Постанова № 9824240, 02.02.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-46667/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Мушук В.В.,

за участю:

представників позивача - Винник Р.О., Ікаєв Р.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

27 серпня 2009 року позивач, Відкрите акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод",звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція (далі по тексту - Кременчуцька ОДПІ)про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000692200/0/4083 від 30.12.2008 року, № 0000702200/0/4084 від 30.12.2008 року, № 0000692200/1/899 від 23.03.2009 року, № 0000702200/1/900 від 23.03.2009 року, № 0000122200/1/901 від 23.03.2009 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що Кременчуцькою ОДПІ в період з 03.11.2008 року по 08.12.2008 року проведено планову виїзну перевірку ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року. В результаті даної перевірки 19.12.2008 року складений відповідний акт № 4087/23-210/05756783 (далі по тексту Акт), згідно якого встановлено порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, а саме порушення граничних строків надходження товару по імпортному контракту № 35-14/07 від 09.11.2007 року, що укладений позивачем з РУВП "Барановичцький завод автоматичних ліній" (надалі по тексту Контракт); ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" № 15-93 від 19.02.1993 року, а саме станом на 01.07.2008 року по імпортному контракту від 09.11.2007 року за № 35-14/07 з РУВП "Барановичцький завод автоматичних ліній" Білоруської залізниці наявна прострочена дебіторська заборгованість у сумі 1 670 400,00 рос. руб., або 3 353 556,86 грн. - не задекларована підприємством у Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України, які знаходяться за межами України. На підставі вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000692200/0/4083 від 30.12.2008 року, яким ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" визначено суму штрафних санкцій в розмірі 40 567,00 грн., № 0000702200/0/4084 від 30.12.2008 року, яким ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" визначено суму штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн.

Вказані повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку до Кременчуцької ОДПІ, однак скарга була залишена без задоволення, а за результатами її розгляду були прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.03.2009 року № 0000692200/1/899, № 0000702200/1/900, № 0000122200/1/901. У подальшому податкові повідомлення-рішення були оскаржені до ДПА в Полтавській області та ДПА України з прийняттям відповідних податкових повідомлень-рішень, скарги платника податків залишені без задоволення.

ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" із викладеними в акті № 4087/23-210/05756783 висновками не погоджується, і вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті з порушенням діючого законодавства без наявності правових підстав для винесення, а тому є протиправними та підлягають скасуванню. Таке твердження позивач обґрунтовував тим, що відповідач не прийняв до уваги при винесенні оскаржуваних рішень наявність акту виконаних робіт від 26.02.2008 року між сторонами контракту, а також тим, що відповідач безпідставно вважає моментом надходження товару по імпортному контракту дату реєстрації відповідної вантажно-митної декларації (ВМД), тоді як на думку позивача, моментом надходження такого товару є момент перетину ним митного кордону України.

У ході розгляду справи представник позивача уточнював позовні вимоги. Згідно останньої редакції уточнених позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Кременчуцькою ОДПІ:

№ 0000692200/0/4083 від 30.12.2008 року

№ 0000702200/0/4084 від 30.12.2008 року

№ 0000692200/1/899 від 23.03.2009 року

№ 0000702200/1/900 від 23.03.2009 року

№ 0000122200/1/901 від 23.03.2009 року

№0000702200/2/1769 від 03.06.2009 року

№ 0000692200/2/1770 від 03.06.2009 року

№ 0000122200/2/1771 від 03.06.2009 року

№ 0000122200/3/2574 від 19.08.2009 року

№ 0000702200/3/2575 від 19.08.2009 року

№ 0000692200/3/2576 від 19.08.2009 року.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, в яких посилався на те, що в ході планової виїзної перевірки ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" виявлено порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, а саме порушення граничних строків надходження товару по імпортному контракту № 35-14/07 від 09.11.2007 року з РУВП "Барановичцький завод автоматичних ліній" строком на 37 днів за період з 25.05.2008 року по 30.06.2008 року. На підставі перевірки винесено акт № 4087/23-210/05756783 від 19.12.2008 року. На підставі акту перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій, свої рішення вважає законними та обґрунтованими. Таку ж позицію підтримали представники відповідача у судовому засіданні.

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією в період 11.03.2008 року по 08.12.2008 року була проведена планова виїзна перевірка ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року. За результатами перевірки був складений акт № 4087/23-210/ від 19.12.2008 року.

