Рішення № 98343380, 02.07.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5528/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого – судді Крегул М.М.

за участю

секретаря – Тимко М.В.

позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, в особі поліцейського рядового поліції Шикули Андрія Петровича, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, в особі поліцейського рядового поліції Шикули Андрія Петровича, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

У позові зазначає, що 25 квітня 2021 року приблизно о 23 год. 40 хв. позивач їхав на автомобілі марки «Шкода» № НОМЕР_1 по вул. Грушевського у місті Ужгород та побачив, що позаду нього їде автомобіль патрульної поліції з включеними маячками, то він зупинився на узбіччі дороги. З автомобіля патрульної поліції вийшли двоє патрульних поліцейських і попросили у нього документи та страховий поліс для перевірки. Позивач надав свої документи і страховий поліс, їх почали перевіряти поліцейські на своєму планшеті. На планшеті поліцейські виявили, що раніше ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП, то відповідач поліцейський рядовий поліції ОСОБА_2 УПП в Закарпатській області вирішив скласти на нього постанову про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Позивач вказує, що він категорично заперечив такі обставини, оскільки був пристебнутий, про що надав працівникам поліції письмові пояснення, однак останніми була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4122259 від 26 квітня 2021 року за ч. 5 ст. 121 КУпАП, його було притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

Позивач вважає вказану постанову протиправною і такою, що порушує його законні права та інтереси і підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо нього у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі підлягає закриттю.

Зазначає, що він та його пасажирка гр. ОСОБА_3 під час управління автомобілем були пристебнути ременями безпеки та не порушували п. 2.3. ПДР України.

Позивач посилається на відсутність у постанові посилань на докази, що стали підставою для прийняття рішення про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, а саме докази про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис із його зображенням непристебнутим ременем безпеки під час руху 25.04.2021 року на автомобілі, марки «Шкода» № НОМЕР_2 о 23 год. 40 хв. по вул. Грушевського у місті Ужгород відповідно до Порядку та його фіксації у відповідній довідці; в тексті постанови відсутнє будь-яке посилання на докази, що свідчать про вчинення правопорушення.

У зв`язку з наведеним, керуючись ст.ст. ст. ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 26 квітня 2021 року серії ЕАН №4122259, винесену поліцейським рядовим поліції Шикула Андрієм Петровичем Управління патрульної поліції Закарпатської області Департаменту патрульної поліції про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.5 ст. 121 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою суду від 24 травня 2021 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у позові.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомляли, відзиву на позов до суду подано не було.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 77 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законом України «Про Національну поліцію», Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР) та ст.286 КАС України.

Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України Про Національну поліцію, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 цього Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з ч.2 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають, крім іншого, справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, частини 1 статті 121.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з ч.4 ст.258 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

Як встановлено судом, 26 квітня 2021 року, рядовим поліції УПП в Закарпатській області ДПП Шикулою А.ЯП. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4122259 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у якій зазначено, що 25.04.2021 року о 23 год. 52 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3. «в» ПДР України та на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень.

Відповідно до п. 2.3. «в» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Частиною 5 ст. 121 КУпАП відповідальність передбачена за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Згідно ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 245 КУпАП одними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В адміністративному позові позивач зазначає, що порушення п. 2.3. «в» ПДР України з його боку не було, він керував транспортним засобом будучи пристебнутим ременем безпеки, що може підтвердити його пасажир ОСОБА_3 , про що він зазначив, час винесення оскаржуваної постанови, у наданих працівникам поліції письмових поясненнях.

Натомість, будь яких доказів на підтвердження вказаних обставин до позовної заяви, ані до початку розгляду справи, ані у судовому засіданні, позивачем надано не було.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача – суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Такого висновку дійшла Велика Палати Верховного Суду у своїй постанові від 25 червня 2020 року у справі №520/2261/19.

Разом з тим ч. 4 ст. 161 КАС України зобов`язує позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

На підтвердження обставин викладених у позові позивачем додані копія оскаржуваної постанови та копії паспортних даних ідентифікаційний код позивача, будь яких інших доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги до позову не долучено.

Аналізуючи обставини даної справи, суд приходить до висновку, що позивачем не надано достатніх, належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини викладені у постанові про адміністративне правопорушення, а відтак у задоволення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 90, 241-256, 271, 286 КАС України, ст. ст. 121, 247, 251, 258, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції , в особі поліцейського рядового поліції Шикули Андрія Петровича, Департаменту патрульної поліції , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ст.286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 07.07.2021 року о 16 годині 00 хв.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул