Ухвала суду № 9825323, 22.04.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

< Копія >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11884/09/2/0170

22.04.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняЛюфт Ю.Є.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Босоногий мальчик" - Герасименко Ніна Анатоліївна, довіреність б/н від 31.07.09,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим - Безверха Юлія Анатоліївна, довіреність № 72/10 від 04.03.10,

прокурор прокуратури м. Сімферополя - не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 08.12.09 у справі №2а-11884/09/2/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Босоногий мальчик" (вул. Крилова, 123,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95001)

доДержавної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053) за участю Прокуратури м. Сімферополя (вул. Севастопольська, 11, м. Сімферополь, 95011) про визнання незаконними дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.12.2009 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Босоногий мальчик" задоволені.

Визнані протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у м. Сімферополі щодо встановлення порушення ТОВ «Босоногий мальчик»п.п.7.2.1 п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та завищення ним відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту в період часу з 01.10.2007 по 31.03.2009 у розмірі 1182380 грн., що визначено у висновках акту перевірки №7499/23-2/34058074 від 11.08.2009.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.12.2009 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній. Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач по справі провів виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період часу з 01.10.2007 по 31.03.2009. В результаті перевірки було складено акт №7499/23-2/34058074, у висновках якого зафіксовано, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.1 п. 7 .2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1182380,00 грн.; зафіксовано, що, підприємство у перевіряємому періоді мало відємне значення з ПДВ, та підприємство не заявляє відшкодування з бюджету, а переносить відємне значення у рядок «26»податкової декларації, таким чином по результатам перевірки зменшено значення рядка «26»на 1182380,00 грн., результат необхідно відобразити платнику податку у деклараціях наступного періоду.

Відповідно до п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобовязання це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Згідно з п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

Підпунктом 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У п.п. 7.4.5. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

З матеріалів справи вбачається, що у період часу, який перевірявся, позивач мав правовідносини з ПП «ТРЕЙД СІ-ТІ»,ПП «ТОРГБУД-М», ПП «МЕТАД», ПП «СААР-ЮГ», ПП «ДЕЛЬТА 28», ПП «АТМАСТЕР-Т», отримав від зазначених субєктів господарювання товар, що підтверджується податковими накладними №193/1 від 23.10.2007, № 56/1 від 15.03.2008, № 181 від 13.06.2008, №310 від 01.09.2008, №53/1 від 17.03.2008, № 137 від 13.06.2008, № 229 від 01.09.2008; №133 від 14.03.2008, № 483 від 13.06.2008; №172/1 від 14.03.2008, № 445 від 13.06.2008; №653 від 01.09.2008; № 28 від 01.09.2008; № 31 від 01.09.2008, № 65 від 27.10.2008; № 81,82 від 28.11.2008.

Крім того, в матеріалах справи наявні документи, які свідчать про те, що він при здійсненні оплати за товар, придбаний у ПП «ТРЕЙД СІ-ТІ»,ПП «ТОРГБУД-М», ПП «МЕТАД», ПП «СААР-ЮГ», ПП «ДЕЛЬТА 28», ПП «АТМАСТЕР-Т», перерахував його вартість (в тому числі ПДВ), та включив до складу податкового кредиту по ПДВ, суму сплаченого податку за відповідні календарні періоди.

Колегія суддів зазначає, що на час здійснення операцій та проведення перевірки ПП «ТРЕЙД СІ-ТІ», ПП «ТОРГБУД-М», ПП «МЕТАД», ПП «СААР-ЮГ», ПП «ДЕЛЬТА 28», ПП «АТМАСТЕР-Т»були зареєстровані в якості субєктів господарювання та платників податку на додану вартість.

Під час проведення перевірки працівниками відповідача було зазначено, що в період часу, який перевірявся, за даними податкових органів ПП «ТРЕЙД СІ-ТІ»,ПП «ТОРГБУД-М», ПП «МЕТАД», ПП «СААР-ЮГ», ПП «ДЕЛЬТА 28», ПП «АТМАСТЕР-Т»не знаходяться за юридичними адресами, в наслідок чого на його думку вони згідно з п.п.7.2.4.п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не мали право складати податкові накладні.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції було здійснено допит свідка Ждачевського О.О., який проводив перевірку позивача. З пояснень свідка слідує, що за даними податкових органів вказані вище субєкти господарювання, з якими мав правовідносини позивач, не знаходяться за юридичними адресами, але надають податкову звітність, в тому числі і по ПДВ, визначають в неї податкові зобовязання по ПДВ, яки у них виникли після отримання коштів , перехованих позивачем за придбаний у них товар.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено дотримання позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», а також право позивача по справі включити суми сплаченого ПДВ під час розрахунків з ПП «ТРЕЙД СІ-ТІ», ПП «ТОРГБУД-М», ПП «МЕТАД», ПП «СААР-ЮГ», ПП «ДЕЛЬТА 28», ПП «АТМАСТЕР-Т»до податкового кредиту по ПДВ за відповідні періоди часу.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивачем надані докази того, що такі дії відповідача мають негативні наслідки для платника податків. Так, ним залучені копії документів, які свідчать про те, що його уточнюючи розрахунки звітності по ПДВ за відповідні періоди часу не прийняття податковим органом, під час подальшого проведення камеральних перевірок звітності, наданої позивачем, податковим органом було відмовлено в одержані бюджетного відшкодування ПДВ саме з причин наявності висновку, викладеного в акті перевірки № 7499/23-2/34058074 від 11.08.2009, про завищення ним від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 1182380,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.12.09 у справі №2а-11884/09/2/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 квітня 2010 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис В.А.Омельченко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко