Рішення № 98376715, 16.07.2021, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1771/21

2/583/536/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого Плотникової Н.Б.

при секретарі Логвиненко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом

ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни

третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Закорко Вадим Вікторович

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

30.04.2021 року представник позивача звернувся з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 792, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Головкіною Яною Вікторівною від 18.02.2021 р. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Сіті Фінанс» заборгованості в сумі 17883,79 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що в березні позивач отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису № 792 від 18.02.2021 р., виконаного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Головкіною Я.В. Вважає, що нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис № 792 від 18.02.2021 р. через те, що він не перевірив чи дійсно заборгованість є безспірною, а також вчинив виконавчий напис на договорі строк кредитування по якому закінчився 12.05.2016 р., отже минули строки звернення з заявою про вчинення виконавчого напису, тому звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою від 12.05.2021 р. відкрито провадження по справі у спрощеному позовному провадженні з викликом учасників справи.

Ухвалою від 12.05.2021 р. заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 792, вчиненого 18.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Головкіною Яною Вікторівною, який оскаржується боржником у судовому порядку, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості у розмірі 17883,79 грн. (ВП № 64848666) - до набрання рішенням законної сили.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзиву на позовну заяву не подали, справа розглядається в порядку заочного провадження.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Закорко В.В. в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 14.05.2012 р. між АТ «Дельта-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 008-18118-140512 на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки на строк до 12.05.2016 р.

Відповідно до Договору про відступлення прав вимоги № 2247/К від 21.05.2020 р. право вимоги за кредитним договором № 008-18118-140512 від 14.05.2012 р. було відступлено ПАТ «Дельта Банк» ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс». Загальна заборгованість по договору станом на 21.05.2021 р. – 17383,79 грн. (а.с. 25)

18 лютого 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ СК «Сіті Фінанс» заборгованості в сумі 17883,79 грн.

На підставі виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорко В.В. 16.03.2021 відкрито виконавче провадження № 64848666 з примусового виконання виконавчого напису № 792 від 18.02.2021 р. (а.с. 36).

За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат").

Так, згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Ст. 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Пп. 3.2 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за яким стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів, Перелік).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18), від 19 березня 2021 року в справі № 750/3781/20 (провадження № 61-14943св20).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимога про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17 (провадження № 61-48504св18), від 17 березня 2021 року у справі № 361/1488/19(провадження № 61-6141св20), від 03 лютого 2021 року у справі № 761/6923/17 (провадження № 61-27333 св 18), 19 березня 2021 року у справі № 750/3781/20 (провадження № 61-14943св20).

Безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Виходячи з вищезазначеного, боржник вважається належним чином повідомленим про порушення зобов`язань за кредитним договором та про зобов`язання достроково погасити заборгованість у тому разі, коли кредитором не лише відправлено на адресу такого боржника досудову вимогу, а й доведено факт її вручення адресатові під розписку.

З матеріалів доданих до позовної заяви вбачається, що відповідачем ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» 12.06.2020 р. було направлено ОСОБА_1 боргове повідомлення про добровільне погашення боргу в сумі 17383,79 грн. до 26.06.2020 р. (а.с. 24).

04.02.2021 р. ОСОБА_1 було направлено до ТОВ ФК «Сіті Фінанс» листа, в якому вказано, що з пред`явленим борговим зобов`язанням він не згоден, так як боргових зобов`язань перед кредитодавцем АТ «ДельтаБанк» він не має, строк дії кредитного договору закінчився 12.05.2016 р., строк пред`явлення вимоги минув. Також просив надати належним чином завірену копію договору № 008-18118-140512 від 14.05.2012 р. (а.с.33).

ТОВ ФК «Сіті Фінанс» було отримано вказаний лист ОСОБА_1 , що підтверджується відповіддю від 09.03.2021 р. № 1-26846 ТОВ ФК «Сіті Фінанс» (а.с. 34).

В позовній заяві позивач зазначає про те, що кредитний договір з АТ «Дельта банк» ним не укладався, і що відповідачем ТОВ ФК «Сіті Фінанс» не надано жодного документу, який підтверджує наявність заборгованості.

Однак, на спростування твердження позивача про наявний спір між сторонами щодо наявності заборгованості, у відповідності до положень ст. 81 ЦПК України, доказів відповідно до ст.ст. 76-80 ЦПК України суду відповідач ТОВ ФК «Сіті Фінанс» не надав.

Окрім цього, ТОВ ФК «Сіті Фінанс» згідно положень ст. 82 ЦПК України не звільнено від обов`язку доказування цих обставин.

Таким чином, на переконання суду, наявність зазначених вище розбіжностей свідчить про спірний характер заборгованості, а надані докази не підтверджують її безспірність.

Належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, могли бути первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що нотаріус вчиняє виконавчі написи лише у випадку, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Отже, всупереч наведеному, нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора, а тому з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат», оскільки вказану у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною.

Щодо строку звернення до нотаріуса суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) вказала, що строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений статтею 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов`язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб`єктного складу сторін у правовідносинах, тобто цей строк підлягає застосуванню й у відносинах між юридичними особами. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові аналізувала інші відносини і вказувала на подібність строку зазначеного у статті 88 Закону України «Про нотаріат» зі строком позовної давності, який визначений статтею 256 ЦК України в контексті застосування єдиного трирічного строку для захисту прав як фізичних так і юридичних осіб.

Дійсно, строк визначений у статті 88 Закону України «Про нотаріат» відноситься до строків захисту цивільних прав, однак це не свідчить про розповсюдження на нього правил статті 264 ЦК України щодо переривання перебігу позовної давності.

Позовну давність слід відрізняти від інших видів строків захисту цивільних прав. Так, не є позовною давністю строк для вчинення виконавчих написів та деякі інші строки. До вказаних строків правила глави 19 ЦК України про зупинення, переривання, поновлення позовної давності не застосовуються.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 361/1488/19(провадження № 61-6141св20).

Кредитним договором № 008-18118-140512 від 14.05.2012 р встановлено строк повернення позики - 12.05.2016 р., тобто право вимоги до ОСОБА_1 виникло 12.05.2016 р., разом з тим, договір про відступлення прав вимоги укладено 21.05.2020 р., а виконавчий напис вчинено 18.02.2021 року, тобто поза межами трирічного строку, передбаченого статтею 88 Закону України «Про нотаріат» та перериватися чи поновлюватися такий строк не може, оскільки він є присічним.

Згідно ч.1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що вчинивши виконавчий напис, нотаріус не перевірив безспірність заборгованості та не звернув увагу, що з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, крім того, не було дотримано умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Встановлено, що позивачем під час розгляду справи були понесені судові витрати у виді судового збору за подання позовної заяви в сумі 908 грн. та 454 грн. за подання заяви про забезпечення позову (а.с. 4, 19).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1362,00 грн. (908,00 грн.+454,00 грн.).

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни, зареєстрований в реєстрі за № 792 від 18.02.2021 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в сумі 17883,79 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (ЄДРПОУ: 39508708, вул. Січових Стрільців, 37-41 м. Київ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 1362, 00 грн. судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова