Ухвала суду № 9826837, 08.06.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. КиївК-58062/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаРибченка А.О.

суддів:Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2009 року

у справі № 6/442/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Улибка Голта»

до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 02 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2009 року, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Улибка Голта»(далі ТОВ, позивач): скасовано податкове повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області (далі ОДПІ, відповідач) від 01 липня 2008 року № 000045231/0 в частині визначення податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 182637,94 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 59728,84 грн.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ОДПІ оскаржила її в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про її скасування та прийняття нового рішення про відмову в позові.

Позивач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Як встановлено судами, спірне податкове повідомлення-рішення від 01 липня 2008 року № 000045231/0 прийнято ОДПІ на підставі висновків акта № 2350/23/13854011 від 27 червня 2008 року виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2005 року по 31 березня 2008 року.

Перевіркою встановлено, що позивач не подавав до ОДПІ звітність (розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища) та не нарахував і не сплатив до бюджету збір за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01 квітня 2005 року по 31 березня 2008 року в розмірі 186092,22 грн.

При цьому, в перевіряємий період позивач списав 18 штук відпрацьованих люмінесцентних ламп ЛД-40 (у 2 кварталі 2007 року 4 шт., у 3 кварталі 2007 року 6 шт., у 1 кварталі 2008 року 8 шт.).

Нарахування позивачу спірної суми податкового зобовязання податковим органом проведено відповідно до таблиці 1,9 додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів від 01 березня 1999 року № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору»(далі Порядок), виходячи з нормативу 82,5 гривні/1 одиницю (лампу).

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 4 Порядку на платників збору за забруднення навколишнього природного середовища покладено обовязок щодо самостійного щоквартального обчислення суми збору.

Відповідно до пункту 2 Порядку збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється, зокрема, за розміщення відходів.

Нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення та скиди, а також нормативи збору за розміщення відходів встановлюються відповідно до виду забруднюючих речовин та класу небезпеки відходів, наведених у таблицях 1.1, 1.7 і 1.9 додатка 1 (пункт 3 Порядку).

Норматив збору, який справляється за розміщення відходів, зокрема люмінесцентних ламп, встановлено у таблиці 1.9 додатку 1 Порядку в розмірі 1,5 гривні/1 одиницю.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що зафіксовані в акті перевірки мали місце, однак ОДПІ при нарахуванні позивачу спірної суми податкового зобовязання невірно застосувала норматив збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 82,5 гривні/1 одиницю (лампу). А відтак судами правомірно скасовано податкове повідомлення-рішення від 01 липня 2008 року № 000045231/0 в частині визначення податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 182637,94 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 59728,84 грн.

Відповідно до частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає оскаржувані судові рішення такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області відхилити, а постанову Господарського суду Миколаївської області від 02 березня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіБрайко А.І.

Голубєва Г.К.

Карась О.В.

Федоров М.О.

Суддя А.О. Рибченко