Ухвала суду № 9825566, 20.05.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. КиївК-22628/06

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І.,

Сороки М.О.,

Лиски Т.О.,

Мойсюка М.І.,

Гашицького О.В.,

Єрко С.М.,

при секретарі

з участю представників: Генеральної прокуратури України Чубенка В.В., Виноградівської митниці Яцини М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2006 року у справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Виноградівської митниці про стягнення зайво сплачених коштів,

в с т а н о в и в :

У травні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача 90358,04 грн. акцизного збору, сплаченого при ввезенні на митну територію України чотирьох автомобілів марки ТОYОТА LAND CRUISER за вантажно-митними деклараціями (далі ВДМ) №№302000004/4/618614, 302000004/4/618615, 302000004/4/618616, 302000004/4/618617.

Мотивував тим, що у згаданих вище деклараціях помилково було вказано товарний код - 8703331900 УКТ ЗЕД (автомобілі легкові призначені для перевезення людей), в той час, як ввезені автомобілі мали б бути імпортовані в товарній позиції 8702101110 УКТ ЗЕД, оскільки вони є автомобілями, розрахованими для перевезення 10 осіб і більше включаючи водія та із робочим об'ємом двигуна до 5000 куб. см.

Наслідком визначення у ВДМ товарного коду автомобілів 8703331900 УКТ ЗЕД стало необхідність сплати акцизного збору у розмірі 23399, 51 грн. за кожен із чотирьох імпортованих транспортних засобів.

Необхідність занесення до ВДМ невірного товарного коду автомобілів викликана висновком митного органу про недопущення до розмитнення автомобілів в товарній позиції іншій ніж 8703331900 УКТ ЗЕД.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 18 листопада 2005 року позов задоволено. Зобовязано Виноградівську митницю здійснити на користь позивача 93558, 01 грн. акцизного збору шляхом надіслання відповідного подання до управління Державного казначейства України у Закарпатській області на протязі 10 днів з дня набрання чинності цим рішенням.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

У запереченні на касаційну скаргу Виноградівська митнриця., посилаючись на законність постанови апеляційного суду, просить залишити її без змін.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що 26.11.2004 року, ПП ОСОБА_1 були подані до митного оформлення вантажні митні декларації на ввезені в Україну чотири легкові автомобілі марки ТОYОТА LAND CRUISER, з дизельним двигуном об'ємом 4164 см3, та як такі що призначені для перевезення 10 осіб, включаючи водія (код за УКТ ЗЕД 8702101110 без сплати акцизного збору). Разом з вищезазначеними ВМД до митного оформлення були подані, на підтвердження зазначеної класифікації, контракт № 2004-12/01 від 12.01.04р., додаток до контракту № А258 від 17.11.04р., рахунок НОМЕР_1 від 18.11.04р., сертифікати про походження товарів №№ 07348556, 07348558, 07348559, 0734560, заключення спеціаліста - автотоварознавця № 9796 від 24.11.04р., експертний висновок експерта Харківської ТПП № 160604 від 25.11.2004р., що підтверджують вище зазначені характеристики.

При огляді автомобілів працівниками митного органу було встановлено, що сидіння, розташоване поруч із сидінням водія відрізнялось від інших сидінь дизайном, недостатньою шириною та відсутністю на ньому підголівників. Крім цього, воно розміщено в порушення технічних вимог експлуатації транспортного засобу, оскільки сидіння на ньому пасажира унеможливлює використання під час руху ручки коробки перемикання швидкостей, чим порушуються вимоги безпеки руху. Задні сидіння, які перпендикулярні першим двом рядам також відрізнялись формою (дизайном) та відсутністю на них ременів безпеки, крім того вони були закріплені поверх коврового покриття у багажному відділенні автомобілів. Ці сидіння позбавлені комфорту - занизька подушка, замало місця для ніг, утруднене всідання через задні двері з високим порогом.

З урахуванням того, що митниця не погодилась з визначенням коду групи 8702101110 УКТЗЕД згідно поданих документів, огляду автомобілів, даний товар було класифіковано в товарній підкатегорії УКТЗЕД 8703331900.

Погодившись з рішеннями митниці про визначення коду товару, ПП ОСОБА_1 29.11.2004р. було заявлено до митного оформлення автомобілі, за кодом УКТ ЗЕД 8703331900, визначеним митницею зі сплатою акцизного збору.

ПП ОСОБА_1 в подальшому вважаючи, що ним було зайво сплачено 93 358,04 грн. акцизного збору, звернувся з позовною вимогою про їх повернення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що представлені до розмитнення автомобілі слід класифікувати, під кодом 8702 - як транспортні засоби (автомобілі), розраховані для перевезення 10 осіб і більше включаючи водія, а під повним кодом 8702101110 слід кваліфікувати автомобілі нові, призначені для перевезення 10 осіб, включаючи водія та із робочим об'ємом двигуна до 5000 см3. При цьому, за основу взято критерій кількості посадочних місць, незалежно від того чи пристосовані належним чином ці місця для перевезення пасажирів, посилаючись, при цьому, на висновок автотоварознавця та висновок експерта Харківської ТПП.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимоги безпеки дорожнього руху для транспортних засобів, які призначені для перевезення пасажирів з кількістю місць від 8 до 16 регламентуються ДСТУ UN/ЕСЕ К 52 "Єдині технічні приписи щодо конструкції маломісних дорожніх транспортних засобів, загального користування" та ГСТУ 60.2-00017584-011-2001 «Засоби транспортні дорожні». Згідно положень, норм та вимог яких, місця розташовані у багажному відсіку та місце, яке розташовано посередині в передньому ряду над ручкою коробки передач згідно норм безпеки руху не можуть використовуватись для перевезення пасажирів під час руху.

Ці висновки підтверджуються листом Науково-дослідного центру з безпеки дорожнього руху Міністерства внутрішніх справ України від 18.08.2004 №45\1303 "Про надання роз'яснювальної інформації щодо автомобілів ТОУОТА LAND CRUISER". Крім того, подібні висновки містяться у відповіді Державного підприємства Міністерства транспорту України "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут" на лист Державної митної служби України від 29.07.2004 №37/1-580.

Суд першої інстанції цим доказам не дав належної оцінки.

Крім цього, Виноградівська митниця 15.11.2005р. звернулась із запитом через Держмитслужбу України до Всеукраїнської Асоціації автомобільних імпортерів і дилерів, у відповідь Асоціація листом від 12.12.2005р. № 729 повідомила, що на автомобілях, з приводу яких виник спір, "заводом виробником передбачено 9 (дев'ять) посадочних місць із водієм включно".

Згідно чинного законодавства транспортні засоби, які розраховані на перевезення 10 і більше осіб (група 8702) при імпорті оподатковуються у значно меншому розмірі, ніж засоби, розраховані на перевезення не більше 9 осіб (група 8703), оскільки передбачають сплату акцизного збору.

Суд першої інстанції, при визначенні коду за УКТЗЕД, поставив визначення товарного коду автомобіля у залежність від простої кількості посадочних місць, незалежно від того, розраховані ці місця для перевезення осіб, чи ні та чи відповідають вони технічним нормам та вимогам.

Вказаний висновок суду апеляційної інстанції відповідає фактичним обставинам справиі доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2006 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Сорока