Ухвала суду № 9824994, 08.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Дяченко С.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2010 року справа №2а-21/10/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

зал судового засідання №5 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Дяченко С.П., суддів: Сіваченко І.В., Арабей Т.Г.

при секретарі судового засідання Козловій О.М.

за участю представника позивача - Трубіцина Р.М., представника відповідача - Басакіна В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботи ті з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2010 року по адміністративній справі № 2а-21/10/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Стаханівський вагонобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботи ті з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, третя особа - прокурор м. Луганська про визнання бездіяльності протиправною, стягнення податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за грудень 2008 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02.02. 2010 року позов Відкритого акціонерного товариства «Стаханівський вагонобудівний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, третя особа - прокурор м. Луганська про визнання бездіяльності протиправною, стягнення податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за грудень 2008 року задоволений повністю. Судом першої інстанції визнана протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську щодо ненадання до органу Державного казначейства висновку про відшкодування ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» податку на додану вартість за грудень 2008 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за грудень 2008 року в сумі 134 666,00 грн.

Зобовязано повернути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» судовий збір в сумі 1703,40 грн.

Відповідач Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську з постановою Луганського окружного адміністративного суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, у задоволенні позовних вимог - відмовити.

При апеляційному перегляді справи представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін , апеляційну скаргу без задоволення; представник відповідача наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги , скасуванні постанови суду.

Судове рішення переглядається в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін , перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, доповнення до неї, встановила наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Колегія суддів зазначає , що пункт 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції Закону України № 2505-4 від 25 березня 2005 року), відповідно до пункту 13 Перехідних положень, діє з 1 червня 2005 року встановлює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 зазначеного пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При вирішенні даного спору взята до уваги ст. 48 Бюджетного кодексу України , в якій зазначено , що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції встановив фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Позивач з 17.07.1997 року знаходиться на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ,як платник податку на додану вартість.

16.01. 2009 року позивачем - ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» - була подана податкова декларація з ПДВ за грудень 2008 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ, згідно з яким сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі - 1 186 487,00 грн.

Відповідачем - Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську з 13.02.2009 року по 26.02.2009 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ , що декларувалась в період з 01.11.2008 року по 30.11.2008 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем 02.03.2009 року складено довідку за № 137/08-3/00210890, відповідно до якої розбіжностей між фактичними сумами податкового кредиту та сумами, заявленими підприємством, перевіркою не встановлено.

Таким чином , за наслідками фінансово-господарської діяльності позивача за грудень 2008 року різниця між сумою податкових зобовязань та податковим кредитом має від'ємне значення.

Податкову декларацію з ПДВ за грудень 2008 року разом з розрахунком бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування позивачем було подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську .

Заявлена підприємством сума бюджетного відшкодування по ПДВ за грудень 2008 року повернута позивачу у загальному розмірі 1 0551 821, 99 грн.

Сума , яка підлягає бюджетному відшкодуванню станом на 20.01.2010 року, становить-134.666, 00 грн. Зазначена обставина підтверджена довідкою відповідача про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість. (а.с. 52.)

Колегія суддів зазначає, що позивачем податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2008 року та заява про повернення повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, надані за правилами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції Закону № 2642-4 від 3 червня 2005 року) податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Із змісту пункту 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що

„ бюджетне відшкодування" - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 , пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „ Про податок на додану вартість" сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у зв'язку з надмірною сплатою є саме від'ємне значення за результатами звітного періоду. Від'ємне значення ПДВ є коштами платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість». Цим законом встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов'язку держави на підставі декларації здійснити повернення коштів за результатами звітного періоду.

Посилання відповідача на відсутність інформації про надання відомостей щодо постачальників позивача : «ТОВ « Новобуд ХХ1», ТОВ «Інвестмаш» , не може бути аргументом для відмови у відшкодуванні бюджетної заборгованості на додану вартість, оскільки зазначене не відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фактів порушення розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ відповідачем встановлено не було. Відповідач не надав висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню. Утримуючись від надання висновку, відповідач порушив вимоги Закону щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум ПДВ.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального, процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду, не вбачається.

Ухвала в повному обсязі складена 11 червня 2010 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 207, ст.211, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботи ті з великими платниками податків у м. Луганську - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2010 року по адміністративній справі № 2а-21/10/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Стаханівський вагонобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботи ті з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, третя особа прокурор м. Луганська про визнання бездіяльності протиправною, стягнення податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за грудень 2008 року - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення, а в разі складання і проголошення вступної та резолютивної частин ухвали, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий: Дяченко С.П.

Судді: Сіваченко І.В.

Арабей Т.Г.