Рішення № 9836499, 16.03.2010, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц - 2239 2010 рік Головуючий в 1-й інстанції Попревич В.М.

Категорія 52 Доповідач Пономарьова О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.

суддів Бондаренко Л.І., Соломахи Л.І.,

при секретарі Артамоновій С.О.,

за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача Сипко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Донецька від 4 грудня 2009 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Авіакомпанія «Донбасаеро» про поновлення на попередньому місці роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

20 травня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу .

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначав, що з 28 березня 1972 року працював у відповідача на різних посадах, з серпня 2008 року начальником відділу контролю льотної придатності служби технічного контролю. Найменування підприємства змінювалось зі збереженням правонаступництва, з липня 2007 року - ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро».

Наказом № 100/л від 12 березня 2009 року він звільнений з 13 березня 2009 року за скороченням штату на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України. Вважає звільнення своє незаконним, оскільки фактично реорганізації на підприємстві не проводилось, він є заступником профспілкового комітету профспілки авіапрацівників ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» і при його звільненні не було отримано згоди профспілкового виборного органу , а також у відповідності до вимог ст. 252 КЗпП України не отримано попередньої згоди вищого профспілкового органу. З 18 березня по 27 квітня 2009 року проходив розгляд трудовим арбітражем колективного трудового спору за масовим звільненням працівників, що було ініційоване профспілковим комітетом авіапрацівників, з метою запобігання незаконних звільнень.

Просив поновити його на роботі на посаді начальника відділу контролю льотної придатності служби технічного контролю ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро», стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 березня 2009 року по час поновлення на роботі.

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 4 грудня 2009 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог до ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на вказане рішення суду і просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, оскільки суд зробив неправильні висновки, які не відповідають встановленим по справі обставинам, не врахував його доводи щодо незаконності звільнення і необгрунтовано відмовив йому в задоволенні вимог, хоча відповідач при його звільненні грубо порушив норми трудового законодавства.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги і просили задовольнити її , скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, оскільки вважають звільнення позивача неправильним і незаконним, проведеним в порушення законодавства.

Представник відповідача ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» Сипко В.О. в судовому засіданні просив відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без зміни, оскільки вважає, що суд правильно відмовив в задоволенні вимог ОСОБА_1, який без поважних причин пропустив строк на звернення до суду з позовом про поновлення на роботі. Посада ОСОБА_1 була скорочена, про що він своєчасно повідомлений, у звязку з чим він звільнений на підставі вимог ст. 40 п.1 КЗпП України, у відповідності до вимог закону.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційною скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

Конституцією України закріплено право на труд і в ст. 43 передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до вимог ст. 40 п.1 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Судом встановлено, що з 28 березня 1972 року ОСОБА_1 працював у відповідача на різних посадах, з серпня 2008 року начальником відділу контролю льотної придатності служби технічного контролю.

Відповідно до рішення конференції профспілки авіапрацівників Донецької області 22 березня 2007 року ОСОБА_1 обраний заступником голови обласного комітету профспілки авіапрацівників Донецької області.

Згідно з протоколом № 1 від 25 березня 2007 року ОСОБА_1 обраний заступником голови профспілкового комітету первинної профспілкової організації авіаційних працівників комунального підприємства «Авіакомпанія «Донбасаеро», яка рішенням Донецької міської ради від 25 липня 2007 року №13/23 реорганізована шляхом перетворення в товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Донбасаеро».

Наказом № 100/л від 12 березня 2009 року ОСОБА_1 звільнений з 13 березня 2009 року за скороченням штату на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України. Попередньої з

годи на звільнення ОСОБА_1 відповідач у профспілкових організацій не отримував.

При розгляді справи суд першої інстанції звернувся до конфедерації Вільних Профспілок Донецької області, в склад якої входить профспілка авіапрацівників Донецької області, за згодою на звільнення ОСОБА_1, але в дачі згоди на звільнення ОСОБА_1 за ст. 40 п.1 КЗпП України радою Конфедерації вільних профспілок Донецької області було відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні вимог позивача , суд першої інстанції послався на те, що звільнення позивача проведено без попередньої згоди вищого профспілкового органу, але позивач без поважних причин пропустив строк на звернення до суду, оскільки копію наказу про звільнення та трудову книжку отримав 16 березня 2009 року, а позов до суду про поновлення на роботі подав лише 20 травня 2009 року.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на таке.

Як вбачається з пояснень позивача, він своєчасно не звернувся до суду, оскільки очікував рішення трудового арбітражу по розгляду колективного трудового спору між найманими працівниками центру технічного обслуговування повітряних суден Як-42, АН 24 технічного комплексу ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» до адміністрації ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро», що було ініційоване профспілковим комітетом авіапрацівників, з метою запобігання незаконних звільнень, який проходив з 18 березня по 27 квітня 2009 року і мав вирішити питання про порушення закону, допущені відповідачем. Суд на порушення вимог ст.ст. 214, 215 ЦПК на викладені обставини уваги не звернув, не дав їм правової оцінки і безпідставно відмовив позивачу в задоволенні його позовних вимог у звязку з пропуском строку на звернення до суду.

Між тим, апеляційний суд вважає, що враховуючи обставини справи, пояснення позивача пропуск строку останнім на звернення до суду з позовом про поновлення на роботі, можна визнати поважним і таким що підлягає поновленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КЗпП розірвання трудового договору на підставах, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 ст. 40 і пунктами 2 і 3 ст. 41 цього Кодексу може бути проведене лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Статтею 252 КЗпП встановлені додаткові, крім передбачених ст. 43 цього Кодексу гарантії при звільненні з ініціативи роботодавця для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів.

Згідно з ч. 3 ст. 252 КЗпП звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (зокрема структурних підрозділів) його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (обєднання професійних спілок).

Стаття 252 КЗпП безпосередньо повязує можливість звільнення працівника члена виборного профспілкового органу з ініціативи роботодавця лише із наявністю попередньої згоди на таке звільнення виборного органу, членом якого є такий працівник, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки; така згода для відповідних працівників необхідна навіть у тому разі, коли в загальному порядку звільнення працівника згідно зі ст. 431 КЗпП допускається без згоди профспілкового органу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач при звільненні позивача вказаних вимог закону не дотримався, провів його звільнення всупереч вимогам ст. ст. 43, 252 КЗпП України.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про можливість поновлення строку на звернення позивача в суд за захистом порушеного права, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а він поновленню на попередньому місці роботи.

Згідно зі ст. 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Розраховуючи суму, яка підлягає стягненню з відповідача, суд керується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року (з подальшими змінами та доповненнями) і виходить з середньоденного заробітку позивача в розмірі 231,45 грн., розраховуючи його з заробітку за останні два місяці роботи: січень 2009 року - 16 робочих дня 3704,86 грн.,

лютий 2009 року - 20 робочих днів 4627,44 грн..

Крім цього, суд враховує, що з часу звільнення позивача відбулося збільшення заробітної плати на підприємстві на коефіцієнт - 1,094 в січні 2010 року, і за таких підстав середньоденний заробіток, з якого необхідно провести розрахунок середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, складає 253,21 грн..

Виходячи з графіку роботи позивача, час вимушеного прогулу складає 253 дня.

Таким чином за час вимушеного прогулу позивачу підлягало стягнути 64062,13 грн., але в судовому засіданні встановлено, що при звільнені позивачу виплачена вихідна допомога в розмірі 4593,67 грн., та він з січня 2010 року працевлаштувався і отримав ходів за січень та лютий 2010 року 8550 грн. та за березень 2010 року на час розгляду справи - 2137,50 грн. і за таких підстав стягненню за час вимушеного прогулу підлягає сума 48780,96 грн..

У відповідності до вимог ст.ст.81 та 88 ЦПК України з відповідача - ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» належить стягнути судовий збір на користь держави в розмірі 487,81 грн. та 8,50 грн. а всього 496,31 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді Донецької області в розмірі 120 грн..

Виконуючи вимоги ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення на його користь середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 5570,62 грн. ( за один місяць) слід допустити до негайного виконання.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Донецька від 4 грудня 2009 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Донбасаеро» про поновлення на попередньому місці роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

ОСОБА_1 поновити на роботі на посаду начальника відділу контролю льотної придатності служби технічного контролю товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Донбасаеро» з 12 березня 2009 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Донбасаеро» (83021 м. Донецьк, 21 вул. Взльотна, 1 «В», р\р 26002120676000 ДОД «Райффайзен Банк Аваль» МФО 335076, ЄДРПОУ 32329513) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 48780,96 грн. (сорок вісім тисяч сімсот вісімдесят грн. 96 коп.), за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших обовязкових платежів.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Донбасаеро» на користь держави судовий збір в розмірі 496,31 грн. (р/р 31411537700004; отримувач місцевий бюджет Ворошиловського району, ЄДРПОУ 34686537; МФО 834016; банк ГУ ДКУ у Донецькій області) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. (р/р 31219259700001; отримувач Державний бюджет, ЄДРПОУ 34686537, МФО -834016, банк ГУ ДКУ у Донецькій області).

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення на його користь середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 5570,62 грн. ( за один місяць) піддати негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили .

Головуючий:

Судді: