Рішення № 98317098, 01.07.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36929/19

Провадження № 2/761/948/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Горюк В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Від» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

17.09.2019 р. на адресу суду надійшла позовна заява ПП «Від» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: АТ «Банк «Фінанси та Кредит», про стягнення грошових коштів, у якому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму коштів у розмірі 9989,45 грн. та 40000,00 Євро в еквіваленті на день винесення рішення.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, щоміж ПП «Від» та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є АТ «Банк «Фінанси та Кредит», було укладено договір про розрахунково-касове обслуговування № 7057 від 26.05.2004 р., та відкрито розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 . 29.07.2008 р. між ПП «Від» та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є АТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено додаткову угоду до договору банківського рахунку № 7057, відповідно до якої банк відкриває позивачу поточний рахунок № НОМЕР_2 в іноземній валюті. Згідно виписок з особових рахунків позивача становить 40000,00 Євро та 9989,45 грн. На підставі постанови правління Національного банку України від 17.09.2015 року № 612 «Про віднесення ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.09.2015 р. № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Позивач вказує, що банком не було повернуто суму вкладу позивача, а тому наявна заборгованість, яка склала 40000,00 Євро та 9989,45 грн..

Відповідно до законодавства, пов`язана з банком особа, дії або бездіяльність якої призвели до завдання банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном. Такою особою позивач вважає ОСОБА_1 і просить з нього стягнути суму грошових коштів належну йому, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 14.11.2019 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження.

20.01.2020 р. на адресу суду надійшов відзив від представника відповідача на позовну заяву, в якому останній виклав свої заперечення проти позовних вимог.

Також, на адресу суду 11.02.2020 р. надійшли заперечення представника відповідача на позов, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

19.02.2020 р. від представника позивача надійшли пояснення на заперечення, в яких представник виклав свої міркування стосовно викладеного в запереченнях відповідача.

Представник АТ «Банк «Фінанси та кредит» 07.08.2020 р. до суду подав пояснення стосовно позовної заяви.

Ухвалою від 31.08.2020 р. представнику відповідача відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 31.08.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що ПП «Від» та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є АТ «Банк «Фінанси та Кредит», уклали договір про розрахунково-касове обслуговування № 7057 від 26.05.2004 р., та відкрито розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 .

29.07.2008 р. між № 2600.003.0705701 в іноземній валюті та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є АТ «Банк «Фінанси та Кредит», було укладено додаткову угоду до договору про розрахунково-касове обслуговування № 7057 від 26.05.2004 р., та відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 в іноземній валюті.

Відповідно виписок з особових рахунків № НОМЕР_2 в іноземній валюті вихідний залишок на рахунках становить 40000,00 Євро та 9989,45 грн.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 р. № 612 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.09.2015 р. № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в AT «Банк «Фінанси та кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

На підставі вказаного рішенням у ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.2015 р. до 17.12.2015 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора AT «Банк «Фінанси та кредит».

Відповідно до постанови Правління НБУ від 17.12.2015 р. № 898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 р. № 230 «Про початок процедури ліквідації AT «Банк «Фінанси та кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Так, процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.

Відповідно до положень ч.1, п.1 ч.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та кредиторів банку.

При цьому, п.1 ч. 6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що обмеження, встановлене п.1 ч.5 ст. 36 Закону, не поширюється на зобов`язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Пунктом 5-4 ч.1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов`язань;

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті «Урядовий кур`єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Відтак, у зв`язку із застосуванням спеціальних механізмів врегулювання правовідносин позивача із банком, щодо подальшої діяльності якого прийнято рішення про виведення його з ринку, застосуванню підлягає Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Інші правові норми, зокрема положення ЦК України про зобов`язання, можуть бути застосовані, якщо вони не суперечать цьому Закону.

Крім того, не залежно від того звертався позивач щодо отримання суми вкладу до чи після запровадження тимчасової адміністрації банку, повернення вкладу здійснюється за зазначеною вище процедурою.

Отже, оскільки з 18.09.2015 р. в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» запроваджено тимчасову адміністрацію, позивач має право отримати належну йому суму банківського вкладу виключно у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та підзаконними актами до нього, відповідно до встановленого порядку.

Як вбачається з пояснень наданих АТ «Банк «Фінанси та Кредит», кредиторські вимоги позивача включено в реєстр акцептованих вимог кредиторів, до сьомої черги вимог кредиторів.

