Постанова № 9824570, 07.06.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07.06.2010 р. № 2а- 6373/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: П'янова Я.В.

При секретарі: Басової Н.М.

За участю представників сторін:

Позивача: Чеховський Д.Ю.

Відповідача: Пивоваров О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заявуПриватного підприємства "Тетра-2005" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "Тетра-2005" (далі - ПП «Тетра 2005»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова Харкова (далі - ДПІ у Ленінському районі), в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000101800/0 від 07 травня 2010 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, ДПІ у Ленінському районі, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову Приватного підприємства "Тетра-2005" в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача повністю підтримав заперечення на адміністративний позов.

Вислухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що 20 апреля 2010 року ДПІ у Ленінському районі за результатами виїзної планової перевірки було складено акт перевірки № 778/18-015.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішенням № 0000101800/0 від 07 травня 2010 року, згідно з яким підприємству позивача визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 2753 689 гривень, та штрафні санкції в сумі 1376844.5 гривень, за порушення пп. 7.4.1. п. 7.4.5. п. 7.4. статті 7 Закону України «про податок на додану вартість».

В акті перевірки зазначено, що підприємство порушило вимоги пп. 7.4.1. п. 7.4.5. п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон «про ПДВ»), а саме при не отриманні від постачальників податкових накладних не звернулося в той самий період до органів державної податкової служби з заявою та не надали до такої заяви документи для підтвердження суми податкового кредиту.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач під час отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальників повністю розрахувався з ними грошовими коштами (докази долучені до матеріалів справи), сплативши в вартості товару відповідні суми податку на додану вартість.

Таким чином, операції з поставки товарів на адресу ПП «Тетра 2005» мали реальний характер, і суд вважає спірні суми податкового кредиту такими, що підтверджуються належним чином заповненими податковими накладними.

Згідно з п. 1.5. ст. 1 Закону «про ПДВ» звітний період це період, за який платник податку зобовязаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Податковим періодом є один календарний місяць.

Відповідно до п. 1.6. статті 1 Закону «про ПДВ» податкове зобовязання загальна сума податку, одержана платником податку в звітному періоді, що визначена згідно з цим законом. Податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначено згідно з цим Законом.

Згідно із пп. 7.4.1. п. 7.4. статті 7 вищевказаного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів, але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари та складається із сум податків, нарахованих платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статті 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Пп. 7.2.3. п. 7.2. статті 7 Закону встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів.

Однак є випадки, коли період виписки податкових накладних не співпадає з періодом їх отримання. Суд зазначає, що Законом прямо не передбачено будь-якої відповідальності платника податку за таке «запізнення» відображання податкового кредиту, тож і вимоги податкового органу щодо безумовного одночасного (мається на увазі із податковими зобовязаннями) відображання податкових накладних у складі податкового кредиту є неправомірними.

При цьому слід відмітити, що право на податковий кредит позивач не втрачає, якщо на дату виникнення цього права він ним не скористувався. Тобто, позивач має право самостійно приймає рішення щодо реалізації свого права на податковий кредит у майбутніх періодах.

Відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. статті 7 Закону «про ПДВ» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари, на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів надати податкову накладну або при порушення ним порядку її заповнення отримувач таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів.

Приписами пп.7.5. статті 7 Закону «про ПДВ» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки відповідного рахунку в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Відповідно до пп. 4.4.2 п. 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000, № 2181-III податкове розяснення є оприлюднення офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтування їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими розясненнями вважаються будь- які відповіді контролюючого органа на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування.

Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, в якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписування (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Відповідно до приписів норм закону позивачем велися відповідні реєстри, якими підтверджуються факт отримання спірних податкових накладних у більш пізньому податковому періоді, ніж вони виписані. Так, до матеріалів справи надані копії відповідних реєстрів отриманих податкових накладних

Згідно з розясненнями ДПА України від 11 серпня 2003 року № 6936/6/15-2415-9, від 30 грудня 2005 року № 26268/7/16 -1117, від 10 серпня 2006 року № 8799/6/16-1515-10, враховуючи норми статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також порядок визначення дати виникнення права на податковий кредит, суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими із запізненням, включаються до податкового кредиту того звітного періоду, в якому фактично отримано податкові накладні. Зазначені суми відображаються у рядку 10.1 податкової декларації з податку на додану вартість за поточний звітний період. При цьому додаток до податкової декларації з податку на додану вартість «Розрахунок коригування сум ПДВ» не заповнюються, оскільки коригування раніше відображеного податкового кредиту в даному випадку не здійснюється.

Всі товари отримані відповідно до цих податкових накладних було повністю використано у господарській діяльності позивача.

Суд вважає недоречним посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень на п.п. 7.2.6. п. 7.2. статті 7 Закону України «про ПДВ», оскільки не є обов`язком позивача подавати до відповідача заяву зі скаргою на постачальників, які на дату виникнення у позивача права на податковий кредит затримають видачу податкових накладних. Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, контрагенти не відмовлялися надати позивачу податкові накладні на поставлені товари.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені п.п. 7.4.5. п. 7.4. статті 7 Закону України «про ПДВ» до складу податкового кредиту звітного податкового періоду за податковими накладними, виписаними у минулих податкових періодах. Заборона на включення до складу податкового кредиту стосується лише тих сум, які не підтверджені податковими накладними.

З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку про відсутність законних підстав у податкового органу для нарахування податкових зобовязань по податку на додану вартість в сумі 2753689,00 гривень та штрафних санкцій в розмірі 1376844,50 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем до суду не надано.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, керуючись 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Тетра-2005" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про про скасування податкового повідомлення -рішення задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова № 0000101800/0 від 07 травня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Тетра-2005" (61000, м. Харків, вул. Суздальські ряди, 12, код ЄДРПОУ 33675310) судовий збір в розмірі 3,40 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У повному обсязі постанова виготовлена 11.06.2010р.

Суддя П'янова Я.В.