Ухвала суду № 9821725, 13.05.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2010 р. м. КиївК-6028/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Костенка М.І., Маринчак Н.Є.

при секретарі Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.03.2008 у справі № 2-а-3569/07 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Уран»

до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2007 в задоволенні позову ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Уран» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Артемівської ОДПІ у Донецькій області від 14.06.2007 № 0000652342/0 відмовлено з огляду на встановлений факт порушення позивачем пункту 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР) внаслідок не включення до складу податкового зобовязання суми податку по векселю у періоді, в якому відбулась поставка цього векселя митному органу.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.03.2008 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Артемівської ОДПІ у Донецькій області від 14.06.2007 № 0000652342/0.

Постанова суду апеляційної інстанції вмотивована висновком про те, що визначивши суму податку, виключно виходячи з податкового кредиту, без врахування податкових зобовязань, податковим органом порушено ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

В касаційній скарзі Артемівська ОДПІ у Донецькій області просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.03.2008, залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2007, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 11.5 ст. 11 Закону № 168/97-ВР, ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичною підставою для визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 111027,00 грн. (в т.ч. 74018,00 грн. основний платіж та 37009,00 грн. штрафні (фінансові) санкції) згідно спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 01.06.2007 № 1325/24157597/23-ДСК про порушення позивачем пункту 11.5 ст. 11 Закону № 168/97-ВР.

Судами встановлено, що податкові векселі № 66335515711511 від 01.09.2005 із датою погашення - 30.09.2005 на суму 23134,44 грн., № 66335515711513 від 04.10.2005 із датою погашення 02.11.2005 на суму 22222,00 грн., № 65305299512213 від 15.11.2005 із датою погашення 15.11.2005 на суму 28662,13 грн. позивачем було погашено шляхом включення до складу податкових зобовязань у податкові декларації з податку на додану вартість за серпень 2005 року, вересень 2005 року, жовтень 2005 року відповідно з послідуючим включенням цих сум до податкового кредиту в податкових деклараціях за вересень, жовтень, листопад 2005 року відповідно. При цьому перерахування грошових коштів до державного бюджету за цими векселями не було.

Відповідно до абзацу шостого пункту 11.5 ст. 11 Закону № 168/97-ВР у разі якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов'язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов'язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету.

Абзацом сьомим цього пункту встановлено, що якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в порушення пункту 11.5 ст. 11 Закону № 168/97-ВР суми податку за векселями № 66335515711511 від 01.09.2005, № 66335515711513 від 04.10.2005, № 65305299512213 від 15.11.2005 не включені до складу податкових зобовязань у вересні, жовтні, листопаді 2005 року відповідно, а до податкового кредиту суми за податковими векселями були включені без наявності факту перерахування сум податку за цими векселями до бюджету. З огляду на це суд дійшов правильного висновку про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач на дату поставки податкових векселів мав право на бюджетне відшкодування у сумі, що відповідає сумам податку за вказаними податковими векселями. При цьому апеляційним судом встановлено, що перевірка податковим органом на підтвердження суми бюджетного відшкодування не проводилася, відповідна довідка про підтвердження суми бюджетного відшкодування, в тому числі на дати подання податкових векселів митному органу не складалась. Отже, за відсутності юридичного факту, з яким норма абзацу сьомого пункту 11.5 ст. 11 Закону № 168/97-ВР повязує право платника податку на погашення податкового векселя за рахунок сум бюджетного відшкодування, а саме підтвердження суми бюджетного відшкодування податковим органом на дату подання податкового векселя митному органу суд апеляційної інстанції безпідставно скасував постанову суду першої інстанції та постановив рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області задовольнити, скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.03.2008, залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2007.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписЛ.І.Бившева

підписО.В.Карась

підпис М.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак