Ухвала суду № 9825031, 04.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Малашкевич С.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2010 року справа №2а-23234/09/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Малашкевича С.А. суддів: Геращенка І.В. Блохіна А.А.

при секретарі судового засідання Заверюсі Т.С.

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: Скоробогата Т.М.

третьої особи Шульга В.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькотранс» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 р. у справі № 2а-23234/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькотранс» до Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Донецької облдержадміністрації, третьої особи на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Арада», про визнання протоколу недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Алькотранс» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Донецької облдержадміністрації, третьої особи на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Арада» про визнання частково недійсним протоколу конкурсного комітету по проведенню конкурсу на приміських та міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах Донецької області № 156/32с від 01 серпня 2008 року в частині визначення переможця конкурсу № 32с, п.23 на маршрут Донецьк (ДП вул. В.Магістральна) Мелекино (ДП) номер випуску автобусів перший.

12 березня 2010 року, своєю постановою Донецький окружний адміністративний суд у задоволенні позову ТОВ «Алькатранс» відмовив за необґрунтованістю.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач оскаржив її до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга вмотивована неповним зясуванням судом першої інстанції, при винесенні рішення, обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі позивач, зокрема посилається на те, що судом зроблено невірні висновки на предмет того, що за своїми конкурсними вимогами позивач поступається переможцю конкурсу ТОВ «Арада» (надалі третя особа). Судом порушено норми: п. 4 ст.111 КАС України в частині того, що не було здійснено підготовчого провадження; ст. 159 КАС України винесено необґрунтоване та незаконне рішення; ст. 161 КАС України судом не досліджено чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення і якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку звернення до суду тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання постанови; чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Зазначає, що при винесенні судом першої інстанції постанови у справі, було порушено норми ст. 41 КАС України не проводилася фіксація судового процесу. Позивач просив постанову скасувати та прийняти нову якою позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання позивач свого представника не направив. Про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином. 04.06.2010 року на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача Ляшка С.І. яким він, посилаючись на зайнятість у цивільній справі в апеляційному суді м. Севастополя, просив перенести слухання справи на іншу дату, справи без його участі не слухати.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні клопотання просили залишити без задоволення, оскільки до нього не надано будь - яких документальних доказів обставин вказаних в ньому. Крім того, на думку цих представників, позивач не надав підтверджень неможливості направити для участі в розгляді справи в апеляційному суді.Колегія суддів, вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню. Посилаючись на зайнятість в іншому судовому процесі, представник позивача не надав жодних документів, що підтверджують цей факт, як то: ухвали, судові повістки тощо. Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, яким на адресу позивача було направлено судову повістку про явку в засідання для розгляду апеляційної скарги, таке поштове відправлення було отримане 07.05.2010 року, тобто майже за місяць до дати слухання справи. Маючи в своєму розпорядженні місячний термін, позивач мав можливість врегулювати питання присутності свого представника в судовому засіданні. Крім того, позивач є юридичною особою і має встановлену законом можливість та право видавати довіреність на право вчиняти від свого імені певні дій необмеженому колу осіб. Однак, таким правом позивач не скористався. Відповідно до ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи. Як вбачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції обовязковою участь у судовому засіданні позивача не визнавав. Таким чином присутність чи відсутність у засіданні представника позивача цілком залежала від його власної волі та не перешкоджає розгляду справи.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили скаргу залити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Позивач, як юридична особа, зареєстрований Виконавчим комітетом Донецької міськради 12.10.2004 року, що підтверджується копією свідоцтва серії АА00 № 737373. Відповідно до ліцензії Міністерства транспорту та звязку серії АБ № 215618, позивач має право на внутрішні перевезення вантажів та пасажирів. 18.12.1995 року та внесений до ЄДРПОУ за № 00190816.

27.05.2008 року в газеті «Жизнь» № 76 Донецькою облдержадміністрацією в особі відповідача було опубліковано оголошення щодо проведення конкурсу на перевезення пасажирів на приміських та міжміських маршрутах загального користування. Обєктом конкурсу були оборотні рейси приміських та міжміських автобусних маршрутів загального користування до місць масового відпочинку. 30.05.2008 року оголошенням в газеті «Жизнь» № 79 було внесено зміни до умов конкурсу, відповідно до яких окремі маршрути не будуть виставлятися пакетом, а кожен номер автобусу буде окремим обєктом конкурсу.

У вищезазначеному конкурсі взяли участь зокрема позивач та третя особа.

Відповідно до протоколу № 156/32с другого закритого засідання конкурсного комітету від 01.09.2008 року, 12 голосами членів конкурсного комітету, за маршрутом перевезення Донецьк (ДП вул. В.Магістральна) Мелекино (ДП) переможцем визнано ТОВ «Арада».

Позивач вважає таке рішення незаконним через його необєктивність та неврахуванні, під час його прийняття, переваг умов позивача перед іншими учасниками.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про автомобільний транспорт», організація пасажирських перевезень на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області (внутрішньо-обласні маршрути), покладаються на Раду міністрів Автономної Республіки Крим чи обласні держадміністрації. При цьому одним з обовязків такого органу влади є організація та проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Порядок проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, на момент проведення спірного конкурсу, був врегульований Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 139 (надалі Порядок 139).

Згідно з розпорядженням голови Донецької облдержадміністрації від 25.04.2006 року № 216 «Про проведення конкурсу на приміських та міжміських автобусних маршрутах Донецької області», повноваження замовника перевезень покладені на Головне управління промисловості та розвитку інфраструктури Донецької облдержадміністрації.

Відповідно до п.п. 8, 9, 11 Порядку 139, для підготовки та проведення конкурсу замовник утворює конкурсний комітет та затверджує склад такого комітету. Оголошення про конкурс конкурсний комітет публікує в засобах масової інформації не пізніше ніж за 15 днів до початку конкурсу.

Зазначені вимоги були дотримані відповідачем.

Згідно п. 20 Порядку 139, визначаючи переможця конкурсу, конкурсний комітет враховує:

-технічний стан рухомого складу;

-наявність виробничої бази або можливості для підтримання належного технічного та санітарного стану рухомого складу;

-наявність резерву автобусів для заміни рухомого складу на автобусних маршрутах загального користування у разі виходу їх із ладу;

-умови для здійснення контролю за станом здоров'я водіїв перед виїздом на маршрут;

-стаж роботи претендента на перевезенні пасажирів;

-конкурсні пропозиції інших претендентів.

За приписами п. 23, 24, 27 Порядку 139 переможцем конкурсу визнається претендент, який відповідає кваліфікаційним вимогам до пасажирських перевізників, може забезпечити належну якість перевезень пасажирів і за оцінкою конкурсного комітету зайняв перше місце. Рішення про результати конкурсу приймаються конкурсним комітетом на закритому засіданні у присутності не менше ніж половини його складу відкритим голосуванням простою більшістю голосів. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови конкурсного комітету. Рішення конкурсного комітету щодо визначення переможця конкурсу оформляється протоколом, який підписується його головою та секретарем, і надсилається у триденний строк замовнику, переможцю конкурсу та іншим учасникам конкурсу (на запит).

Дослідивши наявні у справі матеріали та пояснення сторін про проведення конкурсу, судова колегія не знаходить обставин які б свідчили, що при проведенні конкурсу 01.09.2008 року конкурсним комітетом були допущені порушення встановленого в Україні порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування або перевищення повноважень при проведенні такого конкурсу.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апеляційної скарги позивача та обґрунтування позовних вимог щодо того, що позивач має кращі умови для надання послуг з перевезення ніж третя особа так як приведені ним переваги відносяться до оціночних понять і багато в чому залежать від субєктивної думки, а будь-яких доказів щодо підтвердження пере важності цих умов позивачем судам не надано.

Відповідно до ст. 202 КАС України, порушення норм процесуального права, є підставою для скасування судового рішення тільки у випадку якщо це призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо порушення ст. 133 КАС України, щодо негайності розгляду клопотання про поновлення строку так як вказана норма регулює розгляд клопотань в процесі розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Клопотання про поновлення строку на подання адміністративного позову не належить до клопотань, які розглядаються після порушення провадження по справі, а отже підлягають розгляду в ході слухання справи. Відмова у задоволенні такого клопотання, згідно ст.100 КАС України, може бути підставою для відмови у задоволенні позову. Провадження у справі було відкрито 25 грудня 2009 року, попереднє судове засідання проведено 25 січня 2009 року про що постановлені відповідні ухвали. Технічна фіксація судового процесу здійснювалася на комплексі «Камертон» про що у справі є відповідні журнали судового засідання (а.с. 49, 52, 58).

За таких умов, доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до прийняття неправильного рішення, спростовуються наявними у справі документами.

Перевіркою обставин справи за наявними в ній документальними доказами, колегія суддів не встановила з боку відповідача порушень законодавства України, що регулює порядок проведення конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, а судом першої інстанції неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушень норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи або питання, а відтак підстав скасування постанови Донецького окружного адміністративного суду немає.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькотранс» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2010р. у справі № 2а-23234/09/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2010р. у справі № 2а-23234/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькотранс» до Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Донецької облдержадміністрації, про визнання недійсним протоколу конкурсного комітету по проведенню конкурсу на приміських та міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах Донецької області № 156/32с від 01 серпня 2008 року в частині вирішення переможця конкурсу № 32с, п.23 на маршрут Донецьк (ДП вул. В.Магістральна) Мелекино (ДП) номер випуску автобусів перший - залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 04 червня 2010 року.

Повний текст ухвали підписано 09 червня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Малашкевич С.А.

Судді: Геращенко І.В.

Блохін А.А.