Рішення № 98317099, 29.06.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1607/20

Провадження № 2/761/1377/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Горюк В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська медія група» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації,

ВСТАНОВИВ:

11.01.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідача 1), ТОВ «Європейська медія група» (далі - відповідач 2), у якому просить суд:

- визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 власником якого є ТОВ «Європейська медія група» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3/, під назвою «Мы берем деньги МВФ для того, чтобы выплачивать деньги фигурантам «общака ОСОБА_5» - прокурор ОСОБА_2 », а саме: «В двух словах: та схема легализации денег через прибалтийские банки, о которой я вам рассказал (спецконфискаций), произошла благодаря тому, что мы отследили деньги, которые упали на 23 компании, которые были аффилированы с ОСОБА_1 (экс-глава Национального банку Украины). Причём аффилированы они были с работниками банка ОСОБА_1 , управляются с одного IP-адреса и все вместе с ОСОБА_1 переехали в Москву. Что такое полтора миллиарда долларов? Что бы вы понимали, может, сегодня эксклюзив скажу, это и есть - общак. Да, там есть деньги ОСОБА_1 - триста миллионов долларов. Есть деньги ОСОБА_5 - это порядка тридцати миллионов долларов. Есть деньги окружения ОСОБА_7 - порядка 800 миллионов долларов. Остальные деньги - группы ОСОБА_6. Собственно, поэтому это и есть общак. Как эти деньги оказались на счетах 23 компаний ОСОБА_1 ? Это стало возможно, опять же, по предварительному сговору. Они сговорились вывезти деньги из Украины, выкупив облигации внутреннего государственного займа, которые ОСОБА_1, в принципе, и выпустил. Вот, если коротко, что такое полтора миллиарда долларов ОСОБА_5.»;

- зобов`язати ТОВ «Європейська медія група»протягом 1 календарного дня з дня набрання рішення законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 власником якого є ТОВ «Європейська медія група» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3/, під назвою «Мы берем деньги МВФ для того, чтобы выплачивать деньги фигурантам «общака ОСОБА_5» - прокурор ОСОБА_2 », що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 ;

- визнати незаконними дії Офісу Генерального прокурора щодо розповсюдження інформації, що порушує немайнове право ОСОБА_1 на використання імені;

- зобов`язати Офіс Генерального прокурора припинити дії, які порушують немайнове право ОСОБА_1 на використання імені;

- стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати пов`язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вищенаведена інформація, поширена відповідачами відносно позивача, є недостовірною, такою що порочить його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки в ній стверджується про порушення ним норм чинного законодавства, що створює враження про позивача як про злочинця, що у свою чергу руйнує оцінку його людських, ділових професійних якостей.

За вказаних обставин, позивач звернувся до суду з цим позовом, який просить задовольнити з підстав, передбачених ст.ст. 3, 28, 32, 62, 68 Конституції України та ст.ст. 15, 277, 297, 299 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 24.02.2020 р. було відкрито провадження в цивільній справі за даним позовом, розгляд якого вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

22.05.2020 р. на адресу суду надійшов відзив Офісу Генерального прокурора на позовну заяву, в якому представник відповідача 1 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвала від 22.02.2021 р. закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечував, щодо задоволення позовних вимог.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з`явився про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши представника позивача та представника Офісу Генерального прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно положень ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

У відповідності до вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Відповідно до положень ч.ч.1, 5, 6, 7 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Частинами 1- 4 ст. 296 ЦК України фізична особа має право використовувати своє ім`я у всіх сферах своєї діяльності. Використання імені фізичної особи в літературних та інших творах, крім творів документального характеру, як персонажа (дійової особи) допускається лише за її згодою, а після її смерті - за згодою її дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, - батьків, братів та сестер. Використання імені фізичної особи з метою висвітлення її діяльності або діяльності організації, в якій вона працює чи навчається, що грунтується на відповідних документах (звіти, стенограми, протоколи, аудіо-, відеозаписи, архівні матеріали тощо), допускається без її згоди. Ім`я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом.