Щодо позовних вимог з приводу покладення відповідальності за зобов`язанням ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» перед позивачем на ОСОБА_1 , як на власника істотної участі (на момент визнання банку неплатоспроможним), та стягнення з відповідача на користь позивача 40000,00 Євро та 9989,45 грн.суми неповернутих коштів суд виходить з наступного.

З відомостей, наявних в матеріалах справи, про остаточних ключових учасників у структурі власності банку станом на 13.08.2015 р. ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Жеваго К.В. опосередковано є власником істотної участі у банку в розмірі 97,6693%.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» визначено, що істотна участь - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу акцій, паїв юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління чи діяльність юридичної особи. Особа визнається власником опосередкованої істотної участі незалежно від того, чи здійснює така особа контроль прямого власника участі в юридичній особі або контроль будь-якої іншої особи в ланцюгу володіння корпоративними правами такої юридичної особи.

Статтею 52 Закону України «Про банки та банківську діяльність» визначено, що пов`язаними з банком особами є: 1) контролери банку; 2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку; 3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку; 4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи; 5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку; 6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб; 7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини; 8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі; 9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.

Відповідно до ч.ч.1, 3-6 ст. 58 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банк відповідає за своїми зобов`язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства. Учасники банку відповідають за зобов`язаннями банку згідно із законами України та статутом банку. Власники істотної участі зобов`язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку. Пов`язана з банком особа за порушення вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або доведення банку до неплатоспроможності несе цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність. Пов`язана з банком особа, дії або бездіяльність якої призвели до завдання банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном. Якщо внаслідок дій або бездіяльності пов`язаної з банком особи банку завдано шкоди, а інша пов`язана з банком особа внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або опосередковано отримала майнову вигоду, такі особи несуть солідарну відповідальність за завдану банку шкоду.

Так, спеціальною нормою, що регулює відповідальність пов`язаної з банком особи є ч.5 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якої Фонд або уповноважена особа Фонду у разі недостатності майна банку звертається до пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку. Фонд або уповноважена особа Фонду також має право заявити вимоги до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з цим Законом прирівнюються до вкладів.

Дійсно, ОСОБА_1 має істотну участь у ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», тобто, є пов`язаною особою з банком в розумінні ст. 58 Закону України «Про банки та банківську діяльність», оскільки здійснює пряме володіння самостійно та спільно з іншими особами і йому належить більше відсотків статутного капіталу та/або права голосу акцій юридичної особи і у сукупності має можливість значного впливу на управління чи діяльність юридичної особи.

Але, суд вважає, що відповідач не є особою, на яку може бути покладено відповідальність за невиконання Банком зобов`язань перед позивачем, оскільки правом звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди з посиланням на положення статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» наділений Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 152 ЦК України, акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями усім своїм майном. Акціонери не відповідають за зобов`язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах вартості акцій, що їм належать (крім випадків, установлених законом).

Положеннями ч.1 ст. 511 ЦК України визначено, що зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», який на даний час не ліквідовано має можливість повернути кошти позивачу у спосіб, визначений діючим законодавством. При цьому ОСОБА_1 не є стороною договору банківського вкладу.

Таким чином, оскільки відповідач та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» є самостійними, майново-відокремленими суб`єктами правовідносин, договір банківського вкладу між ПП «Від» та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» для відповідача не породжує прав та обов`язків з підстав визначених в позові.

Щодо посилання позивача на лист Національного банку України від 29.01.2016 р. в якому зазначено, що усупереч вимогам статті 58 Закону України «Про банки та банківську діяльність», якою встановлено обов`язок власників істотної участі в банку вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку, власники істотної участі ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» не вжили дієвих і своєчасних заходів з фінансової підтримки цього банку для приведення його діяльність у відповідність до вимог законодавства України.

То такий лист, у відповідності до викладеної правової позиції в постанові Верховного суду від 28.08.2019 р. у справі 295/12388/16-ц, не є належним та допустимим доказом вини відповідача, оскільки Національний банк України не є повноважним органом, який встановлює наявність або відсутність вини особи, а може лише висловити свою точку зору з цього питання. Інших доказів наявності вини відповідача позивачем не надано та судами не встановлено.

Як зазначено в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.10.2016 по справі № 761/9842/15-ц, передбачене ст. 58 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» покладення відповідальності на власників істотної участі банку у випадку визнання його неплатоспроможним не є автоматичним. Така відповідальність має бути застосована до власників істотної участі лише за наявності їх вини у настанні неплатоспроможності банку.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилаються позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити Приватному підприємству «Від» в задоволенні позову до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», про стягнення грошових коштів.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: