.

30.03.2018 між ПрАТ «ММК «ім. Ілліча» (далі-Клієнт ) та Адвокатським об`єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» (далі - Адвокатське об`єднання) укладений договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) №845 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати Клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності Клієнта в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно пункту 1.2 договору зміст, умови та строки виконання завдань узгоджуються сторонами шляхом укладення додаткових угод.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що для виконання покладених Клієнтом на Адвокатське об`єднання завдань Клієнт надає Адвокатському об`єднанню повноваження, що є дійсними та реалізуються Адвокатським об`єднанням виключно на підставі окремих довіреностей, виданих Клієнтом для представництва його інтересів окремим адвокатам, що є учасниками Адвокатського об`єднання.

Адвокатам, що є учасниками Адвокатського об`єднання, надаються в тому числі наступні повноваження: діяти від імені та в інтересах Клієнта з усіма правами, наданими чинним законодавством позивачу, відповідачу, третій особі, іншій особі, яка бере участь у судовому процесі з наведенням переліку (пункт 2.1.1 договору).

Додатковою угодою № 230 від 22.12.2020 до договору продовжено його строк до 31.12.2021 встановлено загальну вартість послуг по договору, що не перевищує 400000,00грн.

Додатковою угодою №243 від 16.02.2021 сторонами договору визначено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатського об`єднання за надання юридичних послуг (правової допомоги) у спорі про зобов`язання ТОВ «ПРЕМ`ЄР СТРОЙ» повернути обладнання, що було передано в ремонт за договором №1772 від 22.08.2016, та стягнення неустойки.

У пункті 2 додаткової угоди визначена вартість кожної послуги, зокрема, в сумі 547,25грн за годину роботи за переліком.

Представником ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» у господарській справі є адвокат Костікова О.О., яка на підтвердження своїх повноважень надала суду копію довіреності №162 від 28.10.2020 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3495 від 14.07.2010.

11.05.2021 Адвокатським об`єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» та ПрАТ «ММК «ім. Ілліча» підписано Акт №1 приймання-передачі наданих послуг за Додатковою угодою № 243 від 16.02.2021 до договору, у якому сторони підтвердили, що Адвокатське об`єднання надало, а Клієнт прийняв юридичні послуги (правову допомогу) відповідно до додаткової угоди до договору та згідно з розрахунком розміру винагороди, який додається. Крім того сторони дійшли згоди, що підписанням вказаного акту останні підтверджують факт надання послуг, вартість послуг Адвокатського об`єднання за цим актом складає 20117,85грн.

До Акту №1 приймання-передачі наданих послуг представником позивача Костіковою О.О. складено розрахунок розміру винагороди від 11.05.2021 з відображенням витраченого часу на надання правової допомоги та перелік послуг (правової допомоги) в сумі 20117,85грн.

Адвокатським об`єднанням виставлено ПрАТ «ММК «ім. Ілліча» рахунок на оплату 226 від 11.05.2021 в сумі 20117,85грн.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини восьмої 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Таким чином, у спірних правовідносинах обов`язковому дослідженню підлягає встановлення обставин щодо реального надання правничої допомоги клієнту.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Матеріалами справи підтверджується, що позов складений за підписом адвоката Костікової О.О., яка відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України є учасником Адвокатського об`єднання «Всеукраїнська адвокатська допомога». Усі додані до позову матеріали посвідчені вказаним адвокатом. Позовна заява, а також інші документи по справі теж підготовлені за підписом цього адвоката.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З огляду на те, що ціна наданих адвокатом послуг була узгоджена ним з позивачем, виконання умов договору про надання правової допомоги підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг №1 від 11.05.2021 та матеріалами справи, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування за рахунок відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу, оскільки вказаний розмір понесених позивачем витрат документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Окрім того, суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Тобто, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.11.2020 року у справі № 911/4242/15.

Відповідачем під час розгляду справи не заперечувався розмір витрат позивача понесених на правничу допомогу, не надано відповідне клопотання про зменшення суми таких витрат, так як і не доведено їх не співмірність.

Таким чином, з огляду на відсутність заперечень відповідача проти розміру судових витрат на правничу допомогу понесених позивачем, враховуючи неможливість суду за власною ініціативою вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, суд вважає за необхідне відшкодувати за рахунок відповідача витрати на правову допомогу позивача.

Згідно з п.3 ч.4. ст.129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з огляду на наведені приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України та часткове задоволенням позовних вимог по справі №905/493/21, суд вважає за необхідне відшкодувати за рахунок відповідача витрати на правову допомогу позивача в сумі 16369,89грн.

Щодо відшкодування судового бору суд зазначає наступне.

Матеріалами підтверджено, що ПрАТ «ММК «ім. Ілліча» при зверненні з позовом до суду сплачено судовий збір в сумі 31664,38грн.(платіжне доручення № 4500023134 від 04.03.2021).

Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий зір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, За подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ПрАТ «ММК «ім. Ілліча» заявлені позовні вимоги про стягнення неустойки в сумі 1428710,40грн, що вочевидь є майновою вимогою, та зобов`язання повернути обладнання, яка, на думку суду, є вимогою немайновою, оскільки у даному спорі заявлена вимога про повернення майна, що вже є власністю позивача, за результатами вирішення спору шляхом задоволення позову в даному випадку не відбувається зміна приналежності спірного майна, а захищаються інтереси власника, що проявляються щодо відповідача у зобов`язально-правовій формі, а саме у формі обов`язку повернути майно після припинення договору підряду щодо його ремонту, тобто, позовна вимога не направлена на «збагачення» позивача, яке можна оцінити вартісно. Сума судового збору за звернення з немайновою вимогою складає 2270,00грн.

Така правова позиція узгоджується з висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним в постанові від 02.12.2020 у справі №905/105/20.

Загалом сума судового збору, яку повинен був сплатити позивач, 23700,65грн. Надмірно сплаченою є сума судового збору 7963,73грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги ПрАТ «ММК «ім. Ілліча» щодо стягнення неустойки задоволені частково, суд покладає на відповідача судовий збір в цій частині в сумі 19708,12грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМ`ЄР СТРОЙ» про стягнення неустойки в сумі 1428710,40грн, зобов`язання повернути обладнання задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМ`ЄР СТРОЙ» (адреса місцезнаходження: 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Флотська, будинок 200; код ЄДРПОУ: 33560280) повернути власними силами та за власний кошт Приватному акціонерному товариству «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» (адреса місцезнаходження: 87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 00191129) обладнання: шпиндель клітей №8-10 ч. П2.153.00.00.сб - 1 шт., візок спікальний ТСГ-2.7-1, ч.№А5970Б - 5 шт., рама ч.0- НИ-171690 - 1 шт., подушка ч. 1-270724 - 1 шт., циліндр пневматичний ч. 1-65672 - 1 шт., що було передано в ремонт за договором №1772 від 22.08.2016.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМ`ЄР СТРОЙ» (адреса місцезнаходження: 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Флотська, будинок 200; код ЄДРПОУ: 33560280) на користь Приватного акціонерного товариства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» (адреса місцезнаходження: 87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; код ЄДРПОУ: 00191129) неустойку в сумі 1162512,00грн, судовий збір в розмірі 19708,12грн,витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16369,89грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 16.07.2021.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова