Ухвала суду № 9825387, 27.05.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1772/09/2770

27.05.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіШереніна Ю.Л.,

суддів Дадінської Т.В. , Омельченка В. А. при секретарі судового засіданняКлюкіна Н.С.

за участю:

від позивача: Ірхін М. Ю., довіреність №6580/0/2-10 від 12.05.2010,

від відповідача: Ілляшенко О. Л., довіреність №23/10-013 від 26.05.2010 (від ДПІ в Гагарінському районі міста Севастополя);

Форостяна І. В., довіреність №20/10-013 від 07.04.2010 (від ДПІ в Гагарінському районі міста Севастополя);

Форостяна І. В., довіреність №745/10/10-055 від 23.06.2009 (від ДПА в місті Севастополі),

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Водяхін С.А.) від 01.12.2009 у справі

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44, місто Севастополь, 99029)

до відповідачів

- Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя

(вул. Пролетарська, 24, місто Севастополь, 99014),

- Державної податкової адміністрації в місті Севастополі

(вул. Кулакова, 56, місто Севастополь, 99011)

про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2005 року позивач ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" звернувся до Господарського суду міста Севастополя з позовом до ДПІ в Гагарінському районі міста Севастополя про скасування податкових повідомлень-рішень №0000232620/0 від 05.10.2005, №0000242620/0 від 05.10.2005, якими позивачу визначено суми податкових зобов`язань з податку на прибуток, з податку на додану вартість (справа №20-12/358).

Письмовою заявою позивач збільшив позовні вимоги, просив суд крім скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень визнати протиправними дії ДПА в місті Севастополі щодо проведення перевірки ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" на підставі наказу ДПА в місті Севастополі від 05.09.2005 №320 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ВАТ "ЕК "Севастопольенерго", скасування даного наказу, у зв`язку з чим залучити до участі у справі як відповідача ДПА в місті Севастополі (а. с. 89-90, том 1).

Рішенням суду першої інстанції від 01.02.2006 в задоволені позову відмовлено (а. с. 137-139, том 1).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.04.2006 рішення Господарського суду міста Севастополя від 01.02.2006 скасовано, позовні вимоги ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" задоволені: визнані недійсними прийняти 05.10.2005 ДПІ в Гагарінському районі міста Севастополя податкові повідомлення-рішення про визначення платнику податків ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" сум податкових зобов`язань №0000232620/0 з податку на прибуток в сумі 33950,00грн., штрафним санкціям 10185,00грн., всього 44135,00грн.; №0000242620/0 з податку на додану вартість в сумі 27168,00грн., штрафним санкціям 13584,00грн., всього 40752,00грн. (а. с. 197-207, том 1).

Постановою Вищого господарського суду України від 24.06.2009 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.04.2006, рішення Господарського суду міста Севастополя від 01.02.2006 скасовані, справу передано до суду першої інстанції для виконання вимог розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України, а. с. 14-18, том 2).

Листом Господарського суду міста Севастополя від 09.09.2009 за вих. №71/09/1 справу №20-12/358 передано до Окружного адміністративного суду міста Севастополя за підсудністю відповідно до статті 22 КАС України (а. с. 20, том 2).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 18.09.2009 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" до ДПІ в Гагарінському районі міста Севастополя про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, скасування наказу ДПА в місті Севастополі (справа №2-а-1772/09/2770, суддя Водяхін С.А., а. с. 22, том 2).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01.12.2009 позов ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" задоволений частково: визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в Гагарінському районі міста Севастополя про визначення позивачу сум податкових зобов`язань №0000232620/0 від 05.10.2005 з податку на прибуток в сумі 33950,00грн., штрафним санкціям 10185,00грн., всього в сумі 44135,00грн.; №0000242620/0 від 05.10.2005 з податку на додану вартість в сумі 27168,00грн., штрафним санкціям 13584,00грн., всього в сумі 40752,00грн.; в решті позову відмовлено; з Державного бюджету України на користь ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" стягнуто судові витрати в сумі 03,40грн. (а. с. 55-58, том 2).

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач ДПІ в Гагарінському районі міста Севастополя подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції, прийняття нової постанови про відмову у позові повністю.

Скарга мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, а саме підпунктів 7.4.1, 7.4.3 пункту 7.4 статті 7, підпункту 1.20.1, підпункту 1.20.5-1, підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1, підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пункту 5.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №7, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000.

За розпорядженням керівництва суду суддю Дугаренко О.В. замінено на суддю Омельченко В.А.

В судове засідання 27.05.2010 позивач явку представника забезпечив, проти апеляційної скарги заперечував.

Відповідачі явку представників в судове засідання забезпечили, на задоволені апеляційної скарги наполягали.

Згідно зі статтею 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників процесу, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, мотивованою постановою ст. слідчого прокуратури Гагарінського району міста Севастополя Билінського А.М. від 15.08.2005, винесеною в рамках кримінальної справи №955032, порушеної прокуратурою Гагарінського району міста Севастополя відносно посадових осіб ВАТ "ЕК "Севастопольенерго", з посиланням на статті 114, 130 Кримінально-процесуального кодексу України Державній податковій адміністрації в місті Севастополі надано доручення по проведенню позапланової виїзної документальної перевірки ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" по взаємовідносинам з ТОВ "Севпівденьсервіс" по факту продажу об`єкта незавершеного будівництва бази відпочинку "Енергія" (а. с. 59, том 1).

На підставі наказу голови ДПА в місті Севастополі №320 від 05.09.2005 (а. с. 61, том 1), направлення на перевірку №206 від 05.09.2005 (а. с. 60, том 1), виданого ДПА в місті Севастополі головному державному податковому ревізору-інспектору відділу перевірок в галузях невиробничих сфер УДП ДПА в місті Севастополі Ільяшенко О.Л., в період з 06.09.2005 по 14.05.2006 зазначена перевірка була проведена.

За результатами перевірки складений Акт перевірки №156/26-207/05471081 від 14.09.2005 (а. с. 17-26, том 1).

Згідно з висновками перевіряючого в ході перевірки були встановлені наступні порушення вимог податкового законодавства:

-занижений податок на прибуток за 2004 рік в розмірі 33950,00грн. (порушення статті 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пункт 2.1 Акту);

-занижений податок на додану вартість за серпень 2004 року в розмірі 27168,00грн. (порушення пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункт 2.2 Акту).

Згідно з матеріалами справи позивач надавав до ДПІ в Гагарінському районі міста Севастополя заперечення на Акт перевірки №156/26-207/05471081 від 14.09.2005 (а. с. 31-35, том 1), які залишені без задоволення відповідачем, що підтверджується листом від 05.10.2005 за вих. №17137/10/23-242 (а. с. 36-38, том 1).

На підставі Акту перевірки відповідач виписав податкові повідомлення-рішення №0000232620/0 від 05.10.2005 (а. с. 29, том 1) про визначення позивачу суми податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 44135,00грн. (у тому числі основний платіж 33950,00грн., штрафні (фінансові) санкції 10185,00грн.); №0000242620/0 від 05.10.2005 (а. с. 30, том 1) про визначення позивачу суми податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 40752,00грн. (у тому числі основний платіж 27168,00грн., штрафні (фінансові) санкції 13584,00грн.).

Позивач, заперечуючи проти наявності правових підстав для визначення податкових зобов`язань за результатами перевірки податковим органом, звернувся до суду за захистом порушених прав.

Предметом перегляду судом апеляційної інстанції постанови Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01.12.2009 є законність винесення ДПІ в Гагарінському районі міста Севастополя податкових повідомлень-рішень від 05.10.2005 №0000232620/0, №0000242620/0, а також правомірність винесення ДПА в місті Севастополі наказу №320 від 05.09.2005 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача.

Згідно з попереднім Актом перевірки №7267/10/23-209/05471081/16 від 29.04.2005 позивача з питань дотримання вимог податкового і валютного законодавства за період з 01.01.2004 по 31.12.2004 (а. с. 32) 01.06.1995 від ПЕО "Крименерго" по передаточному балансу передано на баланс ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" незавершене будівництво - піонерський табір "Енергія", селище Любимівка.

31.08.2004 між ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" та ТОВ "Севпівденьсервіс" був укладений договір купівлі-продажу №358-02/04, згідно з яким позивач (продавець) зобов`язався передати в власність ТОВ "Севпівденьсервіс" (покупець) майно об`єкт незавершеного будівництва (база відпочинку "Енергія"), який розташований за адресою: місто Севастополь, селище Любимівка, вул. Челюскинцев, 125, а покупець зобов`язався прийняти об`єкт продажу та сплатити за нього ціну відповідно з умовами, передбаченими цим договором. Об`єкт продажу включає в себе будівлю бази відпочинку "Енергія", запроектовану з трьох секцій блоків: блок №№1, 2 житлові трьохповерхові, блок №3 загальний блок, двоповерховий, підвал та технічний поверх.

В виконання умов договору купівлі-продажу база відпочинку "Енергія" була продана позивачем ТОВ "Севпівденьсервіс" (який є платником єдиного податку і податку з прибутку за ставкою 10 відсотків, а. с. 191, том 1) по ціні 260000,00грн. (у тому числі податок на додану вартість 43333,33грн.), що підтверджується договором (а. с. 51-53, том 1), додатком до договору (а. с. 49, том 1), актом прийому-передачі (а. с. 54, том 1).

Матеріалами справи, а саме Актом перевірки, податковими деклараціями, податковою накладною, витягом з Книги обліку продажу товарів (робіт, послуг, а. с. 58, 95, 168-181, том 1) підтверджується, що дану операцію позивач відобразив у бухгалтерському, податковому обліку, оподаткував її, виходячи з вартості об`єкту продажу в сумі 260000,00грн.

Зменшення ціни бази відпочинку "Енергія" перед продажем було економічно обґрунтовано позивачем, що будівництво зупинено у 2001 році, коштів для продовження будівництва не має, утримання даного об`єкту потребує витрат та сплати податків, про що зазначено в протоколі Наглядової ради позивача від 02.08.2004 (а. с. 189, том 1).

Протягом перевірки ревізор-інспектор встановив, що позивач продав базу відпочинку "Енергія" по ціні 260000,00грн. (у тому числі податок на додану вартість - 43333,33грн.), хоча станом на 01.01.2004 балансова вартість цього об`єкту незавершеного будівництва складала 1266412,51грн. (у тому числі податок на додану вартість 90334,30грн.). При оцінці об`єкту продажу позивач не оцінив фактично вартість блоків №№1, 2, фундамент яких закладений у 1999 році, а будівництво зупинено у 2001 році (а. с. 20-21, том 1).

Позивач вказаний факт пояснив тим, що фактично база відпочинку "Енергія" має недобудований блок №3, якій і був оцінений. Блоки №№1, 2 мають лише стрічковий фундамент, який непридатний, тому підлягають зносу, що потребує додаткового фінансування, а також значно зменшує вартість об`єкту взагалі.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, висновку Приватного підприємства "Таркі-Тау", технічного висновку Кримського експертно-технічного центру держнаглядохоронпраці України, блоки №№1, 2 мають стрічкові фундаменти і водопровідні труби, блок №1 стени підвалу, що потрібно демонтувати для користування блоком №3 (а. с. 114-126, том 1).

Такі обставини відповідачами не оспорюються.

З акту оцінки майна вбачається, що перед продажем була оцінена адміністративно-побутова будівля (блок №3), вартість якої склала 213526,00грн. (без податку на додану вартість). Інші блоки бази відпочинку не оцінювались (а. с. 55-57, 102, том 1).

Також продажу передувало зниження балансової вартості об`єкту на 1049745,85грн., про що вказано в бухгалтерських проводках (а. с. 58, 95, том 1).

Наполягаючи на правомірності нарахування позивачу податкових зобов`язань спірними податковими повідомленнями-рішеннями, відповідач ДПІ в Гагарінському районі міста Севастополя в апеляційній скарзі зазначив наступне.

При оподаткуванні господарської операції по продажу бази відпочинку "Енергія" позивач повинен був виходити з вимог підпункту 1.20.5-1 пункту 1.20 статті Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з яким якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав.

Відповідно до пункту 5.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена. Первісна вартість об'єкта основних засобів складається, у тому числі, з суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків).

Отже, на думку відповідача, позивач перед продажем бази відпочинку "Енергія" повинен був обов`язково оцінити не тільки блок №3, але і блоки №№1, 2.

Оскільки цього зроблено не було, то ціна блоків №№1, 2 бази відпочинку "Енергія" повинна розраховуватися на підставі фактично понесених ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" та відображених в бухгалтерському обліку позивача витрат на їх будівництво. Таким чином, вартість виконаних робіт по будівництву блоків №№1, 2 склала 163006,53грн (у тому числі податок на додану вартість 27167,76грн.). З цього випливає, що позивач не включив до складу валового доходу суму в розмірі 135,8 тис. грн. (163006,53грн. 27167,76грн.) від господарської операції по реалізації блоків №№1, 2, у зв`язку з чим не сплачена сума податку на прибуток в сумі 33950,00грн.

Крім того, з урахуванням вищенаведеного позивач не нарахував, відповідно не сплатив в порушення вимог пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" також податок на додану вартість в розмірі 27168,00грн.

Однак з такими доводами відповідача ДПІ в Гагарінському районі міста Севастополя судова колегія не погоджується, з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України №283/97-ВР від 22.04.1997) положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з юридичними особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Таким чином, з огляду на пункт 7.4.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" доход, отриманий платником податку від реалізації товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такої реалізації.

Позивач не заперечує проти зобов`язання оподатковувати доход, отриманий від продажу бази відпочинку "Енергія" ТОВ "Севпівденьсервіс", виходячи із договірної ціни, але не менших за звичайної ціни на такий товар, що діяла на дату такої реалізації.

Однак, на думку позивача, ціна, за якою продана база відпочинку "Енергія", є звичайною, оскільки відповідно до підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Разом з тим, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована (абзац перший підпункту 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

З аналізу викладеного це означає, що лише при відсутності можливості визначення звичайної ціни за правилами підпунктів 1.20.1 - 1.20.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" звичайна ціна визначається згідно з підпунктом 1.20.5-1 Закону: для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" та "чиста вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну "звичайна ціна", визначеного цим Законом.

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту (підпункт 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Як вбачається з матеріалів справи, ДПА в місті Севастополі при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійснені господарської операції реалізації бази відпочинку "Енергія" з 06.09.2005 по 14.09.2005 запит обґрунтування рівня договірної ціни не витребувала.

Запит Управління податкової міліції ДПА в місті Севастополі від 19.08.2005, а також інші запити, зроблені від імені податкової міліції та до початку перевірки, здійснювались в рамках оперативно-розшукової діяльності, що не суперечить частині п'ятнадцятої статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу України" (в редакції Закону України №3813-XII від 24.12.1993, із змінами на 19.08.2005). Позивач надав на ці запити відповіді з документами.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що податковим органом не доведено належними доказами порушення позивачем при продажу бази відпочинку "Енергія" правила звичайної ціни. Позивач при реалізації бази відпочинку на ринку ідентичних (однорідних) товарів економічно обґрунтував зниження вартості об'єкту будівництва, незважаючи на понесені витрати на його спорудження, продав об'єкт за ціну, яка не була ніж балансової.

За таких обставин не можна вважати обґрунтованими доводи відповідачів про те, що донарахування ДПІ в Гагарінському районі міста Севастополя податковим повідомленням-рішенням №0000232620/0 від 05.10.2005 податкового зобов`язаня по податку на прибуток в сумі 44135,00грн. (у тому числі основний платіж 33950,00грн., штрафні (фінансові) санкції 10185,00грн.), податковим повідомленням-рішенням №0000242620/0 від 05.10.2005 - по податку на додану вартість в сумі 40752,00грн. (у тому числі основний платіж 27168,00грн., штрафні (фінансові) санкції 13584,00грн.) є законними та обґрунтованими.

Відмова в задоволені позовних вимог ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" в частині визнання протиправними дій ДПА в місті Севастополі щодо проведення перевірки ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" на підставі наказу ДПА в місті Севастополі від 05.09.2005 №320 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ВАТ "ЕК "Севастопольенерго", скасування даного наказу є правомірною, оскільки частина тринадцята статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу України" прямо встановлює, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства. Згідно з матеріалами справи наказ на проведення позапланової перевірки позивача прийнятий, а сама перевірка (за результатами якої складений Акт перевірки №156/26-207/05471081 від 14.09.2005) проведена після порушення кримінальної справи проти платника податків і в порядку кримінально-процесуального законодавства. З таких підстав, на дану перевірку обмеження щодо підстав проведення і процедури проведення перевірки не поширюються.

Згідно зі статтею 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01.12.2009 у справі №2-а-1772/09/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України з дати складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 червня 2010 р.

Головуючий суддяпідписЮ.Л.Шеренін

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис В.А.Омельченко З оригіналом згідно

Головуючий суддя Ю.Л.Шеренін