За положеннями ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 20.11.2019 р. прокурор Генеральної прокуратури України Кулик К.Г. давав інтерв`ю Інтернет-виданню «Апостроф», розміщене в мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 в якому зазначив наступну інформацію: «В двух словах: та схема легализации денег через прибалтийские банки, о которой я вам рассказал (спецконфискаций), произошла благодаря тому, что мы отследили деньги, которые упали на 23 компании, которые были аффилированы с ОСОБА_1 (экс-глава Национального банку Украины). Причём аффилированы они были с работниками банка ОСОБА_1 , управляются с одного IP-адреса и все вместе с ОСОБА_1 переехали в Москву. Что такое полтора миллиарда долларов? Что бы вы понимали, может, сегодня эксклюзив скажу, это и есть - общак. Да, там есть деньги ОСОБА_1 - триста миллионов долларов. Есть деньги ОСОБА_5 - это порядка тридцати миллионов долларов. Есть деньги окружения ОСОБА_7 - порядка 800 миллионов долларов. Остальные деньги - группы ОСОБА_6. Собственно, поэтому это и есть общак. Как эти деньги оказались на счетах 23 компаний ОСОБА_1? Это стало возможно, опять же, по предварительному сговору. Они сговорились вывезти деньги из Украины, выкупив облигации внутреннего государственного займа, которые ОСОБА_1, в принципе, и выпустил. Вот, если коротко, что такое полтора миллиарда долларов ОСОБА_5.».

Відповідно до ч.4 ст. 277 ЦК України поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

При цьому, згідно роз`яснень, викладених у пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, зокрема при підписанні характеристики тощо, є юридична особа, в якій вона працює. Враховуючи, що розгляд справи може вплинути на права та обов`язки цієї особи, остання може бути залучена до участі у справі. У разі поширення такої інформації посадовою чи службовою особою для визначення належного відповідача судам необхідно з`ясовувати, від імені кого ця особа виступає. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов`язків, то належним відповідачем є саме вона.

Відповідно до долученого до позову витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вбачається, що прокурор Кулик К.Г. не уповноважений представляти інтереси Генеральної прокуратури України у правовідносинах з третіми особами, та не є особою, яка має право вчиняти дії від імені Генеральної прокуратури України без довіреності.

У відповідності до пункту 1.20 Регламенту Генеральної прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокуратури України18.01.2019 р. № 8 діяльність Генеральної прокуратури України здійснюється в умовах прозорості. Офіційні повідомлення засобам масової інформації від імені Генеральної прокуратури України надсилаються підрозділом з питань зв`язків із громадськістю та засобами масової інформації за погодженням із Генеральним прокурором на підставі інформацій, наданих самостійними структурними підрозділами згідно з компетенцією, завізованих їх керівниками, першим заступником або заступниками Генерального прокурора відповідно до розподілу обов`язків.

Згідно з п.3 наказу Генерального прокурора України від 18.09.2015 р. №218 «Про організацію інформування суспільства щодо діяльності органів прокуратури України» оприлюднення відомостей у засобах масової інформації в Генеральній прокуратурі України здійснювати за погодженням із Генеральним прокурором України або відповідним його заступником, у регіональних і місцевих прокуратурах - з їх керівниками.

Однак, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Генеральна прокуратура України (Офіс Генерального прокурора) уповноважувала прокурора Кулика К.Г. діяти від її імені під час надання інтерв`ю Інтернет-виданню «Апостроф», стороною позивача надано не було.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача 1 зазначив, що жодних розпоряджень та наказів про представлення Генеральної прокуратури України (Офіс Генерального прокурора) прокурором Кулику К.Г. керівництвом не надавалось.

Таким чином, оскільки прокурор Кулик К.Г. даючи інтерв`ю Інтернет - виданню «Апостроф» не був при виконанні своїх посадових обов`язків та не виступав від імені Генеральної прокуратури України (Офіс Генерального прокурора), суд вважає, що Офіс Генерального прокурора є неналежним відповідачем по справі.

Згідно з положеннями статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Відтак, неналежний відповідач - це особа, визначена позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

У відповідності до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України, норми якої кореспондуються зі статтею 51 ЦПК України. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог позивача необхідно відмовити, оскільки вимоги з якими він звернувся пред`явлено до неналежного відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Офісу Генерального прокурора, Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська медія група» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: