Ухвала суду № 9824996, 08.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стиран В.В.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2010 року справа №2а-23219/09/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Яманко В. Г.

суддів: Сухарьок М. Г.

Радіонової О. О.

при секретарі судового засідання Балакай І. Л.

за участю представників від:

позивача: Якименко Д. Г. за дов. № 6436/08 від 08.06.2010 року,

відповідачів : Рябошапка Д. С. за дов. № 05/1-5861 від 28.12.2009 року

розглянувши у відкритому судовому Відкритого акціонерного товариства

засіданні апеляційну скаргу «Донецькміськгаз»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 11 березня 2010 року

по адміністративній справі № 2-а-23219/09/0570 (суддя Стиран В. В.)

за позовом Управління Пенсійного фонду України

в Ворошиловському районі м. Донецька

до Відкритого акціонерного товариства

"Донецькміськгаз»

про стягнення заборгованості фактичних витрат на

виплату та доставку пільгових пенсій

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька (далі по тексту УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька) звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом (арк. спр. 3-4) до Відкритого акціонерного товариства «Донецькміськгаз» (далі по тексту ВАТ «Донецькміськгаз») про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, в сумі 64050 грн. 16 коп. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2009 року (арк. спр. 42-46) позовні вимоги УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька задоволені в повному обсязі: стягнуто з ВАТ «Донецькміськгаз» на користь позивача суму боргу зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 64050 грн. 16 коп.

В апеляційній скарзі (арк. спр. 53-56) позивач просив скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Позивач проти апеляційної скарги заперечував та просив апеляційну скаргу відповідачів залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.

Фактичні обставини справи.

ВАТ “Донецькміськгаз” має статус юридичної особи, включено до ЄДРПОУ за № 03361081 (арк. спр. 38). Відповідач зареєстрований в УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька як платник внесків на загальнодержавне пенсійне страхування.

Відповідач має працівників, які були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів “б” “з” статті 13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” № 1931-ХІІ від 6 грудня 1991 року (далі по тексту Закон № 1931), та зазначеним особам відповідно до вказаного закону, призначено пенсію.

УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька надсилало повідомлення (розрахунки) про сплату фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на загальну суму 64050 грн. 16 коп. (арк. спр. 6-19).

Обґрунтування судом першої інстанції задоволення позовних вимог.

- недоведеність відповідачем факту відсутності у ВАТ «Донецькміськгаз» працівників, яким призначено пільгову пенсію,

- невірне визначення відповідачем «коштів призначених на оплату праці» саме як чистий прибуток підприємства на підстав пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування», оскільки відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про оплату праці» джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності,

- доведеність позивачем на підставі відповідних положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, права органів Пенсійного фонду України звертатися до суду з позовом про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій.

Основні доводи апеляційної скарги.

- порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо не надання оцінки позиції відповідача щодо відсутності у позивача права звернення до суду з позовом про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, оскільки КАС України прямо обмежує право суб'єкта владних повноважень на звернення і адміністративного суду з позовом на підставі частини 1 статті 17 КАС України. За твердженням відповідача справу № 2а-23219/09/0570 не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, тому провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України;

- судом першої інстанції в спірній постанові не зазначено конкретної норми Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», яка надає позивачу право звертатися до адміністративного суду з позовом про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо важкими умовами праці за Списком № 2;

- суд першої інстанції встановив, що працівники ВАТ «Донецькміськгаз», витрати по яким позивач просив стягнути в межах цієї справи, відносяться до осіб, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, в той час як вони віднесені до Списку № 2;

- суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що спірні витрати відповідач мав можливість сплачувати лише за наявності чистого прибутку, за відсутності такого прибутку відповідач не зобов'язаний був здійснювати виплату.

Оцінка обставин справи, відповідності прийнятого судового рішення

нормам матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Право на звернення до суду суб'єктів загальнообов'язкового державного соціального страхування, до яких відносяться й органи Пенсійного фонду, щодо спорів, які виникають у цій сфері правовідносин, передбачено статтею 12 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 16/98-ВР від 14 січня 1998 року зі змінами та доповненнями. Право територіальних органів Пенсійного фонду України на звернення до суду з позовом про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків передбачено абзацом восьмим частини 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування". Щодо стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 2, то за пунктом 6.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663 не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Таким чином, будучи уповноваженою стороною у правовідносинах щодо виплати пільгових пенсій, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) є особою, якій належить право вимоги по сплаті витрат на виплату пільгових пенсій за Списком № 2 згідно частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 9 липня 2003 року (далі Закон № 1058). Пунктом 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом, тобто справи за позовами органів Пенсійного фонду про стягнення та виплату пільгових пенсій підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що за розрахунком (арк. спр. 5) загальна сума боргу відповідача з фактичних витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 за період з січня 2009 року по вересень 2009 року, з врахуванням доплати за 2008 рік, складала 86280 грн. 70 коп. З вказаної загальної суми частина боргу в розмірі 22230 грн. 54 коп. була заявлена до стягнення та постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2009 року в адміністративній справі № 2-а-1108/09/0570 (арк. спр. 74-76) стягнута з ВАТ «Донецькміськгаз» на користь УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька. Зазначена постанова Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2009 року ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2009 року була залишена без змін та набула законної сили (арк. спр. 82).

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При розгляді справи № 2-а-1108/09/0570 суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку, що суми витрат на виплату та доставку пенсій громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 за період з січня 2009 року по вересень 2009 року, з врахуванням доплати за 2008 рік згідно розрахунку позивача, підлягають стягненню з ВАТ «Донецькміськгаз» за позовом УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька.

Частиною 2 статті 14 КАС України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. В даній справі заявлені витрати по цим же громадянам за той же період, але в іншій частині боргу в розмірі 64050 грн. 16 коп. (86280 грн. 70 грн. - 22230 грн. 54 коп.) згідно розрахунку (арк. спр. 81), тобто позов заявлений за тими же обставинами, що були досліджені судами в наведених судових рішеннях по справі № 2-а-1108/09/0570, які набули законної сили.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 не визначено під поняттям «кошти, призначені на оплату праці» саме поняття «чистий прибуток підприємства», до того ж частиною 1 статті 4 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності, а не чистий прибуток.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла до висновку про правильність задоволення судом першої інстанції позовних вимог УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька в частині стягнення сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно пунктів “б-з” статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Щодо помилкового визначення судом першої інстанції в описовій та мотивувальній частинах постанови Списку № 1 замість Списку № 2, то оскільки судом надана правильна оцінка обставинам справи, що мають значення для вирішення спору по суті, то ця помилка не є підставою для скасування судового рішення.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог матеріального права, тому залишається без змін, а апеляційна скарга відповідача - без задоволення з викладених в даній ухвалі підстав.

Керуючись статтями 24, 69, 71, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Донецькміськгаз» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2010 року по адміністративній справі № 2а-23219/09/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2010 року по адміністративній справі № 2а-23219/09/0570 - залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк пять днів складання судового рішення у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 8 червня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 9 червня 2010 року.

Головуючий: В.Г.Яманко

Судді: М.Г.Сухарьок

О.О.Радіонова