Ухвала суду № 9823329, 27.05.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2010 р. м. КиївК-11873/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Рибченка А.О., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.

при секретарі Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2008 у справі № 2-а-5916/08 Луганського окружного адміністративного суду

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевські асфальти»

до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03.04.2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2008, позов ТОВ «Алчевскі асфальти»задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ від 07.02.2008 № 0000062310/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 88783,5 грн. (в т.ч. 59189,00 грн. основний платіж та 29594,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції) та № 0000072310/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 71026,5 грн. (в т.ч. 47351,00 грн. - основний платіж та 23675,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

В касаційній скарзі Алчевська ОДПІ просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що судами порушено пункт 5.1, підпункт 5.2.1 пункту 5.2, підпункт 5.3.9 пункту 5.3, пункт 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі по тексту Закон № 334/94-ВР), пункт 4.2 ст. 4, підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту Закон № 168/97-ВР).

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, Алчевською ОДПІ було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Алчевскі асфальти»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.08.2005 по 30.09.2007, за результатами якої складено акт № 273/231-33588175 від 29.01.2008 та винесені вказані податкові повідомлення-рішення.

В акті перевірки зазначено, що товариством в порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, пункту 4.2 ст. 4 Закону № 168/97-ВР списані у виробництво матеріали (бітум нафтовий, полімер без модифікації бітуму) понад норми, встановлені в Державних стандартах України ДСТУ Б В.2.-119-2003, що, за висновком контролюючого органу, свідчить про те, що матеріали не використані у господарській діяльності підприємства.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, за своїм змістом наведені норми Закону № 334/94-ВР передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, не підтверджених будь-якими документами взагалі.

Факт наявності первинних документів, на підставі яких у вказаному періоді позивачем було сформовано валові витрати за рахунок витрат, повязаних з виробництвом, придбанням матеріалів, відповідачем не оспорюється.

Згідно з пунктом 5.11 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до пункту 4.2 ст. 4 Закону № 168/97-ВР у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Судом встановлено (і цей висновок відповідає правильній оцінці наявних у справі письмових доказів), що витратна частина матеріалів (бітуму) у виробництві асфальтобетону визначалась позивачем відповідно до складів для виробництва асфальтобетонів, розроблених лабораторним шляхом згідно з протоколами випробовувань, складених комісією, утвореною на підприємстві наказами директора від 23.08.2006 № 23/08 та від 30.08.2006 № 30/08 (а.а.с. 108-119). Згідно з листом Східного представництва Державного науково-технічного центру «Дорякість»від 06.03.2008 № 16 остаточний для кожного виду асфальтобетону щебенево-мастикового вміст бітуму визначається підбором в лабораторних умовах; вміст бітуму для асфальтобетонних сумішей, що використовуються для улаштування тротуарів становить 10-16,25% (а.а.с.99-100). Позивач надав первинні документи на підтвердження відпуску асфальтобетону підприємствам житлово-комунального, дорожнього господарства для укладки ручним способом (а.а.с.120-129).

Враховуючи вище викладені обставини, витрати на виробництво асфальтобетону, в складовій вартості бітуму, правомірно включені до складу валових витрат ТОВ «Алчевскі асфальти», оскільки факт списання бітуму у виробництво підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а вироблений асфальтобетон використаний позивачем у господарській діяльності.

Відповідно позивач правомірно включив до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у звязку з придбанням матеріалів для виготовлення асфальтобетону.

Зважаючи на те, що обставини справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено повно й правильно, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, колегія суддів вважає, що підстави для скасування постанови Луганського окружного адміністративного суду від 03.04.2007 та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2008 відсутні.

Згідно з частиною 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області залишити без задоволення, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.06.2008 та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.04.2007 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписМ.І.Костенко

підписА.О.Рибченко

підпис М.О.Федоров

підписТ.М.Шипуліна