Постанова № 9824174, 02.06.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.8

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 червня 2010 року Справа № 2а-2484/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді: Солоніченко О.В.,

при секретарі: Псоміаді С.І.,

за участю сторін:

від позивача: Юхнов С.Є. дов. від 15.12.09;

від відповідача: Борзенко Н.О. дов. № 6 від 22.12.10 № 27/10;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Приватного підприємства «Лугмедторг» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганську про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганську про скасування рішення про застосування штрафних санкцій.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 04 листопада 2009 року ДПІ у Станично Луганському районі проведено перевірку аптечного пункту № 8 з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки підприємства ДПІ у Станично Луганському районі складено акт від 04.11.2009.

На підставі вказаного акту винесено рішення № 000053/2340 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 27007,20 грн.

Із зазначеним рішенням позивач не згоден, вважаючи прийнятим його з порушенням норм чинного законодавства України та таким, що підлягає скасуванню. Вказав, що жодних порушень, зазначених в акті перевірки, допущено не було.

Просив звернути увагу суду на те, що рішення про застосування фінансових санкцій від 17.02.2010 № 0000532340 винесено відповідно до акту перевірки від 04.11.2009 за № 0045/12/29/23/24205281 від 09.11.2009. Однак наданий по закінченню перевірки акт не містить реєстраційного номеру. Слід звернути увагу на те, що рішення про застосування фінансових санкцій прийнято з перевищенням строку, передбаченого чинним законодавством України.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Надавши заперечення на позовну заяву, пояснив, що під час проведення перевірки встановлено, що в момент здійснення контрольної закупки таблетки «Відхаркувальні» вартістю 1,75 грн. позивачем видано розрахунковий документ (чек) невстановленої форми.

Пунктами 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п. 2.1 р. 2, п. 3.2 р. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 передбачено, що якщо розрахунковий та виданий споживачеві касовий чек не містить індивідуального податкового номеру, то він не є розрахунковим.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно зі ст. 8 цього Закону форма і зміст розрахункових документів визначаються ДПА України.

Пунктом 3.2 розділу 3 Положення встановлено обовязкові реквізити касового чеку, які останній повинен містити, до переліку яких входить податковий номер. У відповідності до п. 2 цього Положення у разі відсутності хоча б одного з обовязкових реквізитів документ не є розрахунковим.

За порушення вказаних вимог законодавства застосовується фінансова санкція згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - у пятикратному розмірі вартості проданих товарів у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

На підставі вищевикладеного представник відповідача вважав акт перевірки таким, що відповідає нормам діючого законодавства, а рішення про застосування фінансових санкцій, винесене на підставі акту, - правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Тому, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні дані, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Лугмедторг» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради за № 2382020 0000 012535 від 11.02.1997р.

04.11.2009 на підставі направлення № 100 від 04.11.2009 відповідачем проведено перевірку за дотриманням субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Перевіркою встановлено порушення п.2.2 р.2 Порядку реєстрації, опломбування, застосування реєстраторів розрахункових операцій, п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пп. 2.1 р. 2, пп. 3.2 р. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614.

Тобто, актом встановлено, що позивачем проведено розрахункову операцію через незареєстрований реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням невідповідних розрахункових документів; особі, яка отримала товар, видано розрахунковий документ не встановленої форми; роздрукований та виданий документ не містить всіх обовязкових реквізитів, а саме, фіскальний чек не містить індивідуального податкового номера.

За результатами вказаної перевірки відповідачем 04.11.2009 складено акт (довідку) перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Акт перевірки вручено позивачу 04.11.2009, про що свідчить особистий підпис завідуючого аптечним пунктом № 8 на акті перевірки.

На підставі цього акту перевірки 17.02.2010. відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000532340 на суму 27007, 20 грн. з яких в сумі 340 грн. за здійснення розрахункової операції через незареєстрований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій (надалі РРО) відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” , в сумі 26667,20 грн. за нероздрукування розрахункового документа встановленої форми, що підтверджує виконання розрахункової операції відповідно до п.1 ст. 17 цього Закону.

У відповідності до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Частиною 1 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обовязкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування обєкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Відповідно ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 р. № 265/95-ВР контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обовязкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.

Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

П.п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема, встановлено, що субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом ДПА України від 01.12.2000, та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 105/5296.

Як вбачається пп.2.1 р. 2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обовязкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обовязкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Виходячи з норм пп. 3.2 р. 3 цього Положення, касовий чек повинен містити такі обовязкові реквізити:

назву господарської одиниці;

адресу господарської одиниці;

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України “Про податок на додану вартість"; перед номером друкуються великі літери “ПН";

для СГ, що не є платниками ПДВ, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери “ІД";

якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);

вартість одиниці виміру товару (послуги);

найменування товару (послуги);

літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги);

позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати;

загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово “СУМА” або “УСЬОГО";

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком -

літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка великі літери “ПДВ";

порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;

фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери “ФН";

напис “ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК” та логотип виробника.

У відповідності до п. 1, 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема:

у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;

двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Суд звертає увагу на те, що при обґрунтуванні застосування до позивача фінансових санкцій, що передбачені п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідач посилається на п. 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів.

Стосовно того, що позивачем не проведені розрахункові операціі з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, суд не погоджується з відповідачем з наступних підстав.

Як зазначалося, перевіркою встановлено відсутність індивідуального податкового номеру платника податку. Однак, формальна невідповідність розрахункового документа у звязку з відсутністю певного реквізиту, в даному випадку індивідуального податкового номеру платника податку, вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів не може бути підставою для застосування фінансових санкцій, оскільки Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідальність за невідповідність чеку встановленій формі не передбачена. Закон встановлює відповідальність саме за невидачу розрахункового документу, що підтверджує розрахункову операцію. Підтвердження здійснення розрахункової операції в даному випадку можливо й за відсутності в розрахунковому документі індивідуального податкового номера.

Відтак, невідповідність роздрукованих позивачем фіскальних касових чеків у звязку з відсутністю певних окремих реквізитів, не є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій за оскаржуваним рішенням, оскільки ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачає відповідальності за невідповідність роздрукованого розрахункового документа вимогам Положення та не містить відсилочної норми з цього приводу.

Крім того, суд звертає увагу на наступне. З розрахунку штрафних санкцій вбачається, що відповідачем згідно з до п.1 ст.17 застосовано до позивача фінансові санкції у пятикратному розмірі проданих товарів, на які виявлено невідповідність у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Проте, як вбачається з акту перевірки, та не заперечується представником відповідача перевіряючими було здійснено покупку товарів на суму 1,75 грн., що також підтверджується розрахунковим документом (фіскальним чеком), інших розрахункових операцій перевіряючими особами здійснено не було, що також не запереувалось сторонами. Проте, санкції застосовані відповідачем виходячи з відомостей про про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з застосуванням РРО. Ця сума відповідно до денного звіту склала 5333,44 грн. В судовому засіданні представник відповідача проти зазначеного не заперечував та пояснив, що висновок про невідповідність всіх розрахункових документів за день було зроблено з тих підстав, що невідповідної форми був розрахунковий документ на суму покупки 1,75 грн.

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема статтею 2, встановлено, що у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

розрахунковий документ документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну;

фіскальний звітний чек документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної памяті;

денний звіт документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Слід зазначити, що Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Положення про форму та зміст розрахункових документів розрізнює поняття фіскальний звітний чек та фіскальний касовий чек, які не можна ототожнювати, оскільки за своєю суттю призначені для різних цілей. Так, фіскальний касовий чек є видом розрахункового документу, який застосовується для підтвердження факту продажу товарів чи надання послуг, тоді як фіскальний звітний чек відноситься до документів звітного характеру, завдяки йому дані денного звіту реєстратора розрахункових операцій заносяться до фіскальної памяті РРО.

Судом встановлено, що в ході перевірки працівниками контролюючого органу досліджувались саме фіскальні звітні чеки, які за своєю суттю не є розрахунковими документами.

Таким чином, висновки Ленінської МДПІ щодо непроведення позивачем розрахункової операції з роздрукуванням відповідних розрахункових документів є помилковими та не грунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Виходячи з викладеного, відповідач не має підстав для застосування до позивача фінансових санкцій відповідно до п.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на суму 26667,20 грн. (5333,44 грн. *5=26667,20грн.).

Що стосується позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення рішення в іншій частині, суд виходить з наступного.

Порядок реєстрації, опломбування, застосування реєстраторів розрахункових операцій затверджено наказом ДПА України від 01.12.2000, та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 105/5296.

Відповідно до п. 2.2. р.2 реєстрація РРО здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) субєкта господарювання (СГ), а якщо СГ обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків, - то за місцем податкового обліку. У разі використання РРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці його необхідно до початку використання взяти на облік в органі ДПС за місцем використання, крім РРО, що застосовуються на об'єктах виїзної торгівлі (надання послуг), та резервних РРО. Реєстрація та взяття на облік здійснюються безоплатно, реєстрація - не пізніше двох робочих днів з моменту подання, а взяття на облік - у день подання СГ усіх необхідних документів.

Як вбачається з реєстраційного посвідчення № 1236004384, (арк.с.45) реєстрацію РРО, яке належить позивачу, проведено відповідачем 25.06.09. за адресою господарської одиниці Аптечний пункт №8 - Луганська обл., смт. Станиця Луганська, вул. 5 Лінія, 27. Вказаний РРО взято на облік ДПІ в Станично-Луганському районі Луганської області 10.12.09.

Тобто, на момент проведення перевірки (04.11.2009), всупереч вказаним вимогам Порядку реєстрації, опломбування, застосування реєстраторів розрахункових операцій РРО за місцем його використання зареєстровано не було, з чого слідує, що позивач не мав права використовувати цей РРО при здійсненні розрахункових операцій до проведення його реєстрації у ДПІ в Станично-Луганському районі.

Як зазначалось, п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за вказане порушення передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, рішення відповідача, що оскаржується, в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 340 грн. є правомірним та скасуванню не підлягає.

Відтак, суд дійшов висновку, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягає скасуванню саме в сумі 26667,20 грн.

Тобто позовні вимоги Приватного підприємства «Лугмедторг» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч 3.ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного підприємства «Лугмедторг» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганську про скасування рішення про застосування штрафних санкцій задовольнити частково.

Скасувати рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганську № 0000532340 від 17 лютого 2010 року на суму 27007,20 грн. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 26667,20 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанову повному обсязі складено та підписано 08 червня 2010 року.

СуддяСолоніченко О.В.