Рішення № 98363454, 16.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року справа №380/7930/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі – Залізничний ВДВС, відповідач). Позивач просить суд визнати протиправними та скасувати винесені головним державним виконавцем Тетюком Р.М. постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 71656,36 грн. ВП №39269709 від 28.01.2015, а також постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №51149361 від 18.05.2016. Позивач стверджує, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №39269709 від 28.01.2015 прийнята без надання можливості боржнику самостійно виконати рішення суду, без вчинення державним виконавцем дій на виконання рішення суду; постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №51149361 від 18.05.2016 прийнята на виконання документа, що не відповідає вимогам до виконавчого документа згідно з статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідач, територіальний орган державної виконавчої служби, позов не визнає, надіслав суду відзив на адміністративний позов від 24.06.2021. Повідомив суд, що постанова про стягнення виконавчого збору винесена відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області в межах виконавчого провадження АСВП №39269709 з виконання виконавчого листа №1328/4674/12 від 25.06.2013, виданого Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фольксбанк» заборгованості. Виконавче провадження №39269709 згідно відомостей автоматизованої системи виконавчих проваджень завершено ВПВР УДВС Головного ТУЮ у Львівській області з підстав повернення виконавчого документа стягувачу. 18.05.2016 державний виконавець ВПВР УДВС Головного ТУЮ у Львівській області виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №51149361 на підставі виконавчого документа - постанови про стягнення виконавчого збору №39269709 від 28.01.2015. Відповідач вказав, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про стягнення коштів у межах виконавчого провадження №39269709. Відповідач вважає дії державного виконавця при винесені оскаржуваних постанов законними.

Суд з`ясував підстави позовних вимог та заперечень на позов, викладені в заявах по суті спору, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

Шевченківський районний суд міста Львова 14.06.2013 прийняв рішення у справі №1328/4674/12, яким повністю задовольнив позов публічного акціонерного товариства «Фольксбанк», стягнув солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 716563,68 грн. Це рішення набрало законної сили 25.06.2013, в цей день на його примусове виконання видано виконавчий лист (а.с. 36).

19.08.2013 державний виконавець відкрив виконавчого провадження №39269709 з примусового виконання виконавчого листа №1328/4674/12 від 25.06.2013. Відповідач не надав суду доказів скерування/вручення ОСОБА_1 цієї постанови.

28.01.2015 державний виконавець прийняв постанову №39269709 про стягнення з боржника виконавчого збору, постановив на підставі статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» стягнути з боржника ( ОСОБА_1 ) виконавчий збір в розмірі 71656,36 грн. (а.с. 11).

30.06.2015 на підставі пункту 1 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі звернення ПАТ «Фольксбанк» прийнята постанова про повернення виконавчого документа стягувачу. В межах цього виконавчого провадження кошти для погашення вимог стягувача з боржника не стягувалися (а.с.31).

18.05.2016 державний виконавець прийняв постанову ВП №51149361 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №39269709 від 28.01.2015 (а.с. 12).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (далі – Закон №606-XIV, чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону №606-XIV державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (частина друга статті 11 Закону №606-XIV).

Відповідно до приписів статті 17 Закону №606-XIV:

- примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (частина перша);

- відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті (пункт 1 частини другої);

7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу (пункт 7 частини другої).

За заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону (пункт 1 частини першої статті 19 Закону №606-XIV).

Статтею 25 Закону №606-XIV визначено, що:

- державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби;

- державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

- копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Частиною першою статті 27 Закону №606-XIV визначено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною першою статті 28 Закону №606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, а також у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (частина друга статті 28 Закону №606-XIV).

Порядок надсилання документів виконавчого провадження регламентований у статті 31 Закону №606-XIV, відповідно до якої:

- копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

- державний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.

При вирішенні спору суд керується такими міркуваннями:

На примусове виконання рішення у справі №1328/4674/12, що набрало законної сили, Шевченківський районний суд міста Львова 25.06.2013 видав виконавчий лист №1328/4674/12. Як зазначено в оскарженій постанові про стягнення з боржника виконавчого збору від 28.01.2015 №39269709, державний виконавець 19.08.2013 відкрив виконавче провадження ВП №39269709 на підставі зазначеного виконавчого листа №1328/4674/12 від 25.06.2013.

Позивач в позовній заяві стверджує, що він не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження, як і інших документів виконавчого провадження №39269709. Відповідач не надав суду доказів того, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 19.08.2013 скеровувалась/була вручена боржнику.

Норми статті 25 Закону №606-XIV визначають, що державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у встановлений ним строк та зазначає застереження у випадку ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Відповідач не довів, що державний виконавець пересвідчився в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження №39269709. Це може свідчити про те, що оскаржена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 28.01.2015 прийнята без надання можливості боржнику добровільно виконати рішення суду. Зі змісту постанови від 28.01.2015, державний виконавець констатував, що боржник не виконав виконавчий лист в семиденний строк, разом з тим не вказав, коли йому вручена постанову про відкриття виконавчого провадження.

Оцінюючи підстави стягнення з боржника ( ОСОБА_1 ) виконавчого збору суд враховує правовий висновок, висловлені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.03.2020 у справі №2540/3203/18 про те, що умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.

У відзиві відповідач повідомив, що: - виконавче провадження №39269709 завершено з підстав повернення виконавчого документа стягувачу; - в матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про стягнення коштів у межах виконавчого провадження №39269709.

Оскільки в межах виконавчого провадження №39269709 з ОСОБА_1 кошти чи майно не стягувалися, а виконавчий документ було повернуто стягувачу за його заявою, то суд, враховуючи наведену правову позицію Верховного Суду, дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 71656,36 грн.

За таких обставин постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 71656,36 грн. ВП №39269709 від 28.01.2015 не відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені частиною другою статті другої КАС України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Водночас обраний судом спосіб відновлення прав позивача повинен бути ефективним та призводити до реального повного відновлення порушених прав особи. Суд вважає, що ефективним способом захисту прав позивача за обставин цієї справи є скасування постанови державного виконавця Залізничного ВДВС м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області ВП №39269709 від 28.01.2015 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 71656,36 грн.

Разом з тим, суд не встановив підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2016 ВП №51149361 на примусове виконання постанови про стягнення виконавчого збору №39269709 від 28.01.2015. Суд враховує, що державний виконавець відкрив виконавче провадження на підставі належним чином оформленого виконавчого документа, підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження чи повернення виконавчого документа станом на дату її прийняття не існувало. Проте скасування постанови ВП №39269709 від 28.01.2015 про стягнення виконавчого збору після набрання цим рішенням суду законної сили є підставою вважати виконавчий документ у виконавчому провадженні №51149361 таким, що не підлягає виконанню. Як наслідок, рішення суду про скасування виконавчого документа є підставою для закінчення виконавчого провадження ВП №51149361, а також для застосування державним виконавцем наслідків закінчення виконавчого провадження, передбачених статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» (зняття арешту з майна тощо). Отже, для ефективного захисту прав ОСОБА_1 скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №51149361 не є необхідним.

Підсумовуючи свої висновки, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.

З огляду на висновки суду про задоволення позову та встановлені КАС України правила розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 287, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП №39269709 від 28.01.2015 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 71656,36 грн.

Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (79040, Львівська область, місто Львів, вул. Городоцька, буд. 299; ідентифікаційний код 35009206) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.