Постанова № 9825320, 22.04.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

< Копія >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-5915/09/2/0170

22.04.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЯковенко С.Ю.,

суддів Санакоєвої М.А. , Горошко Н.П. секретар судового засіданняСкубілова Г.В.

за участю представника позивача Дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім" Товариства з обмеженою відповідальністю "L'TMPIRE DU VIN"- Бабешка Миколи Миколайовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Севастополя судуапеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя <Довідник >Яковлєв С.В. ) від 29.09.09 у справі № 2а-5915/09/2/0170

за позовом Дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім" Товариства з обмеженою відповідальністю "L'TMPIRE DU VIN" (вул. Л.Самариної 19,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

<позивач в особі >(< адреса >)

до Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим (вул. Кримська, 82-в,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98112)

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду АР Крим від 29.09.2009 року ( суддя Яковлєв С.В.) частково задоволено позов Дочірнього підприємства «Кримський Винний Дім»до Державної податкової інспекції в м. Феодосія про визнання протиправними та скасування: рішення від 31.12.2008 року №001413/000033220 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 63517,05гр. за порушення строків розрахунків в іноземній валюті та рішення від 31.12.2008 року №001414/0000342200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020гр. за порушення ст.9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

Визнано протиправним та скасоване рішення відповідача від 31.12.2008 року №001413/000033220. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не врахував, що на втрачені внаслідок ДТП пляшки право власності від позивача до нерезидента не перейшло, заборгованість за поставлену продукцію могла виникнути у нерезидента тільки щодо тієї кількості пляшок, які перешли у власність нерезидента. Цю оплату було здійснено у повному обсязі із дотриманням строків, передбачених статтею 1 Закону України №185.

Відповідач також не погодився з рішенням суду та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та прийняти рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що позивач не отримав висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на перевищення встановленого законодавством строку розрахунків за імпортною операцією. Датою імпорту у разі ввезення продукцію на територію України слід рахувати дату завершення оформлення ВМД. З боку позивача мале місце порушення вимог статті 2 ЗУ №185/94-ВР.

У судове засідання 22.04.2010 року представник відповідача не зявився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник позивача апеляційну скаргу позивача підтримав з підстав, викладених у ній, з апеляційною скаргою відповідача не погодився; просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, заслухавши представника позивача, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем здійснена перевірка дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 25.12.2008 року №3671/23-1/32945625.

З цього акту вбачається, що позивачем порушені вимоги статей 1,2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання ат валютного контролю».

На підставі акту перевірки до позивача 31.12.2008 року застосовані штрафні (фінансові) санкції: відповідно рішенням №0001413/0000332200 - у розмірі 63 517,05гр., рішенням №001414/0000342200/0 у розмірі 1 020гр.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «ТВП Імпекс»( м.Санкт-Петербург) 12.05.2006 року укладено договір на виготовлення і поставку корончатих пробок з логотипом замовника на умовах передоплати. 22.11.2007 року позивач платіжними дорученнями №№669,670 перерахував суму 20140 євро.

Відповідно до частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно частині 1 статті 2 Закону України №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції, що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»моментом здійсненні імпорту вважається момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що імпортується до покупця.

Пункт 1 статті 15 Митного кодексу України визначає, що ввезенням в Україну та вивезенням з України товару є фактичне переміщення товару через митний кордон України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач отримав товар і послуги за договором від 12.05.2006 року саме 24.01.2008 року, про ще свідчить відмітка Кримської регіональної митниці на ВМД №6000060000/2008/000040 типу ІМ-41, тобто у передбачені статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»строки.

Перерахування позивачем вартості товару мале місце 22.11.2007р. платіжними дорученнями №669, №670, тому у відповідача не було підстав для нарахування пені.

Також судом першої інстанції встановлено, що 28.03.2006 року між позивачем та ТОВ «Ай-Ел-Ес Винланд»укладено контракт №804/93663443/039, за умовами якого позивач вивіз за межи України на адресу вказаного товариства згідно ВМД №600060000/7000058 від 09.02.2007 року 15 600 склянок вина на суму 690 924 рос.руб. (132 194,49гр.).

Згідно умов цього контракту право власності на кожну партію товару, що поставляється, який є предметом контракту, переходить від продавця до покупця після доставки товару в узгоджений пункт, що фіксується в митних та товаророзпорядчих документах. Ризик втрати, пошкодження чи випадкової загибелі товару несен постачальник або покупець у залежності від того, хто мав право власності на товар в момент його випадкової гибелі або пошкодження.

Згідно статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Нацбанку України.

Судом першої інстанції встановлено, що внаслідок пошкодження у дорожньо-транспортній події автомобілю «ДАФ»держномер 015-74 АВ/10558, який перевозив склянки вина, частину товару у кількості 197 штук на суму 4 111,73 рос.руб. було пошкоджено, що підтверджується висновком експертизи Товаро-промислової плати Російської Федерації від 16.02.2007 року №009.

На момент пошкодження цього товару він перебував у власності позивача, який і ніс ризик втрати, пошкодження товару.

Покупець розрахувався з позивачем за фактично поставлену кількість товару, ця валютна виручка і зарахована на валютний рахунок позивача з дотриманням строків, встановлених статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Право власності на пошкоджений товар до нерезидента не перейшло.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування рішення відповідача від 31.12.2008 №001414/0000342200/0 про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 1020 грн.

Згідно статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись статтями 195, 196, п. 3 частини першої статті 198, п.3 частини першої статті 205, статтями 202, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Феодосія - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім" Товариства з обмеженою відповідальністю "L'TMPIRE DU VIN" - задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду АР Крим від 29.09.2009 року у справі №2а-5915/09/2/0170 - скасувати .

Прийняти нову постанову.

Позов Дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім" Товариства з обмеженою відповідальністю "L'TMPIRE DU VIN" - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосія від 31.12.2008 року: №001413/000033220/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 63 517,05 грн. та №001414/0000342200/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1020,00 грн.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 квітня 2010 р.

Головуючий суддя< підпис >С.Ю. Яковенко

Судді <підпис >М.А.Санакоєва <підпис >Н.П.Горошко <З оригіналом згідно >

<Підпис ><Довідник працівників >