У ході перевірки встановлені порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, а саме порушення граничних строків надходження товару по імпортному контракту № 35-14/07 від 09.11.2007 року з РУВП "Барановичцький завод автоматичних ліній" строком на 37 днів за період з 25.05.2008 року по 30.06.2008 року у сумі 1670400,00 рос. руб. та нарахована пеня за кожний день прострочення; ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" № 15-93 від 19.02.1993 року, а саме станом на 01.07.2008 року по імпортному контракту від 09.11.2007 року за № 35-14/07 з з РУВП "Барановичцький завод автоматичних ліній" Білоруської залізниці прострочена дебіторська заборгованість у сумі 1670400,00 рос. руб., або 3353556,86 грн. - не задекларована підприємством у Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України, які знаходяться за межами України.

На підставі зазначеного акта № 4087/23-210/ від 19.12.2008 року про результати перевірки згідно з статтею 4 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000692200/0/4083 від 30.12.2008 року, яким ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" визначено суму штрафних санкцій в розмірі 40567,00 грн., № 0000702200/0/4084 від 30.12.2008 року, яким ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" визначено суму штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до Кременчуцької ОДПІ. В порядку процедури апеляційного узгодження вищестоящими органами державної податкової служби скарги позивача залишені без задоволення та були прийняті податкові повідомлення-рішення: 23.03.2009 року - № 0000692200/1/899, № 0000702200/1/900, № 0000122200/1/901, 03.06.2009 року - № 0000702200/2/1769, № 0000692200/2/1770, № 0000122200/2/1771, 19.08.2009 року - № 0000122200/3/2574, № 0000702200/3/2575, № 0000692200/3/2576.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення на предмет їх відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про їх необґрунтованість, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (замовник) та РУВП "Барановичцький завод автоматичних ліній" Білоруської залізниці (постачальник), було укладено контракт № 35-14/07 від 09.11.2007 року на проектування, виготовлення та здачу на площах замовника станка моделі СБ898 в кількості 1 шт.

Додатком № 2 до контракту № 35-14 від 09.11.2007 року визначено наступні етапи робіт: 1 етап - розробка технічного проекту по виготовленню спеціального станка моделі СБ898 та затвердження технічного проекту станка моделі СБ898 (вартість - 1670 400 руб. РФ); 2 етап - виготовлення, здача спеціального станка моделі СБ898 на площах постачальника, поставка станка (вартість - 3897600 руб. РФ); 3 етап - здача спеціального станка моделі СБ898 на площах замовника.

Згідно п.п. 5.1.1. Контракту замовник сплачує 30 % вартості контракта (1670 400 руб. РФ) шляхом прямого банківського перерахунку протягом 10 банківських днів після підписання контракту.

Дотримуючись умов договору, 26.11.2007 року ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" перерахувало постачальнику 1670 400 руб. РФ платіжним дорученням № 168. Граничним строком для отримання товару визначено 24.05.2008 року.

Констатуючи порушення позивачем терміну повернення товару строком на 37 днів за період з 25.05.2008 року по 30.06.2008 року, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція у Полтавській області виходила з того, що технічна документація по виготовленню станка надійшла до України разом зі станком, 11.09.2009 року.

Суд вважає помилковим такий висновок податкового органу з наступних підстав.

Згідно умов Контракту, першим етапом робіт було саме виготовлення технічного проекту на станок протягом 80 днів з моменту сплати замовником 1670 400 руб. РФ.

26.02.2008 року позивачем було прийнято у РУВП "Барановичцький завод автоматичних ліній" виконання цих робіт, про що було складено відповідний акт виконаних робіт по контракту № 35-14/07 від 09.11.2007 року, відповідно до якого розроблена технічна документація на станок моделі СБ898. Документація відповідає умовам договору і належним чином оформлена. Вартість технічної документації відповідно до контракту № 35-14/07 від 09.11.2007 року складає 16704000 (один мільйон шістсот сімдесят тисяч чотириста) російських рублів без ПДВ. Ставка ПДВ - 0%. Сума, перерахована за виконані роботи склала 1670400 (один мільйон шістсот сімдесят тисяч чотириста) російських рублів без ПДВ. Ставка ПДВ - 0%.

Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94-ВР в редакції, яка діяла в період спірних правовідносин, передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно ст. 4 цього Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. за №136 в редакції від 13.12.2006 року імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, потребують одержання ліцензії.

Відповідно до п. 3.3 ст. 3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. за №136 банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 Реімпорт". ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави". ІМ-76 (Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

Згідно ст. 6 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”від 16.04.1991р. № 959-ХІІ зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно ст. 14 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”від 16.04.1991р. № 959-ХІІ (із змінами та доповненнями) визначено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Аналізуючи правову природу договірних правовідносин між РУВП "Барановичцький завод автоматичних ліній" ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" суд приходить до висновку, що фактично мав місце договір підряду, передбачений главою 61 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що виконання контракту № 35-14/07 від 09.11.2007 року ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" та "Барановичцький завод автоматичних ліній" було здійснено відповідно до умов FCA Франко-перевізник (м. Барановичи) (Правила ИНКОТЕРМС-2000), за умовами якого продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

Враховуючи належне виконання сторонами договірного зобовязання та відсутність у ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" претензій щодо виготовленої РУВП "Барановичцький завод автоматичних ліній" технічної документації на станок моделі СБ898 згідно умов контракту № 35-14/07 від 09.11.2007 року суд приходить до висновку, що акт виконаних робіт 26.02.2008 року є належним та достатнім доказом для підтвердження факту отримання позивачем виконаних робіт.

Викладені обставини підтверджують дотримання позивачем встановленого граничного строку отримання робіт, передбаченого статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Досліджуючи правомірність нарахування позивачу пені за порушення терміну повернення товару строком на 3 дні за період з 08.09.2008 року по 11.09.2008 року суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до 5.1.2. контракту 25.03.2009 року ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" перерахувало РУВП "Барановичцький завод автоматичних ліній" 1670400 руб РФ платіжним дорученням № 25. Граничний строк отримання товару 08.09.2009 року.

Підставою для нарахування Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією пені за період з 08.09.2008 року по 11.09.2008 року став факт оформлення ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" вантажної митної декларації на станок 11.09.2009 року, тоді як термін повернення товару визначено 08.09.2009 року.

Згідно акту перевірки факт надходження товару підтверджується упаковочним листом до ВМД від 04.09.2008 року за № 1 та міжнародною товарнотранспортною накладною СМR № 0044843. Згідно ВМД станок мод СБ858 та технічна документація надійшли з порушенням граничного строку надходження товару.

Між тим, на міжнародній товарнотранспортній накладній СМR № 0044843 стоїть штемпель Чернігівської митниці, який свідчить про перетин товаром митного кордону України 07.09.2009 року, тобто в межах граничного строку повернення товару.

Статтею 1 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” визначається, що моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Митного кодексу України ввезення товарів на митну територію України, а також вивезення товарів за межі митної території України це сукупність дій, повязаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Частиною другою ст.43 Митного кодексу України передбачено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Засвідчення митним органом прийняття товарів до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах (ч. 2 ст. 72 Митного кодексу України).

Аналіз вищевикладених положень Законів свідчить, що моментом імпорту товару визначається момент перетину товаром митного кордону України, що підтверджується відтиском штампу “Під митним контролем”, оформлення вантажної митної декларації відбувається за результатами митного оформлення вже після фактичного переміщення товару через митний кордон, тому висновок Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визначення моменту імпорту в залежності від оформлення вантажної митної декларації є помилковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Проаналізувавши оскаржувані рішення на предмет їх відповідності критеріям, передбаченим ст. 2 КАС України, суд приходить до висновку про їх необгрунтованість та протиправність, а відтак до необхідності позовні вимоги задовольнити, оскаржувані рішення визнавши протиправними та скасувавши.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції:

- № 0000692200/0/4083 від 30.12.2008 року;

- № 0000702200/0/4084 від 30.12.2008 року;

- № 0000692200/1/899 від 23.03.2009 року;

- № 0000702200/1/900 від 23.03.2009 року;

- № 0000122200/1/901 від 23.03.2009 року;

- № 0000702200/2/1769 від 03.06.2009 року;

- № 0000692200/2/1770 від 03.06.2009 року;

- № 0000122200/2/1771 від 03.06.2009 року;

- № 0000122200/3/2574 від 19.08.2009 року;

- № 0000702200/3/2575 від 19.08.2009 року;

- № 0000692200/3/2576 від 19.08.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства " Кременчуцького сталеливарного заводу" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 08 лютого 2010 року.

СуддяІ.С. Шевяков