
Справа № 484/2422/21
Провадження № 2/484/1104/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2021 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Закревського В.І.,
секретар судового засідання Фартушняк Ю.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
25.06.2021 року адвокат Гаврилюк Т.А., яка діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування за законом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мигія Первомайського району Миколаївської області померла мати позивачки ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, що складалося з грошового внеску з процентами та компенсаційними виплатами, що знаходяться на збереженні у Первомайському відділенні ВАТ «Ощадбанк» №194/07 Миколаївської області, житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки, площею 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
В установленому законом порядку позивачка прийняла спадщину після смерті своєї матері шляхом подачі відповідної заяви до Другої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області.
29.02.2008 року позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові внески з процентами та компенсаційними виплатами у Первомайському відділенні ВАТ «Ощадбанк» №194/07 Миколаївської області.
Проте, коли вона звернулася за видачею свідоцтв про право на спадщину за законом на інше спадкове майно, то нотаріусом згідно постанови від 08.06.2021 року у вчиненні виконавчих дій їй було відмовлено, оскільки реєстрація права власності на житловий будинок не була проведена. Позивачці натаріусом роз`яснено, що у разі смерті власника нерухомого майна та відсутності правовстановлюючого документу, питання визначення належності йому (спадкодавцю) цього майна та наступному його власнику (спадкоємцю) повинно вирішуватися в судовому порядку.
Отже, для реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на житловий будинок матері позивачки потрібно було надати до органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та обтяжень технічний паспорт на житловий будинок, акт прийому в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований будинок. Як вбачається з вищевикладеного, перешкод для проведення реєстрації права власності на будинок у ОСОБА_2 не було, але у зв`язку зі смертю, питання щодо реєстрації права власності залишилося не врегульованим.
З урахуванням зазначених обставин представник позивачки просила визнати за нею право власності на вказане спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .
В судове засідання позивачка та її представник не з`явились, представник позивачки подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та у відсутність її довірительки, просила позов задовольнити у повному обсязі.
Від відповідача до суду надійшла заява, відповідно до якої відповідач проти задоволення позову не заперечує та просить розглянути справу без участі його представника.
Відповідно до ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Частиною 3 статті 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Мигія Первомайського району Миколаївської області у віці 50 років померла ОСОБА_2 , про що 18.09.2000 року Мигіївською сільською радоюПервомайського району Миколаївської області в книзі записів актів громадянського стану про смерть зроблено відповідний запис за №32, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18.09.2000 року (а.с. 9).
Після його смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, що складається з грошового внеску з процентами та компенсаційними виплатами, що знаходяться на збереженні у Первомайському відділенні ВАТ «Ощадбанк» №194/07 Миколаївської області, житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельної ділянки, площею 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , належало померлій ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-МК №005419, зареєстрованого 07.08.1998 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю по Мигіївській сільській раді Первомайського району Миколаївської області за №716, що підтверджується копіями державного акту, інформації відділу у Первомайському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 08.06.2021 за №267/118-21 та довідки виконавчого комітету Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 05.12.2002 року №111 (а.с. 18, 22-23).
Померла спадкодавиця ОСОБА_2 була власником житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі технічного паспорту, що відповідно до п. 49 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є документом, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 05.08.1992 року, акт прийому в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку №43 від 18.11.2002 року, дозволу районного архітектора на проведення будівельно-монтажних робіт від 27.04.1993 року №168, рішень виконавчого комітету Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 06.03.2003 року «Про прийняття в експлуатацію житлового будинку в АДРЕСА_1 » та від 27.04.2021 року №06 «Про впорядкування нумерації будинків, уточнення та присвоєння поштових адрес», довідки про реєстрацію місця проживання з 18.09.1993р. по 15.09.2000р., виданої виконавчим комітетом Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 20.04.2021 року №649 (а.с. 10, 15-17, 19-20).
Позивачка дійсно була донькою померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис складений Мигіївською сільською радою Первомайського району Миколаївської області від 04.02.1984 року за № 2 (а.с. 7).
Вказану спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла позивачка по справі, про що свідчить копія спадкової справи №101/08, яка заведена Другою Первомайською державною нотаріальною конторою 29.02.2008 року та копія виданого свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові внески з процентами та компенсаційними виплатами у Первомайському відділенні ВАТ «Ощадбанк» №194/07 Миколаївської області від 29.02.2008 року і зареєстроване у реєстрі за №1-168 (а.с. 33-43).
Проте, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які посвідчують право власності спадкодавця на вказані житловий будинок та земельну ділянку, нотаріусом Другої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області було відмовлено позивачці у вчиненні нотаріальних дій, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.06.2021 року №656/02-31 (а.с. 12).
Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.
Як було встановлено в судовому засіданні власником спадкового майна, що підлягає спадкуванню була ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч.1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).
За ч.3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
В зв`язку з вищевказаним суд дійшов висновку, що позивачка має право на прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємець за законом, що підтверджується матеріалами справи та встановленими в судовому засіданні доказами, які знаходяться в матеріалах даної цивільної справи.
Разом з тим, як слідує з постанови нотаріуса Другої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 08.06.2021 року №656/02-31, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , з підстав відсутності правовстановлюючих документів на право власності спадкодавця на вказане спадкове майно.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.
Правовою позицією, що висловлена Верховним Судом України по справі №6-137цс13 визначено, що право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. Питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року «Про громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» і прийнятою відповідно до цього указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадян права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.
У відповідності до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», будинки, які побудовані до 05.08.1992 р. не потребують введення в експлуатацію, а відповідно до п. 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, який затверджений наказом Мінрегіонбуду №95 від 19.03.2013 р., документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
У відповідності до п. 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127 (в редакції постанови КМУ від 23.08.2016 року №553), для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: 1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
З листа Міністерства Юстиції України від 21.02.2005 року «Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна» вбачається, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючі документи відсутні, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.
Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена особою, набувається нею. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію.
За таких обставин, суд вважає, що позивачкою доведено обставини викладені нею в позовній заяві щодо спадщини у вигляді вказаних житлового будинку та земельної ділянки для його обслуговування (присадибна ділянка), а отже, позивачка ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини за законом у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та для ведення садівництва.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Беручи до уваги вищевказані факти щодо спадкування спадкового майна в поєднанні з процесуальними нормами законодавства, а також враховуючи те, що за час відкриття спадщини та розгляду справи в суді будь-які інші можливі спадкоємці (крім позивачки) заяв про прийняття спадщини на вказане в позовній заяві майно в нотаріальну контору не подавали, і жодних правовстановлюючих документів на вищезгадане майно чи право його успадкування суду не було пред`явлено, а позивачка фактично прийняла спадщину, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом спадкового майна, яке належало ОСОБА_3 . В судовому засіданні не встановлено підстав, що перешкоджали б в набутті права власності позивачкою на спадкове майно, яким являється житловий будинок з надвірними будівлями та земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі вищевикладеного та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивачки на спадкове майно, суд дійшов висновку про необхідність захистити права позивачки, як спадкоємця, шляхом визнання права власності останньої на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 2, 10-13, 200, 206, 247, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування за законом, задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Мигія Первомайського району Миколаївської області.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку, площею 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Мигія Первомайського району Миколаївської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини рішення проголошена 15.07.2021 року.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - Мигіївська сільська рада Первомайського району Миколаївської області, місце знаходження: вул. Первомайська, 50, с. Мигія, Первомайський район, Миколаївська область, ідетифікаційний код юридичної особи: 04376937.
Повне судове рішення складено 16.07.2021 року.
СУДДЯ:
Судове рішення № 98376404, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 15.07.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 484/2422/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: