Ухвала суду № 9825372, 17.05.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9297/09/1/0170

17.05.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЩепанської О.А.,

суддів Єланської О.Е. , Іщенко Г.М. секретар судового засіданняЗелінська С.В.

сторони в судове засідання не з'явилися.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 20.10.2009 у справі № 2а-9297/09/1/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія" (вул.Акь-Яр, 10, м. імферополь, Автономна Республіка Крим, 95024)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2009 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія" задоволені.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 00049623033 від 12.03.2009 в частині застосування штрафних санкцій на суму 340,00 грн.

Не погодившись з постановою суду, представник відповідача звернувся з апеляційною скаргою, в який просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2009 скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

Представники сторін у судове засідання не зявилися, про місце та час розгляду справи сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не зявилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Сімферопольська транспортна компанія” звернулося з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим про скасування податкового рішення № 0004962303 від 12.03.2009 в частині порушення п.5 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та застосування до Підприємства “Сімферопольська транспортна компанія” штрафних санкцій в сумі 340,00 гривень згідно з п.3 ст.17 зазначеного Закону.

Позов мотивовано тим, що 27.02.2009 працівниками ДПІ у м.Сімферополі було проведено перевірку маршрутного таксі та відповідно до висновку перевірки, вказаного в Акті перевірки, було, крім того, встановлено порушення п.5 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Позивач зазначив, що порушення п.5 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” перевіркою не виявлено та нічим не підтверджується, у звязку з чим підстав для застосування штрафних санкцій на підставі п.3 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” немає. Перевіркою встановлено факт реалізації послуги оплати проїзду в маршрутному таксі без використання квитків. Штрафна санкція, яка застосована податковою інспекцією, передбачена за невикористання розрахункової книжки, а не за відсутність розрахункового документа.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив. Рішення суду мотивовано тим, що оскаржуване повідомлення рішення прийнято з порушенням необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, працівниками податкового органу Єпереші В.Й. та Сандригайло Д.О. на підставі направлень № 2100 та № 2101 від 27.02.2009, плану графіку проведення перевірок обєктів торгівлі, громадського харчування та послуг на липень 2009 року, на підставі пункту 2 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ із змінами та доповненнями з метою здійснення контролю за додержанням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявності торгових патентів та ліцензій проведено перевірку ТОВ “Сімферопольська транспортна компанія” з питань дотримання вимог Законів України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

За результатами перевірки позивача складено акт перевірки № 001179/0363/01/09/23/30691999 від 27.02.2009, в якому вказано про відсутність у позивача реєстратора розрахункових операцій.

В акті перевірки зазначено про надання послуги з перевезення пасажирів без видачі квитків на суму 4,00 грн. (проїзд 2 осіб вартістю 2,00 гривень за кожного).

Перевіркою встановлено, що в наданому до перевірки квитково-обліковому листі серії “АААА”№ 0036044 на 27.02.2009 року внесена сума розмінної монети 30,00 гривень, останній відривний квіток № 771161. Розрахунки проведені без використання розрахункових квитанцій, відривних квитків встановленої форми. Встановлено невідповідність готівкових грошових коштів на місці здійснення розрахунків сумі коштів за розрахунковими квитанціями (відривним квиткам), виданим з початку робочого дня, що зазначено в Акті перевірки.

У ході перевірки працівниками податкового органу було встановлено порушення п. 5,13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, п.п.4.2, п.10.2 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого Наказом ДПА України 01.12.2000 року № 614, що зафіксовано в висновку до Акту перевірки.

Згідно з Актом перевірки, перевірку проведено в присутності водія маршрутного таксі ОСОБА_5, який з актом перевірки ознайомився, акт підписав без заперечень, один екземпляр акту отримав.

12 березня 2009 року на підставі акту перевірки прийнято рішення № 0004962303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ “Сімферопольська транспортна компанія” на суму 650,00 гривень, яке було надіслано позивачеві та ним отримано.

Позивач в адміністративному позові просив скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004962303 від 12.03.2009 в частині порушення п.5 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та застосування до нього штрафних санкцій в сумі 340,00 гривень згідно з п.3 ст.17 зазначеного Закону.

Таким чином, суд першої інстанції правильно перевірив тільки правомірність нарахування та стягнення відповідачем фінансових санкцій у розмірі 340,00 гривень за порушення п.5 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідно до п.4 ст.9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року №265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Сімферопольська транспортна компанія” надає послуги з перевезення пасажирів на автомобільному транспорті з видачею квитків, позивач здійснює розрахункові операції із застосуванням квитково-облікового листа № 0036044 від 20.02.2009 та відривних квитків.

Таким чином, позивач відповідно до п.4 ст.9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від6 липня 1995 року № 265/95-ВР звільняється від застосування реєстратора розрахункових операцій та розрахункової книжки у випадку видачі квитків.

Під час проведення перевірки представниками податкового органу встановлено надання позивачем послуги з перевезення пасажирів без видачі квитків на суму 4,00 гривні, що підтверджується актом перевірки.

До позивача за вищевказане порушення рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій було застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 гривень на підставі п.3 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Таким чином, застосування відповідачем штрафних санкцій за надання позивачем послуги без використання розрахункової книжки на підставі п.3 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є неправомірним.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не заперечував факту не видачі розрахункового документу (квітка), що є порушенням пункту 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а оспорює факт застосування до нього штрафної санкції за невикористання розрахункової книжки.

Відповідальність за невидачу розрахункового документу передбачена окремою нормою Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від6 липня 1995 року N 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Таким чином, за проведення розрахункової операції без використання розрахункової книжки, без видачі розрахункового документу відповідач мав право застосувати до позивача штрафні санкції тільки на підставі п.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідальність за п.3 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від6 липня 1995 року N 265/95-ВР передбачена виключно за невикористання розрахункової книжки у випадках, визначених п.5 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” - у разі незастосування субєктами підприємницької діяльності реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, коли таке застосування РРО для них є обовязковим.

Враховуючи вищевикладене, застосування до позивача штрафних санкцій за проведення розрахункової операції без використання розрахункової книжки на підставі п.3 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є неправомірним, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004962303 від 12.03.2009 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 340,00 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 20.10.2009 у справі № 2а-9297/09/1/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 травня 2010 р.

Головуючий суддяпідписО.А.Щепанська

Судді підпис О.Е.Єланська підпис Г.М. Іщенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська