Ухвала суду № 9822264, 13.05.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2010 р. м. КиївК-12623/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Брайка А.І. Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представника відповідача Савіної С.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову господарського суду Одеської області від 05 березня 2007 року

та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17 травня 2007 року

у справі № 34/554-06-13100А

за позовом Приватного підприємства «Актив»

до Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Актив»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції (далі відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень Ізмаїльської ОДПІ № 0000752301/0-4528 від 20 березня 2006 року про нарахування податку на прибуток у сумі 159100,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 27490,00 грн. (усього 186590,00 грн.); № 0000762301/0-4529 від 20 березня 2006 року про нарахування податку на додану вартість у сумі 126339,00 грн. та 63170,00 грн. штрафних санкцій (усього 189509,00 грн.); № 0000752301/1-7674 від 05 червня 2006 року про нарахування податку на прибуток у сумі 157800,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 27490,00 грн. (усього 185290,00 грн.); № 0001512301/0-7672 від 05 червня 2006 року про нарахування штрафних санкцій по податку на прибуток у сумі 4380,00 грн.; № 0001522301/0-7673 від 05 червня 2006 року про нарахування штрафних санкцій по податку на додану вартість у сумі 37362,00 грн.; № 0000762301/1-8583 від 26 червня 2006 року про нарахування податку на додану вартість у сумі 189509,00 грн., у тому числі за основним платежем 126339,00 грн. та за штрафними санкціями 63170,00 грн.; № 0002012301/0№735-0-9274 від 12 липня 2006 року про нарахування податку на прибуток у сумі 3730,00 грн.; № 0000752301/2-9273 від 12 липня 2006 року про нарахування податку на прибуток у сумі 186590,00 грн., у тому числі за основним платежем 159100,00 грн. та за штрафними санкціями 27490,00 грн.; №0000762301/2-9272 від 12 липня 2006 року про нарахування податку на додану вартість у сумі 189504,00 грн., у тому числі за основним платежем 126339,00 грн. та за штрафними санкціями 63170,00 грн. (в редакції уточнення до адміністративного позову від 28 лютого 2007 року).

Постановою господарського суду Одеської області від 05 березня 2007 року позов задоволено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17 травня 2007 року постанову господарського суду Одеської області від 05 березня 2007 року скасовано. Позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ №0000762301/1-8583 від 26 червня 2006 року; № 0002012301/0№735-0-9274 від 12 липня 2006 року; № 0000752301/2 -9273 від 12 липня 2006 року; № 0000762301/2-9272 від 12 липня 2006 року. В решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі Ізмаїльська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Одеської області від 05 березня 2007 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17 травня 2007 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити (в редакції уточнення до касаційної скарги від 20 жовтня 2008 року № 17751/9/10-011-625).

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

На підставі заяви ПП «Актив»про зняття з обліку у звязку зі зміною місцезнаходження Ізмаїльська ОДПІ провела комплексну позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП «Актив»за період з 02 квітня 2002 року по 18 серпня 2005 року, за результатами якої було складено довідку № 0207/23-01/31893938 від 23 вересня 2005 року. Вказаною перевіркою не було встановлено порушення позивачем ведення податкового обліку та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), неподаткових доходів, встановлених законодавством, а також дотримання вимог іншого законодавства.

Ізмаїльська ОДПІ провела позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП «Актив»за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року, за результатами якої було складено акт № 0036/2301/31893938 від 02 березня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення ПП «Актив»пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 5.6.1 пункту 5.6 статті 5, підпункту 5.7.1 пункту 5.7 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що мало вираз у заниження позивачем податку на прибуток у другому кварталі 2005 року на 57900,00 грн. та у четвертому кварталі 2005 року на 101200,00 грн.; порушення позивачем пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що мало вираз у заниженні податку на додану вартість на 126339,00 грн.

На підставі вказаного акту 20 березня 2006 року Ізмаїльська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000752301/0-4528 про визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток у сумі 186590,00 грн., з яких 159100,00 грн. за основним платежем, 27490,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями на підставі підпункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та згідно підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також податкове повідомлення-рішення № 0000762301/0-4529 про визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість у сумі 187509,00 грн., з яких 126339,00 грн. за основним платежем, 63170,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями на підставі підпункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та згідно підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням Ізмаїльської ОДПІ від 02 червня 2006 року №7604/25-39 «Про результати розгляду первинної скарги» податкове повідомлення-рішення № 0000752301/0-4528 від 20 березня 2006 року скасовано у сумі основного платежу на 1300,00 грн. та збільшено штрафну санкцію на 4380,00 грн.; по податковому повідомленню-рішенню № 0000762301/0-4529 від 20 березня 2006 року збільшено суму штрафної санкції на 37362,00 грн.; в іншій частині податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

За результатами розгляду первинної скарги Ізмаїльською ОДПІ прийняті слідуючі податкові повідомлення-рішення, а саме: № 0001512301/0-7672 від 05 червня 2006 року про визначення податкового зобовязання зі сплати штрафної санкції за платежем податок на прибуток у сумі 4380,00 грн.; № 0001522301/0-7673 від 05 червня 2006 року про визначення податкового зобовязання зі сплати штрафної санкції за платежем податок на додану вартість у сумі 37362,00 грн.; № 0000752301/1-7674 від 15 червня 2006 року про визначення податкового зобовязання за платежем податок на прибуток у сумі 157800,00 грн. та штрафної санкції у сумі 27490,00 грн.; № 0000762301/1-8583 від 26 червня 2006 року про визначення податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у сумі 126339,00 грн. та штрафної санкції у сумі 63170,00 грн.

Рішенням Державної податкової адміністрації в Одеській області від 10 липня 2006 року № 17537/25-007 «Про результати розгляду повторної скарги»скасовано рішення Ізмаїльської ОДПІ від 02 червня 2006 року №7604/25-39 в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 1300,00 грн. та збільшення штрафних (фінансових) санкцій по зазначеному податку у сумі 4380,00 грн. та в частині донарахування штрафних (фінансових) санкції по податку на додану вартість у розмірі 37362,00 грн.; збільшено суму штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток на суму 3730,00 грн.; залишено без змін податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ № 0000752301/0-4528 та № 0000762301/0-4529 від 20 березня 2006 року.

За результатами розгляду первинної скарги Ізмаїльською ОДПІ прийняті слідуючі податкові повідомлення-рішення, а саме: № 0000762301/2-9272 від 12 липня 2006 року про визначення податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у сумі 126339,00 грн. та штрафної санкції у сумі 63170,00 грн.; № 0000752301/2/9273 визначення податкового зобовязання за платежем податок на прибуток у сумі 159100,00 грн. та штрафної санкції у сумі 27490,00 грн.; № 000201301/0№735-0-9274про визначення податкового зобовязання за платежем податок на прибуток зі сплати штрафної санкції у сумі 3730,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з посиланням на частину 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, виходив з того, що постановою господарського суду Одеської області від 24 липня 2006 року у справі № 15/171-06-4660А за позовом ПП «Актив»до Ізмаїльської ОДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2006 року, та постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 лютого 2006 року у справі № 4-34, якою було скасовано постанову прокурора міста Ізмаїл від 26 грудня 2005 року про порушення кримінальної справи відносно директора ПП «Актив»ОСОБА_2 за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення за ознаками злочинів, передбачених частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України, було встановлено, що акт перевірки від 22 грудня 2005 року № 0357/2301/30323216, з урахуванням результатів якого був прийнятий акт перевірки від 02 березня 2006 року № 0036/2301/31893938, є незаконним, неповним, необґрунтованим, складеним з порушенням вимог законодавства України.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, виходив з того, що відповідно до підпункту «б» підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові повідомлення-рішення вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення внаслідок їх адміністративного оскарження. В частині підстав для задоволення позовних вимог суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з рішеннями суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Фактичною підставою для визначення позивачу податкових зобовязань та штрафних (фінансових) санкцій за платежами податок на прибуток та податок на додану вартість слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 02 березня 2006 року № 0036/2301/31893938.

Згідно положень пункту 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327, акт перевірки визначено носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктом господарювання.

Пунктом 1.7 зазначеного Порядку визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Як вбачається з акту перевірки від 02 березня 2006 року № 0036/2301/31893938, у пунктах 3.1. 3.5. розділу 3 акту зазначено про виявлення порушення позивачем пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, пункту 5.3 статті 5, пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тоді як у розділі 4 акту перевірки висновок зазначено про порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункту 5.6.1 пункту 5.6 статті 5, підпункту 5.7.1 пункту 5.7 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Не відповідають обставинами справи і висновки акту перевірки, зазначені в вступній частині акту, зокрема, щодо направлення на перевірку (пункт 1.4 акту), виду перевірки (пункт 1.6 акту) та висновки, зазначені в загальних положеннях акту, зокрема, щодо періоду перевірки (пункт 2.1 акту).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що описова частина акту не відповідає висновкам, де відображається узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового та іншого законодавства.

Також, з акту перевірки від 02 березня 2006 року № 0036/2301/31893938 вбачається, що при здійсненні невиїзної документальної перевірки будь-які документи фінансово-господарської діяльності ПП «Актив»за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року не надавало, а висновки податкового органу щодо визначення позивачу податкових зобовязань та штрафних санкцій за платежами податок на прибуток та податок на додану вартість ґрунтуються виключно на відомостях про рух коштів за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року, наданих філією «Промінвестбанку», та первинних бухгалтерських документів, переданих прокуратурою міста Ізмаїла, які були отримані у результаті виїмки у контрагентів ПП «Актив»з урахування, висновки якого, як встановлено в постанові господарського суду Одеської області від 24 липня 2006 року у справі № 15/171-06-4660А, залишеній без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2006 року, та постанові Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 лютого 2006 року у справі № 4-34, визнані незаконними, неповними, необґрунтованими, та такими, що не відповідають вимогам законодавства України.

Крім іншого, судом касаційної інстанції приймається до уваги і та обставина, що на момент початку перевірки 24 лютого 2006 року була скасована постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 лютого 2006 року у справі № 4-34 постанова прокурора міста Ізмаїла від 26 грудня 2005 року про порушення кримінальної справи №89200500090, яка була підставою для прийняття 08 лютого 2006 року помічником прокурора міста Ізмаїл постанови про проведення документальної перевірки ПП «Актив»за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року.

З огляду на викладені положення законодавства, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність прийняття податковим органом оспорюваних податкових повідомлень-рішень, оскільки порушення процедури їх прийняття не дає змоги встановити обґрунтованість, правомірність та правильність визначених податковою інспекцією податкових зобовязань та здійснених нарахувань фінансових санкцій.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог з урахуванням положень підпункту «б»підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Одеської області від 05 березня 2007 року та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 17 травня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 05 березня 2007 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17 травня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: _____ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.І. Брайко

______ М.І. Костенко

______ Н.Є. Маринчак

______ Є.А. Усенко