Ухвала суду № 9849269, 18.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" лютого 2010 р.                               м. Київ                                        К-361/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого –Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Шкляр А.В.,

за участю представників:

від відповідача –Сиротіної О.Б.,

від прокуратури –Чубенка В.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ «Євротранссервіс»на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.11.2006 року по справі №14/59-06-1701А за позовом ТОВ «Євротранссервіс»до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, за участю прокурора Малиновського району м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Одеської області від 05.07.2006 року позовні вимоги ТОВ «Євротранссервіс»до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення –задоволено частково.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.11.2006 року, постанова суду першої інстанції скасована, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, позивач 30.12.2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 22.11.2007 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі ТОВ «Євротранссервіс»просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції посилаючись на неповне з’ясування судом дійсних обставин у справі.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, на підставі направлення №2956 від 14.11.2005 р. (направленням №3247 від 12.12.2005 р. було продовжено перевірку), була здійсненна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Євротранссервіс»за період з 04.12.2003 р. по 01.07.2005 р., за результатами якої складено акт №440/23-114/32782679 від 29.12.2005 р.

Зокрема, в зазначеному акті податковий орган посилається на порушення позивачем п.4 ст.5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.6.1 п.5.6 ст.5, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі висновків вказаних в акті перевірки, відповідачем було прийнято:

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000042200/0 від 13.01.2006 р. у сумі 7397366,25 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0000302301/0 від 13.01.2006 р. про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток у сумі 2009112,00 грн. (з яких основний платіж –1544835,00 грн. та штрафні санкції –464277,00 грн.);

- податкове повідомлення-рішення №0000312301/0 від 13.01.2006 р. про визначення податкового зобов’язання по ПДВ у сумі 1848999,00 грн. (з яких: основний платіж –1232666,00 грн. та штрафні санкції –616333,00 грн.).

Як свідчать матеріали справи, що 05.05.2005 р. між ТОВ «Євротранссервіс»та фірмою est Inter L.С.»укладено контракт №05-05-05 UA згідно з яким, інофірма є продавцем, а ТОВ «Євротрассервіс»покупцем товарів, вказаних в специфікаціях, що є невід’ємною частиною контракту на загальну суму 10 млн. дол. США. Такі специфікації в матеріалах справи відсутні.

На виконання вказаного контракту, за вантажно-митними деклараціями від 16, 23, 26, 30 вересня 2005 р. позивач отримав від інофірми товари на загальну суму 254255,4 дол. США, в т.ч. взуття, термоси, пледи, шкарпетки, сорочки. Цей контракт зареєстрований в Одеській митниці.

В подальшому товар, отриманий за вказаними ВМД був переданий у власність ТОВ «Вторчермет –Переробка Україна».

Крім вказаного контракту, позивач та ТОВ «Вторчермет –Переробка Україна»уклали договір комісії № 05/05имп від 05.05.2005р., за умовами якого позивач зобов’язався від свого імені та за кошти ТОВ «Вторчермет –Переробка Україна»здійснити за винагороду закупівлю у нерезидента товар у кількості та асортименті, вказаній у відповідних дорученнях.

05.05.2005р. між позивачем та фірмою Inter L.C.»укладено контракт №05-05-05UA, за умовами якого, нерезидент продає, а позивач купує товар, згідно специфікацій, які є невід’ємною частиною контракту на загальну суму 10000000 дол. США.

Згідно умов цього контракту власником і отримувачем товару є ТОВ «Вторчермет –Переробка Україна». Зазначений контракт не містить посилання на те, що він укладений на виконання договору комісії.

ТОВ «Вторчермет –Переробка Україна»перерахувала на рахунок ТОВ «Євротранссервіс»грошові кошти в загальній сумі 2440836,3 дол. США платіжними дорученнями:

- №5 від 18.05.2005p. –500000 дол. США;

- №7 від 27.05.2005р. –400000 дол. США;

- №9 від 01.06.2005р. –400000 дол. США;

- №4 від 08.06.2005р. –164825 дол. США;

- №5 від 06.07.2005р. –96800 дол. США;

- №6 від 13.07.2005р. –200000 дол. США;

- №7 від 18.07.2005р. –679211,3 дол. США.

У вказаних дорученнях зазначено про перерахування коштів за договором комісії №05-05-05Імп від 05.05.2005 року.

ТОВ «Євротранссервіс» перерахувало нерезиденту грошові кошти на загальну суму 2440836,3 дол. США платіжними дорученнями:

- №6 від 18.05.2005p. –500000 дол. США;

- №8 від 27.05.2005р. –400000 дол. США;

- №9 від 01.06.2005р. –400000 дол. США;

- №4 від 08.06.2005р. –164825 дол. США;

- №5 від 06.07.2005р. –96800 дол. США;

- №6 від 13.07.2005р. –200000 дол. США;

- №10 від 18.07.2005р. –679211,3 дол. США.

В зазначених дорученнях вказано про перерахування коштів за контрактом №05-05-05UA від 05.05.2005 року. Поставка автомобілів не здійснювалась.

В серпні 2005 року ТОВ «Євротранссервіс»звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з фірми Inter L.C.»заборгованості за контрактом №05-05-05UA від 05.05.2005 року на поставку автомобілів в сумі 2440836 дол. США, оскільки нерезидент не виконав своїх зобов’язань на неможливість їх виконання.

Рішенням Господарським судом Одеської області від 26.01.2006 року по справі №30/353-05-7900 позов ТОВ «Євротранссервіс»задоволено частково, на користь позивача стягнуто заборгованість в сумі 2243481,23 грн.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що звертаючись з позовом про стягнення заборгованості з нерезидента за контрактом на поставку автомобілів у ТОВ «Євротранссервіс»було відсутнє право на таке стягнення, оскільки за контрактом власником і отримувачем автомобілів є саме ТОВ «Вторчермет –Переробка Україна».

Таким чином здійснення позивачем заліку своєї заборгованості по контракту за отримані товари, власником яких він є свідчать про укладення удаваного правочинну –контракту щодо постачання автомобілів, оскільки цей правочин укладений з метою приховати інший правочин –контракт на постачання товарів, власником яких є позивач і такий правочин сам по собі не породжує юридичних наслідків.

Отже, контракт між ТОВ «Євротранссервіс»і фірмою Inter L.C.»був укладений саме на постачання товарів, оплата за які здійснена ТОВ «Вторчермет –Переробка Україна»в іноземній валюті у якості передплати.

Пункт 4 статті 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»передбачає, що індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Відповідно до пункт 2 статті 16 вказаного Декрету за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензій Національного банку України згідно з пунктом 4 статті 5 цього Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України - штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій;

З огляду на зазначене, касаційний суд погоджується з обґрунтованим висновком апеляційної інстанції щодо правомірності прийнятого податковим органом рішення №0000042200/0 від 13.01.2006 р. про застосування до позивача штрафних фінансових санкції у розмірі 7397 366,25 грн.

Також, відповідно до митних документів в яких зазначено, що одержувачем товару є позивач, що не відповідає взагалі його статусу за договором комісії, так як ТОВ «Євротранссервіс»є особою яка відповідальна за фінансове врегулювання, а тому, як правильно зазначено апеляційним судом, сума коштів у розмірі 6165158,65 грн. отримана від ТОВ «Вторчермет- Переробка Україна»вважається сумою передплати за товар, власником якого є позивач.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпункт 11.3.1 пункту11.3 статті 11 вказаного Закону встановлює, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Підсумовуючи зазначене, позивачем в супереч вказаним нормам не віднесено у 1 півріччі 2005 р. до складу валового доходу передплати від ТОВ «Вторчермет- Переробка Україна»за товар у розмірі 6165158,65 грн. та до складу податкових зобов’язань кошти у сумі 1233031,73 грн.

З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції обґрунтовано та в межах норм матеріального права відмовив позивачу у задоволені позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного суду, які відповідають вимогам чинного законодавства на момент спірних правовідносин та встановленим по справі обставинам і доводами касаційної скарги не спростовуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 210, 211, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ТОВ «Євротранссервіс»залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.11.2006 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Т.М.Шипуліна

Судді:/підписи/________Л.І. Бившева

________М.І. Костенко

________Н.Є. Маринчак

________Є.А. Усенко